Пленарне засідання Верховної Ради України 18 березня 2015 року

У середу, 18 березня, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, зазначив, що народні депутати сьогодні мають розглянути низку важливих питань. Оскільки, за його словами, порядок денний, який був визначений на вівторок, не був розглянутий, відповідно сьогодні ці питання мають бути розглянуті, а також розглянути порядок денний, який був запланований на середу.

В.Гройсман також звернув увагу на те, що є низка питань, які необхідно включити в порядок денний сесії для того, щоб направити їх в комітети для опрацювання і на цьому тижні розглянути важливі законопроекти, а саме: вирішити питання здешевлення ліків, щоб один раз і назавжди побороти ту тендерну проблему, яка призводить до нескінченних посередників, зростання необ'єктивних цін. Такий законопроект внесено і його потрібно включити в порядок денний і розглянути. Також є низка законопроектів стосовно армії, розвідки, того, що підвищує боєздатність Збройних Сил України.

Головуючий також нагадав про два борги - поки що не підписані ним два закони. Він повідомив, що не підписав закон за реєстр. №1317, який має заборонити пропаганду країни-агресора у різноманітних фільмах і серіалах. До Комітету з питань Регламенту, повідомив В.Гройсман, була подана скарга, яку необхідно сьогодні розглянути і після того відкривається шлях для підписання цього закону і припинення будь-якої пропаганди країни-агресора, військових сил, інших силових підрозділів.

Ще одне питання стосується дерегуляції. В.Гройсман нагадав, що було прийнято закон за реєстр. №1580. «Такий масштабний закон щодо дерегуляції. Цей законопроект теж не підписано, оскільки під час його розгляду в варіанті Комітету і в варіанті поправок, які ми проходили у другому читанні, є дві норми, які суперечать одна одній. І я маю скористатися своїм правом, щоб видалити цю несправедливість, оскільки було передбачено, що можуть запроваджуватись інші платні послуги, окрім адміністративних. У варіанті Комітету це питання було виключено, оскільки не може бути жодних платних послуг, окрім адміністративних, що є абсолютно справедливим і ми маємо сьогодні це розглянути», - зазначив він.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

У виступах йшлося про прийняті учора Верховною Радою закони стосовно особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей та постанову про визначення окремих районів міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, давалася оцінка цим законодавчим актам.

Промовці також звернули увагу на ситуацію, яка склалася з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду, про роботу уряду за 100 днів, про відсутність повноцінного суспільного мовлення, яке стало б противагою інформаційній агресії в український інформаційний простір тощо.

В.Гройсман, підсумовуючи, зазначив, що питання, які вчора були розглянуті, не мають жодного відношення до особливого статусу окремих територій, не мають жодного відношення до розмежування якихось територій, а саме - розділення. За його словами, мова йде про визначення територій, на яких мають бути відповідно до Конституції України, до законів України проведені місцеві вибори, визнані міжнародним співтовариством, і реінтеграцію цієї території до нормального життя. «Мова йде про виконання Мінських домовленостей, які весь світ визначає як базові для врегулювання неприхованої російської агресії на території України», - наголосив він.

Головуючий нагадав, що саме ця Верховна Рада визнала країну-агресором Російську Федерацію.

В.Гройсман також нагадав про проголосований законопроект за реєстр №1317, який забороняє трансляцію кінопродукту і серіалів, що пропагують збройні сили, інші правоохоронні органи країни-агресора. В день голосування була зареєстрована постанова (автори - народні депутати Юрій Бойко і Михайло Папієв), яка зупинила можливість підпису Головою Верховної Ради цього закону. «Відповідно до процедури ми маємо сьогодні розглянути постанову, яка була зареєстрована народними депутатами. У разі неприйняття цієї постанови у Голови Верховної Ради відкривається шлях до підписання цього закону, і я його підпишу», - зазначив він.

Проект постанови доповів народний депутат Юрій Павленко. Він нагадав, що 5 лютого цього року всупереч Регламенту до порядку денного пленарних засідань було внесено та розглянуто в другому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України. За його словами, порівняльна таблиця до проекту була надана лише 4 лютого 15-го року. «В даному випадку було порушено вимогу статті 117 Регламенту, відповідно до якої законопроект підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього надаються народним депутатам не пізніше, як за 10 днів до дня розгляду даного законопроекту на пленарному засіданні.

