​Прокуратура та поліція - це ОПГ в законі? А суд?

У книзі Маріо П'юзо «Хрещений батько» є декілька історій, котрі розповідають, як законослухняні громадяни, не знайшовши захисту своїх прав у правоохоронців, котрі не збирались карати злочинців, йшли за справедливістю до голови мафії і там справедливість отримували, будучи впевненими, що саме мафія встановить законність та правду. Здається, що в українських реаліях скоро відбуватиметься теж щось подібне, адже українська правоохоронна система - поліція та прокуратура, пішли ще далі: вони не лише інколи не шукають і не карають справжніх злочинців та шахраїв, а подекуди, використовуючи інформацію по кримінальному провадженню проти злочинців, можуть зробити спробу перетворити потерпілого на зловмисника.

Від довіри до війни

Саме з подібним стикнулась громадянка Ф., котра, вирішивши облаштовувати свій добробут у столиці, доручила одній харківській будівельній компанії ремонт своєї квартири, а згодом, на початку 2018 року (ще коли роботи на квартирі були незакінчені) і будівництво будинку, уклавши письмову угоду договору підряду про зведення об'єкту. Представники компанії запевняли, що швидко закінчать роботи по квартирі і що до кінця цього ж року родина також зможе в'їхати до нового будинку.

У зв'язку з певними сімейними обставинами родина не мала можливості на початку 2018 року відслідковувати процес будівництва. Проте в серпні 2018 року почали виникати питання по будівництву будинку, оскільки на той період часу будівельниками не було зведено навіть підпірної стінки для укріплення ґрунту, і вони лише починали копати котлован під басейн. Невиконання зобов'язань з боку компанії змусили пані Ф. та її чоловіка бути насторожі. І тому, вже наприкінці вересня, родина прийняла рішення щодо проведення аудиту витрачених цією компанією коштів і попросила директорів надати їм потрібні документи. А втім, у компанії не поспішали, а в грудні 2018 ще й заявили, що усі витребувані родиною документи по квартирі коштують грошей, хоча спочатку переконували, що збирають усю документацію і що декілька томів звітів та актів виконаних робіт будуть надані по закінченню будівництва. Відмовились надавати документи і супідрядні організації, посилаючи господарів оселі до генерального підрядчика.

Ситуація, що складалась, вже починала у господарів викликати суттєве занепокоєння, хоча восени 2018 року представники будівельної компанії ще йшли на діалог і визнавали усі свої недопрацювання та огріхи, постійно наголошуючи, що усі недоліки будуть усунені.

Розуміючи, що взимку проводити будівництво недоречно, родина вирішила його призупинити і почала більш наполегливо вимагати з будівельної компанії документи для проведення аудиту. Однак представники будівельної компанії не поспішали видавати потрібну документацію. Все це призвело до того, що пані Ф. наприкінці жовтня змінює охорону об'єкту, що підпорядковувалась будівельній компанії, на іншу, котру винайняла самостійно. Саме при зміні охорони їй вдалося отримати від здивованих виконробів (котрі в той період часу знаходились на будівельному майданчику) певну частину робочої документації, яка згодом була передана юристам для проведення аудиту. Іншу документацію, після довгого з'ясування стосунків, представники забудовника надіслали поштою.

Тим не менш, паралельно почались відбуватись дивні нюанси. Зважаючи на те, що пані Ф. наполегливо контролювала діяльність на об'єкті і вимагала звітів, з боку забудовника вирішили зробити крок на упередження її активності і спробувати вгамувати її цікавість, пішовши на підлість. Для цього було обрано тактику закидання брудом і донесення до чоловіка пані Ф. наклепницької інформації, що вона має інтриги, а також, що певну кількість коштів, які повинні були отримати будівельники, вона витратила на придбання іншого майна, присвоївши кошти чоловіка, хоча те майно, на яке вони посилались, купувалось значно раніше, про що, звісно, чоловік пані Ф., громадянин США, - був в курсі. Але подібний наклеп і аферистична поведінка підтвердили підозри родини, що харківські забудовники замислили щось ганебне.

