Юридичний водевіль з непередбачув...

Юридичний водевіль з непередбачуваними наслідками

Подробиці

Опубліковано 25.02.2010 23:29

Автор:

Той, що на букву "М" - піариться,
той, що на "Р" - на збори не з'являється,
Ви запитаєте, що то воно за муть?
То, адвокатські вибори ідуть.
Той, що на "Б", хильнувши щось в фойє,
Колезі виступити не дає.
У всіх питання: "Нащо ми прийшли?"
А адвокатські збори вже пройшли...
Були часи, коли ми зустрічалися,
Ділились досвідом, нічим не хизувалися.
Давайте ж на безладдя накладемо вето,
бо то не збори, а суцільна оперетта!

Наталія Алпатьєва, адвокат

Будь-які вибори в Україні дедалі частіше починають нагадувати пародію. А ті, хто в них беруть участь, все частіше замислюються над тим, навіщо їм потрібно брати участь у голосуванні, якщо результат від них практично не залежить?

Вульгарність, як елемент дешевого водевілю

На збори адвокатів Києва, на яких повинно було відбутись голосування з обрання членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста від адвокатів, правозахисники збирались жваво. Щоправда, з понад трьох тисяч семисот зареєстрованих в регіоні адвокатів на збори завітало лише п’ятсот вісімдесят чотири. Але, як відомо, будь-які вибори - це елемент свідомості. Тож не зрозуміло: чи то більшість адвокатів просто проігнорували збори, чи то не усі знали про їхнє проведення.

Та, незважаючи ні на що, адвокати таки заполонили залу театру оперети. Зранку у фойє навіть яблуку ніде було впасти, а правозахисники потихеньку розміщувались у залі та на балконах.

Початок зборів розпочався без будь-яких казусів. Проте, лишень пішла мова про вибір лічильної комісії, у залі запанував балаган, і складалося враження, що обирали не тих, хто буде рахувати голоси, а вже безпосередньо членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, оскільки бій за кількісний склад лічильної комісії точився близько сорока хвилин. І хоча з самого початку було запропоновано пять осіб до складу комісії, методом тиску на аудиторію та голову зборів таки вдалося визначитися на цифрі вісім, а потому, для непарності, до її складу ввели ще одну особу – Олега Макарова.

Між іншим, треба зазначити, що більшість присутніх адвокатів (які скоріш за все працюють індивідуально, а не на певні юридичні компанії) були дуже не задоволені цирковою програмою, головним конферансьє якої виступив пан Макаров. Правозахисники, не криючись, звинувачували його у піарі, постійно зазначаючи, що збори адвокатів - не місце для вихваляння себе красивого, та все ж, після численних суперечок та незрозумілих підрахунків голосів (а рахування проводили самовисуванці, оскільки саме лічильну комісію і обирали), її таки затвердили.

Після „народження в муках” лічильної комісії пані Рафальська взяла слово. І коли лічильна комісія пішла підписувати протокол, Інна Рафальська прозвітувала про минулорічну роботу та підняла проблеми адвокатури в цілому. Потому вона оголосила, що адвокати можуть рекомендувати до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії осіб, які, на їхню думку, можуть у ній працювати. Ба більше: Інна Владиславівна зазначила, що адвокати повинні усвідомлювали власну відповідальність за рекомендованих осіб, оскільки в комісії треба працювати, а не сприймати участь у її діяльності як ще одну галочку в кар’єрній біографії.

Та, мабуть, присутні її не почули, або не хотіли слухати, оскільки до мікрофону, що стояв у залі, вишукувалась величезна черга з бажаючих порекомендувати власного протеже на кандидата до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Аж тут виникла ще одна проблемка: з’ясувалось, що той же пан Макаров знав, що його рекомендуватимуть, але він вже не міг бути висунутим у кандидати, оскільки став членом лічильної комісії. І знову у залі розпочався безлад і галас з посеред якого було чутно усілякі звинувачення та образи. Дехто навіть зазначав, що Макарова затвердили до складу лічильної комісії випадково, під час хаосу та метушні, та й взагалі, начебто так сталося лише тому, що ніхто не почув, як він сам просив залу не включати його до складу лічильної комісії. Проте з пісні слів не викинеш: якби пан Макаров дійсно хотів не входити до складу лічильної комісії, то, по-перше, мав можливість одразу ж взяти самовідвід (а він як ніхто близько сидів біля мікрофону), а по-друге, не йшов би підписувати протокол (його ж не насильно змушували це робити). Так чи інакше, але титанічними зусиллями він таки відстояв власне право бути висунутим у кандидати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

А тут ще масла у вогонь додала Ольга Жуковська, яка, вийшовши до мікрофону, заявила, що ще задовго до голосування були відомі імена майбутніх членів КДКА.

