​Чи є закриття інформаційного ресурсу втручанням у право споживача цього ресурсу?

Чи може блокування (закриття, заборона) інформаційного ресурсу становити втручання в право споживача цього ресурсу на свободу вираження поглядів в аспекті права на одержання інформації, яке гарантоване статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.

І так і ні… як завжди все залежить від обставин справи.

У справі Tanrıkulu, Çetin and Kaya and Others v. Turkey заявниками були читачі газети, поширення якої у певній місцевості було заборонено. Заява до ЄСПЛ щодо стверджуваного порушення статті 10 була визнана неприйнятною.

ЄСПЛ вказав, що Конвенція не дозволяє actio popularis. Тобто, абстрактного оскарження акту чи дії, які безпосередньо не стосуються прав заявників. Заявники, як читачі, мали адекватний вибір засобів отримання інформації та не продемонстрували, яким чином заборона газети безпосередньо вплинула на них.

Відповідно, вони не могли бути жертвами заборони поширення газети у відповідному регіоні.

У справі Akdeniz ЄСПЛ визнав, що заявник, як користувач веб-сайтів з поширення музичних творів, який було заблоковано в зв’язку з порушенням права інтелектуальної власності, не може стверджувати, що в його права мало місце втручання.

Цей висновок ґрунтувався на тому, що заявник мав інші ресурси для отримання аналогічної інформації, а сама інформація із заблокованих сайтів не становила особливого інтересу.

У справі Cengiz and Others v. Turkey рішенням суду було заблоковано доступ до YouTube, оскільки контент декількох відео файлів, розміщених на цьому ресурсі, порушував положення закону.

Заявники, які були користувачами сайтів, стверджували, що розміщена на них інформація мала особливий характер для їх професійного життя (обмін науковою літературою), вони не тільки отримували з сайтів інформацію, але й самі були активними користувачами, тобто завантажували на них свою інформацію.

Таким чином, заблоковані веб-сайти були для них не просто джерелом інформації, а становили комунікаційний майданчик, на якому вони спілкувались з іншими особами. З огляду на вказане ЄСПЛ визнав, що у даному випадку блокування інформаційного ресурсу мало безпосередній вплив на свободу вираження поглядів заявників. Скарга була визнана прийнятною.

Звичайно, визнання втручання у права та визнання порушення цих прав розділяє ще купа сторінок аналітичного тексту, в якому має бути продемонстровано порушення одного або декількох елементів трискладового тесту виправданості втручання (законність, легітимна мета, необхідність в демократичному суспільстві).

За відсутності порушення хоча б одного із цих елементів втручання не перетворюється на порушення.

Але те, що навіть етап прийнятності - визначення того, чи взагалі блокування інформаційного ресурсу мало якийсь вплив на свободу вираження поглядів пересічних користувачів (глядачів, читачів) – потребує всебічного аналізу обставин справи, свідчить, що такому пересічному необхідно постаратись для того, щоб перейти до етапу відповіді на питання «А чи було порушення цих прав?» При цьому сама по собі наявність телевізору чи інтернету та закоханість у власників сайту або телеведучих - ще не свідчить про втручання у право користувача у випадку блокування ресурсу.

Ірина Кушнір, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Ірини Кушнір