​Ахметівський «ПУМБ» над і поза законом

Дванадцять років тому фанівська футбольна спільнота вибухнула скандалом: екс-гравець донецького «Металурга» умисно завдав важкої травми екс-гравцю донецького «Шахтаря», який зі скандалом його покинув – Франселіно Матузалему. Тоді у Матузалема виявили розрив бічних зв’язок і ушкоджений меніск. «Шахтар» як тоді, так і зараз, належить Рінату Ахметову. Власне, як і банк «ПУМБ» (згідно даних youcontroI, кінцевий беніфіціарний власник - Рінат Ахметов).

А вже у 2019 році люди, які представились особами, дотичними до банку «ПУМБ», напали на адвоката Андрія Писаренка і нанесли йому травми, аналогічні з травмами у Матузалема - розрив зв’язок і ушкоджений меніск.

Звісно, ніхто не стверджує, що людей, дотичних до структур пана Ахметова, свідомо вчать, як треба ламати ноги людям, які йдуть проти неправомірної політики ахметівського конгломерату. Але такі збіги не можуть не насторожувати, бо з телеканалу «Україна» нам усім розказують, що структури Ахметова завжди працюють лише в рамках закону.

Ситуація з аферою та тиск на адвоката

Якщо передивитись реєстр судових справ, в яких задіяно банк «ПУМБ», можна виявити багато цікавого. Велика кількість справ, коли люди подають до суду з приводу кредитів, які вони не брали, проте «ПУМБ» наголошував на зворотньому. Також можна зустріти численні справи, в яких громадяни звертаються з позовами, в яких просять визнати незаконними дії приватних нотаріусів, які виражаються у перереєстрації їхнього майна на ПАТ «ПУМБ» (наприклад, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 №755/10947/17).

А також багато справ, у яких судом визнаються протиправними та скасовуються позасудові рішення про державну реєстрацію прав власності на об’єкти нерухомості, які були прийняті приватним нотаріусом Кобелєвою Аллою Михайлівною, прізвище якої зустрічається доволі часто. Чому тут згадується цей нотаріус? Бо у справі про свавілля ахметівських найманців їй теж була відведена своя роль, і саме завдячуючи їй склались обставини, за яких люди, що представлялись співробітниками банку «ПУМБ», напали на адвоката Андрія Писаренка.

Щоправда, на сьогоднішній день їй, нарешті, анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Наказ МінЮсту №323/5 від 09.02.17):

Співробітники банку «ПУМБ», напевно, мають багато методів, як впливати на незгодних. Тож, вони і придумали, в який спосіб усунути від справи адвоката, який заважає рейдерам забирати майно громадян.

Історія, про яку ведеться мова, бере свій початок ще у 2014 році, коли, як розповідає Андрій Писаренко, банк «ПУМБ» на підставі підроблених документів на кредит подав позов до його клієнтки. Адвокат увійшов у справу, і з часом було таки доведено, що кредит — фейковий, що і було встановлено судовими експертами. Банк, зрозумівши, що не отримає позитивного результату у надуманій справі - тоді свій позов відкликав. А нерухомість, на яку банк «ПУМБ» претендував, з 2015 року почала офіційно використовуватись як офіс адвоката, що зафіксовано і в єдиному реєстрі адвокатів.

Проте, як розповідає Андрій Писаренко, на початку 2016 року «ПУМБ» звертається до приватного нотаріуса з фіктивними документами і створює віртуальний об'єкт нерухомості, який відрізняється від реального і кількістю кімнат, і метражем. А вже 7 квітня 2016 року банк робить спробу незаконного захоплення цього офісу. Лише завдячуючи миттєвій реакції державної служби охорони, 7 квітня 2016 року вдалося уникнути рейдерства, а до правоохоронних органів було подано усі відповідні заяви щодо відкриття кримінальних проваджень.

Але поліція якось не поспішає в певних справах проводити розслідувань. І поки, як розповідає Андрій Писаренко, він пише заяви до поліції та подає адвокатські запити, банк, маючи на руках документи на віртуальний офіс, розпочав активну діяльність, подаючи позови проти власниці квартири та безпосередньо адвоката з вимогами звільнити адвокатський офіс. І хоча всі справи банк програє, але після програшу одних судів організовує нові позови.

