Пленарні засідання Верховної Ради України 10 квітня 2014 року

У четвер, 10 квітня 2014 року, відбулися пленарні засідання Верховної Ради України сьомого скликання. Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове пленарне засідання, повідомив про те, що фракції партії регіонів і КПУ вимагають оголосити перерву або надати можливість для заяви.

Заяви фракцій оголосили народні депутати В.Бандуров і П.Симоненко.

Представник фракції партії регіонів В.Бандуров заявив, що фракція не голосуватиме за жодні законопроекти, доки до порядку денного не буде включено законопроект про амністію.

Він також наголосив на вимозі провести у короткі терміни конституційну реформу, яка передбачала б максимальну децентралізацію влади та максимально широку бюджетну автономію для місцевих рад.

Голова фракції КПУ П.Симоненко повідомив про те, що вночі було зруйновано будинок ЦК КПУ. Він заявив, що учасниками цього злочину є політичні партії, які входять до виконавчої влади, коаліції більшості Верховної Ради.

П.Симоненко звернувся до правоохоронних органів, вимагаючи провести розслідування цього злочину.

О.Турчинов, коментуючи виступи народних депутатів, повідомив, що він мав телефонну розмову з людьми, які зі зброєю знаходяться в приміщенні СБУ в місті Луганськ. За його словами, там багато зброї, багато боєприпасів. "Для того щоб не було кровопролиття, я запропонував під час достатньо важких переговорів громадянам, які знаходяться в цьому приміщенні, і готовий цю пропозицію також внести і тим людям, які знаходяться в приміщенні Донецької адміністрації. Ми обговорювали питання і створення міжнародної комісії разом з Генпрокуратурою, які перевірили б всі події, що стосується загибелі громадян України під час мирних протестів", - зазначив він.

О.Турчинов зазначив, що влада готова негайно розглянути питання щодо реформи місцевого самоврядування в напрямку розширення прав місцевих рад, в тому числі і формування виконавчої влади радами "для того, щоб регіони також відповідали за ситуацію в країні, а не тільки посилалися на те, що відбувається в Києві".

Голова Верховної Ради зазначив: "у випадку, коли люди складають зброю і звільняють адміністративні приміщення, нам не треба приймати закони про амністію. Ми гарантуємо, що не буде ніяких кримінальних переслідувань людей, які покладуть зброю і покинуть приміщення. І я готовий це оформити Указом Президента. Я вважаю, що спокій в країні, злагода в країні важливіші, ніж політичні амбіції, ніж політичне протистояння і головна проблема, що тих людей, які сьогодні утримують приміщення в Донецьку і Луганську, використовують вороги України, спекулюючи на цьому, розробляючи саме на цьому провокаційні дії і агресію проти нашої країни".

Парламентарії приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (щодо визначення майна федерації профспілок) доповів народний депутат Олександр Стоян. Він зазначив, що на кінець 2013 року профспілки мали 130 оздоровчо-лікувальних закладів, 56 екскурсійно-туристичних закладів, 15 готелів та інших об'єктів. Всього - 266 об'єктів. В тому числі найбільш потужні оздоровниці були в Криму - 17 оздоровниць та 11 інших об'єктів. Створені на базі майна профспілок акціонерні товариства: "Укрпрофтур" і "Укрпрофоздоровниця" тільки в 2013 році оздоровили мільйон трудящих, 800 тисячам людей надано екскурсійні послуги, у бюджет перераховано понад мільярд гривень.

О.Стоян також повідомив, що за роки радянської влади санаторно-курортні заклади будувалися як за кошти профспілок, так і за кошти фондів соціального страхування, за кошти різних організацій і підприємств. Великі вкладення були зроблені ВЦРПС, тому що 80 відсотків коштів профспілок України, а тоді було 25 мільйонів трудящих, відраховувалися ВЦРПС. ВЦРПС виділяло кошти для будівництва оздоровниць. Зокрема, дуже багато оздоровниць за рахунок всесоюзних коштів побудовано в Криму.

