Судові хроніки

Третього червня Голова Ради суддів Олег Ткачук та члени Ради – голова Комітету з питань матеріально-побутового і фінансового забезпечення судів і суддів Віктор Остапук та Валерія Чорна відвідали з моніторинговим візитом два районних суди міста Києва – Печерський та Подільський. Під час візиту їх супроводжував начальник територіального управління ДСА України у місті Києві Олександр Сімановський, оскільки саме ТУ ДСА України на місцях здійснює організаційне і матеріально-технічне забезпечення діяльності судів.

Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці без можливості внесення застави поліцейським, підозрюваним у навмисному вбивстві 5-річного хлопчика у Переяслав-Хмельницькому, повідомляє прес-служба бюро.

Кожна зміна влади в Україні супроводжувалася маніпуляціями з судовою системою, які влада називала благородним терміном «судова реформа». Беззаперечно маючи на меті свої приватні інтереси, та чи інша олігархічна група, яка отримувала у свої руки важелі впливу на суспільно-політичні процеси, офіційно декларувала тези, які начебто повинні відповідати потребам громадянського суспільства, як то – верховенство права, рівність кожного перед законом і судом, прозорість процесу призначення суддів. Автори останніх таких маніпуляцій, іменованих реформою, які прийшли до влади на крові наших співгромадян, полеглих за ствердження принципів демократичного суспільства, на законодавчому рівні закріпили необхідність довіри до судової влади, створивши для цього навіть спеціальні організації, як то Громадська рада доброчесності, та внесли кардинальні зміни до процесуальних кодексів, які начебто мали мінімізувати роль судді під час розгляду справ, ствердивши натомість принцип змагальності сторін, та назавжди відправити на смітник історії рудимент радянського судочинства – так званий принцип об’єктивної істини. Натомість реалії вказують на протилежне – українські суди у переважній більшості лишаються незмінними – хамство, починаючи від секретарів, - звична річ у них, а зневага до адвокатів з боку суддів лишається їхньою візитною карткою. Чи можна довіряти у такій ситуації суду, автор спробує проілюструвати на власному прикладі процесуального спілкування з суддею Дарницького районного суду міста Києва Яровенко Наталією Олегівною.

У жовтні 2016 року в одному із розважальних закладів у центрі Сум між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт. За показами свідків, потерпілий, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, неодноразово ображав обвинуваченого та постійно до нього чіплявся. Крім того, при черговій «розмові» першим вдарив його ногою в тулуб. Захищаючись, обвинувачений, наніс потерпілому удар в обличчя, від якого той впав та, вдарившись головою об асфальт, отримав тілесні ушкодження.

Правопорушник із кримінальним минулим упродовж дня скоїв два майнових злочини. Відтак наступні чотири роки та три місяці він проведе за гратами. Подія трапилася у лютому в одному із торгових центрів у Шевченківському районі Києва. Тоді до чергової частини управління поліції зателефонував охоронець маркету та повідомив, що він затримав чоловіка, котрий скоїв крадіжку, інформує прес-служба Нацполіції Києва.

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Ведучий Ігор Гаврищак і військовий експерт Роман Світан обговорили гарячі новини України та світу станом на 8 вересня

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2025.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.