Зважаючи на постійні програші в судах, у банку обрали дещо іншу тактику і вирішили, що якщо не можна дотиснути потрібне рішення через судову систему, то треба ліквідувати саму перепону – адвоката. Тож, заради усунення адвоката з судових процесів, які велись (і програвались банком), банк «ПУМБ» організовує цькування адвоката Писаренко через Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. А вже наприкінці січня 2018 року комісія порушує дисциплінарне провадження, про що представник банку «ПУМБ» починає говорити на кожному судовому засіданні з приводу спірних справ. І що це, як не тиск на процесуального опонента? Дійшло до того, що адвокат Писаренко був змушений вийти з судової справи до моменту розгляду дисциплінарного провадження. І хоча за два місяці дисциплінарне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю в діях адвоката будь-якого дисциплінарного проступку, банк «ПУМБ» – не зупинився і... оскаржив дане рішення до ВКДКА. І от що вражає: на виїзному засіданні ВКДКА у смт Затока (!) за присутності представників ПАТ «ПУМБ» рішення ДП КДКА Київської області було скасовано, а в діях адвоката члени ВКДКА вже самостійно побачили порушення правил адвокатської етики (заборону укладання з клієнтом договорів майнового характеру), хоча ЮРИСТИ не могли не розуміти, що майновий договір було укладено між клієнтом і юридичною особою, а не адвокатом. Але в Україні певні «нюанси» в потрібних моментах чомусь опускаються, прикриваючи мерзенність пафосом. Щоправда, тоді ж провадження закрили у зв’язку з закінченням більш ніж на два роки строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Але юридичному представнику банку Васильчикову, який так сильно опікується адвокатською етикою процесуального опонента, зовсім не до адвокатської етики зі свого боку, коли він починає активно використовувати це рішення ВКДКА в судових процесах з метою дискредитації процесуального опонента. І що ще більше дивує: представник банку, який подавав скаргу до КДКА і потім розмахував порушеним провадженням – сам став адвокатом у 2017 році, але не наважувався називатись адвокатом, а представлявся лише представником за довіреністю від банку.

Щоправда, особам, які працюють в структурах Ахметова, не звикати кричати про дотримання ними коми в законі, при цьому одномоментно свідомо порушувати і закон, і морально-етичні норми, бо вони відчувають свою повну безкарність та впевненість, що підкуплять кожного, або залякають в інтересах бізнесу свого рабовласника.

Ахметівські найманці ігнорують закон та здоровий глузд

І, судячи з усього, банку «ПУМБ» дуже потрібна квартира в центрі міста Києва, по бульвару Лесі Українки, адже, заспокоївшись на деякий період, банк знову вдається до рейдерства. Проте, цього разу з застосуванням методів, що дивним чином збігаються з методами, які на собі колись відчув Франселіно Матузалем, адже як іще усунути адвоката, змусивши його покинути справу і не захищати клієнтку?

Тож, третього березня 2019 року представники банку без будь-якого рішення суду здійснили чергову спробу рейдерського захоплення об’єкту нерухомості. І от в який спосіб цього разу працівники банку підійшли до вирішення спірного питання: у вихідний день - неділю (напевно, отримавши інформацію, що адвокат може бути поза межами міста, або чимось зайнятий, а підстави про злив інформації щодо пересування Андрія Писаренко - існують, проте, про це - пізніше) – в офісі спрацювала сигналізація. Терміново діставшись на місце розташування офісу, Андрій Писаренко побачив групу з десяти осіб, що представилися співробітниками банку «ПУМБ», які робили спробу ламати металеві двері офісу.

І нині ці особи не можуть стверджувати, що не знали, що захоплюють офіс адвоката, оскільки, як представники банку, достатньо добре обізнані, що саме з цим адвокатом судиться їхній банк і наразі аж у восьми судових провадженнях.

Проте, ввічливі чоловічки від банку «ПУМБ» (який, як читач пам’ятає, стверджує, що працює лише в рамках закону), цього разу на зауваження адвоката, що такі дії несуть за собою чітку кримінальну відповідальність, вирішили виявити нечувану зухвалість та агресію, і усі десять законослухняних, але фізично підготованих співробітників банку, кинулись на одного, такого впертого адвоката.

У результаті таких, дуже професійних, а головне чесно проведених переговорів (як не згадати спосіб їх проведення в Донецьку в 90-х роках) у адвоката Андрія Писаренко було повністю розірване праве коліно. Під час таких «дружніх» тісних переговорів, які виявлялись у триманні адвоката за горло на підлозі зовсім не в переносному сенсі, а так, аби перекрити йому можливість отримувати кисень (напевно, це одна з методик переконань в банківському секторі «ПУМБ»), як мінімум п’ятеро осіб вправно вмовляли адвоката відмовитись від офісу методом колективної прес-машини.