Але і на цьому цирк не скінчився. Присутні адвокати поводили себе так, неначе з’ясовували стосунки на танцмайданчику, і зовсім не збирались повертатись до дієвої і повноцінної роботи.

Щоправда, декілька разів Юрій Михальський робив спробу втихомирити присутніх, пропонувавши підвести риску і заспокоїтись. Проте маси вже вимагали хліба і видовищ, тож не слухали нічиїх закликів. Навпаки, вони так завелися, що ще хвилин сорок вирішували питання з приводу включення в бюлетні для голосування Сергія Гончаренка та Олексія Рєзникова, які хоч і були висунуті кандидатами, проте на зборах були відсутні.

Хоча у вирішенні цього питання треба віддати належне здоровому глузду. Все ж (незважаючи на те, що у залі почали говорити про заяви від цих осіб) більшість вирішила до бюлетнів їх не включати.

Цирк на дроті з не передбачуваним результатом

Більш-менш розібравшись з кандидатами, дійшли до затвердження бюлетенів, а потому і до їх виготовлення. Проте на час голосування кількісний склад учасників зборів суттєво зменшився, що, зрозуміла річ, не могло не відбитись на голосуванні, оскільки виходило, що з 584 зареєстрованих в голосуванні взяли участь 355 адвокатів. А отже вже при підрахунку голосів кандидати повинні були набрати 50+1 саме від кількості зареєстрованих осіб, а не тих, які взяли участь у голосуванні. А тому не дивно, що єдиним кандидатом, який набрав потрібну кількість прихильників, стала Інна Рафальська. Усі інші голосів недобрали, а отже вже в березні відбудуться довибори, на яких і повинні обрати інших членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Та що дивно. По-перше, не зрозуміло, чому 355 адвокатів так довго голосували, адже голосування все ж розпочалося близько 15 -15.30 години, а от закінчилось десь о 17.30. Адже насправді видати 355 (та й 584) бюлетнів навіть під розпис не займає стільки часу (хто хоч раз працював на виборах, той усвідомлює, про що мова). По-друге: саме голосування лише теоретично можна назвати таємним, оскільки жодних кабінок для голосування не було. По-третє: деякі адвокати зазначали, що за кандидатів агітували есемесками, а також за день до голосування - електронними листами. Щоправда, подібну агітацію отримували не усі. Отже вона, все ж, відбувалась вибірково. По-четверте: з якогось дива 355 бюлетней дев’ять представників лічильної комісії рахували майже три години. Чому? То – не відомо, але знову ж таки, не віриться, що у представників лічильної комісії так погано з математикою і вони, зважаючи на ці обставини, організували підрахунок бюлетнів темпом черепахи: 118,3 бюлетней за годину.

Блазням бій?

Лишень лічильна комісія пішла опрацьовувати бюлетні, у залі розпочалась дієва робота, на яку, між іншим, спочатку і розраховувало більшість адвокатів, які завітали на збори. Проте, зважаючи на те, що з самого початку збори більше були схожі на неякісний водевіль, велика кількість запрошених пішла з зали ще до голосування, а ще осіб сто п’ятдесят – після. Тож реальні проблеми адвокатури лишилися обговорювати лише ті, хто або дуже хотів послухати питання, які у порядку денному стояли під скромним пунктом „різне”, або адвокати, для яких було важливим дочекатись офіційних результатів голосування.

Як би то не було, але багато молодих адвокатів до зборів поставились критично. Більшість з них усвідомлювало, що в залі театру оперети відбувалась така собі війна між сателітами, до якої адвокати, які працюють індивідуально, жодного відношення не мали. І хоча всі дії у залі та фойє відбувались доволі політкоректно, багато хто з присутніх назвав збори блюзнірством, позаяк прийшов на них не лише заради голосування, а ще й для плідного спілкування та обміну досвідом.

