Закон про амністію учасників акцій протесту не поширюється на силовиків

Представники правоохоронних органів не підпадають під дію ухваленого парламентом закону про звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту. Про це заявив координатор адвокатів Координаційного центру правового захисту Штабу національного супротиву Юрій Міхальский, повідомили «Конфліктам і законам» у прес-службі партії «УДАР».

Міхальский зауважив, що прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка підлягає безпосередньому застосуванню в Україні як джерело права, неодноразово наголошувалось, що у тих випадках, коли представники держави, у тому числі силові структури, звинувачуються у надмірному і невиправданому застосуванні сили, тобто у нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженні, то ані амністія, ані помилування, ані строки давності застосовуватись не повинні. У протилежному випадку, додав він, це буде вказувати на відступ держави від тих цінностей, які вона зобов’язалась відстоювати та захищати, ратифікувавши у 1997 році Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

«Таким чином, аналізуючи положення зазначеного закону, можна дійти висновку, що його дія розповсюджується саме на осіб, які брали участь у акціях із міркувань свого власного волевиявлення, в той час як для працівників правоохоронних органів такі дії є прямим виконанням їх службових обов’язків», - наголосив адвокат.

Юрій Міхальский зауважив, що за таких обставин, в силу обов’язку держави проявляти нетерпимість до фактів застосування надмірної і невиправданої сили представниками силових та правоохоронних структур і не потурати їм, - будь-які розмови про можливість застосування згаданого вище закону представниками відповідних установ та структур є проявами зневаги до базових прав людини.

Що ж до правового механізму звільнення від кримінальної відповідальності, то даний закон, на думку Міхальского, слід розглядати як фактичне визнання зміни обставин подій, а як наслідок і втрату суспільної небезпеки вчинених дій, у період з 21 листопада до 26 грудня 2013 року, що передбачено диспозицією статті 48 Кримінального кодексу України.

«Очевидним є факт того, що прийняття такого закону було здійснене Верховною Радою як колегіальним органом, покликаним забезпечити волю народу та в інтересах народу для убезпечення від переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час мирних зібрань», - додав юрист.