Незалежна залежність: корпоративн...

Незалежна залежність: корпоративні війн - від рейдерства до кримінальних справ

Подробиці

Опубліковано 02.06.2011 18:25

Автор:

Розпочинаючи власну справу, завжди думайте, як ви з неї невдовзі виходитимете. Справедливість цієї думки підтверджена сотнями бізнес-конфліктів та скандалів, які сталися в сучасній українській корпоративній історії через те, що люди, намагаючись переплисти ріку, на одному березі не домовилися про те, як будуть ділити отримане, коли невдовзі дістануться іншого. Але навіть якщо «розлучення» відбувається порівняно тихо й мирно, як кажуть без «шуму та пилу», кожен із співвласників, як правило, все одно тягне ковдру на себе. Не секрет, що в нашій державі, далекій від ідеалів законності та справедливості, способи поділу бізнесу не співпадають з нормами ділової та професійної етики, і, у своїй більшості, не завжди законні.

Найчастіше саме на етапі, коли компанія зайняла гідну нішу на ринку і добре заробляє, й виникають запитання на кшталт: «А чи не перерозподілити частки і повноваження відповідно до того, хто і чого «насправді заслуговує», «Чому я не можу робити все самостійно, чому б не спробувати себе в іншій справі»? Ось тут-то і починається найцікавіше.

Маріупольське коріння

Отже, Маріуполь, місце конфлікту – загальновідомий велетень машинобудування ВАТ «Азовмаш». До певного часу все йшло, як по нотах: велике підприємство, великі прибутки, налагоджені контакти та зв’язки, ефективний менеджмент на чолі з першим заступником генерального директора, віце-президентом ВАТ «Азовмаш» Сергієм Шпаком, який з 2004 р. займався на підприємстві головним – економікою та фінансами. Окрім цього пан Шпак обіймав посаду генерального директора ЗАТ «УПТК». Саме останній належить 50%-1 акція ВАТ «Азовмаш», інша доля у 50% 1 акція є державною. Однак на певному етапі роботи, коли з початком фінансово-економічної кризи було прийнято рішення про вивід в офшорні зони коштів підприємства ВАТ «Азовмаш» з метою невиконання обов’язків перед кредиторами, взаємовідносини Сергія Шпака з керівництвом заводу різко погіршилися. Адже в результаті подібних дій на ВАТ «Азовмаш» та інших дочірніх підприємствах гіганта машинобудування штучно створювалася передбанкрутна ситуація з метою тиску на кредиторів, яким пропонувалося погашення боргів підприємства з дисконтом у 50-60 відсотків. Шпак не погодився брати участь у таких «операціях» і минулого року вирішив продовжити кар’єру за межами компанії та зайнятися своєю справою. Ви скажете: великому кораблю велике плавання! Але не так сталося, як гадалося. Бос пана Шпака, президент «Азовмаша» Олександр Савчук, здається, не на жарт образився на свого колишнього ідейного помічника. Як це так, самостійно будувати свої власні структури і займатися бізнесом у його нероздільній «вотчині»? Вже починаючи з 2009 р. пану Шпаку недвозначно натякали на кримінальне переслідування, якщо «нерадивий» буде дивитися в інший від воріт «Азовмаша» бік. Погрози не залишилися пустим звуком…

Перший млинець глевкий…

Далі сюжет розвивався стрімко – як у детективному фільмі за кращими голлівудськими канонами. Тільки-но встигай відслідковувати події.

У листопаді минулого року старшим слідчим прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 КК України стосовно посадових осіб ВАТ «Азовмаш» за фактом укладення агентського договору та додаткових угод до нього з компанією Turtas Assets Limited (Віргінськи острови), за якими останній перераховано за посередницькі послуги понад 2 млн доларів, чим завдано значної шкоди «Азовмашу». Згідно постанови про порушення кримінальної справи, посадові особи ВАТ «Азовмаш», діючи всупереч інтересам служби, уклали агентський договір з вказаною компанією, предметом якого був пошук потенційних контрагентів для укладання договорів постачання продукції підприємства. Одним із підозрюваних виявився Сергій Шпак, який, за версією слідчого, нібито підписував фіктивні агентські угоди з Turtas Assets Limited, яка, у свою чергу, не надавала жодних послуг «Азовмашу».