Подібний аферизм викликав у пані Ф та її чоловіка ще більші підозри, про що директори харківської компанії і були повідомлені, а також від них зажадали повного звіту по коштах, які з початку 2018 року пані Ф., знаходячись за межами України, перерахувала на рахунки цієї структури: понад 1 мільйон 700 тисяч доларів США.

Наприкінці грудня 2018 року директорат харківської будівельної компанії спочатку повідомляє, що готовий зустрічатись і обговорювати повернення коштів, однак, з незрозумілих причин, переносить зустріч вже на січень 2019 року. Однак у цей період часу юристи родини пані Ф. теж не сиділи склавши руки. Зібрана ними інформація констатувала: ведучи переговори з родиною пані Ф., паралельно директорат харківської будівельної компанії виводить з керівництва структури людей, які підписували договір з родиною, а саму компанію перереєстровують на підставну особу з Луганська.

Отримавши від юристів ці дані, чоловік пані Ф. зв'язався з керівниками фірми забудовника і поцікавився у них, в якому статусі вони планують прибути за зустріч, котру перенесли на січень 2019. На що електронним листом було надіслано відповідь, що ці особи прибудуть у статусі керівництва (хоча, згідно даних реєстру, ці люди вже не були керівниками компанії).

Звісно, розуміючи, що відбувається щось незрозуміле, родиною було погоджено, що на зустріч з представниками харківської структури поїдуть не вони особисто, а їхній представник, а паралельно родина звернулась до поліції з поданням про шахрайство з боку компанії та її засновників, і вже тоді було відкрите кримінальне провадження №2042019101010000032 від 31.01.2019 року за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

Як з жертви афери стати підозрюваним

Дізнавшись, що інвестор не збирається дарувати їм кошти та ще й звертається до правоохоронних органів, представники харківської компанії, аби дійти компромісу, погоджуються на зустріч. Сама ж родина, усвідомлюючи, що з цими людьми повинен вести переговори той, хто знається на будівельній справі, підписує довіреність на представництво їхніх інтересів з паном В., котрий на той момент мав власну будівельну компанію, тож, як фахівець, міг розмовляти з представниками будівельної галузі на рівних.

Зустріч відбулась 01.02.2019 року в будинку пані Ф., куди приїхали представники харківського забудовника і представник родини. Переговори відбувались мирно і цивілізовано, що доводиться наявністю відеозапису, оскільки в кімнаті, де вона відбувалась, стояло дві відеокамери спостереження, а сама родина за цією зустріччю спостерігала онлайн. У цей час в будинку знаходилось два охоронці (найняті раніше родиною), котрі не мали зброї і не долучались до переговорів, просто виконуючи свої обов'язки.

Під час цих переговорів представники харківського забудовника завірили представника родини, що усі гроші будуть повернуті, а на знак виконання цих своїх зобов'язань запропонували лишити в заставу авто та будинок, який цією компанією було побудовано на вкрадені у родини Ф. кошти. На тому і зійшлися, а представники харківського забудовника, завіривши представника родини, що за тиждень оформлять документи на нерухомість і авто, на власному автомобілі мирно покинули місце зустрічі.

Здавалося б, все відбувається в рамках закону та здорового глузду. Проте, коли на гора поставлено понад мільйон доларів, в Україні можуть відбуватись дивні метаморфози, що перевертають будь-яку ситуацію догори дригом.

Згодом представник родини, що був присутній на тих переговорах, почав отримувати погрози. Йому телефонували з Харкова і, посилаючись на певних кримінальних авторитетів, натякали на неприємності. А самій пані Ф. почали доносити погрози щодо її родини та її дітей. Проте кримінальне провадження проти шахраїв було відкрито і, навіть на початку, розслідувалось. І це — дещо заспокоювало.

І ось, після відкриття кримінального провадження №2042019101010000032 проти шахраїв, пані Ф. з легкою душею виїздить за межі України, збираючись повернутись до України на початку серпня 2019 року. Однак, через певні сімейні обставини, приватний літак, який було зафрахтовано на початок серпня, майже перед рейсом довелось відмінити. Проте, яке здивування очікувало на пані Ф. та її родину, коли вона з'ясувала, що якби таки повернулась до України як планувала, то... втрапила би на обшуки у власній українській оселі.