За словами народного депутата, після розпаду Радянського Союзу Федерація профспілок України звернулася з вимогою до ВЦРПС передати їм всі оздоровниці, які побудовані в Україні за спільні кошти, і це було зроблено. Але зараз ситуація в Криму загострилася. Є загроза, що ці оздоровниці будуть забрані.

О.Стоян у цьому зв'язку запропонував внести зміни до Прикінцевих положень Закону "Про профспілки", які визначили би, що правонаступниками всіх оздоровниці, які будувалися тоді, є профспілки України. За його словами, законодавче закріплення на рівні держави за профспілками правонаступництва майна дасть можливість поборотися профспілкам в міжнародних судах.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Руслан Зелик доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.

Р.Зелик зазначив, що запровадження таких змін забезпечить законодавче визнання права власності на майно професійних спілок колишнього Союзу, розташоване на території України, та на майно, набуте професійними спілками у процесі їхньої діяльності. Необхідність визнання такого права зумовлене тим, що період перебування майна у володінні ФПУ, у його експлуатацію та ремонт, у тому числі капітальний, створення нових об'єктів, відповідних майнових комплексів, профспілковими організаціями України було затрачено значні кошти. Тому воно має перейти у власність відповідних професійних профспілкових організацій України та юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України  за їхньою участю. Крім того, прийняття закону створить умови для забезпечення реалізації профспілковими організаціями конституційних прав громадян України на відпочинок та соціальний захист шляхом чіткого визначення статусу майна Федерації профспілок України та інших суб'єктів господарювання.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття ("за" - 180).

Проект закону про внесення змін до Закону "Про гуманітарну допомогу" щодо діяльності Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України доповів народний депутат Ярослав Сухий. Він зазначив, що метою проекту є виправлення ситуації, яка склалася після набрання чинності прийнятого Верховною Радою України 16 вересня 2012 року Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів" № 5463-VI, відповідно до якого функцій Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів щодо визнання вантажів, як гуманітарної допомоги, їх доставки, оформлення та подальшого розподілу передано Міністерству соціальної політики.

Проектом пропонується визначити спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги, повноваження цих органів  та деякі питання визнання вантажів гуманітарною допомогою.

За словами доповідача, запропоновані законопроектом зміни нададуть можливість одержувачам гуманітарної допомоги, якими є місцеві, районні та обласні лікарні, управління соціального захисту населення, дитячі будинки, школи, профтехучилища, університети, психоневрологічні інтернати, релігійні громади, благодійні організації, у найкоротші строки отримати надіслані їм в якості гуманітарної допомоги засоби гігієни, лікарняні ліжка, білизну, миючі засоби, інвалідні візки, медичні препарати, ліки та техніку, автомобілі швидкої допомоги тощо.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

В.Сушкевич повідомив, що під час розгляду проекту в Комітеті були наведені кричущі факти щодо значних додаткових витрат отримувачів гуманітарної допомоги при сплаті на зберігання вантажу на складах і корупційних схем, які існували під час того, як адмініструвалася гуманітарна допомога при минулій владі. Він навів один факт, згідно з яким одна тільки благодійна організація повинна зараз сплатити понад 400 тисяч гривень, щоб отримати гуманітарну допомогу. Склади сьогодні забиті гуманітарною допомогою.

"Сьогодні багато міжнародних організацій готові надати фінансову благодійну допомогу. Але вони хотіли б гарантії не одного міністерства, не одної людини в міністерстві, а від комісії при Кабінету Міністрів гарантії того, що ця фінансова гуманітарна допомога буде використана для українських громадян, соціально незахищених", - наголосив В.Сушкевич.

Під час обговорення народні депутати відзначали важливість прийняття законопроекту. Більшість парламентаріїв підтримали законопроект.