Невдовзі постанова про порушення кримінальної справи була скасована прокурором відділу нагляду слідчого управління прокуратури Донецької області на підставі того, що рішення про порушення кримінальної справи слідчим було прийнято без достатніх на те підстав, в порушення ч. 2 ст. 94 КПК України. При винесенні постанови не було взято до уваги той факт, що посадові особи ВАТ «Азовмаш» при укладанні агентського договору та додаткових угод до нього діяли в межах наданих ним повноважень та на підставі доручень керівних органів товариства. Цей факт чомусь старшим слідчим прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя не було взято до уваги. Мабуть, йому невідомі підпорядкування та жорстка централізація управління фінансовим сектором на підприємстві при підписанні угод та контрактів? Подібна система існує на будь-якому великому заводі, а на такому флагмані українського машинобудування, як «Азовмаш», й поготів.

Зрозуміло, що без вказівки «шефа» не була та й не може бути укладена жодна угода, як і не може з підприємства без його згоди «зникнути» жоден вагон. За словами Сергія Шпака, щомісячно на «Азовмаші» безпосередньо Олександром Савчуком затверджувався графік відвантаження продукції, бюджет підприємства, його доходи та витрати. Тобто весь рух коштів контролюється вищим керівництвом заводу. Щоденно заступник з фінансів ВАТ «Азовмаш» узгоджує всі платежі особисто з паном Савчуком. Отже, сплата і навіть внесення до щомісячного бюджету таких значних сум винагороди за агентські угоди в принципі неможлива без згоди генерального директора ВАТ «Азовмаш».

Вивчаючи у подальшому агентські угоди ВАТ «Азовмаш» з компанією Turtas Assets Limited, з подивом виявляємо, що підписи С.А. Шпака там взагалі відсутні, хоча, за логікою, мали б бути там. Виходить, ці агентські угоди йому просто не надавали на підпис, знаючи, що останній на цей крок не піде і підписувати їх не стане.

Принагідно зазначимо, що на заводі розроблена й запроваджені методика та посібник з оформлення договорів, які передбачають оформлення службами підприємства та порядок візування кожного договору. Обов’язковими є візи наступних підрозділів: відділ договорів, планово-економічний відділ, фінансовий відділ, бухгалтерія, юридичний відділ, служба економічної безпеки, відділ угодотримача. Узгоджувальними є візи виробничої та технічної служб. Некоректно оформлений договір не може пройти реєстрацію в системі SAP R/3 (система складається з набору прикладних модулів, які підтримують різні бізнес-процеси компанії та інтегровані між собою у масштабі реального часу) до усунення існуючих невідповідностей, після чого необхідна кінцева віза фінансового директора. Тільки пройшовши дану процедуру договір підлягає підписанню уповноваженою особою. Після підписання уповноваженою особою договору, вона підлягає реєстрації в SAP R/3.

Отже, як бачимо, для підписання серйозних угод необхідний «одобрямс», щонайменше 7-9 різних служб підприємства, у тому числі юридичної та фінансової, які, до речі, не підпорядковувалися особисто С. Шпаку, проте підписи керівників цих служб в агентських угодах присутні. Чому це не викликає подив стражів порядку? А той факт, що законність платежів по агентським угодам не зацікавив НБУ та інші моніторингові структури держави? Запитань, як завжди, більше, аніж відповідей!

…але другий – полегше

Перша спроба зробити з «непоступливого менеджера» злочинця не вдалася, проте подальші «узгоджені дії» прокуратури та суду принесли перші «позитивні» результати. Березневою постановою судді Іллічівського райсуду м. Маріуполя була дана «відмашка» на проведення обшуку в офісі ВАТ «Торгтрансалекс», що розташована у м. Маріуполі. Звідки така цікавість до фірми, яка абсолютно не фігурує у справі? Пряма! Цю фірму для свого нового бізнесу організував «непокірний» С. Шпак. А відтак, слідчий просив суд задовольнити його прохання щодо обшуку у згаданій фірмі на тому простому висновку, що «за місцем знаходження вказаної компанії можуть бути документи, а також комп’ютерні файли або інформація на інших носіях, яка має безпосереднє відношення до компанії Turtas Assets Limited та ВАТ «Веб Лізинг» або підтверджує факти того, що С.А. Шпак знав про існування відносин між Turtas Assets Limited та ВАТ «Азовмаш», а також інші документи, файли або записи, які стосуються протиправних дій С.А. Шпака і мають значення для встановлення істини по справі». Суд прохання старшого прокурорського слідчого задовольнив.