Крім того, при розгляді даного проекту на пленарному засіданні в порушення порядку, встановленого статтею 120 Регламенту Верховної Ради, була проігнорована вимога щодо обговорення відхилених комітетом поправок, внесених народним депутатам Ю.Мороко, а також моя вимога як народного депутата щодо підтвердження даних поправок», - повідомив Ю.Павленко і запропонував скасувати дане голосування і переголосувати законопроект в другому читанні з виконанням вимог Конституції і Регламенту Верховної Ради України.

Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник повідомив, що Комітет ухвалив висновок на проект постанови (реєстр. №1317П) і пропонує Верховній Раді визначитися щодо зазначеного проекту постанови шляхом голосування.

«Якщо коротко, то йдеться про те, що окремі порушення норм Регламенту при розгляді проекту закону 1317 мали місце. Однак Комітет не вважає такі порушення критичними і пропонує Верховній Раді визначитися щодо того, чи може бути постанова підтримана чи ні шляхом голосування в залі», - зазначив він.

За результатами голосування («за»-41) проект постанови було відхилено.

Парламентарії усунули неузгодженості у тексті прийнятого Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» (реєстр. № 1580).

Фракції «Батьківщина» і «Самопоміч» подали заяву про оголошення перерви. Головуючий без оголошення перерви надав слово голові фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

Керівник фракції зазначила, що «ми не першими питаннями розглядали повернення російських серіалів на українські канали, а щоб ми нарешті повернулися до того, що мусили зробити рік тому. У нас є сьогодні всі до єдиного правові підстави звернутися до Міжнародного кримінального суду в Гаазі витягнути керівництво Російської Федерації в кримінальний міжнародний процес і притягнути їх до відповідальності за кожного вбитого сина в Україні, за кожного вбитого батька, за кожну дитину, яка позбавлена життя, за кожен населений пункт, який залитий кров'ю. Те, що ми рік з вами не звертаємося до Гаазького трибуналу - це наш з вами спільний злочин».

Ю.Тимошенко вимагала від керівництва Верховної Ради завтра або в п'ятницю запросити Міністерство юстиції, уряд, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора зі звітом про те, що зроблено для звернення до Міжнародного кримінального суду.

В.Гройсман зазначив, що він сьогодні направить в уряд пропозицію народного депутата Ю.Тимошенко. За його словами, це можливо зробити під час «Години запитань до Уряду». Він також запропонував в рамках фракцій і профільних комітетів спільно, можливо, з Міністерством закордонних справ, Міністерством юстиції зробити таку невелику експертну групу, щоб напрацювати рішення, які може приймати Верховна Рада.

Народні депутати включили до порядку денного сесії низку проектів законів.

Парламентарії не підтримали пропозицію головуючого про те, щоб працювати далі без перерви.

Народні депутати розглянули низку законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України (у сферах теплопостачання та житлово-комунальних послуг) за реєстр. №2262 доповів виконуючий обов'язки Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк. Він повідомив, що мета законопроекту - дозволити встановлювати лише економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги. Проект закону вносить зміни до п'яти законів, в якому виключається можливість встановлювати тарифи нижче економічно обґрунтованих, забороняється отримувати компенсацію різниці в тарифах з місцевих бюджетів.

«Цей законопроект є достатньо важливим, тому що він дозволить нам отримати також додаткові фінансові ресурси. Він є восьмою ключовою подією для другої програмної позики», - пояснив доповідач.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Андрій Шинькович доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та доопрацювати до другого читання.

Представник Комітету зазначив, що члени Комітету під час обговорення законопроекту зазначали, що з прийняттям проекту не буде вирішено важливе питання щодо погашення наявної заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню.