Насправді ж виходить, що українські правоохоронні органи люблять робити «сюрпризи». І тому, з'ясувавши, що родина повинна повернутись до України в один серпневий день об одинадцятій ранку, саме на цей час призначають обшуки. Ну, щоб і дійсно можна було сказати: з корабля на бал від українських силовиків. І яке ж здивування очікувало бравих хлопців з «Кобри», коли, зрізавши ворота у садовому товаристві, вдершись у будинок, виявили там лише матір пані Ф. та її дідуся з бабусею. Але, видко, відсутність родини їх дуже розізлила, бо розраховували на якийсь заздалегідь спланований план, який було зірвано непереборними обставинами раніше. А тому, розпочавши обшуки, вони відверто знущались з тих, кого застали в оселі. Так, наприклад, навіть отримавши інформацію, що бабуся пані Ф. нині - після операції на серці, браві українські хлопаки з погонами змусили жінку стояти на вулиці у спідній білизні певну кількість годин, не звертаючи уваги на її прохання щодо важкості таких обставин. Не обійшли вони увагою і дідуся пані Ф. Бажаючи продемонструвати вседозволеність, представники силовиків на зауваження чоловіка поводитись обережніше і не трощити все в будинку, заявили, що якщо він і надалі висуватиме їм претензії, то його закують у кайданки і вивезуть до відділку.

Саме того дня родина пані Ф. з'ясувала декілька речей. Перше: вона з якогось дива стала фігурантом кримінального провадження; друге: представники силовиків не беруть на себе зобов'язання представлятись і, на вимогу, надавати ордери на обшук та інші документи, а також, що українські правоохоронці під час своїх агресивних дій з перевищенням повноважень спілкуються не українською мовою, а переходять на обсценну лексику. Ба більше: один з представників цього угруповання (під час обшуку) зателефонував в присутності матері самій пані Ф. і яскравою ненормативною лексикою виявив своє невдоволення відсутністю родини в Україні, а також, не називаючи ані свого звання, ані прізвища, ця особа почала вимагати від пані Ф., аби вона допустила групу мародерів у погонах і до іншої своєї нерухомості - теж для проведення обшуків.

Те, що обшуки проводились з перевищенням допустимих норм і більше нагадували набіг Мамая, коли у правоохоронців більше бажання щось зламати і знищити, аніж знайти, це — один бік медалі. Інший - під час обшуку, без рішення суду, були вилучені сервери. Чому? А тому, що силовики знають про свою безкарність за порушення закону. Навіть більше: протягом обшуку вони відмовлялись показати ордер на сам обшук і зглянулись на прохання лише тоді, коли покидали будинок. Так само нахабно силовики поводили себе і в київській квартирі пані Ф. Там вони зривали люки зі стелі, перерили спідню білизну та дитячі іграшки. Заодно, бачачи, що в квартирі є невисохла після ремонту фарба, вирішили ще й лишити свій слід на ній, бо загаджувати все, куди вони приходять, то у них, видко, правило. У квартирі, як згодом з'ясувалось, вони теж шукали сервери та відеоматеріали, хоча і тоді судового дозволу на вилучення техніки та відеоматеріалів у них не було. Але чи відсутність судового дозволу колись зупиняє церберів у погонах?

Як стало зрозуміло пізніше, того ж дня обшуки відбулись і в особи, якій родина давала довіреність на представлення їхніх інтересів, який був присутній на зустрічі з харківськими забудовниками, а також у деяких його друзів.

Привіт від ОПГ «правоохоронці плюс прокуратура»: хочеш, щоб лишили в спокої – плати

Дізнавшись про те, що, виявляється, вона є фігуранткою одного дивного кримінального провадження №12018100090010073, що було відкрито ще на початку вересня 2018 року за підозрою групи осіб у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.3 ст.289 КК України, пані Ф. звертається до київських адвокатів з проханням якось розібратись у дивній ситуації, що склалась. Вона не розуміла, як з потерпілої, яка подала заяву до правоохоронних органів про вкрадені харківськими забудовниками понад 1 мільйон 280 тисяч доларів, перетворилась на фігуранта кримінального провадження, відкритого ще у 2018 році.