Видається, що саме з цих підстав 17 березня поточного року були проведені обшуки з грубим порушенням процесуальних норм у квартирі самого Сергія Шпака та його батьків. Такий собі елемент тиску? Безумовно, якби не одно «але»! Виявляється, абсолютно всі агентські договори на поставку продукції ТОВ «Азовмаш» за кордон супроводжувалися укладанням агентських договорів та додаткових угод з вже відомою компанією Turtas Assets Limited та, новою, абсолютно невідомою офшорною фірмою Lux Invest (Віргинські острови). Така практика була введена на заводі, починаючи з 2009 р. і саме її, за словами колишнього віце-президента ВАТ «Азовмаш», запровадив особисто генеральний директор заводу. Цікаво й те, що угоди укладалися від імені як ТОВ «Азовмаш», так і ЗАТ «Торговий дім «Азовмаш». За інформацією головного фігуранта справи, остання структура залишала на своїх рахунках частину прибутку від реалізації продукції підприємства із часткою державної власності, водночас виступаючи агентом з продажу товару самого ТОВ «Азовмаш». Геніально, чи не так? В реальних умовах це була звичайнісінька схема щодо виводу коштів з України в офшори через агентські угоди із компаніями Turtas Assets Limited та Lux Invest. Адже сама по собі продукція ВАТ «Азовмаш» користається неабияким попитом, тобто є конкурентоздатною та ліквідною. А відтак, не потребує якихось посередницьких послуг для реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Остання фірма-фантом особливо цікава. Про неї не чув жоден із покупців продукції «Азовмаш», натомість вона, за інформацією численних інтернет-ЗМІ, існує.

Інвестуй «люксово»

Не дивно, адже саме через Lux Invest за поширеною інформацією в Інтернет-ресурсах, зокрема www.ukr.net, «Конфлікти та закони» (www.k-z.com.ua) тощо, за допомогою подібних агентських угод із ВАТ «Азовмаш» останніми роками за межі України було виведено десятки мільйонів доларів, більша частина з яких надійшла на… рахунки баскетбольного клубу «Азовмаш». Дивний збіг обставин, чи не так? Важко уявити, що за наявності повноцінної маркетингової служби на ВАТ «Азовмаш» та існування спеціалізованої фірми, яка займається продажем продукції підприємства – ЗАТ «Торговий дім «Азовмаш», абсолютно всю роботу щодо укладання договорів купівлі-продажу продукції українського гіганта машинобудування здійснює офшорна структура у штаті якої працює кілька «фахівців». А потім ця структура ще й – у пориві вдячності – фінансує відомий український баскетбольний клуб. До речі, багатомільйонні гонорари іноземних гравців, за інформацією наших колег-журналістів, оплачує також нікому не відомий Lux Invest.

Насамкінець

Як би там не було, однак ситуація, що склалася на одному з найкрупніших державних підприємств України, непокоїть людей, не байдужих до долі українського машинобудування. Доводить правоту цього твердження й цікавість «журналістської братії» (а відтак, і всього суспільства) до законності дій керівництва в частині укладання незрозумілих з фінансової точки зору договорів, які підписувалися останнім часом на ВАТ «Азовмаш». Зі свого боку редакція «ПТ» здійснила спробу розібратися у існуючому конфлікті, натомість «жирну» крапку у цій справі, здається, ще не поставлено. А відтак, ми відкриті до співпраці із усіма сторонами описаної вище суперечки, аби досягти істини у справі, адже відомо, що вона є мудрістю!

«Правовий тиждень»