Постанова НБУ №22 від 31.01.2011... - Конфлікти і закони

Постанова НБУ №22 від 31.01.2011 року суперечить Конституції та законам України – Інститут правової політики

Подробиці

Опубліковано 07.11.2011 15:13

Автор:

Експерти Інституту правової політики проаналізували постанову НБУ № 22 від 31.01.2011 р. щодо зміни порядку ідентифікації банком своїх клієнтів та дійшли висновку, що вона суперечить Конституції та законам України.

Постановою №22 від 31 січня 2011 року (зареєстрована Міністерством юстиції України 07 квітня 2011 року за №463/19201) Національний банк України вніс зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, якою змінено порядок ідентифікації банком свої клієнтів. Відтепер банк під час ідентифікації фізичних осіб зобов'язаний формувати та вести електронні анкети клієнтів, в яких, крім звичних паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця роботи, контактного телефону, громадяни повинні вказати адресу електронної пошти, зазначити всі рахунки, що відкриті в інших банках (найменування банку, код банку, номер рахунку), надати характеристику свого фінансового стану, вказавши при цьому про нерухоме майно та цінне рухоме майно, що належить їм на праві власності. Крім того, клієнти – фізичні особи зобов’язані розповісти про джерела своїх прибутків, а також надати інформацію про свою належність до публічних діячів або до пов'язаних з ними осіб.

В Положенні вказується, що воно розроблене на виконання Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» та «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Проте, стаття 32 Конституції України не допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Так, статтею 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» передбачено, що з метою ідентифікації фізичної особи банки встановлюють: прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, ідентифікаційний номер.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 9 цього Закону ідентифікація клієнта здійснюються банком виключно у разі: встановлення ділових відносин з клієнтами; виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; проведення фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу (зокрема, якщо фінансова операція перевищує 150000 гривень).

Отже, стаття 9 вказаного вище Закону встановлює вичерпний перелік відомостей, які мають бути повідомлені (надані) фізичною особою банку при здійсненні фінансових операцій та випадки, коли така ідентифікація здійснюється.

Крім того, відповідно до частини 13 цієї статті Закону, ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані. Тотожні норми щодо порядку ідентифікації клієнтів містяться в статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Окремо слід звернути увагу на спільну Постанову Кабінету Міністрів України та Національного банку України №1124 від 28 серпня 2011 року «Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF). Зокрема, в цій Постанові надається роз’яснення окремим рекомендаціям FATF щодо правил ідентифікації клієнта та ведення обліку, в яких вказується наступне: «ідентифікація клієнтів здійснюється на основі офіційного ідентифікаційного документа, який заслуговує на довіру. Фінансові установи повинні здійснити розумно необхідні заходи для отримання дійсної інформації щодо особи та зберігати документи, які стосуються ідентифікації клієнта (як, наприклад, копії ідентифікаційних документів - паспортів, посвідчень особи, прав водія або аналогічних документів)». Отже, в рекомендаціях FATF, на які неодноразово посилаються вищі посадові особи Національного банку України, також відсутні зазначені вище суперечливі вимоги щодо надання додаткової не передбаченої законом інформації під час ідентифікації фізичних осіб, що містяться в Постанові НБУ №22.

Загальновідомо, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Вищеперелічені положення Постанови НБУ № 1124 не узгоджуються також із вимогами частини 1 статті 9 Закону України «Про захист персональних даних», яка передбачає створення Державного реєстру баз персональних даних та внесення до нього відповідних записів щодо державної реєстрації баз персональних даних.

Таким чином, Постанова Національного банку України №22 в частині посилення фінансового моніторингу при ідентифікації громадян, зокрема щодо вимог про надання додаткової, аніж визначеної законом, інформації, суперечить Конституції України та спеціальним законам, які регулюють дані правовідносини, а відтак має бути скасована та виключена Міністерством юстиції України з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, повідомляє прес-служба Інституту правової політики.