Пленарні засідання Верховної Ради України 19 вересня 2013 року

У четвер, 19 вересня, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку ранкового засідання повідомив про те, що на засіданні присутні Президент України Віктор Янукович, Прем'єр-міністр Микола Азаров, Голова Конституційного Суду В'ячеслав Овчаренко, Голова Верховного Суду Ярослав Романюк, інші посадові особи.

Головуючий зазначив, що 17 вересня поточного року Президент України своїм указом призначив суддею Конституційного Суду України Касмініна Олександра Володимировича.

О.Касмінін склав присягу перед Верховною Радою.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про участь України в операції "Океанський Щит" доповів Міністр оборони Павло Лебедєв.

Він зазначив, що участь Збройних Сил України в операції НАТО з протидії піратству "Океанський Щит" з 24 вересня 2013 року та 2 січня 2014 року та в операції Європейського Союзу "Аталанта" з 3 січня по 5 березня 2014 року відповідає зовнішньополітичним інтересам держави та військовим аспектам їх реалізації. Витрати для забезпечення участі національного контингенту України в операціях враховано в державному бюджеті на 2013 рік та в бюджетному запиті Міністерства оборони України на 2014 рік.

П.Лебедєв також зазначив, що прийняття законопроекту забезпечить завершення всіх внутрішньодержавних процедур необхідних для набрання чинності Угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.

Заступник голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Верховна Рада ратифікувала Угоду ("за" - 331).

Проект закону про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства доповів Міністр культури Леонід Новохатько. Він зазначив, що прийняття цієї конвенції є важливим, оскільки дозволить внести в українське законодавство ті правки, яких у ньому немає. Наприклад, норма про культурну спадщину і інформаційне суспільство, у якій чітко виписана взаємодія державних і недержавних організацій в сфері охорони культурної спадщини, в сфері використання об'єктів культурної спадщини, в сфері медіа-підтримки.

Л.Новохатько також повідомив про те, що конвенцію підписали 21 країна із 47. 15 країн вже її ратифікували.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Немиря повідомив, що Комітет рекомендує парламенту прийнятий цей законопроект в цілому.

Г.Немиря звернув увагу на те, що у конвенції йдеться не лише про пам'ятки, йдеться про речі, які стосуються демократичної участі і культурної спадщини, культурної спадщини і освіти. За його словами, йдеться також про те, що в рамках інформаційного суспільства повинні врегульовуватися питання, які стосуються технологій, які застосовуються в рамках інформаційного суспільства і що є пріоритетом збереження культурної спадщини.

Голова Комітету також зазначив, що згідно з конвенцією "до спільної культурної спадщини Європи відносяться всі форми культурної спадщини, які разом складають спільне джерело пам'яті, розуміння, самобутності і творчості.

Культурна спадщина - це ідеали, принципи, цінності, які отримані з досвіду, накопиченого завдяки прогресові і конфліктам, які сприяють розвиткові мирного стабільного суспільства, що ґрунтується на повазі до прав людини, демократії та верховенства права".

Народні депутати 375-ма голосами підтримали рішення профільного комітету.

Проект закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення національного контингенту для участі України в Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго доповів Міністр оборони Павло Лебедєв. Він повідомив, що національний контингент у складі 8 вертольотів та 250 військовослужбовців виконують завдання Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго з березня 2012 року. 28 березня 2013 року Радою безпеки ООН продовжено термін дії мандата Місії ООН до 31 березня 2014 року.

Тому Міноборони розробило проект закону, прийняття якого дозволить продовжити участь національного контингенту в Конго та збільшити чисельність 18-го окремого вертолітного загону до 300 військовослужбовців, а також додатково направити два вертольоти "Мі-24".

"З огляду на ситуацію в Демократичній Республіці Конго, яка залишається напруженою, ударні та транспортні вертольоти розцінюється Місією ООН як ключовий компонент сил місій по виконанню мандата безпеки ООН. Прийняття закону позитивно вплине на зміцнення міжнародного авторитету України, стане суттєвим політика дипломатичним важелем для просування національних інтересів в рамках ООН, а також надасть можливість поліпшувати навчання льотного складу, проводити відновлювання і модернізацію військової техніки за рахунок компенсаційних надходжень ООН", - наголосив Міністр оборони.

Голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Кузьмук повідомив, що Комітет одноголосно ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

О.Кузьмук також наголосив: "Ми пишаємось тим, що міжнародна спільнота запрошує Україну, її сили до боротьби з морським пірацтвом і визнає їх. Ми пишаємося тим, що в гарячих точках на високому професійному рівні діють українські миротворці і несуть наш прапор миру в світі. Тільки в Конго 85 льотчиків, а це 45 відсотків чисельного складу, стало льотчиками 1-го класу, льотчиками-снайперами, групою наведення, всі підготовлені там. Наші льотчики не тільки захищають, наші військові в Конго і лікують людей, і діляться з ними харчами - це гордість нашої держави".

Законопроект було прийнято в цілому ("за" - 375).

Підготовлений до другого читання проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень доповів заступник голови Комітету з питань верховенства права та правосуддя Дмитро Шпенов. Він повідомив, що під час підготовки до другого читання були внесені 22 поправки, 6 з них враховані у тому числі частково, 16 відхилено.

Д.Шпенов повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту. На голосування були поставлені поправки народних депутатів Т.Слюз, П.Розенка і О.Махніцького. За результатами голосування жодна з них не була підтримана.

Оскільки поправки були відхилені, представники опозиційних фракцій звернули увагу на важливість цього закону. Вони зазначали, що попереднє скликання Верховної Ради прийняло антинародний документ, який обмежив виконання всіх судових рішень. Тому, наголошували вони, потрібно знайти можливості, щоб розблокувати цей закон, розблокувати виконання судових рішень.

Зазначалося також, що прийняття цього законопроекту є одним із законопроектів, необхідних для підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.

За результатами розгляду законопроект було направлено на доопрацювання. Рішення підтримане 361 депутатом.

Проект закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом "Про Митний тариф України" у новій редакції доповів голова Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Він нагадав, що зміни до Закону "Про Митний тариф" були внесені Кабінетом Міністрів на виконання зобов'язань зі Світовою організацією торгівлі на цей рік. Під час голосування в першому читанні була досягнута згода між фракціями про те, щоб вилучити деякі позиції і комітет виконав це рішення.

В.Хомутиннік повідомив, що мова йде про три позиції. Перша - зменшено повні ставки ввізного мита по всій редакції Митного тарифу. Друга позиція стосувалася підвищення розміру ставок ввізного мита на окремі види металобрухту. У законопроекті залишено діючу ставку - 5 відсотків. І третя - встановлено нульову ставку мита на полівінілхлорид. "Також ми залишили діючі норми і домовились з авторами пропозиції, які є в таблиці, про те, що вже зареєстровано окремий законопроект з розділенням цих кодів і прийняттям окремого рішення, щоб не ламати ту конструкцію, яка була прийнята в першому читанні", - зазначив народний депутат.

В.Хомутиннік повідомив, що під час підготовки до другого читання надійшло 29 пропозицій, з яких 9 враховано, 20 відхилено. За його словами, відхилені всі ті пропозиції, які не співпадають з протоколами України зі Світовою організацією торгівлі в більшій частині. Три пропозиції враховані. Зокрема, зменшено до нуля ставки мита на частини до залізничних вагонів, які не виробляються в Україні; збільшено з нуля до 10 відсотків ставку мита на запчастини до водонагрівачів, для виробників України; зменшено з 5 відсотків до нуля ставку мита для сировини та обладнання для виробництва шпалер.

Законопроект було прийнято в цілому 384 голосами "за".

Народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання та звільнення суддів і ухвалили відповідні рішення.

Парламентарії не підтримали пропозицію про продовження вечірнього пленарного засідання до завершення розгляду всіх питань порядку денного. Головуючий закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання народні депутати повернулися до розгляду законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень.

Заступник голови Комітету з питань верховенства права та правосуддя Дмитро Шпенов зачитав підготовлені Комітетом зміни до цього законопроекту. Він зазначив, що перехідними положеннями передбачено в першу чергу погашати заборгованість за рішенням суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків щодо шкоди, завданої внаслідок злочину, або адміністративного порушення, або з втратою годувальника.

Проектом також передбачено, що в другу чергу погашається заборгованість за рішенням суду, пов'язана з трудовими правовідносинами, у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

За словами Д.Шпенова, проектом передбачено, що бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

З врахуванням цих та інших пропозицій законопроект було прийнято в цілому 325 голосами "за".

Проект закону про Суспільне телебачення і радіомовлення України доповів голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. Він запропонував направити законопроект на доопрацювання.

М.Томенко повідомив, що за його інформацією, депутати від влади не голосуватимуть за 80 поправок з 108, які внесла опозиція. Тому, після голосування за поправки законопроект буде прийнятий в редакції першого читання. "За такий варіант опозиція голосувати не буде", - зазначив М.Томенко.