Та в українських реаліях якого дива лише не буває. Виявилось, що у 2018 році було відкрито кримінальне провадження проти особи, яка під час вищезгаданої зустрічі виконувала роль представника родини. І нині українські правоохоронці вирішили і пані Ф. долучити до тієї справи. Ба більше: у поліції у цій справі чоловіка подають як організатора та керівника організованої ним злочинної групи, але (за мотивами представників тієї ж поліції) ці самі дії чомусь вирішили інкримінувати і пані Ф.

Та ще дивніше, що відносно пані Ф. датою вчинення нею кримінального правопорушення у поліції вважають перше лютого 2019 року: аж через чотири місяці після раніше внесених відомостей до ЄРДР, що не відповідає, по-перше, вимогам ст. 2 КПК України, згідно якої повинна бути дотримана охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, і, що важливо, жодна невинувата особа не може бути обвинуваченою або засудженою, а також не може бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу, а, по-друге, порушує ще й ст.277 КПК України, зокрема, у частині порядку його внесення до ЄРДР, надсилання та вручення підозрюваній особі.

Та ще більша чудасія, що, за незрозумілими обставинами, фігуранткою кримінальної справи, що була відкрита у вересні, пані Ф. стала першого лютого 2019 року: на другий день після того, як звернулась до Київської місцевої прокуратури №1 із «Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення» від 30.01.2019 року та висновком будівельно-технічної експертизи від 16.07.2019 року №24/98.

Ну як не дивуватись вигадливості та винахідливості українських представників кримінального угрупування поліція + прокуратура? Адже всі чудово розуміють, що слідчі і прокурори в курсі, що порушують кодекси - і Кримінальний, і Кримінально-процесуальний. Але, зважаючи на відсутність реальної відповідальності за свої дивні вчинки та не боячись самим втрапити під кримінальну відповідальність за покриття аферистів та необґрунтоване притягнення невинуватих осіб до процесуального примусу, вони вдаються до будь-яких маневрів. У тому числі і (при необхідності потрібним, зацікавленим особам) ліпити, як горбатого до стінки, невинуватих ні в чому людей (яких потрібно залякати, або з яких можна отримати матеріальний зиск) своєрідним «потягом» до вже відкритих раніше кримінальних проваджень. У випадку пані Ф. дана процедура була застосована (скоріш за все, за припущенням автора цих рядків) з двох причин. Перша: змусити її відмовитись від звинувачень харківських аферистів, друга: у бажанні і представникам ОПГ «прокуратура + поліція» і собі отримати матеріальний зиск за закриття проти пані Ф. кримінального провадження.

А припущення автора зовсім не випадкове, оскільки найняті після обшуків адвокати, почавши працювати по цій справі, стали доносити до родини дивну інформацію: незважаючи на повне свавілля від правоохоронців, неможливість ознайомитись з матеріалами справи №12018100090010073, що відкрита у 2018 році (які чомусь мігрували з однієї служби в іншу), тим не менш, виходило, що силовики натякали, що цю справу можна буде швидко закрити лише за однієї умови - гроші. Як зазначає сама пані Ф., тодішній адвокат наприкінці осені 2019 року зазначив, що після спілкування з правоохоронними органами він не бачить іншого вирішення цієї ситуації (щоб зберегти і закрити справ)у, як заплатити хабар, який просять спецслужби в розмірі трьохсот тисяч доларів.

Та й сама пані Ф. була в шоці від того, що відбувалося, бо у цей же період часу їй телефонували на телеграм і телефон з різних українських номерів різні люди, що представлялись співробітниками спецслужб і пропонували повернутись до України, заїхати до силовиків на горнятко кави, а також... зробити певний благодійний внесок на користь незрозумілих осіб.

