​Діалог між польськими і українськими істориками продовжується

«Вивчення правди на тему польсько-українських відносин під час Другої світової війни – це виснажливий та важкий процес, що вимагає терпіння та часу», - написав спікер Сенату Польщі Станіслав Карчевський у листі, зачитаному на відкритті дводенної конференції, присвяченій цьому питанню. Карчевський звернувся до учасників організованої Інститутом національної пам’яті Польщі дводенної міжнародної конференції «Друга світова війна у польсько-українських відносинах – стан досліджень, дослідницькі перспективи», що почалася у четвер у Варшаві, повідомляє Польське радіо.


Спікер Сенату нагадав, що сусідні польський та український народи об’єднує декілька століть спільної, часто неспокійної історії, під час якої були періоди «співпраці та порозуміння, проте були також трагічні події, позначені взаємною неприязню та ворожістю».

«Найболючішими в історичній пам’яті поляків та українців були події першої половини 20-го століття, особливо періоду Другої світової війни. Тодішні взаємовідносини, безумовно, є найбільш трагічними та найбільш важкими для розуміння розділу у найновішій історії обох суспільств та народів. Це було підтверджено, серед іншого, в історичних заявах президентів Польщі та України, резолюціях польського Сейму і Сенату та Верховної ради України», - написав Карчевський.

За його словами, саме цьому періоду присвячена міжнародна наукова конференція, зорганізована ІНП Польщі до 75 роковин Волинського злочину. Спікер сказав, що у ній беруть участь історики, котрі представляють університетські та наукові осередки з Польщі, України, а також США та Німеччини, а метою зустрічі «є представлення сучасного стану знань на цю тему та презентація майбутніх намірів та дослідницьких перспектив».

Спікер у листі звернув також увагу, що нинішня конференція є частиною традиції наукових зустрічей польських та українських істориків, що проводяться вже протягом декількох років. «Достатньо тільки згадати про постійні зустрічі Польсько-українського форуму істориків, що від 2015 року організовують польський та український інститути національної пам’яті», - зазначив він.

«Я розумію, що вивчення правди на тему польсько-українських відносин під час Другої світової війни – це виснажливий та важкий процес, що вимагає терпіння та часу. Однак я маю надію, що добра воля кожної зі сторін цієї дискусії сприятиме діалогу на потрібній науковій ниві, вільній від непотрібних коментарів та політичної полеміки. Я переконаний, що ця конференція буде кроком у цьому напрямку», - зауважив Карчевський.

У свою чергу, президент Інститут національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек підкреслив, що Польщу та Україну об’єднує важке сусідство та багато століть спільної історії. Він нагадав слова «відомого письменника, який відродив польський дух – Генрика Сенкевича, лауреата Нобелівської премії: Ненависть вросла у серця та отруїла братню кров».

«Він писав так про дійсність три століття тому. Він не міг передбачити, що принесе нам XX століття. Для нас почалася велика війна з мільйонами жертв. З тієї війни зросла наша незалежність, біля її порогу полилася кров – між поляками та українцями у Львові, в Перемишлі, на багатьох полях битв польсько-української війни», - сказав голова ІНП Польщі.

«Але дуже швидко деякі українці стали поряд із поляками, аби захиститися від того зла XX століття, від більшовизму. Варшава захистилася, Київ - ні. Наслідки для українського народу були немислимими. Мільйони жертв Голодомору, Великого терору. Про це мало знають не тільки у Польщі, але особливо у Західній Європі», - сказав Шарек.

Він нагадав, що потім прийшов час Другої світової війни - «досвід двох тоталітаризмів: німецького нацизму та радянського комунізму». «Ми були жертвами. Знову мільйони пролитої крові. І ще той досвід наших співвітчизників на Волині та у Східній Малопольщі; досвід, 75 роковини якого будемо відзначати за декілька днів – апогей того зла, 11 липня 1943 року», - сказав польський історик.

«Наступне покоління більше не обтяжене тягарем болю та спогадів. Але найголовніше – це правда, бо вона була і є основою нашої цивілізації. Правда є необхідною умовою для будь-яких відносини, навіть найменших, між окремими людьми і також між народами. Я вірю, що ця зустріч істориків з багатьох держав є шляхом до правди, бо тільки так ми можемо будувати ліпше майбутнє», - підкреслив він.

Після відкриття конференції Ярослав Шарек сказав журналістам, що ця зустріч – це доказ того, що діалог польськими та українськими істориками продовжується, попри численні останнім часом непорозуміння, пов’язані зі змінами до закону про ІНП Польщі та блокуванням ексгумаційних робіт в Україні.

«Ця конференціями з такими чудовими гістьми є доказом, що навіть на ці найважчі теми можна розмовляти і ми це робимо», - сказав Ярослав Шарек.

У конференції, що завершиться вчора, взяли участь історики, котрі виступили із доповідями на тему польсько-українського конфлікту в польській, українській та німецькій історіографії, проблем інтерпретацій та термінології конфлікту, ексгумацій жертв злочинів ОУН-УПА та місць пам’яті у Польщі та в Україні, пов’язаних з так званою антипольською операцією ОУН-УПА.

Голова Інституту національної пам'яті Польщі Ярослав Шарек. Фото PAP



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Бойових втрат внаслідок ворожих обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил як минулої, так і поточної доби не було

подробнее

Опрос

Нужно ли объявить импичмент Зеленскому за посягательства на Конституцию?

Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.