​Генпрокуратура аналізуватиме декларації нардепів, які задекларували готівку понад 100 тис дол США

У вівторок, 1 листопада 2016 року, Генеральний прокурор Юрій Луценко констатував завершення першої хвилі електронного декларування та подання до системи понад 100 тис електронних декларацій.

«Хочу підкреслити, що цей факт розвіює звинувачення «записних» борців з корупцією, які пророкували скасування декларування, зменшення його обсягів, закриття, спотворення тощо», - наголосив Юрій Луценко. «Як і передбачав закон, – всі чиновники, за дуже рідким виключенням, подали свої електронні декларації», - додав він.

Водночас, Генеральний прокурор, реагуючи на нову хвилю критики, повідомив, що планує робити Генеральна прокуратура України разом з іншими правоохоронними органами для аналізу поданих електронних декларацій.

В першу чергу Генеральний прокурор звернувся публічно до семи народних депутатів України з вимогою подати електронні декларації та нагадав, що в разі, якщо вони подадуть їх найближчим часом, вони отримають лише адміністративне покарання з незначним грошовим штрафом. Натомість, якщо не подадуть, Національне антикорупційне бюро діятиме згідно ст. 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за неподання декларації вчасно.

Натомість, за словами Юрія Луценка, тих чиновників, які подали декларацію, важливо розділити на дві принципово різні категорії: ті, які задекларували і сплатили податки, і цим людям треба дякувати від суспільства, бо вони створювали бізнес, робочі місця і сплачували податки, на які функціонує пенсійна, соціальна сфера та й взагалі держава. І ті, які ці податки не сплатили, і до них мають бути застосовані всі вимоги чинного законодавства.

Юрій Луценко повідомив, що в першу чергу Генпрокуратура буде аналізувати декларації половини народних депутатів України, які задекларували готівку понад 100 тис дол США. За його словами, цей аналіз складатиметься із звернення до Державної фіскальної служби з вимогою надати інформацію про сплачені податки, які можуть свідчити про легальність цих коштів, або не сплачені податки, що буде свідчити про нелегальність такої готівки.

Відповідно, додав він, народні обранці можуть підпасти або не підпасти під дію ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів), якою передбачені різні санкції. Генпрокурор пояснив: якщо йдеться про ухилення у значних розмірах – від 665 тис грн – це є злочином невеликої тяжкості і передбачено строк давності два роки. Якщо більше 1 млн 995 тис грн – це злочин середньої тяжкості, також термін давності два роки. Якщо ж ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах – 3 млн 325 тис грн – це є тяжкий злочин і строк давності 10 років. «Виходячи із цих кваліфікацій, ті, хто ухилявся від податків, можуть отримати покарання від двох до 15 років тюремного ув’язнення», - резюмував Юрій Луценко.

«Половина народних депутатів, які задекларували значні обсяги готівки, будуть разом із ДФС перевірені на сплату з них податків ,і далі буде визначатися нами можливість або неможливість відкриття кримінального провадження», - сказав Генпрокурор. Юрій Луценко підкреслив, що це виключна підслідність Генеральної прокуратури України.

Також Генеральний прокурор не виключив, що подальше розслідування цих ймовірних кримінальних проваджень може вивести на ст. 209 ККУ (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом). «Це підслідність наша спільна і ГПУ, і НАБУ», - додав він.

Друге, що збирається зробити Генпрокуратура, – проаналізувати банківські вклади, задекларовані народними депутатами та іншими декларантами. «Для цього ми звертаємося до Державної служби фінансового моніторингу, до обов’язків якої входить перевірка будь-яких вкладів більше 150 тисяч гривень», - повідомив Генеральний прокурор. Він додав, що у більшості народних депутатів вклади перевищують цю суму, «тому в разі надання довідки фінмоніторнигу про те, що відповідні кошти не є легальними, ми будемо діяти за тими ж ст.212 та ст. 209 ККУ».

Третій важливий напрямок дослідження – стаття декларації «подарунки». «Багато народних обранців мають щедрих і багатих дарувальників. Це не заборонено законом, проте закон передбачає можливість перевірити самих дарувальників: чи вони мали можливість подарувати, наприклад, по мільйону доларів», - зазначив Генеральний прокурор. Він повідомив, що також буде відповідне звернення до відповідних фінансових служб з проханням перевірити сплату податків дарувальниками, які вказані в деклараціях. «В разі, якщо вони сплачували податки, що свідчить про можливість таких подарунків, все добре, якщо ні, виникають ті самі статті», - пояснив Генпрокурор.

Четверте – це рахунки та нерухомість за кордоном. «Ми будемо звертатися до Державної фіскальної служби з проханням надати нам довідки про сплату податків і в цих випадках», - сказав Юрій Луценко. «Чи сплачені податки з коштів, використаних із закордонних рахунків: якщо вони сплачені, немає питань, якщо вони не сплачені – знову ж таки ст. 212 та 209 КК України буде застосована», - додав Генпрокурор.

Щодо нерухомості за кордоном, Юрій Луценко констатував, що вона практично не вказана народними депутатами, і додав, що це предмет аналізу Національного агентства з питань запобігання корупції. «Це їхня робота і вони мають її виконати в рамках перевірки декларації», - зауважив він.

«Безумовно існує ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) – це виключна підслідність НАБУ і вони мають свій план як діяти при аналізі і перевірці поданих декларацій згідно цієї статті Кримінального кодексу», - наголосив Юрій Луценко.

П’яте, на що звертатиме увагу Генпрокуратура, - це вказані корпоративні права декларантами в України і за кордоном. «В даному випадку є два предмети для аналізу: чи декларант-держслужбовець вийшов із керівних органів певних юридичних осіб. На жаль, не всі це зробили», - повідомив Генпрокурор. Також, за словами Юрія Луценка, це дає можливість проаналізувати ст. 172-4 Кодекс України про адміністративні правопорушення, яка забороняє суміщення мандату народного депутата або посади на держслужбі із роботою у керівних органах юридичних осіб, в тому числі і за кордоном. Він наголосив, що за попереднім аналізом не всі народні депутати та державні службовці виконали приписи цієї статті і «ми також будемо діяти спільно з НАЗК по цій статті».

«Електрона декларація – це не кінець процесу, а лише його початок», - підкреслив Юрій Луценко та повідомив, що «буквально з вчорашнього дня в Генеральній прокуратурі України проведений попередній аналіз, а завтра будуть відповідні подання до ДФС».

Генеральний прокурор Юрій Луценко також повідомив, що найближчими днями матиме ряд зустрічей, в тому числі і з керівниками НАЗК і НАБУ, для координації спільної діяльності по перевірці декларацій.

«Прийняття і заповнення електронних декларацій є колосальним кроком по зміні системи української влади. Це перехід від закритого суспільства тоталітарного взірця, в якому ми, на жаль, жили ще з часів Радянського Союзу і пострадянських років, до відкритого суспільства, де кожен громадянин може контролювати свою владу, а державні правоохоронні органи виконують свою роботу по відсіканню нездорової частини українського політикуму та державної служби», - підсумував Генеральний прокурор Юрій Луценко.

Фото прес-служби ГПУ