Особиста думка адвоката

Як зазначив, наприклад, адвокат Олександр Мациборчук, він лишився до кінця зборів лишень заради того, щоб почути результати голосування. „Я вважаю, що ті адвокати, яких запропонували до атестаційної та кваліфікаційної палат - особи адекватні, які відповідально ставитимуться до цієї роботи. І результатами голосування я задоволений. Інша річ – організація зборів. На мою думку, пані Рафальскій не вдалося взяти їх під контроль і вони пройшли дещо неорганізовано. Також, повинен зазначити, що у залі було видно, що адвокати поділялись на певні неформальні угрупування (позиція яких мені особисто була не зрозумілою), що, між іншим, і заважало роботі зборів. На жаль, мушу сказати і про поведінку адвокатів, оскільки мені здається, що деякі з них могли б поводитись вихованіше, а також все ж відстоювати свої власні позиції у деяких питаннях, що обговорювались під час зборів. Хоча тепер відомо, що більшість кандидатів не набрали потрібну кількість голосів, і адвокати повинні будуть знову збиратись ще на одні збори, аби провести голосування. Щоправда, з цього приводу можна дискутувати, оскільки жодним документом не встановлено поняття кворуму. Хоча, якщо орієнтуватись на кількість тих, хто взяв участь у голосуванні (а не на кількість зареєстрованих), то деякі кандидати набрали понад 50% їхніх голосів, а Інна Рафальська - найбільше. Та все ж відбуватиметься ще одне голосування, і я обов’язково на нього піду, оскільки вважаю своїм громадянським обов’язком брати участь у всіх виборах, які відбуваються. І не має значення, чи це вибори президента, чи членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури” – зазначив він

А от адвокат Наталія Алпатьева цими зборами лишилась не дуже задоволена. „Можливо, я маю і не такий великий адвокатський досвід - лише 9 років, але це вже четверті збори адвокатів, у яких я беру участь. Проте цього разу я вперше задалася питанням: "А чи варто було приходити?" І якщо мені не зраджує пам’ять, вибори завжди залишалися на потім. Спочатку відбувалося підняття актуальних тем, які потому обговорювали. Ми ділилися досвідом (позаяк збиратися разом нам вдається рідко і виділяти час для того, щоб обговорити якийсь цікавий випадок, ми не завжди маємо можливість). Звичайно, є колеги, з якими спілкуєшся частіше, але це не більше 10 осіб. Ми усі більш-менш талановиті. Про багатьох з нас пишуть газети та інтернет-видання, але це не привід нести це як прапор. Бути адвокатом - наша робота. А слухати у різних варіаціях від різних осіб про те, "який класний Макаров", мені - не подобається. Я не його клієнт, а тому як адвокат він мене не цікавить, як і його коливання між „розумними і красивими”. Можливо правильніше було б заздалегідь визначати претендентів і до дисциплінарної, і до атестаційної палат. Пропонувати кандидатів хоча б за тиждень до виборів. Тоді б не було плутанини. Таким же чином можна було б визначати і теми для обговорення, аби усім присутнім було цікаво. І хоча це моя суб'єктивна думка, але мені здається, що раніше збори проходили з більшою користю для адвокатського середовища і більш організовано” – зазначила вона.

Адвокат Сергій Величко у своєму коментарі зазначив, що «нині усі усвідомлюють, що збори не відбулися, оскільки лише одна Інна Рафальська набрала 50+1 голос. Тож будуть влаштовані ще одні, на яких знову відбуватиметься голосування. І маю надію, що вони вже проходитимуть з врахуванням тих недоліків, що виявились під час голосування 20 лютого, а отже будуть більш організовані. І вже не станеться казусу, коли особа, яку обрали до лічильної комісії буде висуватись і в кандидати. Що ж до самих зборів, то я вважаю, що вони були плідними, їхня організація відбулася у відповідності з усіма нормативними документами. Ну, а щодо результату, то він такий, який є. Але можна згадати і збори, що відбулися в області. Вони теж пройшли у два етапи. І нічого страшного у цьому немає. Тепер протягом тридцяти днів потрібно зібрати ще одні збори, на яких і провести голосування, під час якого і буде обрано членів обох палат, оскільки, як відомо, з початку лютого старі члени є нелегітимними. І саме тому я думаю, що адвокати Києва обов’язково прийдуть на другі збори, оскільки вони зацікавлені у якісному формуванні обох палат. І яка б кількість адвокатів не прийшла на повторне зібрання, легітимними будуть ті кандидати, які наберуть 50+1 голос від кількості зареєстрованих».

А от голова Всеукраїнської професійної спілки правників Юрій Михальській, який між іншим, один з небагатьох, хто робив спробу під час зборів внести певний лад, на запитання щодо його думки з приводу зборів адвокатів, зазначив: "В розрізі тієї інформації, якою я володію, складалася ситуація, за якої найліпшим варіантом розвитку подій мав стати зрив зборів адвокатів, у тому числі й по обранню нових членів до дисциплінарної та атестаційної палат.

