Дерибан по-вінницьки, або Як же ж обійтись без допомоги судів?

У контексті постійних розмов про судову реформу, чесність суддів, законність та справедливість їхніх рішень, редакція онлайн журналу «Конфлікти на закони» хоче розповісти читачам про один дуже оригінальний судовий процес, який відбувся лише за участі суддів, журналіста та представника прес-служби Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Суд тривав максимум три хвилини, без участі сторін по справі (що навіює про певну зацікавленість обох сторін у дивному рішенні судді Маліновського О.А, який, будучи суддею районного суду Вінницької області, виніс оригінальне рішення, а потому, мабуть, через вправність у суддівській справі, у грудні 2010 року був обраний суддею апеляційного суду м. Києва.), і через три хвилини колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалила: касаційну скаргу Спілки власників земельних ділянок та майнових паїв с. Липівка Томашпільського району Вінницької області відхилити. Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2014 року залишити без змін.

Все б нічого. Згідно закону, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Тобто колегія суддів повинна була побачити порушення прав громади, адже на той час, коли Кучма видав указ від 03. 12.1999 року №1529/99, спілки – не реєструвались, тож апеляційний суд Вінницької області, лишивши у силі рішення судді Маліновського О.А. керувався не інтересами закону та громади, а інтересами, мабуть, губернатора, а також тих, хто зацікавлений створити на Вінниччині панський маєток на кшталт такого, який собі облаштувала Тетяна Засуха на Київщині.

Проте, краще все розкласти по поличках.

Спілка (об’єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Липівка» (надалі – Спілка) створена відповідно до рішення зборів її засновників від 11 травня 2001 року на підставі статті 36 Конституції України та Закону України «Про об’єднання громадян». Станом на 2001 рік членами Спілки є 1300 осіб, кожен з яких має пай.

У відповідності до норм чинного законодавства та норм Статуту Спілки будь-які питання щодо пайового нерухомого майна мають визначатись на загальних зборах Спілки.

Проте, 20 травня 2009 року відбулось засідання комісії по розпаюванню та організації вирішення майнових питань, де було надано право Кречківському А.І. на викуп майнових комплексів, які орендувались. Так, 20 травня 2009 року комісія задовольнила заяву Кречківського А.І. та дозволила продати йому приміщення свинокомплексу – репродуктор, складські приміщення і приміщення комбікормового заводу, 4 приміщення свинокомплексу – відгодівельника, ковбасного цеху, млина.

Отже, Кречківським А.І. фактично викуплено цінні папери загальною вартістю 375591 грн., а не укладено договорів-купівлі продажу нерухомого майна. У подальшому питання щодо виділення нерухомого майна Спілки мало би розглядатись на загальних зборах, яким належить вирішувати дані питання.

Необхідно відмітити, що питання, які стосуються нерухомого майна Спілки, мають розглядатись загальними зборами за участі 100 % учасників Спілки.

У порушення закону та норм статуту Спілки остання не укладала із Кречківським А.І. договорів купівлі-продажу майна. Крім того, відповідно до норм цивільного законодавства договори, які стосуються нерухомого майна мають нотаріально посвідчуватись.

Кречківський А.І. обрав простіший шлях і звернувся із позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності до Томашпільського районного суду Вінницької області. Суд визнав дійсним договір купівлі-продажу (без нотаріального посвідчення такого договору) та визнав за Кречківським Анатолієм Івановичем право власності на 100 % вказаного майна.

14 липня 2009 року Томашпільським районним судом Вінницької області, суддею Маліновським О.А. ухвалено рішення у справі №2-444/2009 за позовом Кречківського Анатолія Івановича до Спілки власників земельних та майнових паїв с. Липівка Томашпільського району Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, яким позов задоволено повністю. Даним рішенням суду визнано дійсним договір купівлі-продажу свинокомплексу – репродуктор, складських приміщень і обладнання комбікормового заводу, 4 приміщень свинокомплексу –  відгодівельника, ковбасного цеху, млина, загальною вартістю 375591 грн., укладений між Кречківським Анатолієм Івановичем та Спілкою власників земельних та майнових паїв 20 травня 2009 року та визнано за Кречківським Анатолієм Івановичем право власності на 100 % вказаного майна.

Дане рішення було оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Апеляційним судом Вінницької області справа не була розглянута по суті, а лише задоволено клопотання Кречківського А.І. про залишення апеляційної скарги без розгляду. Апеляційним судом Вінницької області постановлено ухвалу від 24 вересня 2014 року, якою апеляційну скаргу Спілки власників земельних та майнових паїв с. Липівка Томашпільського району Вінницької області на рішення Томашпільського районного суду від 14 липня 2009 р. у справі за позовом Кречківського А.І. до Спілки власників земельних та майнових паїв с. Липівки Томашпільського району Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності залишено без розгляду.

Дану ухвалу було оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 21 січня 2015 року ВССУ постановлено ухвалу, якою ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2014 року залишено без змін.

При цьому, встановлено, що Спілка (об’єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Липівка» не може бути стороною по справі. Постає питання, а як Спілка може бути відповідачем у суді першої інстанції та ще й визнавати позов? Складається враження про фіктивність спору. Суддя-доповідач у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ також родом із Вінниччини.

Фактично, даними рішеннями судів «узаконено» неправомірне «рейдерське» відчуження майна Спілки власників земельних та майнових паїв на користь однієї особи. Необхідно відмітити, що за незаконним вилученням майна Спілки власників земельних та майнових паїв стоїть сім’я Мельників, а Кречківський А.І. є родичем даної сім’ї.

У подальшому вищевказане майно, вартість якого перевищує більше чотирьох мільйонів гривень, було передано до статутного капіталу ТОВ «Зернопродукт-Липівка», 50% якого належить холдингу Миронівський хлібокомбінат, до якого має відношення екс-заступник голови адміністрації Президента України Юрій Косюк.

Трохи історії:

Мельник Микола Євтихійович був двічі народним депутатом України: 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 рр. від СПУ, та 1-го скликання з березня 1990 (1-й тур) до квітня 1994, екс-губернатор Вінницької області, а зараз є помічником народного депутата України від БПП Спориша Івана Дмитровича. Цікавим є те, що під час виборів народних депутатів 2014 року Мельник М.Є. працював у штабі Блоку Петра Порошенка.

Необхідно відмітити наступне:

Співвласники не можуть добитися правди ні в судах, ні в прокуратурі, ні в правоохоронних органах, оскільки останні дають лише формальні відписки щодо відсутності складу злочину.

Правоохоронні органи Вінницької області під тиском екс-губернатора Мельника М.Є. прикривають майнові та земельні оборудки.

Як бачимо, можна зробити невтішний висновок: з часів януковича суди продовжують ганебну практику працювати в інтересах тих, хто може гарно платити і проявляти протекціонізм. І головне, суди чудово засвоїли практику: якщо справи стосуються краю, звідки ростуть ноги президента, такі справи завжди повинні бути на захисті тих, хто до цього президента дотичний.








Посилання: http://archive.org.ua/archive/2006-12-22/33channel.vinnitsa.com/05-34-11.php

Журналісти продовжуватимуть слідкувати за ходом даних судових справ.

Конфлікти і закони