Але й це ще було не все. Видко, коли дуже сильно хочеться отримати грошей, та ще й у валюті, то можна переходити усі межі дозволеного. І, дійсно, як ще дістати грошей в Україні паршивій вівці, як не вимаганням, тим паче, що «криша» у вигляді погонів та безпосередньо МВС та прокуратури подібні метаморфози дозволяє? А тому українські перевертні в погонах, використовуючи свої службові можливості, дізналися номери телефонів американських друзів чоловіка пані Ф. і без вагань почали телефонувати цим людям (причому, нахабно, знаючи про різницю в часі, тобто у свій робочий час, але коли у США якраз — ніч) і натякати, що у пані Ф. та її чоловіка є дуже великі проблеми в Україні і ці друзі можуть допомогти їх вирішити. Звісно, американці, яким телефонували з невідомих українських номерів, оберігаючи свій нічний спокій, не стали проводити якихось переговорів з невідомими, а повідомили останніх, що перенаправляють цих осіб до своїх адвокатів, а також звертаються до поліції. Проте особи, які телефонували американським друзям родини, відмовились спілкуватися з американськими адвокатами.

Також у той період часу український адвокат родини пані Ф. надіслав їй питання від силовиків, зазначивши, що надійшла пропозиція: вона дає відповіді через Skype на ці питання, дає хабар у 300 тисяч і справу проти неї закривають. Але вислані питання були дуже дивними і провокативними. Адже, якщо, як констатувалось, питання поставлені у справі щодо відкритого кримінального провадження проти харківських забудовників( №042019101010000032), яких начебто і будуть судити згодом, то питання більше стосувались справи №12018100090010073. Та, й як згодом повідомили самій пані Ф., її свідчення не будуть прийняті до уваги, коли судитимуть саме цих людей. І постало питання: навіщо такі свідчення взагалі надавати?

А ще згодом стало відомо, що осінню 2019 року в будинку пані Ф., де раніше проводилась зустріч з харківськими забудовниками, було проведено слідчий експеримент, під час якого представники забудовника доводили, що їх під час зустрічі утримували насильно і що всі документи вони підписували під тиском та наглядом. Але лейтмотивом цієї історії можна вважати те, що, незважаючи на існуючий відеозапис тих переговорів та наявність інших відеозаписів з камер відеоспостереження за той день, де чітко можна побачити хто, куди, як приїхав, куди ходив і що робив, нині представники забудовника говорять про наявність у будинку 20 озброєних осіб, яких на відео тієї зустрічі з камер спостереження ніхто і з лупою не знайте.

Однак метаморфози на цьому не скінчились. Вже у квітні 2020 року з пані Ф. зв'язується її колишній адвокат, стосунки з яким були розірвані у січні 2020 року, і надсилає їй фото-скрін незареєстрованої в ЄРДР підозри, яку він міг отримати лише зі згоди слідчого. І виникає питання: а як слідчий, знаючи, що ця людина вже не є адвокатом пані Ф., та розголошує таємницю слідства? Чи у цьому угрупуванні усі у змові, а також в курсі і в долі?

І, як нині вже зрозуміло, недаремно усі справи ведуться не просто поліцією, а безпосередньо управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві, бо, видко, коли в очах горить зиск від мільйона доларів, то якось дивно, аби справами опікувались у районному відділі управління поліції міста Києва. Та й прослідковується дивний ланцюжок: Аваков з Харкова, фірма – з Харкова, деякі дотичні – теж з цього міста. Так співпало?

Та все ж чудасія на таких «дрібняках» не закінчується. Знаючи, що пані Ф. таки знаходиться за межами України, справу, в якій вона є потерпілою (№042019101010000032) спускають на гальма, а от справу, до якої її приліпили «потягом», розкручують по повній. І, що є найнахабнішим цинізмом, але аж ніяк не турбує представників Головного управління Національної поліції у місті Києві та прокурорів, що в обох справах досудове розслідування у кримінальних провадженнях (і там, де пані Ф. є потерпілою, і там, де її особу приліпили до чужого кримінального провадження) провадила одна й та сама особа: підполковник поліції Радіонова Сніжана Сергіївна. І дійсно, а чому б ні? Адже, як констатує пані Ф., дуже багато матеріалів, які з'явилися в справі №12018100090010073, просто переписані зі справи № 042019101010000032 (де вона є потерпілою) тільки з перекрученими фактами на користь харківських забудовників.