Ця заборгованість виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг та тарифами, що затверджувалися або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Ця заборгованість на 1 квітня 2015 року складає 8,4 мільярда гривень. «Є необхідність відшкодовувати наявну заборгованість та попередньо інформувати комунальні підприємства, що надають послуги з централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення щодо необхідності приведення тарифів на ці послуги до рівня економічно обґрунтованих. Тому Комітет вважає за доцільне передбачити у розділі ІІ проекту доповнення про набуття чинності підпункту 2 пункту 3 розділу І законопроекту з 1 липня 2015 року. Ці частини стосуються змін до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо відшкодування різниці між встановленим тарифом та економічно обґрунтованим його рівнем з відповідних бюджетів), - зазначив А.Шинькович.

Під час обговорення промовці вимагали встановлення економічно обґрунтованих тарифів, бо інакше «люди перестануть їх платити, і це буде колапс у житлово-комунальному господарстві».

У виступах також зверталася увага на те, що наслідком прийняття законопроекту буде підвищення тарифів для населення. Але, за словами народних депутатів, постає запитання: що отримають люди взамін? Зверталася увага й на те, що в проекті закону немає жодного слова про вимоги щодо якості послуг, які буде отримувати населення, та про відповідний контроль за цією якістю послуг.

Парламентарії пропонували авторам законопроекту врахувати це при доопрацюванні законопроекту в другому читанні.

За результатами голосування («за» - 159) законопроект було відхилено.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив про створення у Верховній Раді двох між фракційних депутатських об'єднань: «Атлантичний рух», головою якого обрано народного депутата Євгена Рибчинського, та «За розвиток авіації України», головою якого обрано народного депутата Євгена Балицького.

Група народних депутатів від партії «Свобода» вимагали інформації Генерального прокурора про те, що «Фінінспекція знайшла зловживання на понад 7 з половиною мільярдів гривень, які були вчинені вже новим урядом, і на те, що уряд Яценюка і він особисто саботує розслідування».

Проект закону про внесення зміни до статті 1 Закону «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (реєстр. №2264) доповів виконувач обов'язків Голови Фонду державного майна Дмитро Парфененко. Він зазначив, що мета законопроекту - стабілізація фінансового стану НАК «Нафтогаз України» шляхом надання компанії дієвих механізмів по стягненню заборгованості з підприємств-боржників за спожитий газ.

Законопроектом передбачено звузити дію мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств в частині його нерозповсюдження на підприємства боржники НАК «Нафтогаз» за виключенням підприємств, які мають загальнодержавне, стратегічне та соціальне значення для України.

«За оперативною інформацією НАК «Нафтогаз» сьогодні в органах виконавчої служби знаходиться близько 1300 виконавчих проваджень на загальну суму понад 7 мільярдів гривень. Із них близько 200 виконавчих проваджень на суму близько 3 мільярдів гривень зупинено у зв'язку або з банкрутством боржників, або у зв'язку з застосуванням дії мораторію. Сьогодні із підприємств державного сектору економіки, які підпадають під дію мораторію, основні боржники НАК «Нафтогазу» це підприємства хімічної галузі, теплокомуненерго та теплоенергоцентралі», - зазначив він і додав, що прийняття законопроекту підвищить фінансовий стан НАК «Нафтогазу» та покращить фінансову дисципліну по розрахунках боржниках НАК «Нафтогазу».

Заступник голови Комітету з питань економічної політики Юрій Соловей доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому.

Представник Комітету також зауважив, що об'єкти, які є стратегічними для нашої держави, такі як підприємства теплоенергетиків в першу чергу, об'єкти освіти, об'єкти житлового фонду, соціально-культурного призначення та охорони здоров'я залишаються в переліку об'єктів, які є під мораторієм і на них це не поширюється.

Він також зауважив, що на засіданні Комітету розглядалося питання і акцентувалося поряд з тим увага Міністерства палива і енергетики на непогашення 8,4 мільярда гривень заборгованості місцевим бюджетам як різниця в тарифі. «І це питання треба постійно ставити, оскільки саме воно є однією з причин накопичення заборгованості підприємств, місцевих підприємств перед НАКом «Нафтогаз України», - пояснив Ю.Соловей.

За результатами голосування законопроект було відхилено.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв'язку з оголошенням демобілізації (реєстр. №2283) доповів секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник. Він зазначив, що проект спрямований на підвищення соціального захисту тих військовослужбовців, які сьогодні повертаються додому з фронту.