Представники деяких фракцій висловили готовність проголосувати за цей проект при умові, якщо він буде містити одну норму щодо передачі повноважень про звільнення гуманітарної допомоги від сплати податків Міністерству фінансів, органу, який відповідає за відповідний напрям діяльності.

Народний депутат Я.Сухий повідомив, що автори проекту пропонують зняти його з тим, щоб дати можливість двом профільним комітетам разом з новим складом Міністерства соціальної політики і Міністерства фінансів розробити дієвий механізм того, щоб гуманітарна допомога в Україну надходила так, як вона має надходити.

Головуючий, підбиваючи підсумки обговорення, запропонував зняти це питання з розгляду, доручивши авторам закону і профільному комітету провести консультації з урядом.

На вимогу фракції "УДАР" і групи "Суверенна європейська Україна" у засіданні була оголошена перерва.

Після перерви О.Турчинов повідомив, що під час засідання Погоджувальної ради було обговорено багато важливих питань, у тому числі були проведені дискусії з Кабінетом Міністрів щодо змісту урядових антикризових законів, необхідних для країни.

За словами головуючого, також було обговорено і проведено консультації з опозицією, знайдено формат для того, щоб опозиція не ультиматумами працювала, а працювала разом з усіма на країну, щоб знаходити консенсус в залі. Зокрема, було досягнуто домовленості без обговорення приймати рішення щодо закону про парламентську опозицію.

О.Турчинов вибачився за свої некоректні висловлювання на адресу народних депутатів з фракцій "Суверенної європейської України" і "Економічного розвитку".

Проект закону про парламентську опозицію доповів народний депутат Валерій Писаренко. Він нагадав, що цей законопроект вже розглядався у сесійному залі.

В.Писаренко запропонував звузити дискусію до вже доопрацьованих законопроектів, взявши за основу ті пропозиції, які були на розгляді в парламенту.

Доповідач зазначив, що цей закон дозволить нарешті припинити ті часи, коли одна частина залу перестає слухати іншу, незважаючи на те, що кожен тут присутній народний депутат є представником українського народу.

Зокрема, цим проектом пропонується чітко визначити такі права парламентської опозиції: право на представництво у керівництві Верховної Ради України та її органів, право на участь у здійсненні парламентського контролю, право на участь парламентської опозиції у бюджетному процесі, право на утворення опозиційного уряду, інших допоміжних органів, право на виступ з питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, право на заяву, право на формування порядку денного Верховної Ради України, право на співдоповідь у Верховній Раді України, право на участь у формуванні персонального складу органів державної влади, право на доступ до засобів масової інформації, право на звернення до органів державної влади, органів щодо усунення порушень законності.

Законопроектом також пропонується встановити обов'язки парламентської опозиції. Так, учасники парламентської опозиції при реалізації ним прав встановлених законом зобов'язання мають діяти відповідно до Конституції та законів України; діяти з урахуванням інтересів громадян та держави; пропонувати альтернативу офіційному політичному курсу парламентської більшості і Кабінету Міністрів та способи реалізації політичного курсу; приймати рішення про припинення опозиційної діяльності, в тому числі і окремими народними депутатами.

"Наслідками прийняття проекту стане законодавче визначення опозиційної діяльності у Верховній Раді та врегулювання відносин, що виникають у зв'язку із здійсненням опозиційної діяльності, реалізацію державою своїх завдань пов'язаних із розвитком демократії в Україні", - зазначив доповідач.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів ("за" -218).

Після короткого обговорення за результатами повторного голосування ("за" 233) законопроект було прийнято за основу.

Народні депутати включили до порядку денного проекти законів про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства (реєстр. №4645) і про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. №4646).

Парламентарії розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості) за реєстр. №№1098, 1098-1.

