​Польща вшанувала 73 роковини розстрілу українців у Павлокомі

У суботу, 3 березня, в селі Павлокома в регіоні Підкарпаття на південному сході Польщі відбулися поминальні заходи, присвячені роковинам розстрілу українців підрозділами польського підпілля в березні 1945 року. За різними даними, тоді загинуло від 150 до 366 осіб, повідомляє Польське радіо.


До Павлокоми прибув міністр закордонних справ України Павло Клімкін, посол України в Польщі Андрій Дещиця, численні делегації з України, представники української меншини з Підкарпаття і греко-католицькі священики. Присутня на поминальних заходах підкарпатська воєвода Ева Лєнярт закликала до діалогу; як вона оцінила, діалог дає надію на досягнення спільної версії історії.

Очільник МЗС України Павло Клімкін нагадав слова президента Польщі Лєха Качинського, що прозвучали в Павлокомі 2006 року: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», та слова папи Івана Павла ІІ: «Прощайте, то простять і вам».

Павло Клімкін навів також свою розмову, що відбулася напередодні на Личаківському цвинтарі з матір’ю солдата – поляка, громадянина України, який загинув у боротьбі із сепаратистами в Луганську. «Його мама сказала мені: «Будьте разом, тримайтеся разом». Це символ польсько-української дружби», – підкреслив міністр.

Як додав Павло Клімкін: «Останніми днями росія знову вирішила нас пересварити», «вона свідомо здійснює маніпуляції». «Ми поважаємо нашу історію. Пам’ятаємо історію. Поважаємо кожного українця, який загинув (...). Якщо ми їх не пам’ятатимемо – зрадимо їх усіх, зрадимо себе», – сказав глава дипломатичної служби України.

«Ми завжди були сильні, але зараз як ніколи. Ми цінуємо нашу історію. Нашу спільну історію з Польщею», – написано в Твіттері міністра закордонних справ України.

Очільниця Підкарпатського воєводства Ева Лєнярт звернула увагу: «Пролита у братовбивчій боротьбі кров є зобов’язанням для обох народів, щоб говорити правду про складну історію. Є зобов’язанням будувати сучасні відносини між громадянами наших країн, поважаючи право на пам’ять і молитву за жертви з обох сторін».

Підкарпатська воєвода зазначила, що необхідно знайти відвагу, і про болюче та складне минуле говорити відкрито й досягти єдиної спільної оцінки минулого. «Це можливо лише на основі діалогу. До такого діалогу закликаю. Він дає надію довести до того, що спільна версія історії буде створена», – зазначила воєвода. Ева Лєнярт також нагадала, що між обома народами є негативний і добрий досвід, але доброго – набагато більше. За її словами, це доказ, що порозуміння між поляками та українцями є потрібним і можливим. Складні теми з минулого слід порушувати, взаємно поважаючи вразливість другої сторони, в ім’я пам’яті про польські та українські жертви – «В ім’я пам’яті про майбутнє польського та українського народів, до такого діалогу у правді я закликаю», – закінчила свій виступ Ева Лєнярт.

До діалогу закликав також греко-католицький митрополит Перемишля і Варшави, архієпископ Євген Попович. «Ми повинні розмовляти один з одним, бо найгірше, коли мовчать», – сказав владика.

Павлокома, 3 березня 2018 року. Фото РАР



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

За прошедшие сутки на линии фронта произошло 68 боевых столкновений, враг нанес 2 ракетных и 64 авиационных удара, 75 раз обстрелял из РСЗО

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.