Пленарне засідання Верховної Ради України 5 червня 2013 року

У середу, 5 червня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. На початку ранкового засідання народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями. Парламентарії усунули редакційні неточності у прийнятому Законі "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо першочергового безоплатного забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів війни".

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак далі запропонував народним депутатам усунути неузгодженості у тексті прийнятого 16 травня 2013 року Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв'язку із створенням органів доходів і зборів".

Народні депутати не підтримали пропозицію.

В.Рибак після голосування зазначив, що Верховна Рада повинна виправляти допущені нею помилки. Головуючий нагадав, що у разі відхилення Верховною Радою пропозицій Голови Верховної Ради України, він зобов'язаний у той же день підписати раніше поданий йому на підпис текст закону і він підпише цей закон.

В.Рибак оголосив про припинення повноважень Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів перегляду волевиявлення українського народу на парламентських виборах 2012 року. Він зазначив, що Тимчасова комісія мала відзвітувати ще 21 квітня, а термін її діяльності закінчився 21 травня поточного року.

Представники опозиційних фракцій вимагали оприлюднити звіт цієї ТСК. Вони звинуватили членів комісії - представників фракції Партії регіонів та КПУ в "свідомому ігноруванні своєї участі в роботі комісії".

Головуючий повідомив про те, що до Верховної Ради надійшов Висновок Конституційного Суду від 21 травня 2013 року у справі на звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України вимогам статей 157 і 158 Основного Закону України.

Парламентарії розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Кредитної угоди (Проект "Завершення будівництва метрополітену в м. Дніпропетровськ") між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку доповів заступник Міністра фінансів Сергій Рибак. Урядовець зазначив, що за цією Угодою Україні надається кредит у сумі 152 мільйонів євро для завершення будівництва метрополітену. Залучення позики ЄБРР здійснюється у євро за плаваючою відсотковою ставкою Euribor плюс один відсоток річних комісії та зобов'язання: одноразова виплата комісії один відсоток від суми позики.

За словами доповідача, погашення Україною кредиту здійснюватиметься 22 річними і піврічними внесками, починаючи з 2 грудня 2016 року і закінчуючи 2 червня 2027 року. Кошти кредиту будуть передані міському бюджету міста Дніпропетровська у вигляді субвенцій з державного бюджету на завершення будівництва метрополітену. Витрати на обслуговування кредиту будуть компенсовані державі Дніпропетровською міською радою.

Заступник Голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроект в цілому.

319-ма голосами Кредитну угоду було ратифіковано.

Верховна Рада ратифікувала Договір між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про видачу правопорушників; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про співробітництво у сфері ядерної і радіаційної безпеки, зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська представила щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні.

Омбудсмен зазначила, що з першого дня роботи своєю метою поставила утвердження інституту Уповноваженого з прав людини як дієвого механізму парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини на національному рівні і посилення впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування для забезпечення належного дотримання прав та свобод кожного громадянина.

В.Лутковська відзначила, що специфіка ролі Уповноваженого з прав людини полягає у поєднанні функцій рупора правозахисної спільноти та державного органу з особливим статусом, який полягає у виконанні функцій медіатора - посередника між людиною і державою.

За словами Уповноваженого, ефективний парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини полягає, зокрема, у здійсненні превентивної функції у сфері захисту прав і свобод людини та реагуванні в ситуаціях відсутності належних дій державних органів.

В.Лутковська звернула увагу на низку виявлених серйозних проблем, що існують у державі у сфері дотримання прав людини в Україні. "Протягом минулого року до мене звернулося близько 100 тисяч осіб, аналіз та вивчення звернень яких вказують на проблему особливого реагування в наступних сферах: запобігання катуванням і жорстокому поводженню, дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, дотримання прав дитини, дискримінація та гендерна рівність. Ці питання були визначені пріоритетними в діяльності секретаріату. Водночас зазначені пріоритети жодним чином не роблять для нас другорядними інші сфери правовідносин, які перебувають під постійним моніторингом", - зазначила доповідачка.

