Головна реформа для України – реформа судової системи

«Головною я вважаю судову реформу… Судову реформу можна вважати передреформою, адже вся державна машина підлаштована зараз під корупційні схеми», — заявив П. Порошенко. Судова реформа є першочерговою і дає старт процесу реформування країни. Про це повідомив Петро Порошенко на прес-конференції, в ході якої представив свій план реформ України під назвою «Стратегія-2020».

Президент України підписав Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд». Втім, цей закон є лише першим кроком в реформуванні судової системи України.

На першочерговості реалізації саме судової реформи повинні сконцентрувати свою увагу суспільство та влада. Від швидкості та ефективності впровадження даної реформи залежить подальша доля парламенту, коаліції і нового парламенту.

Стратегічні законодавчі ініціативи, створення Ради з питань судової реформи, робота експертів та Парламенту можуть бути зведені нанівець в процесі реалізації прийнятого закону. Сам по собі закон не може гарантувати нам правові та демократичні виборчі процедури – це небезпечна правова ілюзія. Реформи приносять протилежні очікуваним результати тоді, коли шляхи реалізації стають знаряддям зловживань. Тільки в результаті успішної судової реформи зросте довіра до суду та органу, який має бути сформований тільки у відповідності до Закону.

Формування Вищої ради юстиції стане лакмусовим папірцем початку реформування судової системи і довіри суспільства та суддів. Адже Вища рада юстиції має стати незалежним державним органом, що відповідає за усі питання формування високопрофесійного суддівського корпусу та гарантування незалежності суддів.

Відповідно до повідомлення організаційного комітету РАУ проведення другої частини ІІІ з’їзду адвокатів України згідно зі статтею 62 Закону України «Про Вищу раду юстиції» призначено на 24-25 квітня 2015 року. До порядку денного з’їзду включено питання про призначення членів Вищої ради юстиції та члена ВККС. Відповідно до статті 11 Закону України «Про Вищу раду юстиції» з’їзд адвокатів України призначає трьох членів до складу ВРЮ шляхом таємного голосування, один з яких має бути суддею або суддею у відставці.

Рішення організаційного комітету було прийнято в порушення статті 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і статті 11 Закону «Про Вищу раду юстиції», оскільки знову прийняті норми закону передбачають надзвичайно сувору процедуру перевірки, презентації та висунення претендентів на призначення.

Зокрема, закон передбачає, що з’їзд може розглянути для призначення кандидатури, які подали свої документи секретаріату Вищої ради юстиції, були обрані делегатами на з’їзд і за включення їх в бюлетень для голосування проголосувало не менше 20 відсотків делегатів з’їзду. Оскільки делегати на III з’їзд обиралися в листопаді 2014 року, тобто задовго до прийняття змін до закону «Про Вищу раду юстиції», чинні положення якого тепер пов’язують статус делегата і кандидата у ВРЮ і ВККС, з’їзд призначався з іншою метою і порядком денним. Регламент з’їзду передбачає участь та голосування як виборних, так і кооптованих делегатів, на перший етап з’їзду не були допущені декілька регіональних делегацій, висування делегатів проходило за спеціальними списками, доведеним в регіони Радою адвокатів України, позбавивши значну кількість адвокатів обирати і бути обраним для участі в з’їзді, вплинувши таким чином на склад делегатів, проведення другого етапу з’їзду, коли легітимність першої частини вже викликає обґрунтовані сумніви, є неприпустимим.

24 жовтня 2014 р. Рада адвокатів України, керуючись розділом XIII «Перехідні положення» закону України «Про прокуратуру», з метою призначення представника від адвокатури до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, ухвалила рішення №133 «Про скликання III З’їзду адвокатів України», яким вирішено скликати III З’їзд адвокатів України.

