Пленарні засідання Верховної Ради України 4 червня 2015 року

У четвер, 4 червня 2015 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, повідомив, що сьогодні народні депутати матимуть можливість заслухати щорічне Послання Президента України та розглянути і затвердити План законодавчого забезпечення реформ, який систематизує роботу, та багато інших законопроектів , урядових ініціатив, необхідних для ухвалення.

В.Гройсман оголосив до розгляду питання про складення присяги членами Вищої ради юстиції. Він нагадав, що відповідно до статті 131 Конституції України Генеральний прокурор та Міністр юстиції за посадою входять до Вищої ради юстиції. На 12-му позачерговому з'їзді суддів, що відбувся 25-26 вересня 2014 року, шляхом таємного голосування делегатами з'їзду було обрано членами Вищої ради юстиції Наталію Олександрівну Волковицьку, Аллу Сергіївну Олійник, Олексія Валентиновича Муравйова.

Головуючий зазначив, що перед вступом на посаду член Вищої ради юстиції складає присягу.

Присягу члена Вищої ради юстиції перед Верховною Радою склали Міністр юстиції Павло Петренко, Генеральний прокурор Віктор Шокін, Наталія Волковицька, Алла Олійник, Олексій Муравйов.

Фракція «Опозиційний блок» і депутатська група «Воля народу» подали заяву щодо оголошення перерви на їхню вимогу або надання їм можливості для заяви. Заяву фракції «Опозиційний блок» зробив народний депутат Ігор Шурма. Він привернув увагу до критичної ситуації, яка склалася з матеріальним забезпеченням медичної допомоги військовослужбовців та цивільного населення в зоні проведення антитерористичної операції на території України.

І.Шурма звернувся з депутатським запитом до Генерального прокурора щодо перевірки залишків на базах спецмедпостачання і вирішення питання для військовослужбовців та жителів зони АТО.

Відповідно до поданої заяви двох депутатських груп головуючий надав право на виступ народному депутату І.Молотку, який повідомив, що 8 червня виповнюється 95 років від дня народження видатного легендарного льотчика Івана Микитовича Кожедуба.

І.Молоток звернувся до колег з проханням підтримати пропозицію про відзначення на державному рівні 95-річчя видатного сина українського народу, справжнього патріота.

Проект Постанови «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шлемка Д.В.» №2010а доповів перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник. Він повідомив, що Комітет рекомендує прийняти законопроект у цілому.

Народний депутат Дмитро Шлемко пояснив причини, з яких він достроково складає повноваження. Він зазначив, що його місія як народного депутата, який попрацював це скликання, виконана. «Сьогодні українське суспільство має запит на молодих, енергійних, професійно підготовлених людей, які володіють основами ринкової економіки, мають міжнародні знання, іноземну знають мову. Тому на з'їзді партії, коли приймалося рішення оновити фракцію «Батьківщина», я сьогодні, крім того, що виконую цю місію, маю ще місію як голова Івано-Франківської обласної організації 16 років виконати завдання на місцевих виборах: привести команду «Батьківщини», як і було це раніше, на виборах у достатній кількості до влади, яку це визначать виборці», - зазначив Д.Шлемко.

Парламентарії 227 голосами підтримали проект постанови.

Проект Закону «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом щодо встановлення захищеної лінії зв'язку» №0025 доповів заступник Міністра внутрішніх справ Тігран Авакян. Він зазначив, що підписання Меморандуму українською стороною відбулося 11 березня цього року в місті Києві, а стороною Європолу - 19 березня цього року в місті Гаага.

За його словами, ратифікація зазначеного Меморандуму спричинена необхідністю обміну інформацією між Україною та Європолом на підставі чинної Угоди про стратегічне співробітництво, що передбачає встановлення захищеної лінії зв'язку між ними. Крім того, захищена лінія зв'язку використовуватиметься для обміну персональними даними з Європолом після укладення Угоди про оперативне співробітництво між Україною та цим органом Європейського Союзу.

Урядовець також зазначив, що питання укладання Угоди між Україною та Європолом про оперативне співробітництво включене Європейською комісією до плану дій для України з реалізації візового режиму з ЄС як необхідна передумова спрощення отримання громадянами України права на в'їзд на територію ЄС. Набрання чинності Меморандумом надасть можливість за допомогою захищеної лінії зв'язку здійснювати в режимі реального часу обміну інформацією між Україною та країнами-членами Європейського Союзу через Європол.

