​Як тільки буде проголосований законопроект 3587, в Україні зникнуть будинки дитини

Черговий раз читаю проект закону про так звану деінституалізацію по-українські. Номер його 3587. Автор його - Уряд. Підписали цей документ десятка три відповідальних посадовців. А ще, виокремлю, керівники 20 областей. Суть однієї норми: викреслений текст на фото 2 означає, що з прийняттям цього закону в Україні зникнуть будинки дитини.

Як тільки буде проголосований цей закон, зникнуть заклади для таких дітей віком до 3 років (копіюю з положення про будинок дитини, також Урядом затверджене):

- діти-сироти;
- діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я;
- діти, яких відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я батьки чи інші родичі;
- діти підкинуті;
- діти знайдені;
- діти батьків, позбавлених батьківських прав;
- діти одиноких батьків;
- діти з вадами фізичного та психічного розвитку (дуже хворі діти без батьків);
- діти, які за рішенням суду відібрані у батьків без позбавлення їх батьківських прав;
- діти батьків, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, недієздатними;
- діти, батьки яких не мають можливості їх виховувати (за станом здоров'я; у зв'язку з тривалим від'їздом, відбуванням покарання, перебуванням під вартою; в період слідства; у зв'язку з тяжкими матеріально-побутовими умовами та інше).

Вже безліч раз перечитала, що ж пропонується для цих дітей. Де вони будуть спати, харчуватися, лікуватися, кінець-кінцем, просто жити. Де, в яких умовах, хто і як їх буде фінансувати, представляти їх інтереси? Відповіді ЗРОЗУМІЛОІ у цьому проекті немає. Пишуть, начебто, патронат. У таких закладах зараз 2,5 тисячі дітей і ще 7 тисяч дошкільнят у дитячих будинках, а патронатних сімей на всю Україну менше 150 всього. Добре було би усиновити цих дітей або влаштувати у прийомні сім’ї чи ДБСТ. Та сімей таких недостатньо, а дуже хворих і не вийде влаштувати. І це реальність. Про центри матері і дитини навіть згадки немає, про центри соціальної допомоги сім‘ям з дітьми й поготів.

Читаю і думаю, якою ж має бути безвідповідальність (добирайте синоніми самі) тих, хто, виключаючи з закону право на існування майже 40 закладів, де перебуває зараз понад 2,5 тисячі дітей віком від народження до трьох років, НЕ обтяжує себе думками про те, куди ж підуть ці діти завтра і куди ж завтра влаштують нововиявлену дитину, скажімо, поліція забере з квартири алкоголіків або знайде у коробці під порогом порядної квартири чи на смітнику?

Спочатку мають бути прийняті законом відповіді на оте «КУДИ» і тільки потім про закриття закладу.

Шановні автори! Мораторій на влаштування дитини означає, що з-поміж усіх можливих і прописаних в законах способів і місць для влаштування маленької дитини, треба розглянути і влаштувати дитину у безпечні умови – КРАЩІ, ніж у будинок дитини. Мораторій - це тоді, коли дитині будинок дитини не потрібен. ДИТИНІ НЕ ПОТРІБЕН, а не дорослим законотворцям. ВІДЧУЙТЕ РІЗНИЦЮ!

Сподіваюсь на те, що народні депутати не просто не підтримають ці безпідставні побажання, а ще й примусять авторів цього законопроекту створити таку систему влаштування дітей, яка буде відповідати потребам дітей, а не будь чому іншому!

Щиро не можу зрозуміти, як такі документи погоджують області. Це ж ви, панове, завтра не будете знати, куди влаштувати маленьку дитину. Ви, не урядовці, а ви. І буде лунати: «ну що мені, додому дитя забирати?»

А ще пригадайте відомі вам історії про вбивство батьками маленьких дітей, про народження дітей над вигрібними ямами, про знайдені тіла малючків на смітниках і про закопаних породіллями у лісопосадках. Скажете, це виключення? Ні, це відсутність способів реагування Уряду і посадовців, без міри скорочених, на загрозу для життя дитини. Відчували - буде біда дитині, а куди ж її вилучити? Активно використовувана «схованка» для таких дітей, лікарні, тепер також таким дітям не рада, пару днів обстежують, а далі - забирайте! І знову лунає: КУДИ?

На всяк випадок нагадаю, що я не є прихильником інтернатних закладів. З цих позицій і читала запропонований законопроект, який визначаю агресивним щодо дітей.

З повагою до всіх читаючих,

Liudmyla Volynets, facebook.com

Фото znaj.ua