Пленарні засідання Верховної Ради України 2 липня 2013 року

У вівторок, 2 липня 2013 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку ранкового засідання оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання "За Хмельниччину", головою якого обрано народного депутата Сергія Лабазюка.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

У виступах керівників фракцій "Батьківщина" А.Яценюка і "УДАР" В.Кличка, зокрема, йшлося про факт жорстокого зґвалтування жінки працівниками міліції у Миколаївській області.

Керівники фракцій вимагали виступу Міністра внутрішніх справ В.Захарченка у зв'язку з ситуацією у смт. Врадіївка Миколаївської області через зґвалтування 29-річної Ірини Кашкової.

В.Рибак повідомив про те, що він запросив Міністра внутрішніх справ В.Захарченка на вечірнє засідання поінформувати народних депутатів про події у Миколаївській області.

Головуючий далі розповів про пропозиції учасників Погоджувальної ради щодо роботи парламенту під час останнього пленарного тижня другої сесії. Зокрема, пропонувалося прийняти рішення про роботу кожного пленарного дня до завершення розгляду питань порядку денного та внести зміни до календарного плану другої сесії, щоб у середу провести два пленарних засідання - ранкове та вечірнє, а заплановані парламентські слухання провести в актовому залі будинку по вулиці Банковій.

Він поставив на голосування пропозицію продовжити вечірнє засідання у вівторок до завершення розгляду всіх питань порядку денного і про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії, якими пропонується провести вечірнє засідання у середу, 3 липня.

Народні депутати 306-ма голосами підтримали пропозицію.

Проект постанови про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання доповів голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко. Він зазначив, що проектом календарного плану пропонується розпочати роботу третьої сесії 3 вересня 2013 року, а закінчити її 17 січня 2014 року. За його словами, на час проведення третьої сесії передбачено: для пленарних засідань - 9 тижнів, для роботи в комітетах, комісіях і фракціях - 7 тижнів, для роботи народних депутатів з виборцями - 4 тижні та проведення дев'яти годин запитань до уряду.

В.Макеєнко також повідомив, що проект календарного плану проведення третьої сесії враховує графік проведення заходів Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбудеться з 30 вересня по 4 жовтня 2013 року, в роботі якої братимуть участь народні депутати та погоджено з депутатськими фракціями.

Верховна Рада 322-ма голосами прийняла постанову з врахуванням пропозиції щодо роботи народних депутатів з виборцями останнього тижня вересня.

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко доповів проект постанови про кошторис Верховної Ради України на 2013 рік. Він нагадав, що Законом "Про Державний бюджет на 2013 рік" затверджено видатки здійснення повноважень Верховної Ради в сумі 935 мільйонів 971 тисяча гривень, у тому числі, по Загальному фонду - 849 мільйонів 778,6 тисяч гривень, по Спеціальному фонду - 86 мільйонів 192,4 тисячі гривень.

Народні депутати під час обговорення висловили зауваження до проекту, які, зокрема, стосувалися норми витрат на одного народного депутата на здійснення ними депутатських повноважень, системного перегляду пільг та привілеїв народних депутатів.

За результатами голосування ("за" - 293) проект постанови було направлено на доопрацювання.

В.Рибак повідомив, що Міністр внутрішніх справ В.Захарченко о 13-й годині 30 хвилин надасть інформацію про останні події у Миколаївській області.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік доповів підготовлений до другого читання проект закону про внесення змін до Земельного кодексу та до інших законодавчих актів у сфері земельних відносин (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок). Він зазначив, що цим проектом передбачається виправити низку технічних накладок, що призвели до заблокування процедури погодження землевпорядної документації та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення та державної власності. Проектом, зокрема, пропонується усунути суперечності щодо права розпоряджатися земельними ділянками державної власності між Мінагрополітики та Держземагентством; ліквідувати норми, що передбачають діяльність земельних комісій на користь максимального спрощення погодження проектів землевідведення мінімальною кількістю органів; встановити вимогу, згідно з якою кожний погоджувальний орган має опрацьовувати проект виключно в частині його відповідності законодавству, дотримання якого він контролює.