Уповноважений повідомила, що протягом останнього року інституція активно розвивається за моделлю "омбудсмен-плюс", що передбачає тісну взаємодію з неурядовими громадськими організаціями. Започатковано роботу Консультативної ради, до якої входить 28 представників провідних правозахисних організацій. Створено кілька спеціалізованих експертних рад і груп з-поміж експертів і фахівців окремих галузей. Керуючись принципами партнерства, доступності і відкритості, офіс Уповноваженого постійно проводить спільні з правозахисними організаціями заходи правозахисної спрямованості. Для підвищення рівня доступності для бажаючих звернутися до Уповноваженого запроваджено безкоштовну всеукраїнську "гарячу лінію" та електронну систему прийому звернень, здійснюється спілкування через соціальні мережі та за допомогою скайпу.

Омбудсмен також зазначила, що у 2012 році Уповноваженого наділено новими функціями та зобов'язаннями. На виконання вимог Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання розпочалася реалізація національного превентивного механізму.

В.Лутковська у виступі акцентувала особливу увагу на тих системних проблемах, які є предметом постійних скарг людей: катування та інші види неналежного поводження; порушення прав людини у системі судової гілки влади; дотримання процесуальних прав під час судового провадження; неналежне дотримання кримінально-процесуального законодавства працівниками правоохоронних органів; невиконання судових рішень тощо.

В.Лутковська також зазначила, що у 2012 році парламентський контроль засвідчив системні проблеми і порушення конституційних, соціально-економічних та гуманітарних прав людини і громадянина. За її словами, незабезпечення права на працю, неналежний рівень заробітної плати, несвоєчасна виплата заробітної плати, неналежний соціальний захист, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, недоступність якісних медичних та освітніх послуг, порушення житлових та екологічних прав спричиняють велику кількість звернень.

Основними причинами порушення соціально-економічних прав людини омбудсмен назвала недосконалі законодавчі та нормативно-правові акти, реалізація яких, не забезпечує верховенства права; обмежені фінансові ресурси держави та неефективне виконання повноважень органами виконавчої влади та місцевого самоврядування; відсутність конструктивного суспільного діалогу при розв'язанні гострих проблем у сфері соціально-економічних та гуманітарних прав людини; недовіра та недоступність до правосуддя тощо.

"Моніторинг, зокрема, за зверненнями громадян і громадський контроль за дотриманням норм трудового законодавства свідчить про порушення права людини на працю, інших трудових прав, що гарантовані статтями 43, 44, 45 Конституції України, законами України, міжнародними актами, у тому числі і конвенціями Міжнародної організації праці, що ратифіковані Україною", - зазначила В.Лутковська.

Одними із поширених порушень прав людини доповідачка назвала порушення права працівників на своєчасне та в повному обсязі одержання винагороди за працю та невиконання судових рішень з пенсійних виплат.

Завершуючи виступ, Уповноважений з прав людини відзначила ще одну нагальну проблему - дотримання права на свободу від дискримінації. За її словами, законодавство про запобігання та протидію дискримінації в Україні є порівняно новим.

Омбудсмен вважає, що забезпечення свободи від дискримінації на практиці залишається чи не найпроблемнішим питанням в Україні. На її думку, кроком на шляху до розв'язання зазначених проблем є поданий урядом та зареєстрований у Верховній Раді проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації.

В.Лутковська також звернула увагу на відсутність спеціального закону щодо врегулювання права громадян збиратися мирно без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, яке гарантоване статтею 39 Конституції України. "Зазначене право є невід'ємною складовою суспільного інструментарію розвитку демократії і закріплено міжнародними конвенціями та угодами", - наголосила вона.

Уповноважений з прав людини відповіла на запитання народних депутатів. Парламентарії, зокрема, звертали увагу на те, що у доповіді Уповноваженого жодного разу не згадувалося про наявність в Україні політичних в'язнів. Вони запитували у неї, що вона як Уповноважений з прав людини конкретно зробила і повинна була зробити для того, щоб в Україні не було політичних в'язнів?

В.Лутковська відповіла так: "ні Конституція України, ні Закон "Про судоустрій та статус суддів", ні Закон про Уповноваженого не передбачають будь-якої участі Уповноваженого у правосудді, крім деяких, дуже обмежених можливостей представлення інтересів особи, яка не може захистити себе самостійно в рамках цивільного процесу та в рамках Кодексу адміністративного судочинства. В усіх інших випадках Уповноважений не має жодного права втручатися у здійснення правосуддя".

Народні депутати також звертали увагу на те, що у доповіді не дана оцінка порушенням виборчих прав громадян.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан у співдоповіді звернув увагу на три аспекти щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: ефективність судової системи; соціальний захист громадян від катувань та недопущення неналежного поводження з людьми; дотримання прав громадян на свободу мирних зібрань.