Верховна Рада 294 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

Проект Постанови «Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні» №2986 доповів народний депутат Володимир Гройсман. Він за допомогою слайдів презентував План, зазначивши, що даний документ - це систематизація законотворчої роботи, що базується на Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Стратегією сталого розвитку «України-2020», затверджена Президентом України, Позачерговим посланням Президента в 2014 році, Коаліційною угодою, Програмою діяльності Кабінету Міністрів схваленою парламентом та іншими міжнародними зобов'язаннями і документами.

Промовець повідомив, що в підготовці Плану взяли участь 89 народних депутатів. Опрацьовувався він спільно з фахівцями Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Апарату РНБО, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Широко залучалися до цієї роботи експерти громадських організацій та міжнародних структур, а також фахівці Інституту законодавства Верховної Ради України. Було створено сім робочих груп. Робота була побудована на базі профільних комітетів. Сім груп, сім напрямів, які передбачають прийняття відповідних рішень: це - конституційна реформа та верховенство права, реформа системи Національної безпеки та оборони, міжнародні зобов'язання України, стабілізація макроекономічної ситуації та реформа економіки в цілому, соціальна сфера, охорона довкілля та природокористування, а також гуманітарна політика.

В Плані зазначено назву законів, їх суть та сфери, які вони мають регулювати.

В.Гройсман назвав пріоритетні закони в різних сферах, зокрема, в міжнародних зобов'язаннях, економіці, соціальній сфері, охороні довкілля.

Він також повідомив, що систематично щомісяця буде публічно заслуховуватися звіт щодо виконання Плану, що зробить роботу парламенту більш відповідальною. Також буде запроваджено електронний моніторинг стану виконання плану.

«Таким чином, ми забезпечили з вами системність укладення цього документу, забезпечили інклюзивність шляхом залучення широкої маси експертів, а також зацікавлених сторін. Цей план покликаний на нову якість законопроектів, яку ми маємо з вами сформувати. Також ми побудуємо інструменти ефективного моніторингу реформ і побудуємо операційний план. Цей операційний план буде відповідним робочим планом наших комітетів. Цей операційний план буде відповідним планом для роботи міністерств і в цілому Кабінету Міністрів щодо внесення законодавчих ініціатив», - наголосив доповідач.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що Комітет учора на своєму засіданні досить детально розглянув запропонований Головою Верховної Ради, головами фракцій коаліції, а також головами комітетів документ.

Комітет дійшов висновку, що план розроблений з метою забезпечення власне реформ, спрямованих на приведення законодавства України у відповідність до Конституції України та на розвиток її положень.

За словами Р.Князевича, для досягнення мети авторами пропонується встановити деякі організаційні положення, спрямовані на забезпечення оперативної, ефективної реалізації планів в стінах українського парламенту.

Прийняття даного проекту постанови дасть змогу  консолідувати повноваження всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи у напряму реалізації найважливіших програмних документів України.

Р.Князевич зазначив, що Планом передбачено прийняття 488 законодавчих актів під час каденції цього складу парламенту. В документі враховані  параметри, що були ухвалені в рамках зобов'язань, взятих Україною перед Радою Європи, міжнародними фінансовими організаціями на підставі Меморандуму про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом та заходів в рамках співробітництва з Світовим банком. Для цього в Плані чітко визначено суть кожного законопроекту. Всі законопроекти поділені на систематичні розділи, які мають логічну підставу і спрямованість своєї реалізації.

Голова Комітету наголосив, що прийняття проекту постанови надасть можливість сформувати законодавчі орієнтири для проведення справжніх законодавчих реформ на підставі програмних документів і міжнародних зобов'язань України з урахуванням громадських та наукових ініціатив. Крім того, це дасть змогу  перейти на якісно нову законотворчу  роботу парламенту шляхом формування на основі плану порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та безпосередньо порядків денних пленарних засідань.

256 голосами проект постанови було прийнято в цілому.

В.Гройсман повідомив, що в пленарному засіданні бере участь Президент України Петро Порошенко.

Президент України Петро Порошенко звернувся із щорічним Посланням до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України.

На початку виступу Глава держави згадав усі події, що відбулися за останній рік в країні, ситуацію в якій вона опинилася, починаючи від анексії Криму до захоплення російськими бойовиками більшої частини Донбасу.

«Головне наше завдання і досягнення за рік, що минув, усім смертям наперекір усі ми (а під ми я маю на увазі всіх нас як велику українську націю) зберегли Україну», - відзначив П.Порошенко.

Нагадавши про те, що шість місяців тому було створено реформаторську більшість, започатковано партнерські стосунки між Президентом, Прем'єр-міністром, урядом, коаліцією Верховної Ради і Верховною Радою, П.Порошенко, відповідаючи на запитання -  чи задоволений він роботою уряду і Верховної Ради, відповів: «Ні».

