​Стартував прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році

15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.


Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року. Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.

З умовами участі у конкурсі на здобуття Премії можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua. Друковані екземпляри наукових праць слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15; супровідні документи – на електронну адресу: [email protected].

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Нагадаємо, що Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка в 2015 році. Щорічна Премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

Лауреатами Премії були: у 2016 році – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» переміг Йоганнес Ремі - помічник професора Колумбійського університету (США).

Прес-служба Міжнародного фонду імені Івана Франка

Ярослава Мельник, лауреат премії Імені Івана Франка 2018 року. Фото frankoprize.com.ua



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні на 19 грудня обговорив наступні актуальні фронтові теми:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.