Стосовно першого аспекту В.Пацкан зазначив, що найбільша кількість скарг, які надходять до Комітету від громадян, пов'язана з дотриманням процесуальних прав під час судового провадження, зокрема, права на розгляд справи судом у розумні строки, права на зміну запобіжного заходу, порушення презумпції невинуватості, права на отримання персональних документів.

Щодо другого аспекту - захисту громадян від катувань та недопущення неналежного поводження з людьми - голова Комітету відзначив проведену значну роботу Уповноваженого зі створення та діяльності національно-превентивного механізму проти катувань в Україні за короткий проміжок часу Але, за його словами, не менш важливим є, щоб органи влади виконували внесені Уповноваженим рекомендації та пропозиції щодо недопущення неналежного нелюдського поводження з людьми.

Говорячи про стан з дотриманням прав громадян на свободу мирних зібрань, В.Пацкан зазначив, що 90 відсотків позовів органів влади про заборону мирних зібрань задовольняється. "Аналіз зазначеного питання показує, що визначені причини проблем, які виникають у сфері дотримання прав громадян на мирні зібрання, пов'язані з недостатнім правовим регулюванням… Позиція Комітету в цих питаннях повністю збігається з пропозицією більшості представників громадськості, в тому числі і Уповноваженого з питань прав людини - нам потрібен закон, який регулював би цей механізм, тобто закон про свободу мирних зібрань", - відзначив голова Комітету. Він також повідомив, що сьогодні на розширеному засіданні Комітету буде розглянутий законопроект про свободу мирних зібрань.

В.Пацкан зазначив, що у представленій доповіді поза увагою Уповноваженого залишилися проблеми захисту прав трудових мігрантів та закордонних українців, а також вкрай чутлива проблематика відновлення прав кримських татар, права яких були порушені внаслідок депортації за національною ознакою.

"Таким чином, нинішня доповідь Уповноваженого, як і попередні, містить висновки та рекомендації шляхів поліпшення стану забезпечення прав і свобод громадян, але без конкретних прикладів, які наводилися б в цій доповіді. Ця доповідь не може бути барометром щодо ситуації з питань прав людини. Ми не можемо залишатися статистами і обмежуватись заслуховуванням фактів порушення прав людини. Ми повинні реагувати на них як суб'єкти законотворення. Ця доповідь повинна використовуватися як ґрунт для подальшої законотворчої діяльності", - наголосив голова Комітету.

За результатами заслуховування щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні Верховна Рада не прийняла відповідний проект постанови ("за" - 130 голосів), яким рекомендувалося взяти щорічну доповідь до відома.

Парламентарії продовжили розгляд питань ратифікації.

Проект закону про денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29 жовтня 1982 року доповів народний депутат Володимир Яворівський. Він обґрунтував необхідність прийняття законопроекту тим, що "на Кіпрі утворилася величезна фінансова дірка, куди стікалися кошти з пострадянського простору. Велика частка там була і українська. Якось посол Кіпру в Україні назвав цифру. Він сказав, що з України у кіпрські банки надійшло 14,7 мільярдів доларів. Тобто майже 15 мільярдів!".

В.Яворівський висловив переконання у необхідності денонсувати цю "застарілу, злочинну для України угоду".

Альтернативний законопроект доповів народний депутат Віктор Пинзеник. Він зазначив, що вносячи проект закону про денонсацію Угоди між Радянським Союзом з Республікою Кіпр, добре знав, що урядом підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, яка завтра підлягатиме ратифікації.

В.Пинзеник запропонував не ратифікувати цю конвенцію, а проголосувати сьогодні за цей законопроект або попередній. "Такі два кроки через місяць дозволять дуже швидко підготувати стандартну угоду про уникнення подвійного оподаткування. Якщо ми хочемо, щоб десятки мільярдів гривень працювали в Україні для її громадян, для її економіки, для бюджету, а не обслуговували економіку іншої країни і інтереси купки олігархів, ми повинні проголосувати за ці два рішення ", - наголосив доповідач.

Заступник Голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити обидва законопроекти. Він повідомив, що члени Комітету ухвалили таке рішення через порушення процедури підготовки цих законопроектів.

За результатами голосування обидва законопроекти не набрали голосів для їх прийняття.

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у четвер, 6 червня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.