Він також сказав, що незадоволений і своєю роботою і пояснив чому.

«Тому що народ усіма нами дуже незадоволений. Та ми не маємо щонайменшого права нарікати на людей, які довірили нам країну. Ми не повинні скаржитися на суворі вимоги і жорсткі критерії. Ви - депутати, міністри, як і я, Президент, - точно не ті, кому зараз в країні найважче.

Наше спільне завдання - подвоїти і потроїти зусилля задля змін в Україні», - наголосив він.

Президент України зазначив, що настав час проаналізувати наскільки наші дії відповідають обраній стратегії, спланувати найближчі тактичні завдання і кроки. Із стратегічним курсом український народ визначився під час Революції гідності та своїм голосування на позачергових президентських і позачергових парламентських виборах довів це. Ці три події у сукупності своїй стали очевидним і беззаперечним фактором європейського вибору українців.

«Кінець сумнозвісної багатовекторності вніс повну ясність у питання не лише зовнішньої орієнтації, але і нашої внутрішньої політики. Це однозначний та безповоротний курс на вступ до Європейського Союзу і глибока європеїзація України» - сказав Глава держави.

«Ми розпочали важку, рутинну і копітку домашню роботу з забезпечення євроінтеграції. Тверде рішення українців повернути з історичних манівців на сучасний європейський автобан припала до душі не всім нашим сусідам. Коли в лютому-березні 2014 року ворог почав анексію Криму і агресію на Донбасі, він планував, що за рік Україна зникне з політичної карти Європи, маючи на увазі, європейську Україну, а ми, українці, згинемо, як ті літописні обри.

У Кремлі розрахували, що посіяні російськими спецслужбами бацили спровокують епідемію сепаратизму в усіх східних і південних областях. Але ця ідея не знайшла підтримки ніде, включно з Донбасом. І навіть у тимчасово окупованих районах Донецької і Луганської областей сепаратисти утримуються при владі лише завдяки російським багнетам. А над прожектом Новоросія його автори і промоутери кілька днів тому власноруч поставили велику могильну плиту», - зазначив П.Порошенко.

Глава держави сказав, що лише за рік країна, яка протягом двох десятиліть звикла до безтямної політики абсурдного пацифізму, створила сучасні Збройні Сили.

Він також відзначив, що Україна не змогла б зупинити ворога без широкої міжнародної коаліції та підтримки і без дієвих і ефективних санкцій всього світу проти Російської Федерації.

П.Порошенко повідомив про те, що перед самітом «Великої сімки» в Німеччині до Києва завітають світові лідери,  наші надійні партнери й друзі. 5 червня в суботу з першим в історії України, українсько-японських відносин офіційним візитом прибуває Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе.

А 6 червня приїжджає великий друг України і українського народу Прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер.

«І це справжня демонстрація твердої і всебічної підтримки України з боку всього світу», - наголосив він, відзначивши, що вкотре  потужну європейську міжнародну єдність ми відчули два дні тому - на саміті Східного партнерства в Латвії, в Ризі, де перспектива безвізового режиму вперше набула фіксованого місця в календары. «Чекати залишилося зовсім не довго. Але, щоб вдало фінішувати, нам потрібен відповідний ривок. Всі технічні завдання мають бути виконані до кінця серпня. А у вересні ми очікуємо останню оціночну місію Європейського Союзу. І я особисто в щоденному режимі контролюватиму цей напружений графік», - зазначив він.

П.Порошенко, продовжуючи, повідомив,  що за його наполяганням керівника Державної міграційної служби відправлено у відставку, бо саме по лінії цього відомства європейські партнери висловили нам найбільшу кількість нарікань.

Він також зазначив, що з 1 січня 2016 року Угода про асоціацію, яка була підписана рік тому, починає діяти повною мірою, попри марні старання та безсилу злобу нашого колишнього стратегічного партнера.

Президент України у виступі торкнувся теми дефолту України. Він зазначив: «Масштабна макрофінансова допомога з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій, держав Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки, інших країн. Як найсвіжіший приклад - рішення країн «Великої сімки» підтримати України в питаннях реструктуризації наших зовнішніх боргів. Все це разом з непростими і дуже непопулярними рішеннями та ефективними діями всіх гілок влади дозволило уникнути дефолту. Вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію. Вдалося, що майже неможливо в умовах воюючої країни, без затримок виплачувати зарплати і пенсії, уповільнити падіння економіки, подолати паніку на валютному ринку.

