Пленарне засідання Верховної Ради України 19 червня 2015 року

У п'ятницю, 19 червня 2015 року, завершився черговий пленарний тиждень другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Ранкове засідання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. Він нагадав - у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. На сьогоднішній годині запитань до Уряду розглядатиметься питання щодо виконання плану дій з візової лібералізації, добровільного об'єднання територіальних громад, речового забезпечення військовослужбовців та криміногенної ситуації в Україні. На запитання депутатських фракцій і груп та народних депутатів відповідатимуть Віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін і міністр оборони Степан Полторак.

Головуючий надав слово для виступу Віце-прем'єр-міністру Геннадію Зубку.

Г.Зубко назвав реформу децентралізації ключовою, бо вона  відкриває шлях не лише для підсилення місцевого самоврядування і  вступу до Європейського Союзу, до імплементації всіх законів України, а ще й до підсилення впливу наших громадян, суспільства, місцевого самоврядування на рішення, які приймаються як на територіях, на яких проживають українці, так і на рівні центральної влади.

Віце-прем'єр-міністр поінформував про стан виконання реформи. «Сьогодні мова іде про прості речі: є повноваження, які виконує громада, і потрібно дати функції, щоб ці рішення, які вона приймала, впливали на життя людей в Україні. Для того, щоб передати ці функції і повноваження нам потрібно сформувати ефективні й економічно спроможні громади, які дійсно можуть не тільки взяти ресурс як бюджет, ресурс як землю, а можуть виконувати функції для того, щоб нашим українцям надати якісну освіту, якісну охорону здоров'я, якісні адміністративні послуги, а не витрачати тільки кошти, які вони отримують з центрального бюджету, на свою заробітну плату та на оплату комунальних послуг», - зазначив Г.Зубко.

Урядовець відзначив, що зараз необхідно прийняти рішення щодо законів «Про засади державної регіональної політики» і «Про добровільне об'єднання громад». «Для того, щоб запрацювала ця реформа на місцях, урядом була прийнята Постанова Кабінету Міністрів «Про методику формування спроможних громад», - повідомив він і вкотре наголосив, що питання добровільного об'єднання є першочерговим, як і питання економічної ефективності сформованої громади. «Сьогодні саме ті громади, які об'єднаються, які зможуть показати, що в них є якісний бюджет, який вони отримали з розрахунку того, що змінені Бюджетний і Податковий кодекси; які можуть надати якісні послуги, мають право отримати всі повноваження на рівні обласних міст України. Це ті повноваження, які дадуть змогу мати прямі трансферти з центральним бюджетом України», - зазначив урядовець.

Г.Зубко поінформував про те, що в 12 областях складено перспективні плани стратегічного розвитку регіону. Учора були прийняті перспективні плани в Харківській, Полтавській областях. Зараз Чернігівська обласна рада ухвалить рішення щодо прийняття такого перспективного плану.

«Сьогодні ми повинні зрозуміти, що децентралізація відкриває шлях до регіонального розвитку. І саме метою децентралізації і всіх інших законів  є регіональний розвиток, конкуренція між регіонами, конкуренція між областями,  серед інвесторів задля залучення інвестицій, створення нових робочих місць і наповнення бюджету, щоб якість життя українців саме на місцях була поліпшена», - наголосив урядовець.

Г.Зубко повідомив, що в кожній області працюють експертні групи, які мають розробити і, передусім, показати стратегію розвитку кожного регіону. Для цього додатково створений в Державному бюджеті на 2015 рік Фонд регіонального розвитку, який практично спрямовується на підсилення об'єднання громад. Промовець звернув увагу всіх народних депутатів, які працюють в округах: «В кожній області створені обласні конкурсні комісії, які працюють також із народними депутатами, які разом повинні визначити, які конкретні проекти потрібно довиконати, добудувати і закінчити в 2015 році. «Це також ваша можливість, ваша мета і завдання для підсилення своєї громади. Ці кошти безпосередньо за рішенням обласної конкурсної комісії спрямовуються Бюджетному комітету, Бюджетний комітет затверджує, і таким чином наші території отримають додатковий стимул для об'єднання», - пояснив він.

