Що приховується за видобуванням сланцевого газу в Україні?

19 липня екологічна громадськість розкритикувала уряди США та України за приховування інформації стосовно планів розробки сланцевого газу в Україні. Про це повідомила прес-служба НЕЦУ.

«Хоча вже більше року проводиться оцінка впливу на довкілля планів щодо застосування методу гідравлічних розривів, жоден з двох урядів не оприлюднив цього документа для громадськості», - сказав професор Джон Бонайн, президент МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ).

«Чи цей документ містить щось таке, про що вони не хочуть повідомляти громадськість? В США вважається протизаконним приховування результатів оцінки впливу на довкілля. Не зрозуміло чому в Україні діють інші стандарти стосовно американських дій», - додав професор Бонайн.

Агенція США з питань міжнародного розвитку оплатила послуги консультантів, які досліджували потенційні екологічні проблеми щодо видобутку сланцевого газу методом розривів у Карпатському та Дніпровсько-Донецькому басейнах. Підсумковий документ був завершений у травні, але деталі його залишаються під завісою таємничості й досі.

«Окрім відсутності прозорості у цьому питанні, застосування методу розривів для видобутку сланцевого газу матиме величезний вплив на Карпатський регіон і на Дніпровсько-Донецький басейн, і у нас відсутнє законодавство, яке б допомогло протистояти цьому впливу», - сказала виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко.

«Минулого року були внесені зміни до ЗУ «Про угоди і розподіл продукції» (ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції», від 17.11.2011 № 4053-VI ), який позбавив місцеву владу та місцеві спільноти права брати участь у процесі затвердження земельних ділянок для проведення розвідки сланцевого газу. Важко зрозуміти, чому принцип верховенства права не діє для певних видів промисловості», - додала Олена Кравченко.

«На думку Всеукраїнської екологічної ліги, видобування сланцевого газу та газів щільних порід неминуче руйнує природне середовище. В результаті цієї діяльності знищуються родючі ґрунти, забирається з водних об’єктів великий об’єм води, яка потім у забрудненому стані повертається на поверхню і непридатна для подальшого використання. Технологія гідророзриву, яка використовується при видобуванні цих газів, загрожує ґрунтовим і підземним водам. Ніякі економічні вигоди не можуть виправдати подальшу руйнацію природного середовища в Україні – зазначає Тетяна Тимочко, голова ВЕЛ. - Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від Уряду проведення серйозних фахових дискусій за участю незалежних від корпорацій експертів, представників екологічної громадськості та місцевих громад».

«Якщо при видобутку сланццевого газу неможливі негативні екологічні наслідки, як стверджують представники фірм Shell та Shevron, тоді чому в багатьох країнах виникають протести і забороняється видобуток сланцевого газу - говорить представник Національного екологічного центру України Ігор Сіренко. - І не варто все це списувати на Газпром. По-перше, протести виникають по всьому світу, а не тільки в тих країнах, де Газпром має бізнес-інтереси. А по-друге, якщо використовувати таку логіку, то агентами Газпрому необхідно було б оголосити всіх урядовців в Україні, які не сприяють заходам з енергозбереження, і фактично змушують Україну купувати газ у Росії».

Професор Бонайн поставив численні запитання, які залишаються відкритими щодо планів в Україні, незважаючи на занепокоєння, висловлені в США та інших країнах на основі досвіду застосування там методу розривів:

«Які хімічні речовини будуть застосовуватися у цьому процесі? Які існують гарантії, що вони не забруднюватимуть сільськогосподарські землі та не шкодитимуть здоров’ю українських громадян? Які об’єми води забиратимуться з річок та підземних джерел?

Що робитимуть міжнародні компанії з відпрацьованими забрудненими водами? Чи вони будуть утилізувати їх на поверхні? Яким чином вони будуть запобігати негативному впливу солей з підземних вод у сланцевих формаціях на сільськогосподарські землі?

Якщо відпрацьовані води будуть повторно закачуватися під землю, чи спричинить це землетруси, як це було у Великобританії та Сполучених Штатах? Чи ці землетруси спричинять зараження питної води у водоносних шарах?

Наскільки сильним буде негативний вплив на якість повітря у Карпатському регіоні летких органічних сполук та інших забруднювачів повітря? Наскільки ще погіршиться екологічний стан у вже забруднених східних регіонах України?

Скільки вантажівок проходитиме через міста і села щогодини, перевозячи матеріали, необхідні для технологічного процесу? Хто платитиме за пошкодження доріг? Яке забруднення спричинятимуть ці вантажівки?

Якщо не діятиме екологічне законодавство, чи існуватиме ризик для національних парків, природно-заповідних зон та дикої природи?

Яку суму коштів уряд вимагатиме від міжнародних компаній, як «заставу», для гарантування компенсації за завдану шкоду і оплату за закриття свердловин після того, як увесь газ буде викачаний?».