​Удосконалюйте свою російську, бо нас чекають непрості часи, або Яка ж вона - ціна миру...

Що там підписали під гучною назвою «формула Штайнмайєра», достеменно не відомо, бо офіційно текст ніхто не оприлюднював. Щоправда в інтернеті вже є текст від неофіційних джерел.

Перше, що скажу, не намагайтесь підтягнути під це якісь норми права. Це домовленості поза правовим полем. Такий шлях використовують для врегулювання міжнародних конфліктів, коли правові механізми не працюють. Якщо говорити делікатно - це джентльменські угоди. Жодних гарантій виконання зобов’язань сторонами не існує, як і санкцій за невиконання. Тобто, якщо одна із сторін не виконала те, під чим підписалась, то конфлікт триватиме далі. Ну, власне, так як це відбувається після підписання Мінських угод. Не обурюйтесь на слово «конфлікт», бо війна - це один з різновидів міжнародного конфлікту.

Тепер по змісту.

Очевидно йдеться про наступні кроки:

- позачергові місцеві вибори в ОРДЛО

- визнання їх такими, що відбулись у доповіді місії ОБСЄ, яка спостерігатиме за проведенням виборів

- закон про особливий статус ОРДЛО починає діяти на постійній основі.

Питання контролю українського кордону під час виборів для мене відкрите і не зрозуміле. У тому папері, який називають «формулою Штанмайєра» і який з підписами вже гуляє інтернетом, про це нічого не йдеться. Тим більше, що у Мінських угодах прописано, що «відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день ПІСЛЯ місцевих виборів...»

Але ключове - це умови особливого статусу. Це, власне, і є ціна миру (так би мовити миру, бо жодні домовленості нам його не гарантують).

Я нагадаю, що в нас вже є закон «про особливий статус» на виконання Мінських Угод, який діятиме до кінця 2019 р. З нього можна зрозуміти, як концептуально виглядає «особливий статус» в контексті наших мирних домовленостей.

Тобто, це ціна миру станом на 2014, але з великою ймовірністю ці положення перейдуть в новий закон «про особливий статус», який ВР повинна прийняти вже на початку 2020.

Отже, коротко, що таке «особливий статус»:

- недопущення кримінального переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької, Луганської областей.

- право мовного самовизначення кожного жителя ОРДЛО, вибору мови спілкування, вільного користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність.

- якщо відбудуться позачергові місцеві вибори в ОРДЛО, то не можна буде достроково припинити повноваження депутатів.

- свої окремі (для ОРДЛО) правила призначення керівників прокуратури, судів та своя народна міліція. У призначеннях будуть брати участь органи місцевого самоврядування.

- відновлення інфраструктури ОРДЛО - об’єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтацію промислового потенціалу.

- посилення та поглиблення добросусідських відносин між ОРДЛО та росією на основі угод про прикордонне співробітництво.

Можливо, зараз додадуть ще щось, але навряд зменшать вже існуючі вище перелічені пункти, бо це умови путіна і ми їм чітко слідуємо.

Я розумію, що суспільство проковтне цю «державу» у державі, бо воно це проковтнуло ще за Порошенка.

Але мені не вистачає до всіх цих, так би мовити, угод і особливого статусу - гарантій державної безпеки.

Я вважаю, що влада повинна мати розроблений фахівцями список ризиків і ймовірних загроз, що можуть виникнути в процесі виконання цих угод і статусів. А також мусить бути розроблений план запобіжних заходів.

Ми ж всі розуміємо, що спокуса сепаратизму, або шантажу сепаратизмом, в інших регіонах потенційно збільшується. Бо як пояснити іншим регіонам, чим вони гірші...

Ще одна серйозна загроза - це штучно спровокований громадянський збройний конфлікт. Як цій загрозі влада буде протистояти, якщо в ОРДЛО будуть по суті «свої» прокуратура, поліція, суди.

Ще один ризик, закладений в особливому статусі - це «особливий порядок призначення очільників прокуратури, судів та народної поліції». Оскільки цим будуть займатись органи місцевого самоврядування ОРДЛО, то це ж будуть узаконені місцеві бандформування. Непокараним бійцям так би мовити «днрлнр» теж потрібна робота.

І я ніде не побачила і не почула про звільнення з роботи тих, хто зараз на тимчасово окупованій території займає посади в так би мовити прокуратурі, судах, місцевих органах влади тощо.

І виходить, зрештою, що ті, хто покинув тимчасово окуповані території - тому нічого, а хто залишився, тому - місцеву владу. Це серйозний демотиватор і антидержавницький підхід.

Anna Maliar, facebook.com

Фото news-front.info