Перший проект доповів народний депутат Микола Катеринчук. Він зазначив, що метою цього проекту є реалізація основного принципу демократії - це право більшості. "Те, що сьогодні відбувається у нас з обранням міських голів, виглядає приблизно таким чином. Кандидат в мери працює з однією соціальною групою. Набирає не більше 16-15 відсотків від загальної кількості мешканців міста, і потім їх обслуговує. І так обирається майже довічно. Наприклад, в Києві з 2 мільйонів 174 виборців обрали минулого мера приблизно десь 18 відсотків, прийшло там більше 350 проголосувало. Уявіть собі, що цей мер працює виключно на одну соціальну групу і в цих містах ніколи не з'явиться Wi-Fi для молоді, ніколи не будуть нормальні лікарні, нормальні дороги, тому що насправді у мера зовсім інше завдання й інше завдання та інша підтримка".

М.Катеринчук запропонував запровадити обрання міських голів у містах з чисельністю жителів більше 500 тисяч за мажоритарною системою абсолютної більшості. Зокрема, обраним міським головою буде вважатися кандидат, який набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо в першому турі жоден кандидат не набрав абсолютної більшості голосів, проводиться другий тур виборів між двома кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів виборців. Обраним за результатами повторного голосування вважається кандидат, який одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект за реєстр. №1098, а проект за реєстр. №1098-1 - відхилити.

Законопроект 245 голосами було прийнято за основу.

Народні депутати розглянули проект закону про державні закупівлі.

Законопроект доповів Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він повідомив, що цей законопроект розроблявся протягом останнього місяця із залученням всіх політичних сил та експертів як Європейського Союзу, так і Світового банку.

А.Яценюк зазначив, що "країна добре знає, що відбувається в сфері державних закупівель. Загальний обсяг коштів, який проходить через державні закупівлі, складає 300 мільярдів гривень. Левова частка цих коштів, які йдуть на закупівлю ліків, товарно-матеріальних цінностей, нафтопродуктів, які закуповуються через систему НАК "Нафтогаз України", "Укртранснафту" та інші  державні компанії, осідає у приватних кишенях. За експертними дослідженнями, близько 40 відсотків грошей, які йдуть по системі державних закупівель, залишаються у корумпованих кишенях тих людей, які здійснюють ці закупівлі".

Прем'єр-міністр зазначив, що уряд пропонує кардинально змінити підходи до державних закупівель. "Перше. Ми пропонуємо розповсюдити цей закон на всі державні компанії, де країна володіє 51 і більше відсотка власності. Це дасть можливість контролювати державні закупівлі на мільярди доларів, які проходять в енергетичній сфері.

Друге. Ми пропонуємо фактично зліквідувати процедуру закупівлі в одного учасника у тій формі, в якій вона існувала, а саме: коли застосування норми про закупівлю в одного учасника закуповували товари, роботи і послуги тільки у того учасника, якого визначав чи то Прем'єр, чи то Президент.

Третє. Ми пропонуємо суттєво скоротити терміни державних закупівель. Мова іде про двох і трьохкратне скорочення цих термінів для того, щоб школа, лікарня, дитячий садок, інші заклади могли швидко проводити прозору процедуру публічних закупівель".

За словами доповідача, у законопроекті розкривається вся інформація щодо того, як здійснюється державна закупівля, хто бере участь і на яких підставах і умовах той чи інший суб'єкт хоче виграти тендер на державні закупівлі.

Проектом також надається право громадськості бути присутнім при проведенні державних закупівель, зокрема, посилюється громадський контроль за процедурою витрачання мільярдних коштів державного бюджету.

А.Яценюк звернув увагу на те, що в законопроекті не включено норму про електронні троги так, як ця норма є невідпрацьованою і може призвести до того, що буде використовуватися як механізм уникнення прозорої процедури закупівель. "Наш підхід дає можливість зробити державні закупівлі прозорими, відкритими, конкурентними і такими, як відповідають європейським стандартам", - наголосив він.

Альтернативний законопроект за реєстр. №4587-1 доповів народний депутат Олександр Мирний. Він зазначив, що цей законопроект доповнює і розширює урядовий проект.