Упродовж півторагодинного виступу Президент України окреслив практично всі актуальні теми сьогодення, особливо наголосивши, що ключовим словом у його посланні є слово «реформи».

За пропозицією Президента України народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх і кожного, хто загинув внаслідок російської агресії проти України.

Наприкінці виступу П.Порошенко дав стисле резюме найголовніших завдань: продовжити деолігархізацію, дерегуляцію і децентралізацію, розпочати демонополізацію; завершити створення ефективної інфраструктури для боротьби з корупцією і перейти в тотальний спільний наступ на неї; почати очищення суддівської касти; забезпечити з початку 2016 року відновлення економічного зростання, для цього завершити санацію банківської системи і провести податкову реформу; зберегти єдиний податок для малого та середнього бізнесу.

Насамкінець Глава держави звернув увагу на аналітичні матеріали від Національного інституту стратегічних досліджень, які були вперше роздані народним депутатам не у вигляді паперових гросбухів, а у вигляді компактних флешок. «Це не лише свідчить про стурбованість екологічними проблемами, але й символізує перехід до електронного урядування. І цю програму я визначив, як одну з найголовніших на наступні роки.  Електронний документообіг, електронні сервіси, адміністративні послуги, електронні тендерні закупівлі, електронні звернення і петиції, цифрові підписи - максимально широкий доступ громадян до баз даних і державних реєстрацій, це неначе ключ, який дає нові можливості в боротьбі з бюрократією і корупцією», - зазначив він.

П.Порошенко наголосив: «Спротив цій реформі, який чиниться консервативно ретроградними силами колосальний, але марний. Всі, хто протидіє реформам і перешкоджає Україні стати успішною, а саме: олігархія, корумпована бюрократія, країна-агресор та її нечисленна п’ята  колона, яку ворог намагається підживлювати в Україні, - програють».

«За останній рік я ще раз переконався - ми українці є унікальним, героїчним народом зі звитягою, силою духу, якого мало хто в світі може зрівнятися.

Я схиляюсь перед моїм рідним українським народом, перед тою силою, витримкою і мудрістю, яку продемонстрували і зараз демонструють українці», - завершив свій виступ П.Порошенко, наголосивши, що наша країна заслуговує на успіх»

У пленарному засіданні було оголошено перерву.

Після перерви народні депутати розглядали законопроекти у першому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» №2953 доповів заступник Міністра оборони Петро Мехед. Він зазначив, що цим проектом пропонується унормувати питання проведення міжнародної операції на території України шляхом розширення підстав для допуску та перебування підрозділів збройних сил іноземних держав на території України. Для цього пропонується доповнити статтю 3 проекту закону пунктом наступного змісту: «надання Україні, на її прохання, допомоги у вигляді проведення на її території міжнародної операції з підтримання миру і безпеки на підставі рішення Організації Об'єднаних Націй або Європейського Союзу». Проектом також пропонується уточнення обмежень допуску підрозділів збройних сил інших держав та вимог до Міжнародного договору України про допуск підрозділів збройних сил інших держав у частині, що стосується заборони допуску на території України підрозділів збройних сил держав, які не визнали її незалежність та територіальну цілісність або висувають до неї територіальні претензії, розв'язують проти України збройну агресію.

За словами доповідача, реалізація законопроекту надасть можливість забезпечити нормалізацію обстановки, відновлення правопорядку ти життєдіяльності конституційних прав та свобод громадян в населених пунктах Донецької та Луганської областей, розташованих в районі проведення АТО, а також сприятиме поверненню жителів до вимушено залишених місць постійного проживання, дозволить ефективно імплементувати Мирний план Президента України та комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський, доповідаючи рішення Комітету, акцентував увагу на особливостях законопроекту і назвав «логічні зміни та доповнення дуже зрозумілими».

С.Пашинський попросив головуючого перенести розгляд цього законопроекту, оскільки у сесійному залі є недостатньо народних депутатів для прийняття рішень.

Голова Комітету також попросив включити до порядку денного законопроект №2011, яким передбачається збільшити видатки на харчування Збройних Сил та забезпечення паливно-мастильними матеріалами.

С.Пашинський попросив підтримати законопроект.

Головуючий сказав, що не буде переносити розгляд цього законопроекту і звернувся до голів фракцій забезпечити присутність народних депутатів у сесійній залі.

За результатами голосування законопроект 240 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Парламентарії розглянули і відхилили проект Закону «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо залучення радників до приватизації)» №2818.

