​У Варшаві підписали договір про співпрацю між ІНП Польщі та українськими обласними архівами

У понеділок, 26 березня, Інститут національної пам’яті Польщі підписав договір з Державними архівами в Одеській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Домовленостями передбачене відкриття доступу для польських архівістів до тисяч документів у справі злочину, вчиненого НКВС проти поляків у 1937-1938 роках у Радянському Союзі, повідомляє Польське радіо.

Договори про співпрацю у понеділок у Варшаві підписали президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек та директори українських Державних обласних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому – докторка Лілія Білоусова, доктор Юрій Легун та доктор Володимир Байдич.

«Польща та Україна, раніше Польща та Русь, це століття сусідства. Сусідства часто важкого, сусідства, яке іноді приносило важкі наслідки, але і сусідства, яким ми можемо пишатися», – сказав Шарек і нагадав про угоду, яку у 1920 році підписали маршал Юзеф Пілсудський та лідер Української Народної Республіки і головнокомандувач її військ, союзник Польщі у війні з більшовиками Симон Петлюра.

«Я вважаю, що це тема нашої спільної історії, де можемо зустрічатися і спільно святкувати цю річницю», – наголосив Шарек.

Голова НІП Польщі зазначив, що попри перешкоди співпраці з Україною у сфері ексгумацій та увічнення пам’яті, в архівній сфері співробітництво проходить добре. Він нагадав, що для поляків особливо важким питанням є пам’ять про волинсько-галицький злочин (цьогоріч минають 75 роковини від кульмінації Волинського злочину). Голова ІНП сказав, що архівна співпраця між Польщею та Україною є тим елементом, довкола якого можна розвивати добрі відносини.

«Ми сусіди і це важке та болюче минуле не може нас ділити, зокрема тому, що Україна, як і Польща, була жертвою однієї тоталітарної системи. Це був більшовизм, комунізм», – сказав Шарек.

Підписання договорів дозволить почати процес оцифрування архівних документів з фондів українських архівів у справі політичних репресій проти поляків у першій половині XX століття на території сучасної України. Оцифрування має охопити, зокрема, так звану польську операцію НКВС 1937-1938 років, внаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тисяч поляків на терені колишнього Радянського Союзу.

Крім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКС, яка для багатьох їхніх рідних, зокрема, для дітей та онуків, залишається таємницею.

Директори архівів з Одеси, Вінниці та Хмельницького під час церемонії підписання договорів з ІНП Польщі наголосили, що поляки та українці, проводячи історичні дослідження, мають шанс сплатити борг щодо попередніх поколінь.

«Це дуже важливий день (…). Цей проект має шанс стати успішним, по-перше, завдяки матеріальній допомозі, завдяки сканерам, які нам передадуть поляки, але теж завдяки досвіду польських архівістів, який буде теж нам переданий», – сказала докторка Лілія Білоусова, директора Державного архіву в Одеській області.

Вона підкреслила, що в одеському архіві є понад 2 млн справ, що представляють історію регіону, де живуть понад 100 національностей, зокрема поляки. Вона звернула увагу на те, що дотепер в одеському регіоні збереглося багато доказів присутності поляків, зокрема це не тільки назви вулиць, але також старі палаци.

«Наша спільна історія, Польщі та України, дуже багата», – додала Білоусова, зазначивши, що українські вчені також зацікавлені у вивченні історії українців, котрі жили у Польщі.

Доктор Володимир Байдич, директор Державного архіву у Хмельницькій області зазначив, що договір між ІНП та українськими архівами є нагодою сплатити борг попереднім поколінням поляків та українців. «Робимо перший крок», – підкреслив Байдич, додавши, що умовою доброї співпраці поляків та українців у майбутньому повинно бути взаємне прощення. «Ми віримо, що в атмосфері співпраці та дружби ми будемо вступати до Європи», – додав він.

Архівіст з України також зауважив, що 100 років тому поляки складали приблизно 20% населення на Хмельниччині. «У 1930 роках тоталітарний режим не жалів ні українців, ні поляків. У справах репресованих осіб знаходимо польські та українські прізвища. Їхні долі переплітаються також на родинному рівні; був чоловік та жінка, їхні спільні діти, ці національності змішувалися», – звернув увагу Байдич.

Директорка Архіву ІНП Польщі Мажена Крук наголосила, що підписання договорів з трьома українськими архівами не є початком архівного співробітництва ІНП з Україною. У минулому архівісти ІНП отримували важливі документи з Архіву Служби безпеки України.

Мажена Крук висловила надію, що перші цифрові копії документів з державних обласних архівів України польські фонди отримають восени 2018 року. Вона поінформувала, що оцифрування документів в Україні мають почати у квітні і травні цього року.

«Співпраця з обласними архівами – це новий етап обміну архівними документами, оскільки вперше ми отримаємо цілі папки жертв репресій проти поляків. Спочатку ми зосередимося на документах 1937-1938 років, тобто жертв так званої польської операції НКВС, але нашим завданням є збір та збереження в Архіві ІНП копій документів у справі репресій проти поляків цілого комуністичного періоду», – сказала вона і висловила надію, що в майбутньому співпраця ІНП розшириться на наступні обласні архіви України.

Архівісти ІНП сподіваються, що оцифрування дозволить отримати від декількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних та групових папок, які відкривали співробітники НКВС проти поляків. У них можна буде знайти основні дані про жертви, протоколи їхніх допитів, а також обвинувальні акти та смертні вироки.

Фото РАР