Віце-прем'єр-міністр повідомив про розроблений урядом законопроект, який наступного тижня буде передано на обговорення і затвердження іншими міністерствами, щодо передачі земельних ресурсів до повноважень територіальних громад. «Це означає, що та громада, яка об'єднається, буде мати всі ресурси для того, щоб приймати рішення, залучати інвестиції, залучати тих людей, які зможуть вкладати гроші і створювати робочі місця. Бюджет, земля, Державний фонд регіонального розвитку і пряме спрямування інвестицій на місцеве самоврядування», - пояснив урядовець.

Г.Зубко повідомив, що в Міністерстві регіонального розвитку зараз створений Департамент регіонального розвитку, який допомагатиме кожній області, кожному регіону створити, скласти, розробити стратегію розвитку кожного регіону. Слід створити конкуренцію між областями, як в Австрії, в Німеччині, між регіонами, які мають кожний свою перевагу -  хто в туризмі, хто в промисловості, хто в переробці сільгосппродукції.

За словами Віце-прем'єр-міністра, Департамент регіонального розвитку почав працювати. Разом з ним працюють офіси з підтримки реформ. «Разом з цим практично працює Рада Європи, яка вчора підписала угоду про надання допомоги Україні 55 мільйонів євро саме на секторальний розвиток в Україні. Це ті гроші, які підуть безпосередньо в регіони на підтримку проведення реформ, на створення якісних адміністративних послуг», - зазначив Г.Зубко.

Віце-прем'єр-міністр, завершуючи, закликав народних депутатів прибрати з цього питання політику, тому що це наша ключова реформа і вона відкриває шлях до незалежної, спроможної, економічно ефективної України».

Міністр закордонних справ Павло Клімкін доповів про стан виконання плану дій з візової лібералізації.

Урядовець повідомив, що 8 травня Європейською комісією опубліковано п'яту доповідь про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації безвізового режиму. З 15 пунктів цього Плану два повністю виконані, вісім - майже виконані, чотири - частково з дуже гарною перспективою щодо подальшого прогресу і один напрямок як частково виконаний.

За словами П.Клімкіна, просування на шляху до ЄС докорінно і визначально впливає на просування в напрямі і лібералізації, і спрощення безвізового режиму з іншими країнами, особливо з Канадою, Австралією та Японією. «Під час саміту Східного партнерства у Ризі нам вдалося прибрати ключові політичні перепони, пов'язані з існуючими в ЄС  враженнями і рецепціями щодо складності міграційних потоків, в тому числі пов'язаних з подіями на Донбасі і російською агресією. Але є ряд чітких критеріїв, які ми маємо зробити. У нас є чітка домовленість щодо експертних місій ЄС. Сьогодні відбудеться наступний тур переговорів в рамках відеоконференції і у нас є чітка домовленість щодо 15 грудня - остаточної дати, коли ЄС надасть повний і чіткий звіт, що зроблено Україною», - повідомив міністр.

П.Клімкін відзначив, що серед ключових питань, які вимагають наших спільних дій є створення первинної моделі ідентифікації осіб. «Ми ніколи не потрапимо до безвізового режиму з ЄС, якщо будемо мати паспорти пострадянського зразку з вклеєними фото в них і це потрібно зробити найближчим часом», - зазначив він.

Другим ключовим питанням урядовець назвав створення системи інтегрованого управління кордонами. «У нас має бути хтось один на кордоні, хто керує, а не декілька різних служб та інспекцій, які відповідають за прикордонний контроль. Це питання є стандартною європейською практикою і має бути обов'язково виконане», - уточнив доповідач.