Заяву фракцій Радикальної партії і «Народного фронту» зробив народний депутат Антон Геращенко. Він попросив колег підтримати його звернення до Голови Верховної Ради України закликати народного депутата Сергія Льовочкіна прийти на допит у кримінальній справі про вбивство Олега Калашникова, оскільки С.Льовочкін не з'являється на ці допити.

А.Геращенко повідомив, що МВС розслідує кримінальну справу щодо вбивства Олега Калашникова, і в рамках цієї справи було надіслано повістку одному з народних депутатів з фракції «Опозиційний блок» - Сергію Льовочкіну.

За словами народного депутата, повістки надсилалися через апарат Верховної Ради, і С.Льовочкін повинен був з'явитися на допит 25 і 28 травня, але не прийшов і навіть не повідомив причину.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (щодо визначення норм обов'язкового захисту)» №2661 доповів Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Володимир Звєрєв. Він повідомив, що проектом пропонується започаткувати в законодавчому полі використання терміну «технологічна інформація». За його словами, це дозволить і зобов'яже суб'єктів критичної інфраструктури, де циркулює ця технологічна інформація, будувати комплексні системи захисту.

«Починати потрібно саме з цього: визначення метаданих, так званих Big Data як таких, які потрібно захищати. Це - перший крок, але важливий. Не зробивши цього, не побудуєш систему захисту держави», - наголосив В.Звєрєв.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання. Вона аргументувала рішення членів Комітету тим, що вони розуміють, що в час війни дуже важливо захищати технологічну інформацію. Водночас вони наголосили, що даний законопроект виписаний таким чином, що під цю технічну інформацію може бути віднесено все: від будь-якої фарби до рецепту українського борщу, який може захищати ДСТЗІ відповідно до цього закону, бо там є технологічний процес.

В.Сюмар запропонувала Державній службі захисту технічної інформації ретельно ставитися до підготовки таких законопроектів.

За результатами голосування законопроект був відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (щодо безоплатної передачі окремо визначеного майна) №2660 доповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Руслан Корж. Він зазначив, що проектом передбачається безоплатно передавати окреме індивідуально визначене майно з державної у комунальну власність для використання органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, закладами культури, фізичної культури та спорту, охорони здоров'я, соціального забезпечення, та дитячими оздоровчими таборами.

Проектом, зокрема пропонується, що безоплатна передача такого майна з державної у комунальну власність здійснюватиметься за рішенням Кабінету Міністрів за умови взяття зобов'язання органами місцевого самоврядування використовувати його за цільовим призначенням та не відчужувати у приватну власність, за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Мінекономрозвитку.

Законопроект 247 голосами було прийнято за основу.

Парламентарії розглянули проект Закону «Про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України (щодо звільнення від сплати мита дарунків державі)» №2659. Цим проектом пропонується внести зміни до ст. 282 Митного кодексу України, згідно з якими у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до архівних установ. При цьому перелік цих установ визначається Кабінетом Міністрів України.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати 258с голосами підтримали рішення профільного комітету, ухваливши законопроект в цілому.

За результатами розгляду і голосування було відхилено законопроект «Про внесення змін до статті 2 Митного кодексу України щодо набрання чинності актами Кабінету Міністрів України» №2878.

Верховна Рада відхилила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо набрання чинності актами Кабінету Міністрів України» №2877.

Голова Верховної Ради В.Гройсман запропонував зараз розглянути кілька важливих законопроектів, які стоять у порядку денному нижче, а саме - №№2873, 2010д, 1831, 2956.

Він поставив пропозицію на голосування.

Проект Закону «Про внесення зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підслідності Національного антикорупційного бюро України» №2873 доповів заступник Міністра юстиції Антон Янчук. Він зазначив. що проектом пропонується віднести до підслідності Національного антикорупційного бюро України злочини, передбачені статтею 3661 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України.

За словами доповідача, прийняття законопроекту дасть змогу вирішити технічну неузгодженість у питанні підслідності Національного бюро, що виникла внаслідок різниці у часі набрання чинності змінами до кримінального та кримінального процесуального законодавства, передбаченими законами «Про Національне антикорупційне бюро» та «Про запобігання корупції».

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

За результатами голосування («за»-232) законопроект було прийнято за основу.

Верховна Рада 273 голосами прийняла в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» №2010-д.

Народні депутати розглянули законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (щодо механізмів впливу на підприємства-боржники)» №2956.

Головуючий після завершення обговорення поставив проект на сигнальне голосування, результати якого показали, що у сесійній залі недостатньо голосів для прийняття позитивного рішення.

В.Гройсман закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.