​Суд закрив справу про зберігання травматичного пістолета за відсутністю складу злочину

Київський апеляційний суд закрив справу про зберігання пістолета для стрільби патронами несмертельної дії. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 29 грудня, інформує сайт zbroya.info.


У 2017 році при обшуку за місцем проживання громадянина вилучили пістолет з чотирма набоями із гумовими кулями.

Господар не заперечував, що це його пістолет, і пояснював, що зібрав його з декількох частин і взяв з собою для самооборони від грабіжників і стріляв би, якби не впізнав поліцейських.

Пізніше в судовому засіданні він розповів, що нібито знайшов цей пістолет у багажнику автомобіля, який купив для перепродажу. Через декілька днів, коли був на роботі, зателефонувала дружина і сказала, що біля їх будинку крутяться три підозрілі незнайомці, можливо, злодії; він взяв з собою той пістолет і поїхав додому; з’ясувалося, що його очікували працівники поліції.

У 2019 році Бородянський районний суд Київської області за зберігання вогнепальної зброї засудив чоловіка до 3 років в’язниці, але звільнив від відбуття покарання з іспитовим строком.

Адвокат в апеляційній скарзі зазначила, що вилучений пістолет не може бути одночасно і короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю і пристроєм для стрільби патронами несмертельної (травматичної) дії, як це вказано у висновку судово-балістичної експертизи Київського НДЕКЦ та висновку експертів КНДІСЕ.

Апеляційний суд визнав доводи адвоката безпідставними і зіслався на те, що вони спростовані тими самими висновками експертів.

У січні 2020 року Верховний суд призначив новий розгляд апеляційної скарги.

Верховний суд зазначив, що при вирішенні питання про належність до вогнепальної зброї слід керуватись класифікацією, що встановлена Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою уряду від 12.10.1992 №576 з наступними змінами, та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 662.

При новому розгляді в апеляції експерти стверджували, що пістолет слід класифікувати як вогнепальну зброю через те, що снаряди одержують спрямований рух у стволі за допомогою тиску газів, які утворюються в результаті згорання метального заряду. Однак ці пояснення суд відкинув, тому що керувався класифікацію, на яку вказав Верховний суд.

Також апеляційний суд зіслався на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» №3 від 26.04.2002.

Відповідно до абз.2 п.4 вказаної постанови пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не можуть бути віднесені до предмета злочинів, відповідальність за які передбачена ст.ст. 262, 263 КК України.

Вирок скасували і справу закрили за відсутністю складу злочину. Судді погодилися, що травматичний пістолет за встановленою нормативними актами класифікацією не належить до вогнепальної зброї.

Фото zbroya.info



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

В ночь на сегодняшний день противник нанес авиационный удар по Украине с применением 3 крылатых ракет и одной противорадиолокационной ракеты

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.