​«Каста недоторканних» вже не є недоторканною в Україні - Артем Ситник про результати роботи НАБУ

Артем Ситник, керівник Національного антикорупційного бюро України, для багатьох є людиною, яка вселяє надію у боротьбу з корупцією. Його відомство не боїться проводити розслідування навіть щодо «великої риби». В інтерв’ю Ukraineverstehen.de він говорить про успіхи і ризики своєї роботи.


— Корупція вважається найбільшим злом в Україні. Що саме робить Ваше відомство для боротьби з нею, і чим відрізняється НАБУ від попередніх спроб подолання корупції в країні?

— Після Майдану боротьба з корупцією була однією з головних вимог громадянського суспільства та наших міжнародних партнерів. З цією метою 16 квітня 2015 р. було створено Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), а його діяльність була запроваджена у рекордно короткий термін, що дозволило розпочати перші розслідування вже через вісім місяців.

Наші повноваження чітко врегульовані Кримінальним процесуальним Кодексом: ми розслідуємо так звану політичну корупцію, тобто корупційні правопорушення, які вчиняються найвищими посадовцями (наприклад, міністрами, депутатами, керівниками державних підприємств, суддями), а також завдали державі збитків у розмірі не менше 800 000 грн (25.000 євро). Тільки за три роки ми вже розслідували 140 кримінальних проваджень відносно 220 службових осіб. Станом на сьогодні здійснюємо більше 600 розслідувань.

Від інших правоохоронних органів нас відрізняє незалежність, сприйняття нас суспільством, а також міжнародна та громадська підтримка НАБУ. Вимоги щодо працевлаштування є прозорими, але й високими, що дозволяє на конкурсній основі відібрати для боротьби з корупцією надійних, незаплямованих, високо мотивованих фахівців. Із 700 посад вакатними є лише 50.

— Ви співпрацюєте як з громадянським суспільством, так і з державними установами. Який був досвід вашої співпраці дотепер?

— Ми співпрацюємо з громадськими організаціями на різних рівнях, наприклад, у рамках процедури відбору співробітників, але також і під час розслідувань.

Функціонує Рада громадського контролю НАБУ, що складається з 15 осіб, які обираються з числа громадських активістів антикорупційної ініціативи. Під час співбесіди з кандидатами представники Ради можуть ставити їм запитання, наприклад, стосовно джерел їхніх доходів, і разом із іншими членами Комісії висловлювати поради щодо відповідності кандидатів на посади. Громадські організації часто дають нам підказки, які потім ведуть до відкриття проваджень.

На регулярних зустрічах із антикорупційними активістами ми обмінюємося думками і спільно шукаємо рішення, як нам більш ефективно боротися з корупцією. Завдяки щільній співпраці НАБУ, українського громадянського суспільства і міжнародних партнерів парламент затвердив створення Вищого антикорупційного суду. Цей суд має розглядати провадження, які розслідує НАБУ. Що стосується співпраці з державними установами, то ми з деякими уклали меморандуми про співробітництво, в яким передбачено обмін даними та інші заходи, вжиття яких допомагає разом краще протидіяти корупції.

— Що Ви вважаєте найбільшим своїм успіхом, як очільника НАБУ?

— Важко визначити якийсь окремий момент. Той факт, що Бюро досі ще існує — вже є успіхом. Це вказує на те, що запроваджені в Україні реформи є ефективними. Вперше за 27 років незалежності були проведені розслідування щодо найвищих посадовців, таких як, наприклад, керівник Державної фіскальної служби, керівник Центральної виборчої комісії, депутати, заступники міністра і керівники державних підприємств. НАБУ довело, що так звана «каста недоторканних» більше не є такою вже й недоторканною. Було розпочато багато гучних проваджень, було викрито та зупинено багато корупційних схем, які щорічно завдавали державі мільярдної шкоди. Тепер багато залежатиме від Вищого антикорупційного суду. Детективи НАБУ і українське суспільство сподіваються на справедливість.

— Одна з заявлених цілей Вашого органу є повернення в державну казну виведених корупційним шляхом коштів. Наскільки вам це вдавалось дотепер, і що відбувається з поверненими коштами?

— За два роки НАБУ змогло повернути державі 253 мільйони гривень (8,2 млн євро) і запобігти виведенню ще двох мільярдів гривень (64 млн євро). Більше 670 мільйонів гривень (21 млн євро) знаходяться зараз під арештом. Якщо обвинувачені у поточних справах, які розслідує НАБУ, будуть визнані винними, то щонайменше подальших 400 мільйонів гривень (13 млн євро), а також багато нерухомості буде повернено державі.

— На вашу установу вчиняється величезний тиск, в тому числі й тому, що ви не боїтесь проводити розслідування відносно впливових посадовців. Наскільки важко Вам і вашим детективам працюється «в полі»? Чи заважають Вам працювати, а якщо так, то як саме?