У відповідності до Порядку підготовки та проведення III З’їзду адвокатів України та Регламенту проведення III З’їзду адвокатів України, III З’їзд адвокатів України проводився відповідно до рішення РАУ від 24 жовтня 2014 року №133 «Про скликання III З’їзду адвокатів України» з метою призначення представника від адвокатури до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Необхідно відмітити, що обрання делегатів на III З’їзд адвокатів України відбулось із порушеннями, оскільки не мали можливості бути обраними адвокати, відомості про яких були «неактивні та невидимі». Відомості про адвокатів, які не сплатили щорічний внесок, були «затемнені» на підставі рішень РАУ №75, №76 від 4-5 липня 2014 р. Наведене свідчить, що, скликаючи конференції в регіонах, Рада адвокатів України керувалась положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, які передбачають переведення відомостей про адвокатів, які містяться в ЄРАУ, в стан неактивних та невидимих, протиправність яких встановлена судом, та, відповідно, недостовірними та неповними відомостями ЄРАУ, чим порушила гарантоване право адвокатів на участь в адвокатському самоврядуванні. Крім того, конференції проводились з обговоренням оголошеного порядку денного позачергового з’їзду. Таким чином, можна зробити висновок, що конференції адвокатів з обрання делегатів на III З’їзд адвокатів України відбулись із порушеннями.

Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято постанову у справі №826/16854/114 від 07 листопада 2014 року, якою задоволено позов Ради адвокатів м. Києва до НААУ в особі РАУ про визнання протиправними та скасування рішень РАУ №75, №76 у частині, що стосується виключення відомостей із ЄРАУ.

Так, ІІІ З’їзд адвокатів України відбувся 20-21 листопада 2014 року у місті Мукачеве на Закарпатті. У роботі з’їзду приймали участь обрані та кооптовані делегати. У роботі з’їзду адвокатів України було оголошено перерву у зв’язку із розглядом судової справи Вищим адміністративним судом України про скасування рішення позачергового З’їзду адвокатів України, який відбувся в м. Одеса.

Проте дані делегати будуть брати участь у продовженні III З’їзду адвокатів України, який призначено організаційним комітетом РАУ на 24-25 квітня 2015 року. Організаційний комітет РАУ в даному випадку вийшов за межі своїх повноважень, оскільки не наділений правом щодо визначення дати продовження III З’їзду адвокатів України та включення нових питань до порядку денного III З’їзду адвокатів України. На сьогодні питання щодо внесення змін до порядку денного належить виключно III З’їзду адвокатів України (РАУ в перерві між з’їздами адвокатів не працює).

Згідно ст. 11 Закону України «Про Вищу раду юстиції» голосування проводиться виключно за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обрані делегатами цього з’їзду. Голосування також проводиться за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менш як 20 % обраних делегатів з’їзду.

Призначаючи продовження роботи III З’їзду адвокатів України, вбачаються порушення щодо процедури подання кандидатур у члени Вищої ради юстиції, які не були обрані делегатами III З’їзду адвокатів України. Право бути обраним кандидатом у члени ВРЮ, якщо особа не була делегатом III З’їзду адвокатів України, обмежується правом виключно 20 % голосів делегатів III З’їзду адвокатів України. Наразі маємо обмеження права претендентів, які мали намір висуватися делегатами на З’їзд адвокатів України за Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд». Вища рада юстиції має стати незалежним державним органом, що відповідає за усі питання формування високопрофесійного суддівського корпусу та гарантування незалежності суддів.

У подальшому можуть виникнути питання щодо легітимності та законності рішень Вищої ради юстиції, якщо склад останньої буде сформований із порушенням процедури обрання членів ВРЮ.

Також під сумнівом питання щодо правомірності включення питання про обрання представника від адвокатури до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до порядку денного другої частини ІІІ З’їзду адвокатів України.

Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» опубліковано в Голосі України 26 лютого 2015 року. Прикінцевими та перехідними положеннями даного закону закріплено, що цей Закон набирає чинності через тридцять днів з дня його опублікування, крім пунктів 6 та 8 розділу I цього Закону, а також крім цього пункту, пунктів 3 і 4 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Тобто, закон набирає чинності 28 березня 2015 року. Включення питання обрання члена ВККС від адвокатури включено в порядок денний до набрання чинності закону, не уповноваженим на це органом, так як організаційний комітет не наділений такими повноваженнями. Статтею 103 даного закону закріплено, що у разі необхідності обрання нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, орган, який скликає з’їзд, не пізніше ніж за сорок п’ять днів повідомляє секретаріат Комісії про дату та місце проведення з’їзду. Право на оголошення про включення питання в порядок денний З’їзду адвокатів України у РАУ виникне тільки 28 березня 2015року, а сам з’їзд може бути проведений тільки через 45 днів (не раніше 15 травня).

Організаційний комітет РАУ вже включив питання обрання члена ВККС від адвокатури на порядок денний другого етапу III З’їзду адвокатів України чи продовження роботи III З’їзду адвокатів України з наявними порушеннями щодо процедури подання кандидатур у члени ВККС, які не були обрані делегатами III З’їзду адвокатів України. Право бути обраним у члени ВККС, якщо особа не була делегатом III З’їзду адвокатів України, обмежується правом виключно 20 % голосів делегатів III З’їзду адвокатів України. Наразі маємо обмеження права претендентів, які мали намір висуватися делегатами на З’їзд адвокатів України за Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Таким чином, призначення до порядку денного продовження III З’їзду адвокатів України на 24 квітня 2015 року виборів до ВККС відбулось із недотриманням строків, закріплених нормами закону. Голова ВККС з моменту повідомлення організаційного комітету РАУ повинен опублікувати оголошення про висунення кандидатур в порушення строків вступу в силу закону, що є очевидним порушенням процедури.

Секретаріат Вищої ради юстиції допустив порушення щодо прийняття до відома протоколу організаційного комітету РАУ, не перевіривши суб’єкта подання повідомлення. Організаційний комітет РАУ не наділений повноваженнями Ради адвокатів України і не мав повноважень щодо розгляду включення питань до порядку денного III З’їзду адвокатів України. Тобто, адвокатура буде втягнута у судові спори за результатами з’їзду і, як наслідок, — блокування робіт конституційного органу.

На виконання Закону «Про відновлення довіри до судової системи України» був проведений з’їзд в м. Одесі, яким була заблокована робота ВКДКА, ВРКА. Жодне рішення не набрало більшості голосів делегатів (104). Результати виборів до ВРЮ скасовані судами через допущені порушення при ухваленні рішень.

На виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» був проведений з’їзд в м. Мукачево. Ухвалені даним з’їздом рішення фактично заблокували роботу ВРКА та РАУ.

Порушення при призначенні другої частини ІІІ З’їзду адвокатів України можуть привести до незворотних наслідків для Адвокатури України та порушення норм Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Оскарження всіх результатів ІІІ З’їзду адвокатів України може надовго зупинити або заблокувати роботу всіх органів самоврядування адвокатури України та ВРЮ і ВККС. Таким чином, НААУ втрачає довіру своїх членів, органів самоврядування через непрофесійність та порушення законодавства.

Найважливіші питання, які були запропоновані для розгляду на черговий з’їзд адвокатів, наступні: внесення змін до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кошторис НААУ та ВКДКА, Правила адвокатської етики, питання фінансування органів самоврядування, розблокування роботи найвищих органів адвокатури України залишилися поза увагою.

Головною метою проведення судово-правової реформи в Україні має стати створення законодавчих та організаційних умов для утвердження в Україні незалежної, ефективної та відповідальної судової влади, якій довірятиме суспільство. Головною метою проведення реформи адвокатури в Україні має стати створення законодавчих та організаційних умов для утвердження в Україні незалежної, професійної адвокатури, якій довірятиме суспільство.

Далі буде…

Катерина Коваль,
Заступник Голови Союзу юристів України,
Заступник голови Національної асоціації адвокатів України,
Ради адвокатів України