Однак сталась оказія, на яку зацікавлені сторони в Головному управлінні Національної поліції у місті Києві та Київській прокуратурі не розрахували: пані Ф. найняла інших адвокатів, які, як сторона її захисту, можуть і результативно протидіяти її протизаконному переслідуванню, і подавати на скасування повідомлення про підозру.

І от на сьогоднішній день адвокати, увійшовши у справу, почали усвідомлювати, що з боку Головного управління Національної поліції у місті Києві відбуваються якісь дивні містифікації: з одного боку, вони не розслідують справу, в якій пані Ф. є потерпілою, а з іншого, незважаючи на те, що у старшого слідчого були відсутні правові підстави станом на 02.04.202020 року для внесення до ЄРДР відомостей про повідомлення про підозру пані Ф., та, відповідно, відомостей про набуття нею статусу підозрюваної, справу №12018100090010073 - педалюють, аби встигнути оголосити пані Ф. у міжнародний розшук.

Саме тому складається враження, що саме з цієї причини слідчі робили все від них залежне, аби адвокати були змушені постійно звертатись до слідчого судді: то з клопотанням про зміну кваліфікації у кримінальному провадженні; то аби визнати бездіяльність слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, що полягала у нерозгляданні заяв адвокатів; то, аби зобов'язати старшого слідчого Радіонову, або іншого слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, розглядати заяви адвокатів, котрі вчиняють дії в інтересах своєї клієнтки; то, аби зобов'язати слідчу Радіонову розглянути клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та забезпечення участі у ньому захисників; то, аби заявити відвід старшому слідчому слідчого управління Національної поліції у місті Києва підполковнику поліції Радіоновій Сніжані Сергіївні від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 042019101010000032 (в якому пані Ф. визнано потерпілою); то, аби визнати дії підполковника Радіонової протиправними.

Проте в цьому контексті треба наголосити на тому, що скільки адвокатам не доводилось звертатись до слідчого судді, слідчі Головного управління Національної поліції у місті Києві, які були належним чином повідомлені, у судове засідання не з'являлися та про свої причини неявки до суду не повідомляли, у зв'язку з чим усі скарги розглядались без їхньої участі. І як не припустити, що усі вони не те що не зацікавлені у дотриманні принципів верховенства права, законності, відновленні справедливості, а й просто є упередженими?

Тому і не дивно, що дії прокурорів Київської прокуратури, а також слідчих Головного управління Національної поліції у місті Києві якось нагадують змову. Ще більше підозр викликає той факт, що судове засідання, під час якого повинні розглянути скасування повідомлення про підозру пані Ф., постійно, з незрозумілих, але, начебто, об'єктивних причин вже тричі переноситься. Звісно, ніхто не звинувачує суддю Шевченківського районного суду міста Києва Левицьку Т. В. у змові зі зловмисниками і в тому, що вона зацікавлена у затягуванні процесу, поки слідчі таки зможуть дотиснути оголошення пані Ф. у міжнародний розшук, але той факт, що суд постійно переноситься, а прокурори, як і слідчі, не з'являються у судові процеси, викликає дуже багато підозр у тому, що на суддю можуть тиснути, а то й, можливо, її залякувати, адже не можна ж припустити, що її підкуплено, оскільки після реформи у судах лишились наче лише високоморальні судді...

Загалом, розглядаючи ситуацію, до якої втрапила пані Ф., хотілося б нагадати слідчим Головного управління Національної поліції у місті Києві, прокурорам та й судді Левицькій, що згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а принцип верховенства права передбачає, що вони повинні робити все від себе залежне, аби громадяни України були захищені від свавілля суб'єктів владних повноважень, якими і є представники поліції, прокуратури та суду.

Конфлікти і закони

Репродукція картини «Здирання шкіри з продажного судді» пензля голландського живописця Герарда Давида