Проектом також передбачається заборонити погоджуючим органам вимагати при здійсненні погодження проведення будь-яких обстежень, експертиз, інших робіт. Такі вимагання часто трапляються на практиці, коли для того, щоб отримати формально безкоштовний висновок, необхідно витратити чималу суму коштів на проведення не передбачених законом вишукувань, обстежень та експертиз.

Одночасно проект передбачає, що як погодження землевпорядної документації, так і надання кадастрових послуг буде здійснюватися безпосередньо на місцях за місцем розташування земельної ділянки, без підняття вирішення цих питань на центральному рівні.

Г.Калетнік повідомив, що за час підготовки законопроекту до другого читання до Комітету надійшло 64 пропозиції. Остаточну редакцію законопроекту Комітетом підготовлено з урахуванням 47 пропозицій, 17 відхилено.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту і проголосували за підтвердження деяких з них.

Законопроект 316-ма голосами був прийнятий у другому читанні та в цілому.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять українських альпіністів, які 23 червня загинули на півночі Пакистану внаслідок терористичного нападу під час сходження на одну з вершин, присвяченого 70-річчю звільнення міста Харкова від фашистських загарбників.

Парламентарії продовжили розгляд законопроектів у другому читанні.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік доповів проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок. Він повідомив, що під час підготовки до другого читання до Комітету надійшло 33 пропозиції, 16 з яких враховано, 17 - відхилено.

Верховна Рада 277-ма голосами прийняла законопроект в цілому.

Народні депутати заслухали інформацію Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка про події, які відбулися в Миколаївській області.

В.Захарченко висловив співчуття зґвалтованій Ірині Крашковій та її близьким.

Міністр запевнив: "ми, жодним чином, не приховуємо і не виправдовуємо такі ганебні дії. Навпаки, Міністерство внутрішніх справ зацікавлене у проведенні органами прокуратури швидкого, повного та неупередженого розслідування".

В.Захарченко однією з основних причин резонансної події назвав безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків окремими працівникам, зокрема начальником Врадіївського райвідділу та керівником обласного управління міліції.

Міністр пояснив, чому Міністерство внутрішніх справ негайно не відреагувало на цю подію?

"Через приховування об'єктивної інформації про обставини вчинення злочину, Міністерство із запізненням відреагувало на ситуацію. Тільки після перекваліфікації складу злочину, оперативного зведення в установленому порядку, 29 червня було направлено до Міністерства як контрольний злочин. Як результат - це викликало обурення місцевого населення. Однак зазначу, що обрані форми протесту є неприпустимими, слід розуміти, що райвідділ є режимним об'єктом, де зберігається зброя, утримуються правопорушники, тощо. Безумовно, що відомі всім події у Врадіївці на Миколаївщині, завдали серйозного удару по правоохоронній системі в цілому і міліції зокрема. Такі ганебні факти нанівець перекреслюють всі позитивні здобутки органів внутрішніх справ", - зазначив урядовець.

В.Захарченко поінформував про хронологію подій і про заходи, що зараз здійснюються.

Міністр внутрішніх справ звернув увагу на поширення останнім часом у суспільстві думки про те, що всі вади в правоохоронній системі, зокрема, в органах внутрішніх справ, можна вирішити шляхом повної заміни всіх працівників, тобто здійснити так зване перезавантаження системи.

"За останні роки з 2005 по 2010 на сто відсотків відбулася заміна особового складу. А в деяких службах, наприклад, в карному розшуку особовий склад поновився чотири рази. І зараз ми рішуче звільняємо тих, хто схильний до порушення законності. На жаль, тільки ці заходи не дають бажаного результату в наведенні порядку. З органів внутрішніх справ за півтора року звільнено 16 тисяч працівників, в тому числі понад 1 тисячу за негативними мотивами", - повідомив він.