Однак, переговори на їхніх умовах – зірвались, завдячуючи швидкому реагуванню комітету захисту прав адвокатів Київської області, які прибули на місце інциденту і захистили права та інтереси свого колеги. Побачивши додаткові «аргументи» сторони адвоката, представники банку, напевно, розцінили вже як варіант «стінка на стінку» і, скоріш за все, передбачили зовсім не свою перемогу, (адже адвокати - не поліція, мовчки можуть і не спостерігати, як сторонні). А тому, на всяк випадок, відступились: все ж одна річ - ламати ноги людині, інша – усвідомлювати, що і самому може бути непереливки.

А за всіма цими чудернацькими переговорами на умовах банку спостерігала пані Прокопенко, яка ще донедавна була прописана в Сумах, але, якимось дивом, з початку цього року була прописана у віртуальному об’єкті за адресою реального. Так, саме в тому віртуальному, створеному нотаріусом на підставі фіктивних документів, який відрізняється від реальної квартири і метражем і кількістю кімнат. І, очевидно, усі десятеро представників банку «ПУМБ» (більшість з яких вже ідентифіковано), настільки перейнялися долею нещасної жінки, що вирішили її вселити в офіс адвоката. А сама пані, як видно з фото, стояла з таким виразом обличчя, що кожен, хто на неї подивиться, захоче подати їй грошей на хлібчик.

Фотоколаж Андрія Писаренко

Залякування та стеження, як і за журналістами

Останні роки в Україні процвітає правовий нігілізм та впевненість певного кола осіб (що прикриваються або владою, або повноваженнями структури, за якою сила) у повній безкарності. Такі переконання призвели до того, що вони, в інтересах господаря або замовника, почали йти на порушення як закону, так і здорового глузду. А повна імпотенція правоохоронних органів взагалі розв’язала їм руки. Тож суспільство не було здивованим, коли керівник проекту «Схеми» Наталія Седлецька заявила, що машини охоронної фірми, що належить Рінату Ахметову, супроводжують журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача на всіх зйомках. Переслідування почалося у вересні 2018 року. Звісно, кому в диво, що саме Ахметов, вийшовши за межі Донецького регіону, почав демонструвати суспільству, що в Україні не верховенство права, а верховенство забаганок Ахметова, і що, незважаючи на те, хто при владі, його люди будуть поводитись так, як представники колумбійської мафії – безцеремонно та нахабно. Проте, навіть після заяви в поліцію, ті, хто переслідував журналістів – не покарані.

Напевно, саме через відсутність покарання, охоронні фірми, що належать Рінату Ахметову, відчувають повну свободу дій, демонструючи суспільству, що можуть слідкувати за людьми в інтересах структур Ахметова і бути переконаними, що їх не притягнуть до відповідальності.

Тож і Андрій Писаренко, коли, ще до інциденту, що стався третього березня 2019 року, виявив, що за ним ведеться спостереження, одразу здогадався, що це за «зелені чоловічки», адже, якщо охоронні фірми, що належить Рінату Ахметову, слідкують за журналістами, то є підстави вважати, що саме вони, напевно, сіли на хвіст незручному адвокатові, який вперто не бажає поділяти справжні цінності банку «ПУМБ». Але от що насторожує: особа, яка влаштовувала «хвіст» за адвокатом, не занадто переймалась тим, що її викриють. Тож, подібна демонстрація вседозволеності була направлена не лише на те, аби з’ясовувати, куди і за якими справами пересувається адвокат Андрій Писаренко, а ще й як прояв залякування, аби дати зрозуміти адвокатові, що за ним не лише слідкують, а ще й можуть проявити інші методи впливу. Що, зокрема, згодом і довели.

А що ж поліція?

Як не сумно визнавати правду, але одне можна сказати точно: якби поліція після першої спроби рейдерства у 2016 році провела розслідування за заявою адвоката Андрія Писаренка, що була подана до Печерського РУ ГУНП в м. Києві, якби були здійснені слідчі дії у відкритому кримінальному провадженні, рейдери отримали підозру, а справа потрапила до суду, то вже у 2019 році рейдери б не нахабніли. Але українська поліція обрала позиції спостерігачів, завдання яких – не заважати представникам структур Ахметова порушувати закон, займатись рейдерством та й бити людей. Щоправда, нині виникає лише одне запитання: чи довго чекати українському суспільству на відверту згоду влади на те, що представникам структур Ахметова видадуть індульгенцію на вбивства, адже нині уже усі розуміють, що Ахметов бажає регулювати усе, перетворивши країну на кримінальну, аби відчувати себе так, як відчувають себе наркобарони у Латинській Америці, тож і владу бажає мати таку саму, будучи переконаним, що він купить кожного депутата, правоохоронця, чиновника та суддю, а людей – залякає.

Конфлікти і закони

Фотоколаж Конфлікти і закони