Україна

  Разом із реальною війною, що вже обійшлася Україні у кілька тисяч життів, ми отримали і війну ідеологічну. І, не зважаючи на офіційне визнання факту небезпечності та шкідливості цього явища, (адже саме його визнання стало підставою для створення Міністерства Стеця), кремлівська пропаганда продовжує успішно поширюватись теренами України. Ворожа, руйнівна для України ідеологія накопичується у свідомості наших громадян, а її стимулом виступають не лише «спеціалісти», які працюють по той бік українського кордону, але й замасковані під патріотів співвітчизники – любителі «руського миру».

  Украина! Неужели вам не надоели игры в наперстки господина Ахметова? Днепропетровск, Кривой Рог, Запорожье, а теперь и Мариуполь. Предыстория началась задолго до старта избирательной компании. Из России был выписан специалист, который и возглавил предвыборный штаб «Метинвеста». Господин Ахметов решил снова повторить путь узурпации власти, но в этот раз его амбиции коснулись только тех областей, где проходит условный коридор Россия - Крым. И на пути этого коридора стоит форт-пост Украины – город Мариуполь.

  И вот я на воле. Пусть даже не окончательно. Огромная благодарность всем, кто не побоялся поддержать меня и Правду: Моей Семье (отцу Гривна Сергей, матери Катерина Фурманюк, двум братьям - Антон Фурманюк, Никита Независимый и Любимой Половинке - Жене), Татьяна Иванова, Татьяна Заровная, Igor Lutsenko, Pavlo Zhovnirenko, Микола Коханівський, Vira Zamiyala, Tamara Shevchuk, Тетяна Близнюк, Станіслав Федорчук, Олег Дуб, Владимир Шилов, Вадим Овчаренко и татьяна овчаренко, Олена Мельник, Oleksiy Matsuka, Vitaliy Sizov, Виолетта Февральская, Olga Azzuz, Nadya Ryzhuk, Natalia Tsarenkova, Анна Балиоз, Татьяна Матяш, Пенчук Борис, Виктория Придущенко, Диденко Юлия, Виктор Смалий, Volodymyr Boyko, Alexey Mironov, Лара Арнова, Андрей Антиквар, Сергей Денисенко, Вадим Черкасс, Виктория Носик, Тетяна Ромашко, Andrey Vladimirovich Tutckiy, Дима Клугер, Оксана Котомкина, Константин Чубай, Александр Кудинов, Svitlana Yeremenko, Маша Пашина, Nazar Mukhachow, Сергей Васильевич Чирин, Евгений Соломатин, Сергей Донецк, Марічка Іскровська, Ivan Lozowy, Сергей Гармаш, Юрій Лукан, Татьяна Строй, Юлія Коріняка, Людмила Тютюн, Долэнга Мирон, Volga Sheyko, Наталья Веселова, Мохник, Андрей Владимирович, Черновол, Татьяна Николаевна, боец-доброволец «Сивий», Андрей Фищук, Серго Зумбулидзе, Сергей Зикеев, Юлия Зуброва, Антон Палкин, Настя Снежко, Ольга Бурда, а также всем тем, кто держал за меня кулаки и не побоялся публично поддержать Защитников Конституции в соцсетях, и тем редким СМИ, которые не побоялись освещать наши судебные процессы: Обком, Конфликты и законы, Радио Свобода, Громадське Радіо, Громадське ТВ и другим. Ради бога, извините, кого не упомянул (я не специально - старался и попутно дополню список, а некоторых я уже знаю в лицо, но еще не знаю имен и фамилий).

  Жахливе відео-нагадування розмістила на своїй сторінці Фейсбук Ганна Путова. Це зйомка майже дворічної давнини. Пам’ятаєте озвірілий «Беркут» на Банковій, Інститутській, Грушевського, Хрещатику? Як наздоганяли мітингуючих і насмерть забивали казенними кийками? Хвиля за хвилею – по вже побитих або вбитих? Це відео – ще одне нагадування тим, хто й досі грається долями людей «по-новому». Ці ж звірі зараз знову служать новій владі…

  Ні, мої свічечки на моїх вікнах горять, і біля пам’ятного знака на Михайлівській площі також. А от інформація, яку поширили інформагенства, що на відкритті виставки «Люди правди», в музеї голодомору свічу пам’яті запалювала вдова Джеймса Мейса Наталія Дзюбенко-Мейс – неправда. Мене туди взагалі не запрошували і навіть у сам музей мене сьогодні не пропустила президентська охорона і дивні заклопотані людці із стосами списків, в яких моє ім’я навіть шукати відмовилися. Я принижено тупцяла перед ними добрих півгодини, показувала паспорт, показувала на плакат свого чоловіка і намагалася пояснити, що я його дружина, що, зрештою редактор-упорядник його книг, що редактор книги Лідії Коваленко і Володимира Маняка, що я щойно з відрядження, де проводила вечори пам’яті у школах, бібліотеках, що я мушу там бути, бо мене чекають журналісти і взагалі я маю право…