О.Мирний підтримав урядовий проект.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти за основу та в цілому урядовий законопроект (реєстр. №4587) із врахуванням пропозицій Комітету.

А.Іванчук повідомив пропозиції Комітету.

Верховна Рада 226 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому з другої спроби.

Прем'єр-міністр А.Яценюк звернувся до народних депутатів розглянути законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства (реєстр. №4645). Він обумовив необхідність розгляду законопроекту тим, що зараз на митниці знаходиться близько 150 автомобілів з медичними препаратами і медичними виробами, які не розмитнюються. Не розмитнюються в силу того, що потрібно зараз прийняти рішення і узгодити норми Митного кодексу і зменшити з 20 відсотків ПДВ на медичні препарати на 7 відсотків.

Голова Комітету з питань податкової і митної політики В.Хомутиннік зазначив, що для того, щоб законопроект був прийнятий, Комітет має виписати певні технічні речі, в тому числі, питання по дивідендах і по депозитах.

В.Хомутиннік запропонував розглянути законопроект і прийняти рішення на вечірньому засіданні.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів ("за" -204).

Головуючий закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання народні депутати не підтримали пропозицію щодо розгляду у другому читанні законопроекту про внесення змін до Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості).

Голова Комітету з питань податкової і митної політики В.Хомутиннік доповів про опрацьовані пропозиції до законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства (реєстр. №4645).

Верховна Рада 239 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому

Народні депутати проголосували за прийняття за основу та в цілому законопроекту про внесення змін до Митного кодексу України (щодо удосконалення окремих положень).

Парламентарії не включили до порядку денного два проекти законів про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення розрахунків за енергоносії) за реєстр. №№4644 4644-д.

Прем'єр-міністр А.Яценюк прокоментував невключення цих проектів до порядку денного, зазначивши, що їх неприйняття стане наслідком МВФ відмовити у наданні Україні кредитів. Політичну відповідальність за це він поклав на представників фракції партії регіонів.

Головуючий закликав народних депутатів включити необхідні законопроекти до порядку денного сесії.

Парламентарії 234 голосами включили законопроекти до порядку денного.

Наступним голосуванням законопроект за реєстр. №4644-д було прийнято за основу та в цілому ("за" - 230).

Прем'єр-міністр А.Яценюк подякував народним депутатам за прийняття непростих, але правильних рішень. Він також повідомив, що наступного тижня прийде у парламент з пакетом законопроектів щодо запровадження безвізового режиму з ЄС.

Народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (реєстр. №4556).

Законопроект доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона зазначила, що проект розроблено з метою виконання рекомендацій експертів Європейської Комісії щодо удосконалення положень антикорупційного законодавства, наданих у рамках переговорів щодо лібералізації ЄС візового режиму для України шляхом внесення відповідних змін до низки законодавчих актів.

І.Ємельянова повідомила, що цим проектом пропонується підвищити санкції за кримінальні корупційні правопорушення, встановивши більш жорсткі види покарання за відповідні правопорушення як щодо фізичних, так і щодо юридичних осіб; запровадити зовнішній контроль щодо декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру; встановити відповідальність за подання у згаданих деклараціях недостовірних відомостей; чітко розмежувати компетенцію правоохоронних органів, відповідальних за боротьбу з корупцією; забезпечити виконання рекомендацій GRECO у сфері криміналізації корупції.

Проектом також пропонується внести зміни до Кримінального кодексу на виконання рекомендації європейських експертів щодо забезпечення спеціальної конфіскації по предикатних злочинах.

Доповідачка звернулася до народних депутатів з проханням підтримати законопроект, прийняття якого "наблизить наших громадян до отримання безвізового режиму з боку ЄС".

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект за основу.

Народні депутати обговорили законопроект.

Рішення щодо проекту буде прийнято на наступному пленарному засіданні.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у п'ятницю, 11 квітня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.