Головуючий повідомив, що представники фракцій пропонують направити цей законопроект на повторне друге читання, скоротивши термін його підготовки.

Народні депутати 342 голосами "за" підтримали пропозицію.

Проект закону про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати) доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. Він зазначив, що метою законопроекту є розширення компетенції Рахункової палати в частині наділення її повноваженням щодо здійснення контролю за надходженнями до Державного бюджету України, що дасть змогу забезпечити повноцінний контроль за виконанням Державного бюджету України.

Проектом пропонується внести зміни до статті 98 Конституції України, виклавши її у такій редакції:

"Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом".

Ю.Мірошниченко зазначив, що прийняття законопроекту не потребує одночасного внесення змін до розділів Конституції України, зазначених у статті 156 Конституції України. Законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Голова Комітету з питань правової політики Валерій Писаренко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект остаточно як закон.

Законопроект було прийнято в цілому 380 голосами "за".

Народні депутати повторно у першому читанні розглянули законопроект про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації за реєстр. №2600.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Доповідач зазначив, що його метою є запровадження реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. За його словами, механізмом досягнення цього є передбачення у проекті положень стосовно обмеження впливу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на редакції друкованих засобів масової інформації, зведення до мінімуму використання друкованих засобів масової інформації з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян.

М.Томенко також відзначив, що у проекті є певні недоліки. Зокрема, потрібно чітко доопрацювати механізм перетворення у офіційні друковані видання державних та комунальних засобів масової інформації, конкретизувати пріоритетне право трудового колективу редакції на обрання способу реформування, врегулювання припинення діяльності редакції друкованого засобу масової інформації.

Законопроект було прийнято у першому читанні за основу 333 голосами "за".

Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроекти: про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України (щодо створення і функціонування індустріальних парків); про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо виконання військового обов'язку); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сплати судового збору).

На повторне друге читання направлено проект закону про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо первинних документів).

Народні депутати прийняли низку постанов про відзначення пам'ятних дат: про відзначення 75-річчя утворення Кіровоградської області; про відзначення 900-річчя з часу заснування селища Клевань Рівненської області; про вшанування військових подвигів воїнів Червоної Армії під час форсування річки Дніпро на території Дніпропетровської області; про відзначення 800-річчя заснування села Онут Заставнівського району Чернівецької області; про відзначення 100-річчя з дня народження Двічі Героя Соціалістичної праці, організатора Стаханівського руху в сільському господарстві - П.М.Ангеліної.

Парламентарії повторно розглянули Закон "Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок" з пропозиціями Президента України.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник повідомив, що Президент України не підписав цей закон, оскільки запропоновані ним зміни порушують конституційні норми щодо рівності перед законом усіх суб'єктів права власності, забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, рівності перед законом усіх громадян, неможливості привілеїв, обмежень за ознаками місця проживання (статті 13, 24 Конституції України).

За його словами, реалізація положень закону також негативно вплине на економічний розвиток міста Києва, зокрема з питань житлового будівництва, розбудови інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, а також на здійснення столичних функцій, у тому числі створення належних умов для діяльності у місті органів державної влади, дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, виконання міжнародних договорів.

Доповідач зазначив, що Президент України вважає запропонований законом підхід до регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності лише на території міста Києва є невиправданим, а отже, зазначені зміни не можуть бути підтримані і пропонує виключити з тексту слова "крім міста Києва".

Верховна Рада 233 голосами "за" прийняла закон з урахуванням пропозицій Президента України.

Проект закону про внесення зміни до статті 6 Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо НАК "Нафтогаз Україна") доповів Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький. Урядовець зазначив, що проектом пропонується внести зміни до статті 6 Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та передбачити можливість надання державних гарантій за зобов'язаннями Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в межах коштів передбачених статтею 6, із звільненням від зобов'язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за державними гарантіями та вносити плату за надання державних гарантій.

За словами Е.Ставицького, реалізація закону сприятиме забезпеченню безперебійної роботи газотранспортної системи України та збалансуванню грошових потоків Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у т.ч. шляхом продовження строків користування кредитними коштами, залученими в рамках кредитних угод, укладених Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", зокрема з ВАТ "Газпромбанк" та ПАТ "Ощадбанк".

Голова Комітету з питань бюджету Євгеній Гєллєр доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Верховна Рада 232 голосами "за" прийняла законопроект за основу.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у п'ятницю, 20 вересня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.