​Сто років тому визволення Києва сприйняли у Польщі з великим ентузіазмом

Сто років тому в Києві відбувся парад українського та польського військ, організований після звільнення міста від більшовиків. У п’ятницю та суботу у Варшаві віце-спікер Сейму Малґожата Ґосєвська та голова Управління зі справ ветеранів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик вшанували пам’ять загиблих поляків та українців, котрі пліч-о-пліч боролися з більшовиками, повідомляє Польське радіо.


Навесні 1920 року Київський похід і домовленість з очільником УНР Симоном Петлюрою мали за мету розбити більшовицькі війська та створити незалежну Українську державу. Це, на думку маршала Юзефа Пілсудського, мало гарантувати безпеку відродженої Польщі. 7 та 8 травня 1920 року українські та польські війська увійшли до Києва, а 9 травня вони провели спільний парад.

Як розповідає голова Управління зі справ ветеранів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик, визволення Києва було сприйняте у Польщі з великим ентузіазмом:

«Тогочасна преса, коли ми її читаємо, була повна історичних порівнянь. Тоді писали, що київська перемога є першим з часів Віденської перемоги великим тріумфом польської зброї. 18 травня 1920 року Пілсудського вітали у Варшаві немов короля Яна ІІІ Собєського, який вертався з-під Відня».

Проте Києва не вдалося довго утримати. Контрнаступ більшовиків на межі травня і червня 1920 року змусив поляків та українців відступати. Тоді почався вирішальний етап польсько-більшовицької війни:

«У геополітиці існує такий принцип, що той, хто володіє Києвом, має ключ від росії. Немає, отже, чому дивуватися, що тріумф польської зброї був ударом для більшовиків. Отже, на Південний фронт в околиці Києва були спрямовані значні сили, зокрема Кінна армія Сємьона Будьонного, і в такій ситуації 8 червня 1920 року було прийняте рішення про відступ з Києва польських та українських військ».

Як зазначає Ян Юзеф Каспшик, сьогодні особливо не можна забувати про необхідність співпраці між Польщею та Україною:

«Через сто років ми вшановуємо всіх тих, хто розумів тогочасні державні інтереси, що й сьогодні повинні бути надзвичайно вагомими, і що ці дві держави повинні тісно одна з одною співпрацювати, аби зменшувати потенційну загрозу зі Сходу».

У зв’язку із 100-річчям визволення Києва та спільного польсько-українського параду в суботу опівдні в Костелі св. Хреста відбулося богослужіння, присвячене пам’яті учасників боїв за Київ 1920 року. На 14.00 відбулось покладання представниками польської влади квітів на могилі генерала Марка Безручка, командувача 6 Січової дивізії Армії УНР, та на могилах українських вояків, котрі спочивають на православному цвинтарі на варшавській Волі.

Польсько-українські війська вступають у Київ у 1920 році. Public domain



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні прокоментував ситуацію під Курськом, та не тільки

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.