І.Вінник зазначив, що сьогодні Міністерство оборони оголосило першу хвилю демобілізації, за якою на фронт було призвано 35 з половиною тисяч осіб, які сьогодні будуть повертатися додому, саме 18 березня. «Дуже важливо, щоб ці люди повернулися до нормального громадського життя. Цей законопроект надає їм можливість на першочергове працевлаштування. Наприклад, якщо ці особи будуть проходити конкурс на держслужбу, вони отримають певні привілеї. Ці особи, військовослужбовці, які захищали наші кордони, отримають першочергове право на отримання першого робочого місця по програмі Центрів зайнятості. Ми вже врегульовували питання стосовно стажу, який зараховується на час, коли люди були мобілізовані, цей час зараховується в загальний трудовий стаж, у тому числі на пільгових умовах. Так от, сьогодні цим законом ми технічно, процедурно врегульовуємо, що у відпустки так само будуть враховуватися час, коли людина була на фронті. Цей буде час вважатися робочим і ця людина зможе отримати відповідну передбачену на основному робочому місці відпустку.

Дуже важливо проголосувати цей законопроект, тому що він фактично підвищує мотивацію суспільства іти до лав Збройних Сил України. Тому що люди будуть усвідомлювати, що вони захищені і на час перебування в Збройних Силах України, і коли вони повернуться, що вони зможуть знайти душе швидко роботу», - пояснив співдоповідач.

І.Вінник повідомив, що Комітетом цей законопроект був розглянутий і члени Комітету одностайно дійшли до висновку, що його треба приймати як за основу, так і в цілому як закон.

Представник Комітету зауважив, що до цього законопроекту був зроблений висновок Головного науково-експертного управління і є два зауваження, які він хотів би сьогодні під стенограму прокоментувати.

Перше зауваження стосується того, що треба писати згідно Цивільного кодексу України, що особа не є померлою, а оголошується померлою. Тому треба врахувати цю правку, технічне і юридичне корегування законопроекту зробити і не треба з цього зауваження робити щось критичне.

Верховна Рада 233 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

За основу було прийнято законопроекти про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо державних гарантій суб'єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів) (реєстр. №1088) і внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільгосптоваровиробників (реєстр. №1699).

Проект закону про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо послаблення податкового навантаження на природоохоронні установи) за реєстр. №1850 і альтернативний законопроект (реєстр. №1850-1) доповіли народні депутати Микола Томенко і Лілія Гриневич.

Суть проекту за реєстр. №1850 полягає у тому, щоб звільнити від сплати земельного податку заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Законопроектом реєстр. №1850-1 пропонується звільнити більше коло платників від сплати земельного податку, а саме:

заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Роман Насіров, співдоповідаючи, зазначив, що Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року плату за землю, що була загальнодержавним податком, включено до складу місцевих податків та скасовано всі пільги для бюджетних установ, а також більшість пільг для юридичних осіб, які використовують землі загальнодержавного значення. Він також зазначив, що землі, на яких розміщені заповідники, національні та природні парки, пам'ятники садово-паркового мистецтва та інше в більшості не в комунальній, а в загальнодержавній власності. При цьому необхідно передбачити компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів в зв'язку із прийняттям цього закону. Крім цього, місцеві органи самоврядування в переважній більшості не надають пільг із сплати земельного податку, оскільки Законом про Державний бюджет на поточний рік не передбачено додаткових дотацій.

Р.Насіров повідомив, що Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект закону за реєстр. №1853-1 за виключенням пункту щодо дослідних господарств науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю.

Народні депутати під час голосування 226 голосами підтримали законопроект за основу.

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій (реєстр. №1892), яким об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків, житлово-будівельних кооперативів визнано неплатниками податку на прибуток, як неприбуткові організації.

Народні депутати 236 голосами підтримали за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій) (реєстр. №2049). Цим законопроектом передбачається врегулювати питання оподаткування неприбуткових організацій та визначити їх перелік.

Народні депутати не підтримали пропозицію головуючого розглянути законопроект про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами за реєстр. №1159, яким пропонується відтермінувати дію Закону «Про прокуратуру».

Головуючий закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.