​У Києві судять сервіс YouControl за використання відкритих даних

Вчора, 2 січня, Шевченківський районний суд Києва обирав запобіжний захід для засновника аналітичного онлайн-сервісу YouControl Сергія Мільмана. Суддя призначив заставу у розмірі 51 тисяча гривень при тому, що прокурори вимагали аж 6,5 мільйонів, – повідомляє Радіо Свобода.

У справі йдеться про використання відкритих даних для бізнес-аналітики, якою займається сервіс YouControl, збираючи інформацію з відкритих державних реєстрів, аби допомагати бізнесу аналізувати ризики та потенційних партнерів, а журналістам – робити антикорупційні розслідування. До слова, редакція Дивись.info (як, власне, і «Конфлікти і закони») понад рік є партнером сервісу та користується можливостями YouControl для написання журналістських розслідувань.

«Ми плануємо відстоювати вільне використання відкритих даних в Україні. І будемо далі відстоювати свою правову позицію. Цей «театр абсурду» не пройде. Він не має права існувати в правовій державі», – зазначили у компанії YouControl, коментуючи рішення суду програмі «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Суд вирішив частково задовольнити клопотання прокурорів та, крім застави, зобов’язати директора компанії здати закордонний паспорт. Але у компанії YouControl вже заявили, що планують через місяць подавати клопотання щодо зміни запобіжного заходу.

Сергій Мільман

«По суті, мова йде не про напад на YouControl, а про напад на відкриті дані в цілому і на всю громадськість, котра їх використовує для контролю органів влади та боротьби з корупцією» , – додав Сергій Мільман.

Сьогодні, до початку судового засідання, представники низки громадських організацій звернулися з відкритим листом до влади щодо припинення тиску на компанію YouControl.

Представники громадських організацій і журналісти закликають керівництво СБУ – «зупинити свавілля стосовно застосування різних методів тиску на представників бізнесу», а суддів, які розглядають справу YouControl, – «відкрито та незаангажовано розглядати відповідні докази вини у діях керівництва компанії».

Історія питання

Нагадаємо, що справа тягнеться ще з березня 2017 року, детальніше про ситуацію з обшуками Служби безпеки України в офісі компанії та квартирах співробітників, вже повідомлялося.

27 грудня 2017 року Служба безпеки України оголосила підозру засновнику аналітичного онлайн-сервісу YouControl Сергію Мільману в тому, що він начебто несанкціоновано втручався у роботу комп’ютерних мереж.

У компанії звернули увагу на те, що 31 жовтня цього року суддя Шевченківського райсуду Києва скасував арешт, накладений на майно Сергія Мільмана, оскільки, як зазначено в ухвалі, слідчий суддя вважає, що цей арешт був накладений необґрунтовано – а саме суддя вважає, що Сергій Мільман не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

Детально про те, що таке аналітична система YouControl, журналісти Дивись.info свого часу запитували у засновника компанії Сергія Мільмана: «Платформа з’явилась в середині 2013 року. Одна з серйозних проблем в бізнесі – це невиплачені кошти за надані послуги або поставлені товари. І ми постійно стикалися з тим, що неможливо прослідкувати, коли компанія перестає бути платоспроможною. І от виникла ідея, що треба заздалегідь знаходити інформацію про те, що компанія стає проблемною.

Ми знайшли таке видання як «Бюлетень державної реєстрації», це друковане видання, щомісяця друкувалось лише приблизно 500 екземплярів, які розповсюджувались по бібліотеках і державних реєстраторах. Щоб зрозуміти, це було 300 сторінок 6-м шрифтом, але саме там була інформація про те, що компанія почала процедуру банкрутства. Тобто, дуже важлива інформація у надзвичайно незручному вигляді. Зрозуміло, що вручну неможливо опрацьовувати цей матеріал, бо там навігації навіть жодної не було. Отже, ми вирішили це систематизувати, почали сканувати ці видання, зробили первинну базу, і вже десь у 2014 році ми зрозуміли, що ця база не вирішує жодних проблем і компанії не розуміють, навіщо їм це потрібно. І ми відчули, що треба суттєво розширити сервіс, дати більше інформації, аби більш повноцінне уявлення скласти про стани різних компаній.

Далі ми побачили, що з’явився інтерес журналістів до нашої системи, адже ці дані раніше не опрацьовувались, тому журналісти почали вносити певні пропозиції щодо розвитку платформи. І ми побачили синергію, тому що цілі дуже схожі у бізнесу щодо розуміння партнера і у журналістів щодо розуміння того, хто стоїть за тою чи іншою компанією».

Чи можуть судити за відкриті дані?

Ще після перших обшуків журналісти звернулися до юристів по коментарі, аби зрозуміти, чи законно використовувати відкриті дані? «Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) оприлюднюється для вільного та безоплатного доступу до неї. Відкриті дані дозволені для їх подальшого вільного використання та поширення, – говорить юрист агенції «Захист власності» Ольга Чайковська. – Відповідно, інформація, отримана ресурсом із відкритих джерел, а саме публічних реєстрів – це публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації».

«При цьому, закон «Про захист персональних даних» передбачає, що персональні дані лише можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. При цьому закон прямо передбачає перелік видів інформації, що не є обмеженою в доступі. Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про інформацію» будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» є конфіденційна, таємна та службова інформація, – коментує юрист. – Відтак, інформація, яка розміщується інформаційною платформою, що взята із публічних загальнодоступних реєстрів, не відноситься до інформації з обмеженим доступом та є відкритою з обов’язковим посиланням на джерело інформації».

Журналісти й надалі слідкуватимуть за розвитком подій та судовими розглядами у даній справі.

Фото dyvys.info