​Проект «Нові лідери»: як очистити владу?!

Наше сьогодення - дивна пора. З одного боку є недовіра до більшості ідей, а з іншого - у цей буремний час з’являються ті, хто вірить, що можливі зміни. Чому у них такі переконання і чи можна довіряти там, де в інших - сумніви? Це та інші питання «Конфлікти і закони» поставили Ігорю Курусу, директору-розпоряднику Міжнародного фонду Івана Франка.

Пане Курус, Ваше інтерв'ю про Фонд Франка викликало резонанс. Ви не образилися на нас?

- Ви про заголовок? Зовсім ні! Це право журналіста давати матеріалу заголовок.

Можна кілька питань з приводу проекту, в якому Ви берете участь - «Нові лідери»?

- Будь ласка.

Ви вважаєте, що це чесний проект?

- Я вважаю, що це поки що єдиний телепроект в Україні, який дає можливість заявити про нові ідеї.

І Вас не бентежить, що це робить олігарх Пінчук?

- Зовсім ні. На мою думку, такі проекти дуже потрібні в Україні. І мені, за великим рахунком, байдуже, хто це робить. Добре, що Пінчук витрачає гроші на такий проект, а не на нову яхту чи ще один будинок десь в Іспанії.

Чому Ви так вважаєте?

- Тому що в нашій країні через політизацію та олігархізацію системи влади будь-які нові ідеї не мають шансу на існування. На жаль, у нас окремі політики, експерти і політологи узурпували право на ідеї і правду. Соціальні і професійні ліфти закриті. У свій час Іван Франко називав політиканів «патентованими патріотами», а сьогодні ми ще й маємо «патентовану чесніть», яка дає власникам цього патенту можливість робити відверто непорядні і злочинні речі й уникати відповідальності. Наслідки катастрофічні– абсолютна недовіра громадян до органів влади своєї країни.

І після цих слів Ви продовжите участь у проекті? А як же заяви деяких експертів про те, що в першу чергу буде перевірятися добропорядність кандидатів?

- Не чув, але якщо такі заяви є, то вони, м’яко кажучи, дивні. Почитайте умови проекту. Там написано, що головною метою проекту є: «пошук нових ідей для розвитку України, а також людей, здатних ці ідеї реалізувати». А добропорядність і чесніть - це дуже суб’єктивно. Особливо в нашій країні. Наприклад, хтось протягом кількох років розказував нам, що і як потрібно робити, щоб побороти корупцію, співпрацював з владою усі чотири роки, яка цю корупцію успішно очолила. А потім, упс, і швиденько перебігає в опозицію до влади. Це добропорядність? На мою думку – ні. Це кон’юнктурність. Але є такі експерти і політики, які вважають, що їм це можна. Якщо б це зробили інші, то це було б зло. Але в їхньому випадку – можна. Тому чесність – це дуже суб’єктивно!

- Тоді навіщо Ви продовжуєте боротьбу? На що Ви очікуєте?

- Я маю ідею для розвитку України!

Що Ви хочете цим сказати?

- На мою думку, в проекті має перемогти ідея, що здатна вивести Україну з крутого піке, в якому вона перебуває останні 25 років. А добропорядність виникне тоді, коли буде ефективний і неупереджений контроль за реалізацією ідеї…

Ви говорите про свій проект зміни системи влади через пряму демократію?

- Абсолютно так.

Але ми вже змінювали систему влади на Майдані?!

- Не зовсім так. Люди хотіли поміняти систему, та постмайданівська влада поміняла лише імена на посадах. На цьому все закінчилося… Хоча ні, їхнє збагачення продовжилося. Вони удосконалили - створили умовний дозатор, який у ручному режимі дає можливість контролювати процеси призначення і відповідальності виконавців.

- Цікаво, на що Ви розраховуєте?

- Повторюся. Якщо проект «Нові лідери» має на меті започаткувати реальні зміни в Україні, то я розраховую на перемогу. Бо мій проект дозволить змінити систему влади, яка ось уже не перше десятиліття банально «доїть» Україну... Якщо ж це буде банальне телевізійне реаліті-шоу, то нехай перемагає шоумен.

У чому ж суть Вашого проекту?

- Суть проста. Я наполягаю, що не існує абсолютно чесних і порядних людей у владі, це – міф. Навіть, якщо ідеальна людина потрапила у владу, чинна система влади її змусить працювати за наявними правилами. «Серед вовків жити — по-вовчому вити», – кажуть у народі! Вона зіпсується. Стане такою, як усі! І ми усі знову матимемо розчарування! А інструменти прямої демократії дають громадянам законне право очищати владу від «вовків» незалежно від волі і бажання президентів, міністрів, суддів, прокурорів і т. д. Якось Бендукідзе казав, що якщо в банку зі свіжими огірками покласти хоч один солений, то всі свіжі огірки згодом стануть соленими. Якщо говорити умовно, мій проект - це очищення громадянами «владних банок» від солених огірків. Це демонополізація кадрової політики держави.

Цікаво виходить... Але ж Ви теж були у владі?

- Так, був. Але я ж не говорю про те, що я «святий». Я знаю, як працює система, тому я не вірю у доброчесність і порядність можновладців. За ними потрібен неусипний, неупереджений контроль і невідворотне покарання за злочинні дії чи бездіяльність… Ефективний і неупереджений контроль зробить владу доброчесною і поверне довіру народу! І це можуть зробити лише громадяни!

Це ж утопія?

- Якщо Ви поглянете на країни, де працюють принципи прямої демократії, Ви переконаєтеся, що це реально дієві механізми громадянського суспільства.

Напевно, Ви згадаєте Швейцарію?

- Швейцарія - це еталон. Ми не скоро такими станемо, але до цього треба прагнути.

Але там же існує культура прийняття рішень на референдумах! У нас - ні!

- Будь-які знання і вміння не приходять до нас із пелюшок, крім фізіологічних. Ми маємо вчитися. Ну, наприклад, кататися на велосипеді треба вчитися? Але є одна умова - велосипед має бути. Без нього ніхто не навчиться їздити. Так і тут. Має бути зрозумілий інструмент, який громадяни освоять і користуватимуться ним без ризику впасти.

Але це може посіяти хаос?

- А що у нас сьогодні, хіба не хаос? Повна зневіра, недовіра і зубожіння. Подивіться соціологію!

Тут Ви маєте рацію. Спасибі за інтерв'ю!

Ігор Курус. Фото прес-служби Міжнародного фонду ім. Івана Франка