— Перші перешкоди, на які ми наштовхнулися, мали місце під час скерування справ до суду. З цього моменту політична еліта зрозуміла, що ми дійсно виконуємо своє завдання з переслідування та запобігання корупції. Ми постійно стикаємося з цілеспрямовано викривленою інформацією про нашу діяльність, а також із блокуванням законодавчих ініціатив, необхідних для ефективної боротьби з корупцією. Також були прийняті закони, які звузили нашу підслідність та ускладнили проведення слідчих дій. Влітку 2016 року двоє наших співробітників, які проводили негласні слідчі дії, були викриті та викрадені Генеральною прокуратурою. Їх насильно утримували, завдаючи фізичного і психічного тиску. Це тільки один із прикладів, але такі випадки, на жаль, знов і знов трапляються. Але допоки ми маємо громадську та міжнародну підтримку, ми будемо продовжувати свою роботу, розслідувати та направляти обвинувальні акти в суди. Більш складною є ситуація з законодавчими ініціативами. Так, вже протягом двох років у черзі знаходиться законопроект, який би дозволив нам самостійне отримання даних із каналів зв’язку (на даний час НАБУ змушене для цього звертатись до Служби безпеки України, яка часто саботує роботу НАБУ — редакція). Інші ж законопроекти навпаки вносяться на розгляд дуже швидко. Так, у кінці того року до розгляду Ради був внесений один законопроект, який спрощував відсторонення від посади Директора НАБУ.

— Нещодавно прийнято Закон про створення Антикорупційного суду. В чому полягає важливість цього судового органу. Коли почнеться його робота, та які надії Ви покладаєте на цей суд?

— Ухвалення Верховною Радою України Закону «Про Вищий антикорупційний суд» — важливий крок на шляху створення незалежної судової антикорупційної інституції. Цей суд зможе поставити крапку у розслідуваннях НАБУ та стане завершальним етапом антикорупційної та судової реформ в Україні.

Процес створення цієї інституції не буде легким. Однак досвід запуску роботи НАБУ довів, що створити інституцію, яка буде функціонувати, реально за один рік.

Важливо, щоб громадянське суспільство та міжнародні партнери і надалі тримали у фокусі цю тему. Інакше є ризик отримати суд, який матиме ті самі недоліки, які зараз існують в судах першої інстанції.

— Як міжнародна спільнота може підтримати Вас у Вашій роботі?

— Роль міжнародної спільноти є вкрай важливою для НАБУ та України. Завдяки в тому числі наполегливій позиції наших міжнародних партнерів ухвалено закон про створення Антикорупційного суду, відхилено законопроект про спрощення процедури звільнення Директора Бюро та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ми вдячні за цю підтримку та сподіваємось, що і надалі спільними зусиллями ми зможемо подолати корупцію в Україні.

— Регулярно з’являються докази корумпованості парламентарів, які отримують різного роду винагороду за певне депутатське голосування. Але досі Ви не вживали заходів щодо певної кількості депутатів Верховної Ради. Чи немає тут ознак вибіркового правосуддя?

— НАБУ не займається вибірковим правосуддям. Ми діємо виключно в рамках чинного законодавства. Ні в мене, ні в детективів немає списку осіб, за яких треба «взятись» в першу чергу, а за яких — у другу. Є ознаки злочину — детективи його розслідують.

Нам вдалось підібрати таку команду, яка виконує свою роботу не зважаючи увагу на посади підозрюваних. Чи то міністр, депутат або голова Національного банку України — детективи самостійно викликають їх на допити та ведуть слідство.

— Як успішний приклад боротьби з корупцією на пострадянському просторі часто виокремлюють Грузію, адже там за невеликий проміжок часу рівень корупції помітно знизився. Що корисного Ви бачите з грузинського прикладу або можливо вже перейняли в чомусь досвід?

— Мій перший заступник родом із Грузії. Він відповідає за роботу детективів та аналітиків. В нас, як і в Грузії, команда молодих, високо мотивованих професіоналів, які готові працювати понаднормово, щоб змінити країну. За це я їм дуже вдячний.

НАБУ постійно переймає кращі світові практики розслідування корупційних злочинів. При цьому ми беремо за приклад не лише досвід Грузії, але й таких країн як США, Великобританія, Польща або Румунія.

— Не тільки Ваша установа, але й Ви особисто часто перебуваєте під тиском, багато хто зі старої системи хотіли б позбутись Вас ще краще вчора, ніж сьогодні. Що станеться з Бюро та боротьбою з корупцією в Україні, якщо Вас завтра відсторонити від роботи?

— Моя найбільша мета — зробити все, щоб робота Бюро і без мене так само продовжувалась. Особисто я не боюся жодних погроз. До них швидко звикаєш. Моя команда, з якою ми докладаємо максимальних зусиль для подолання корупції в Україні, допомагає мені протистояти цьому тиску.

Переклад: nabu.gov.ua

Артем Ситник. Фото ukraineverstehen.de



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Вчера поздно вечером враг атаковал многострадальный Харьков. Также в 7 часов утра были нанесені ракетные ударі по Одессе и предместью города Сумы

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.