Питання про кількісний та персональний склад лічильної комісії вирішувалося більше трьох! годин. При цьому добровольці, які допомагали рахувати голоси (серед яких, до речі, був і я), отримали зауваження від адвоката, керуючого партнера ЮФ «Василь Кисіль і партнери» - Олега Макарова, про відсутність у них права здійснювати підрахунок голосів на етапі формування лічильної комісії. Від останнього, до речі, надходило найбільше зауважень. Проголосувавши за кількісний склад лічильної комісії у пять осіб, адвокатам довелося обирати цих пять осіб із восьми запропонованих кандидатів. Оскільки деяких присутніх така ситуація не влаштовувала, за пропозицією пана Макарова було вирішено змінити вже прийняте рішення та включити до лічильної комісії усіх кандидатів. Однак, кількісний склад лічильної комісії має бути непарним. Головуюча запропонувала компроміс – девять членів комісії, включаючи самого «ідеолога» - Олега Макарова, який, до речі, свою кандидатуру не зняв. Уже після голосування хтось із його прибічників підказав, що таким чином адвокат Макаров втратив можливість обиратися до складу КДКА, оскільки є членом лічильної комісії. Після того, як членами лічильної комісії були підписані перші протоколи, на розгляд адвокатів знову ставиться питання про можливість адвоката Макарова брати участь у виборах до КДКА м. Києва. Голова ВККА Володимир Висоцький береться прояснити ситуацію, і що? Взагалі така можливість не передбачена, згідно існуючих роз’яснень ВККА, член лічильної комісії зборів втрачає право бути обраним на цих зборах на виборні посади. Однак, оскільки питання стосується Олега Анатолійовича, то викладене вище вже не є обовязковим для виконання і як адвокат Макаров вирішить, так і буде. Знаєте, присутні у залі адвокати, які мають за плечима кількадесятилітній адвокатський стаж, не звикли до такого несерйозного підходу до вирішення серйозних питань.

Самопіар Заслуженого журналіста Юрія Забари, якийсь непевний сценарій АПУ на чолі з Макаровим, «списки Шиндлера», озвучені Ольгою Жуковською. Не там шукаєте, колеги-адвокати. За час реєстрації та перерв, у кулуарах вирішувалося багато вагомих питань діяльності адвокатури.

Завдяки «старанням» певних осіб, близько 200 адвокатів просто пішли, не отримавши бюлетені для голосування, позаяк, витративши ні на що пів вихідного дня, не згодилися втрачати ще й другу його половину.

Ви запитали про мої враження? На кожного козака у нас три гетьмана. І найболючішим є те, що кожен з цих гетьманів керує по-своєму. Однак, останні збори адвокатів міста Києва, як на мене, показали, що «козакам» таке гетьманство вже набридло.

Що ж до того, що 20 лютого не вдалося дообрати усіх кандидатів, а також питання чи може так статись, що на довиборах складеться подібна ситуація, то наразі КДКА міста Києва визначена нова дата проведення зборів по дообранню членів палат КДКА. Лічильна комісія 20 лютого 2010 року визначила обраними тих кандидатів, за яких проголосувало більше половини учасників зборів, які отримали бюлетені для голосування. Однак, чи можна вважати обраними тих, за кого проголосувала така більшість учасників, а чи необхідно відраховувати більшість від зареєстрованих - питання поки відкрите. Тому 12 березня 2010 року (дата нових зборів) потрібно врахувати усі недоліки проведених зборів. Як на мене, - необхідно просто залишити лічильну комісію у тому ж кількісному та персональному складі (за умови присутності всіх її членів) і таким чином автоматично зняти питання, вирішення яких забрало на минулих зборах забагато часу.

І ще одне, - сподіваюся, що до адвокатів міста Києва прийде розуміння того, що вибори до КДКА м. Києва - то важлива процедура, і від результатів її проведення буде залежати майбутнє усієї адвокатури. Тому бажаю учасникам зборів розумного і виваженого вибору, а кандидатам на виборні посади - чіткого усвідомлення своїх можливостей, довівши, що їх можливості не химерні” – зазначив голова Всеукраїнської професійної спілки правників.

Що ж, збори відбулися. Вибори ж – ні. На жаль, дієву роботу під час зборів перетворили на водевіль. Але найгірше не це. Найжахливішим є той факт, що більшість опитаних адвокатів не побачили у подібній оперетці якогось неподобства. А шкода. Все ж адвокати – майже еліта держави.

Оксана КОТОМКІНА

Наступна стаття »