​Переговори віце-прем'єра Ґлінського та віце-прем'єра Розенка зійшли нанівець

Результати переговорів між віце-прем’єрами Пйотром Ґлінським і Павлом Розенком, покликані залагодити складні питання в польсько-українських взаєминах, а насамперед у сфері історичної пам’яті, викликали неоднозначні реакції як з польського, так і з українського боку, повідомляє Польське радіо.

Так, польський президент Анджей Дуда у ході прес-конференції, що відбулася в суботу після зустрічі з президенткою Литви Далею Ґрибаускайте, заявив:

«Не приховуватиму, що з великим жалем і розчаруванням я сприйняв цю інформацію з Варшави, оскільки це була тема, що становила важливий елемент моїх переговорів з президентом Порошенком декілька місяців тому під час візиту до Харкова. Після цього ми також мали телефонну розмову і я сподівався, що цю проблему вдасться подолати», - сказав він.

Президент підкреслив, що питання згоди на проведення ексгумацій дуже важливе для Польщі: «Питання ексгумації, тобто питання з’ясування історичної істини є для нас фундаментальним елементом, якщо йдеться про історичну пам’ять. Те, що під час вчорашньої зустрічі, яка відбулася у Польщі, українська сторона взагалі не підняла цього питання, мушу визнати, я сприйняв з великим розчаруванням і напевно це не той напрямок, який ми вказували з президентом Порошенком», - сказав Анджей Дуда.

«Я не приховую свого розчарування і суму, але маю надую, що в майбутньому цю патову ситуацію вдасться подолати», - зазначив він.

У суботу зранку з’явилася також відповідна заява, оприлюднена Канцелярією президента, в якій було висловлено «глибоке розчарування» результатом переговорів між віце-прем’єрами Польщі і України. Про це заявив Польському радіо голова президентського кабінету Кшиштоф Щерський.

Як він зазначив, відсутність рішення української сторони щодо «фундаментального питання» про скасування заборони на проведення польськими дослідниками ексгумацій на території України означає «серйозний реґрес довіри і не виконує мандату на проведення переговорів, наданого президентами». А це, за твердженням Канцелярії президента, «суттєво ускладнює» взаємні відносини.

«Ми розраховуємо на те, що найближчим часом буде скасовано цю заборону згідно з духом взятих на себе зобов’язань», - зазначив міністр Кшиштоф Щерський.

У свою чергу директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович так прокоментував заяву Кшиштофа Щерського на своїй сторінці в соціальній мережі: «Адміністрація президента Польщі розчарована результатами вчорашньої зустрічі віце-прем‘єрів України та Польщі через відсутність поступу у важливому для польської сторони питанні. Проте саме з польського боку кожного разу після досягнення попередніх домовленостей виникають ініціативи, що творять нові проблеми. Саме підписання президентом Дудою змін до закону про ІПН цілковито змінило обставини перемовин, про які домовлялися ще в грудні».

Коментуючи це питання у ході брифінгу в рамках Мюнхенської конференції з безпеки, український президент Петро Порошенко заявив: «Я залишаюся оптимістом і впевнений, що компроміс буде знайдено найближчим часом», підкресливши, що його позиція щодо польського оновленого закону про Інститут національної пам’яті залишилася незмінною. В суботу у Мюнхені Петро Порошенко вперше зустрівся з Матеушем Моравєцьким. Свої переговори з польським прем’єром президент України назвав конструктивними, зазначаючи, що мова йшла, зокрема, і про згаданий закон.

Фото РАР