Українська влада ігнорує і надалі ігноруватиме конституційні права киян

 
Які б заяви не робили високопосадовці, вони завжди пафосно люблять говорити про те, що Україна є правовою державою і що дотримання Верховенства права – основна мета, якої вони хочуть досягнути. Але коли вони роблять подібні меседжі, то, мабуть, вважають людей абсолютно неграмотними і такими, що не усвідомлюють, що ж насправді стоїть під поняттям права як такого. І те, що в державі постійно порушуються конституційні права громадян - ще одне тому підтвердження.
 
Київ сьогодні влади не має. Принаймні, якщо виходити з Конституції, що джерелом влади є народ, який сам обирає до влади своїх представників. Але представники, яких обрали до Верховної Ради, вирішили, що не народ, а саме вони є джерелом влади, а народом вони лишень прикриваються. І те, що у Києві не відбулося проведення виборів до районних та Київської рад, ще раз доводить: деякі депутати ВР взяли на себе право вирішувати за громади, яка влада їм потрібна і коли треба проводити вибори.
 
Звісно, якби їхня воля, вони б взагалі вибори відмінили як такі, позаяк вибори – все ж в певній мірі річ не передбачувана, і можуть призвести до неочікуваних і зовсім не бажаних результатів. І користуючись аморфністю київського суспільства, депутати ВР граються з правом людини на вибори , показуючи усьому світові, що конституційні права громадян із представників влади абсолютно ніхто не враховує.
 
Вперше на суттєве порушення конституції нардепи пішли, коли ввели вибори по партійних списках, хоча згідно Конституції України кожен громадянин має право обирати і бути обраним, не будучи членом жодної політичної партії. Але вже тоді, за підтримки Олександра Мороза (захисника лівих ідей і майже комунізму), нардепи позбавили громадян, які не підтримують жодну партію і не бажають обиратись за списками, права висувати свої кандидатури до рад усіх рівнів.
 
Як зазначив заслужений юрист України та депутата Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка Валерій Карпунцов, сьогодні київська громада вже повинна замислитись над тим, що її конституційні права постійно порушуються. І єдиним впливом для захисту цих прав є акції протесту. Хоча він і наголошує на тому, що українці все ще й досі живуть за принципом „моя хата з краю” і не замислюються над тим, що якщо вони не будуть проявляти своє незадоволення тим, що представники влади порушують їхні конституційні права, то нічого у цьому контексті змінюватись не буде.
 
На його думку, аби громада міста могла контролювати владу, яку обирає, потрібні зміни до виборчого законодавства, за яким вибори б проходили за принципом коли 50% депутатів обираються за мажоритарною системою, а 50% - за партійними списками. Щоправда, з його точки зору, потрібно, аби депутати, приймаючи зміни до виборчого законодавства, враховували інтереси людей, а не власні. А в нинішній ситуації депутати на такий правильний вчинок піти не схочуть, оскільки в країні відсутня політична воля для дотримання верховенства права.
 
Хоча Валерій Карпунцов і не виключає, що депутати, запланувавши вибори до місцевих рад на 31 жовтня 2010 року, вже найближчого часу проголосують зміни до закону і таки введуть систему виборів, за якою 50% депутатів обирають за мажоритарною системою, а 50% за партійними списками.
 
А от на запитання журналіста щодо того, чому ж влада йде на порушення конституційних прав громадян, позбавляючи їх права обирати владу, заслужений юрист України зазначив, що на сьогоднішній день загальна концепція влади така, що не передбачає зацікавлення у вирішенні цього питання. „А якщо люди і звертатимуться до судів у пошуках захисту своїх конституційних прав, то жоден суд не піде на те, щоб піти проти волі центральної влади. Тим паче, що нинішній міністр юстиції Олександр Лавринович взагалі заявив, що повноваження рад є дієвими до кінця 2010 року. Більше того: представники нинішнього складу законотворців апелюють до принципу спадковості влади, що загалом є абсурдом. А от якби у нас була дійсно правова держава, то в Україні 31 травня 2010 року відбулись би вибори до місцевих рад” – зазначив Валерій Карпунцов.
 
Звісно, гірко визнавати той факт, що представники влади не враховують ані інтереси людей, ані елементарні норми законів. А говорити про дієве верховенство права допоки і не доводиться, позаяк самоврядування як в столиці держави, так і в Україні загалом, постійно сходить нанівець. Хоча, на думку пана Валерія, громада повинна вимагати від влади, аби самоврядування було відкритим, адже на сьогоднішній день 80-90% рішень, що приймаються і впроваджуються депутатами тієї ж Київради, доводиться до відома громадян лише після того, як ці рішення вже призвели до негативних наслідків, і суспільство лише може спостерігати за тими незворотними процесами, які не можна зупинити.
 
 


Коментарі

  +0 #1 robin gud 10 июн. 2010 г., 18:21:26
Таке враження що ми раби. Громада не має жодного впливу на владу взагалі. Людоньки, до кого звертатись? до Бога? А може нам самім пора об"єднуватись та дати по пиці цим холуям?
  +0 #2 россиянин 10 июн. 2010 г., 19:59:57
Приехал из России, живу в Киеве и не понимаю украинцев. так подскажите своим людям что делать? Или этот вопрос в Украине, как и в России риторический?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

В ночь на сегодняшний день противник нанес авиационный удар по Украине с применением 3 крылатых ракет и одной противорадиолокационной ракеты

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.