Міністр також назвав ще одне ключове питання - комплексне вирішення проблеми покращення умов утримання мігрантів і біженців. «Для цього нам потрібно чітке бачення і одночасно чіткий план розвитку державної міграційної політики. Це абсолютно критично і для цього ми створюємо спеціальний контактний центр з ЄС, враховуючи потенційні спекуляції, які є серед багатьох політиків ЄС», - пояснив він.

За словами П. Клімкіна, критичним питанням є підхід до реформування системи правоохоронних органів. «ЄС хоче бачити від нас дуже чіткий план з датами і питаннями, які нам потрібно вирішити до кінця цього року і наступного року. Серед іншого очікують удосконалення питання захисту свідків, зменшення повноважень щодо досудового розслідування, забезпечення спеціалізації суддів та здійснення переслідування у кримінальних справах, пов'язаних з організованою злочинністю.

Таким чином, перед нами є завдання створити комплексний план реформування правоохоронних органів, підкріпити його практичними кроками і надати його ЄС до кінця літа», - зазначив урядовець.

П.Клімкін також виділив питання створення активів та управління конфіскованим майном. За його словами, Міністерство юстиції у співпраці з нашими міжнародними партнерами зараз працюють над цим, а Національний банк має забезпечити, щоб механізми протидії зловживаннями анонімними грошовими та квазігрошовими сервісами, а також заходи, які вживаються стосовно банків, які не розкривають кінцевого бенефіціарного власника у відповідності до європейських стандартів були ефективними та відповідали всім міжнародним стандартам.

«Ми всі чітко знаємо, що нам потрібно зробити в плані боротьби з корупцією. Для ЄС важливо, щоб реально запрацювало Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з запобігання корупції і спеціалізована антикорупційна прокуратура. Тож у нас спільне завдання розробити такі плани. Але також потрібно прийняти ряд дуже важливих законів, про які ми всі знаємо і це знову таки є спільним завданням. Президент України і керівництво держави ставить перед нами завдання до 17 серпня надати повний оновлений звіт щодо виконання рекомендацій доповіді. На основі цього звіту ми будемо мати остаточний звіт Європейської комісії, який має послужити основою для позитивного висновку та імплементації безвізового режиму у 2016 році», - завершив міністр закордонних справ.

П.Клімкін насамкінець наголосив, що ці заходи потрібні не лише для безвізового режиму, але і для наших реформ, для нашого прагнення ствердитись як європейська демократична держава.

Про речове забезпечення військовослужбовців доповів заступник міністра оборони Юрій Гусєв. Він, зокрема, відповів на запитання депутатських фракцій. Перше з них стосувалося змін в нормах та стандартах речового та харчового забезпечення з огляду на збільшення фінансування оборонної сфери.

Ю.Гусєв повідомив, що в Міністерстві оборони створений Офіс реформ. Окремою реформою передбачено реформування системи речового забезпечення, реалізується відповідний проект із залученням радників НАТО. За його словами, вже прийнято два стандарти НАТО STANAG, а саме: STANAG 2920 - методи балістичних випробувань персональних броньованих засобів захисту та бойового обмундирування та STANAG 4296 - захист очей військовослужбовців, балістичний захист. Розроблено технічні умови на ряд предметів речового майна нового зразка - черевики з високими берцями, костюми літні польові, тканини для виготовлення польового одягу і багато інших - і це все у відповідності до стандартів НАТО.

Заступник міністра оборони повідомив про законопроект №2551, прийняття якого необхідно для того, щоб дозволити міністру оборони під час особливого періоду вносити оперативно зміни до норм речового забезпечення. За його словами, підготовлено проекти наказів Міноборони про затвердження норм забезпечення предметами бойової форми та спорядження військовослужбовців Збройних Сил України, а також наказ про затвердження зразків, предметів єдиного бойового комплекту.

