Дунай. Загроза повені існує

bolshaya voda

 
Повінь, що пройшла вже всю Європу, наближується до кордону України в басейні української частини р. Дунай. Як повідомляє прес-служба Рахункової палати України, відповідно до Плану роботи Колегії Рахункової палати України на 2013 рік територіальним управлінням Рахункової палати по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на протипаводкові заходи у басейні р. Дунай та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, що склалась на території Ренійського району Одеської області.


Басейн української частини р. Дунай розташований на території 8 адміністративних районів Одеської області: Ренійський, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Татарбунарський, Саратський, Арцизський, Тарутинський (загальна площа басейну – 11,4 тис. км², або 34% від загальної площі Одеської області).

Ситуація, яка склалась за останні роки на українській ділянці р.Дунай, викликає суттєве загострення гідрологічного та водогосподарського стану. Перевищення рівня води в р. Дунай над безпечним горизонтом спостерігається практично щороку, особливо критичним був пропуск весняного паводку у 2006 році та літнього паводку 2010 року, коли небезпечна оцінка рівня води в р. Дунай у районі м. Рені досягла історичної позначки 598 см в 2006 році і 617 см в 2010 році в Балтійській системі висот (рівень 450 см, БС).

При цьому слід зазначити, що система протипаводкового захисту цих районів Одеської області не відповідає сучасним нормам експлуатації гідротехнічних водогосподарських споруд.

Так, більша частина захисних дамб (загальна протяжність 225 км) та шлюзів-регуляторів (22 один.) побудована в 60-ті роки і їх технічний стан потребує реконструкції або перенесення. На окремих ділянках (спільною протяжністю 31 км), внаслідок руслових змін і розмиву гребель, дамби знаходяться в аварійному стані. На інших ділянках (протяжністю 115 км) необхідна термінова реконструкція дамб: підсилення та нарощування до проектних відміток.

Таким чином, незадовільний стан гідротехнічних водогосподарських споруд, у разі катастрофічної повені, не може гарантувати захист від затоплення 46 населених пунктів, 160 тис. гектарів сільгоспугідь і 120 народногосподарських об’єктів.

Найбільший ризик затоплення паводковими водами існує для мешканців Ренійського району, так як ця територія розміщена на Придунайській низині, яка характеризується значною кількістю підпірних споруд, які не відповідають параметрам будівельних норм, а також значним замуленням русла та незадовільним станом очисних споруд, побудованих в 1958 році для потреб лише залізничного вузла та в подальшому пристосовані для прийому стоків усього міста.

Як наслідок, значний паводок, утворений зливовими опадами, випавшими (в травні 2012 року) на території м. Рені та Ренійського району Одеської області, порушив нормальні умови життєдіяльності понад 16 тис. мешканців міста та району, припинив подачу питної води понад 12,6 тис. споживачам міста, завдав матеріальних збитків 28 адміністративним і житловим приміщенням та зруйнував берег р. Дунай, по краю якого проходить міжнародна залізнична колія (20 км) сполученням Рені – Галац (Румунія), що могло призвести до повного припинення залізничного сполучення між Україною та Балканськими державами.

В результаті проведеного аудиту ефективності використання коштів, виділених на протипаводкові заходи у басейні р. Дунай, було з’ясовано, що через недофінансування із 16 запланованих об’єктів проведено відновлювальні роботи лише на 6, не були завершені заходи, передбачені комплексною програмою захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод у 2012 році.

Крім того, не виконано розпорядження Кабінету Міністрів України щодо виділення 19,3 млн. грн. для здійснення Держводагенством України заходів з проведення у 2012 році невідкладних протипаводкових заходів у басейні р. Дунай. (Міністерством фінансів України на кінець 2012 року не внесені Міністерству екології та природних ресурсів України зміни до річного розпису держбюджету).

Існуючий фонд захисних споруд на українській ділянці р. Дунай на значній довжині незадовільний та не забезпечує гарантованого захисту території від підтоплення. Ризики виникнення аварії на гідротехнічних спорудах та водних об’єктах щорічно зростають.

Таким чином, проведений аудит засвідчив, що протягом 2012 року проводилась певна робота по забезпеченню захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та забезпечення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Ренійського району.

Разом з тим, результати аудиту показали, що План першочергових заходів із запобігання виникнення аварії на гідротехнічних спорудах та водних об’єктах, проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме в цілому екологічну безпеку життєдіяльності населення південної частини Одеської області, через значне недофінансування програмних водогосподарських заходів не виконаний.

Ірина ГОЛОБОРОДЬКО, «Конфлікти і закони»



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні на 22 грудня обговорив наступні теми:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.