"Я розумію, що настав час кардинальних змін в організації органів внутрішніх справа. Але, на мій погляд, це питання потребує комплексного розв'язання назрілих проблем, в тому числі не в останню чергу тих, що перебувають у площині соціального пакету - житло, матеріально-технічне забезпечення та фінансування", - наголосив В.Захарченко.

Міністр зазначив, що він розраховує на підтримку і слушні пропозиції народних депутатів щодо подальшої модернізації органів внутрішніх справ через прийняття відповідних актів на законодавчому рівні.

В.Захарченко відповів на запитання народних депутатів.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні.

Верховна Рада 277-ма голосами прийняла в цілому законопроект про внесення змін до законів "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" та "Про землеустрій" (щодо запровадження норм державного нагляду у сфері землеустрою).

Парламентарії розглянули питання про призначення членів Вищої ради юстиції.

Голова підкомітету Комітету з питань верховенства права та правосуддя Вадим Колесніченко повідомив, що Комітет розглянув кандидатури на призначення членом Вищої ради юстиції Володимира Колесніченка, Віталія Кузьмішина, чинного міністра юстицій Олександра Лавриновича, а також запропоновані фракціями кандидатури Сергія Власенка і Олега Махніцького.

В.Колесніченко зазначив, що Комітет підтримав всі п'ять запропонованих кандидатур для призначення на посаду членів Вищої ради юстиції.

Перед Верховною Радою виступили кандидати на посади членів Вищої ради юстиції: Володимир Колесніченко, Віталій Кузьмішин, Олександр Лавринович, Сергій Власенко, Олег Махніцький.

Під час обговорення кандидатур представники фракцій звертали увагу на порушення чинного законодавства. Вони, зокрема, вказували на те, що один з кандидатів О.Лавринович є членом Вищої ради юстиції і не може бути двічі членом цього органу. Для цього його спочатку потрібно звільнити з посади міністра юстиції.

Голова Лічильної комісії Володимир Олійник повідомив, що для організації таємного голосування про призначення членів Вищої ради юстиції необхідно провести засідання Лічильної комісії. Він запросив членів Лічильної комісії на засідання.

Проект закону про внесення зміни до статті 18 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо державної соціальної допомоги для дітей-інвалідів) доповів голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Микола Жук. Він зазначив, що проектом пропонується не вираховувати із суми державної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, над якими встановлено опіку чи піклування, державну соціальну допомогу, призначену дітям-інвалідам.

М.Жук повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу і в цілому.

За результатами голосування ("за" - 364) законопроект було прийнято в цілому.

На вимогу фракцій "Батьківщина" і "Свобода" у засіданні була оголошена перерва для проведення консультацій.

Керівник фракції "Батьківщина" А.Яценюк після закінчення перерви пояснив причини, з яких фракції вимагали перерву. Він звернув увагу на те, що сьогодні у порядку денному є питання припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії Володимира Шаповала у зв'язку з досягненням шістдесятип'ятирічного віку та призначення членом ЦВК Олександра Копиленка.

За його словами, опозиція запропонувала новий формат підготовки базових законів про вибори.

А.Яценюк повідомив, що опозиційні фракції пропонують створити тимчасову спеціальну комісію з питань вдосконалення виборчого законодавства (до такого пакету повинні увійти закон "Про місцеві вибори", "Про вибори до Верховної Ради України" та нівелювання будь-яких протиріч і неузгодженостей, які є у Законі "Про вибори президента України") та підготовки нової редакції Закону "Про центральну виборчу комісію". За його словами, ЦВК має бути сформована на паритетних засадах опозицією і владою.

Комісія також має зайнятися невирішеними питаннями про призначенням виборів у п'яти проблемних округах та виборах у Києві.

А.Яценюк повідомив, що не вдалося домовитися про створення ТСК. "Але задля того, щоб український парламент сьогодні попрацював, питання про обрання та звільнення члена ЦВК, зі слів глави парламенту Володимира Рибака, не буде розглядатися сьогодні на пленарному засіданні", - повідомив він.

