​Активіст - професія чи особливий вид лицемірства?

Більшість жахливих речей робиться під виглядом турботи про людей…

Едвард Нортон

Особисто в мене слово «активіст» викликає негативні емоції. У більшості моїх знайомих теж. Але чому? Здавалося б, громадський активіст –це людина, яка має добрі наміри зробити поліпшення у суспільстві та ще й безкорисливо для себе. Та чи так це насправді? На мою думку, ні.

Сьогодні громадський активіст – це професія (хоча доречніше було б сказати – «лжепрофесія»), засіб заробляння та відмивання грошей, уособлення брехні та лицемірства. Звісно, не всі активісти підпадають під таке тлумачення… але переважна більшість. Ще раз наголошу – це моя особиста думка. Спробую її пояснити.

Вікіпедія говорить, що активізм має такі форми активності, як агітація, бойкоти, мітинги, демонстрації, страйки тощо. Додайте до цього ще пости у Фейсбук, виступи перед журналістами, «свої» майданчики на телеканалах, друкованих/інтернет-виданнях – і ось вам «робота» середньостатистичного активіста, а ще непоганий засіб впливу на думку суспільства. Саме за рахунок останнього вони лобіюють свої – підкреслю, СВОЇ, а не СУСПІЛЬНІ інтереси. Але повернемось до цього трішки пізніше.

Ієрархія

На мою думку, активісти мають певну ієрархію.

Найнижча каста – це так звані «мітингарі-пенсіонери» (при цьому не обов’язково бути пенсійного віку). Це люди, які не мають роботи, достатньо грошей на прожиття, однак мають вдосталь вільного часу. Саме ця категорія людей здебільшого є жертвами «активістського вербування», яким за невелику винагороду пропонують взяти участь у мітингах/протестах/демонстраціях задля відстоювання певних інтересів замовника.

Здебільшого вони виконують роль масовки, викрикують надиктовані слогани, діють згідно раніше озвученого сценарію. Мені не раз доводилось бачити, як прямо на очах у сторонніх, так званий «організатор» здійснював «перекличку», видачу коштів мітингарям, віддавав вказівки, де стояти, куди йти і т.д.

Вищі за рангом «активісти-силовики». До них відносяться здебільшого люди атлетичної тілобудови, переважно чоловіки, які шляхом використання різних засобів тиску (погрози фізичної розправи, димові шашки, блокування і т.д.) зривають проведення якихось заходів, засідань тощо.

Згадати тільки – скільки протягом минулого року було зірвано судових засідань, коли суддів закривали в кабінетах, обливали «зеленкою», погрожували фізичною розправою, або ж блокували приміщення судів, використовуючи димові шашки? Цей список можна продовжувати довго…

«Любителі-професіонали» – це, на мою думку, третя каста по активістській ієрархії. Як виявляється, існують цілі офіси, в яких можна замовити різного роду послуги.

Цікаве розслідування з цього приводу опублікував колега з Тернополя, де він розповідає про так званого активіста-«десятника»:

«У нього в команді працює 10 людей. Коли замовляють послуги цього активіста, клієнт де-факто замовляє всю десятку, всю команду. У його групі є людина з дипломом еколога, журналіста, є навіть колишній диктор з телебачення, який вміє говорити. Є й троє майстрів спорту з вільної боротьби – охорона. Плюс всі члени «десятки» є активними користувачами у Фейсбук. «Лише одна наша десятка може провести мітинг-пікет, організувати громадські слухання, написати звернення в контролюючі органи, підняти інформаційний шум. Разом, якщо треба, «десятка» здатна навіть зірвати роботу сесії якоїсь з рад».

У жовтні 2017 року у Києві працівники Нацполіції спільно з ГПУ затримали групу осіб, які систематично вимагали від забудовників кошти за не перешкоджання їх діяльності. В одного з них угрупування вимагало та отримало $200 тис. Вимагачі позиціонували себе як представники громадської організації, що відстоює інтереси жителів.

За схожою схемою діяли громадські активісти у Хмельницькому. Вони вимагали від забудовника 10 000 доларів. Але їх затримала поліція під час отримання «відступних» на центральній площі міста. Цікаві приклади, чи не так? Ознайомитися з матеріалом можна за посиланням.

«Рупори-грантожери» – це найвища по ієрархії каста. Як на мене, вона є найбільш небезпечною. Сюди я відношу активістів, які отримали великі гранти від іноземних партнерів (і яким необхідно ці гранти показово відпрацювати) та які мають свої площадки у різного роду ЗМІ. Власне, перше з другим взаємопов’язано.

Крім того, ці активісти в більшості випадків є членами якихось громадських організацій (часто це одна із умов отримання гранту), які за гучними заявами про боротьбу з корупцією, очищення влади тощо – мають на меті особисте збагачення. Принаймні, це так виглядає зі сторони.

Звісно, не додає віри в їх «безкорисливість намірів» (до прикладу, активістів-антикорупціонерів) – різке зростання доходів, що були оприлюднені в деклараціях (та і те, як вони яро протестували за відміну відповідного декларування). Все ж дуже просто – якщо нема чого боятися і приховувати – просто покажи і доведи, що ти чесний. Але, як бачимо, не все так просто.

Ще одним інструментом впливу «рупорів-грантожерерів» на громадську думку і способом відстоювання певних інтересів є площадки у ЗМІ та жвава активність у соцмережах. Використовуючи їх, «рупори» можуть «правильно» налаштувати цілі маси населення та насадити їм свою думку. На жаль, тільки невеликий відсоток людей розуміють, що відбувається насправді та здатні робити власні висновки.

Ну і ще одна із якостей «найвищої касти»: якщо твоя думка не збігається з їхньою – ти апріорі не правий. Якщо ти її висловив і вона їм не сподобалась – бережись, тебе зацькують. Якщо ти не піддаєшся їхнім маніпуляціям і провокаціям – вони знайдуть спосіб, як тебе дістати. А якщо ще не дістали – значить, очікують зручного моменту для нападу…

Тому особисто для мене «активіст» – це не просто професія, а особливий вид злочинців, які ховаються за масками лицемірства.

P.S. Ще хотілось багато чого написати з цього приводу, як наприклад те, що один із найвідоміших в світі клоунів-вбивць був теж активістом… але це вже зовсім інша історія.

Яна СОБКО, loyer.com.ua

Фото loyer.com.ua