Урядовець також повідомив, що для поліпшення продовольчого забезпечення внесено зміни до нормативно-правових актів стосовно надання права харчуватися за рахунок держави офіцерському складу в польових умовах під час цілодобового чергування на пунктах управління та громадянам, призваним на військову службу з оголошенням мобілізації. Впроваджено забезпечення військовослужбовців в польових умовах водою питною бутильованою. Введено додаткове харчування за нормою 2. Збільшено асортимент продуктів, введено, наприклад, сало, мед і шоколад. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів №492р від 14 травня 2015 року з першого серпня до 31 жовтня буде проводитись експеримент з продовольчого забезпечення військових частин шляхом централізованої та децентралізованої закупівлі набору продуктів з використанням каталогу продуктів. Міністерство зараз активно працює над цим, в тому числі з консультантами з країн НАТО.

Ю.Гусєв відповів на запитання: чи достатньо передбачених державним бюджетом коштів на належне матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України?

«Хочу відразу доповісти - недостатньо. Державний бюджет планувався із розрахунку понад 140 тисяч військовослужбовців, а по факту зараз з урахуванням ваших рішень, рішень Президента України маємо 250 тисяч військовослужбовців. А враховуючи факт питання проходження демобілізації і додаткової мобілізації в рамках чергових хвиль мобілізації, маємо подекуди і більше ніж 250 тисяч військовослужбовців штату», - зазначив він і продовжив, що потреба у фінансовому ресурсі за напрямом тилового забезпечення взагалі за інформацією Генерального штабу і тилу Збройних Сил становить 12 мільярдів 130 мільйонів гривень, у тому числі, на харчування особового складу близько трьох мільярдів гривень, на речове забезпечення три мільярди 821 мільйон гривень, на забезпечення паливно-мастильними матеріалами більше п'яти мільярдів гривень.

Урядовець висловив сподівання, що буде прийнято політичне рішення щодо того, що паливо Курченка буде передано Міністерству оборони з метою забезпечення Збройних Сил необхідним пальним.

Фактично Міноборони в 2015 році, за словами заступника міністра, виділено фінансовий ресурс у розмірі шість мільярдів 576,1 мільйона гривень на тилове забезпечення, що складає 54 відсотки від потреби, у тому числі, на харчування- один мільярд 594 мільйони гривень, на речове забезпечення - два мільярди 797 мільйонів гривень, на забезпечення паливно-мастильними матеріалами - два мільярди 183 мільйона гривень. Додаткова потреба у коштах за напрямом тилового забезпечення у 2015 році становить п'ять мільярдів 476, 9 мільйонів гривень, у тому числі, на харчування особового складу - один мільярд 277 мільйонів гривень, на речове забезпечення - один мільярд 23 мільйона гривень, на забезпечення паливно-мастильними матеріалами - близько трьох мільярдів гривень. «Таким чином, виходячи з вищевикладеного Міноборони 2015 році, не достатньо коштів виділених на належне матеріально-технічне забезпечення», - зазначив Ю.Гусєв.

Заступник міністра також відповів на запитання: що входить у стандартний набір, який отримує військовослужбовець під час мобілізації?

За його словами, мобілізовані отримують бронежилет, шолом кевларовий, мішок спальний, карімат, костюм для захисту від води, чоботи гумові. На інші предмети речового забезпечення зазначеною нормою проводяться процедури закупівлі, а саме: костюми маскувальні, сорочки бойові, розвантажувальні системи, гідросистеми, рукавички тактичні, окуляри стрілкові, наколінники тощо. Термін постачання сплановано до 15 серпня поточного року.

Члени Уряду також відповіли на інші запитання та усні запитання народних депутатів.

Віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, зокрема відповів на запитання народного депутата І.Геращенко стосовно того, коли уряд розробить комплексний план з підтримки переселенців.

Г.Зубко повідомив про те, що на сьогодні уряд разом з Європейськими фундаціями, Світовими фундаціями, ПРООН, ЄС, а також Світовим банком розробили гуманітарний план реагування, який був затверджений на уряді і який був запропонований всім міністерством для врахування в роботі, для того, щоби подолати кризову гуманітарну ситуацію в Україні.