Голова Лічильної комісії В.Олійник поінформував про засідання Лічильної комісії, на якому було затверджено форму бюлетеня для таємного голосування про призначення члена Вищої ради юстиції. До бюлетеня внесено п'ять кандидатур, з яких необхідно обрати три.

Головуючий нагадав про рішення Конституційного Суду проводити голосування тільки у сесійному залі. Він також зазначив, що Лічильна комісія пропонує провести голосування у кулуарах, де обладнані кабіни та встановлені урни для голосування.

Народні депутати 292-ма голосами підтримали пропозицію Лічильної комісії щодо місця проведення таємного голосування.

Проект закону про внесення зміни до статті 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо реалізації національного проекту "Технополіс") доповів перший заступник голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Микола Стеблинський. Урядовець зазначив, що цим проектом пропонується внести зміну до частини четвертої статті 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів будівництва та інженерно-транспортної інфраструктури в ході реалізації національного проекту "Технополіс" - створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій" і його складових.

Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Спірідон Кілінкаров доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Законопроект 251-м голосом було прийнято у першому читанні.

За основу та в цілому прийнято проект закону про внесення змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України.

Народні депутати розглянули та прийняли за основу проекти законів про внесення змін до статті 4 Закону "Про оренду державного та комунального майна" (щодо гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм) і про внесення змін до Закону "Про оренду державного та комунального майна" (щодо орендних відносин та запобігання пошкодженню і втрати орендного майна).

У пленарному засіданні було оголошено перерву, під час якої народні депутати взяли участь у таємному голосуванні про призначення членів Вищої ради юстиції.

Після перерви народні депутати продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правил паркування транспортних засобів та встановлення відповідальності за порушення правил паркування транспортних засобів доповів заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов.

За його словами, метою проекту є ліквідація прогалини у законодавстві щодо регулювання відносин у сфері організації та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів, а також контролю за дотриманням Правил паркування транспортних засобів.

Доповідач зазначив, що проектом пропонується визначити підстави та процедури притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб операторів за порушення встановлених Правилами вимог до розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для платного паркування, а також користувачів майданчиків для паркування за несплату вартості послуг з утримання паркувальних майданчиків та паркування на місцях, призначених для паркування інвалідів.

Проектом також передбачається розмежувати повноваження органів місцевого самоврядування та Державтоінспекції МВС щодо контролю за виконанням Правил у частині розміщення, обладнання і функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та у частині забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно.

Секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталій Журавський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Законопроект 232-ма голосами було прийнято у першому читанні.

Верховна Рада прийняла за основу проекти законів: про внесення змін до деяких законів України щодо служби у військовому резерві; про внесення змін до деяких законів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, які повинні одержувати оператори ринку харчових продуктів.

За результатами голосування ("за" - 332) за основу та в цілому прийнято законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень на здійснення повідомної реєстрації колективних договорів і угод.

Голова Лічильної комісії В.Олійник поінформував про результати таємного голосування про призначення членів Вищої ради юстиції. Він зазначив, що згідно з результатами голосування членами Вищої ради юстиції призначено Володимира Колесніченка, Віталія Кузьмішина, Олександра Лавриновича. За кандидатуру В.Колесніченка було віддано 309 голосів народних депутатів, В.Кузьмішина - 244, О.Лавриновича - 238.

Новопризначені члени Вищої ради юстиції В.Колесніченко і В.Кузьмішин склали присягу перед Верховною Радою.

Парламентарії розглянули низку законопроектів про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік", які стосувалися: зміни назви субвенції; оплати праці науково-педагогічних та педагогічних працівників, залучених для проведення зовнішнього незалежного оцінювання; перерозподілу видатків Міністерства закордонних справ; реструктуризації бюджетної заборгованості.

За результатами голосування за основу прийнято проект закону про внесення змін до додатків №№ 3 та 7 до Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо зміни назви субвенції).

Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо оплати праці науково-педагогічних та педагогічних працівників, залучених для проведення зовнішнього незалежного оцінювання).

За основу 249-ма голосами прийнято проект закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо перерозподілу видатків Міністерства закордонних справ).

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у середу, 3 липня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.