Віце-прем'єр-міністр також зазначив, що є агенція з відновлення Донбасу. «На наступному тижні на засіданні уряду буде призначений голова цієї агенції, який розуміє, що потрібно робити, яким чином запропонувати проекти, як співпрацювати, як з гуманітарними міжнародними організаціями також і з міжнародними фінансовими організаціями. Це дуже важливе питання і на сьогоднішній день вже багато зроблено нами разом є Європейським Союзом, з Світовим банком і з ООН розроблений план оцінки потреб відновлення Донбасу.

Згідно цього плану є питання щодо відновлення інфраструктурних проектів, питання соціальної підтримки і реабілітації людей, а також тих питань, які стосуються працевлаштування людей на сході України», - відповів він.

На цьому Година запитань до Уряду завершилася.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила депутатські запити.

Народні депутати під час голосування підтримали направлення деяких запитів Президентові України.

Парламентарії розглянули у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам)» №2676.

Доповідач народний депутат Олег Ляшко зазначив, що суть законопроекту дуже проста - автоматичне нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам. Він звернув увагу на те, що станом на сьогодні субсидії отримали лише 15% громадян, що є незначною цифрою.

Проектом пропонується зобов'язати структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за спрощеним порядком призначати та надавати житлові субсидії непрацюючим пенсіонерам та непрацюючим інвалідам без звернення громадянина, а працюючим пенсіонерам та працюючим інвалідам за зверненням громадянина з поданням довідок про доходи.

О.Ляшко наголосив, що цей законопроект стосується 14 мільйонів громадян і запропонував прийняти його за основу та в цілому.

Альтернативний законопроект за №2676-1 доповів народний депутат Олег Кулініч. Він зазначив, що справді є велика проблема з нарахуванням субсидій.

О.Кулініч повідомив, що автори законопроекту знімають його з розгляду на користь законопроекту №2676.

Заступник Голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Прийняття законопроекту підтримали всі парламентарії, які взяли участь в обговоренні. Народний депутат Людмила Денісова, зокрема, наголосивши на важливості прийняття законопроекту, запропонувала прийняти його в цілому з поправкою, яка стосувалася того, що субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються та надаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за спрощеною процедурою для непрацюючих пенсіонерів та непрацюючих інвалідів, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) і склад сім'ї яких складається лише з таких осіб - без звернення громадянина на підставі відомостей від Пенсійного фонду України та інших органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, отриманих в порядку обміну інформацією.

З урахування цієї поправки законопроект 229 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Парламентарії не підтримали пропозицію про включення до порядку денного двох законопроектів - «Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо забезпечення безперервності ліцензування та захисту економічних інтересів держави» №2086а і «Про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо особливостей правочинів із заарештованим у кримінальному провадженні майном, що виступає речовими доказами у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню)» №2011а.

Головуючий повідомив про заяву фракцій Радикальної партії і «Народного фронту» про оголошення перерви або надання можливості для оголошення заяви.

Заяву фракції «Народного фронту» зробив народний депутат Сергій Пашинський. Він висловив обурення з приводу того, що до порядку денного сесії не було включено законопроект за №2011а. «Ми ще раз пересвідчилися, що впливи олігархів курченків, фірташів, льовочкіних як були на українську політику, так і залишилися. Фракція «Народного фронту» підтримує всі законопроекти коаліції, але те, що ми зараз побачили, це - виклик існуванню нашої коаліції. Ми вимагаємо того, щоб наступного вівторка першими у порядку денному повинні бути закони про підвищення обороноздатності, включаючи непідтриманий щойно, ми вимагаємо від коаліції і від фракцій повного відвідування парламенту і голосування за погоджені проекти», - заявив С.Пашинський.

Після оголошення заяви фракція «Народного фронту» залишила сесійну залу.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій звернув увагу на те, що в сесійній залі  недостатньо народних депутатів для прийняття позитивних рішень. Він провів сигнальне голосування щодо наявності кількості парламентаріїв, яке підтвердило його слова.

Головуючий зазначив, що далі розглядати законопроекти немає сенсу.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила закритим пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 30 червня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.