Пленарні засідання Верховної Ради України 6 жовтня 2015 року

У вівторок, 6 жовтня 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед тим, як відкрити пленарне засідання, привернув увагу до питання про призначення суддів. Він подякував громадськості, яка достатньо ретельно аналізує ті списки суддів, подані до Верховної Ради щодо призначення суддів. «Маємо сьогодні дуже багато інформації щодо людей, які фактично заплямували репутацію, і є багато питань», - зазначив головуючий.

Голова Верховної Ради висловив думку, що народні депутати «не допустять жодної можливості, щоб були призначені судді, які мають, так би мовити заплямовану репутацію. Всі будуть знати, хто це, яким чином буде призначатися, хто як голосує». Я переконаний в тому, що у нас достатньо є інформації сьогодні, щоб не допустити призначення тих, хто себе дискредитував. Коли будемо голосувати, ми пройдемося по кожній кандидатурі і це буде абсолютно публічно», - наголосив він

В.Гройсман зазначив, що на цьому тижні передбачений розгляд питань соціального характеру, вдосконалення законодавства у сфері національної безпеки і оборони, питання енергетичної сфери, безвізового режиму, внесення до змін до законодавства, що стосується антимонопольних питань, питання здешевлення газу, ренти тощо.

Головуючий закликав керівників фракцій і груп забезпечити стовідсоткову присутність членів фракцій і груп на пленарних засіданнях для ефективної роботи.

В.Гройсман поінформував про засідання Ради реформ, на якому розглядалися питання реформування освітньої галузі. «Я можу сказати, що реформа фактично готова. Приємно, що і міністерства, і комітет парламенту, і експертне середовище майже єдині в шляхах проведення цієї реформи», - повідомив він.

В.Гройсман після реєстрації парламентаріїв відкрив ранкове засідання.

Із оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп.

Після закінчення виступів парламентарії не підтримали пропозицію головуючого про включення до порядку денного сесії кількох проектів законів.

Парламентарії далі розглянули законопроекти у першому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (щодо уточнення строків військової служби за контрактом)» №2356а доповіла народний депутат Тетяна Чорновіл. Доповідачка обґрунтувала необхідність прийняття законопроекту тим, що у вересні почалася демобілізація. За її словами, «ті люди, які провоювали найскладніший рік війни, багато з них хотіли би продовжити службу, хотіли би підписати контракт. Але нинішній закон дає можливість підписати контракт від 3 років. І є велика потреба зараз проголосувати зміни, які би дали можливість підписати короткострокові контракти. Тобто люди, які зараз демобілізуються, вони бажають підписувати контракти від 6 місяців, і цей законопроект дає їм таку можливість».

Т.Чорновіл також сказала, що люди, які захищали нашу країну в цей найскладніший рік, здобули безцінний досвід. «І ми надзвичайно зацікавлені, щоб частина з них залишилась на фронті і навчала новачків мобілізованих», - зазначила народний депутат.

Представник Комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат Іван Вінник доповнив Т.Чорновіл. Він зазначив, що чинним законодавством сьогодні дозволяється укладати контракти на проходження військової служби по контракту на строк, починаючи від 6 місяців. За його словами, в законі передбачені набагато довші терміни і дуже великий прошарок тих людей, який сьогодні демобілізувався, не хоче укладати, наприклад, контракт на 5 років. «Тому, ми дозволяємо сьогодні командирам, ми включаємо таку законодавчу норму, яка дозволяє укладати  сьогодні контракти на 6 місяців. Щонайменше до 15 тисяч людей, які демобілізувалися, сьогодні можуть повернутися на фронт, повернутися в наші військові частини, повернутися на наші кордони. Це люди, які пройшли сьогодні АТО, люди, які пройшли війну, вони мають досвід і ми як законодавець зобов'язані зробити все можливе для того, щоб сьогодні цих людей повернути на захист наших кордонів, на захист нашої незалежності», - пояснив він.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський доповів рішення Комітету рекомендувати Парламенту прийняти законопроект за основу та в цілому. Він також зазначив, що автор закону звернула увагу на те, що в даний момент йде демобілізація призваних в минулому році. Багато хто на невеликий термін готовий залишитися.

«Чому важливо залучити цих людей? По-перше, це люди, які мають бойовий досвід. По-друге, людей, яких ми зараз будемо призивати, мобілізовувати, - це колосальні фінансові витрати на матеріальне забезпечення, на їх навчання, на їх адаптацію до служби в Збройних Силах України», - сказав С.Пашинський.

Всі народні депутати у своїх виступах підтримали законопроект.

Верховна Рада 253 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії далі розглянули законопроект, який стосувався внесення змін до деяких законів (щодо окремих питань удосконалення забезпечення діяльності органів військової прокуратури) за №2967.

Законопроект доповів голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський. Він обґрунтував необхідність прийняття законопроекту великою кількістю питань і проблем, з якими зіштовхується військова прокуратура. За його словами, військова прокуратура зараз займається всім спектром питань, починаючи від дезертирства і закінчуючи корупцією в Оборонпромі, в Міноборони, силових органах.

Доповідач також повідомив, що невелика за чисельністю військова прокуратура по кількості резонансних справ, по кількості розслідуваних справ, по кількості скритих зловживань займає одне з перших місць серед правоохоронних органів, які займаються подібними питаннями.

Під час обговорення народні депутати висловили зауваження щодо проекту. Вони, зокрема, зауважували, що запропоновані зміни суперечать Конституції України.

Народний депутат В.Чумак, зокрема, зазначив: «не можна нам кожний раз підміняти питання політичної доцільності порушенням Конституції. Є серйозна проблема: головний військовий прокурор не є військовою посадовою особою Міністерства оборони, головний військовий прокурор не входить в систему Збройних Сил України. Це людина - посадова особа Генеральної прокуратури України.

Конституція говорить, що всі службові посадові особи і органи влади в Україні діють тільки в межах і в спосіб, передбачені Конституцією. Давайте шукати інші можливості підвищення військової дисципліни, давайте шукати інші можливості реалізації повноважень Військової прокуратури в зоні АТО, а не порушувати Конституцію».

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу і 237 голосами був направлений на доопрацювання.

Головуючий поставив на сигнальне голосування питання щодо включення до порядку денного низки законопроектів.

Його результати показали недостатню кількість парламентаріїв, готових проголосувати за включення питань до порядку денного сесії.

Законопроект щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України за №2847 доповів народний депутат Іван Вінник. Він повідомив, що цим законом дозволяється особам без громадянства та іноземцям за спрощеною процедурою, в разі, якщо вони проходили службу в Збройних Силах України за контрактом, отримати українське громадянство.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також зазначив, що проектом пропонується замість 5 років, необхідних для прийняття до громадянства України іноземців, знизити цю планку до 3 років. І також не вимагається отримання дозволу на еміграцію.

246 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій)» №2550а доповів народний депутат Максим Єфімов. Він обумовив необхідність прийняття законопроекту тим, що «наближається осінньо-зимовий період, а в обох областях термінового ремонту потребують понад 6,5 тисяч об'єктів житлового фонду: 35 котелень, 310 кілометрів теплових мереж». «Люди можуть залишитися не лише без тепла і води, а і без даху над головою. При цьому на рахунках бюджетів неконтрольованих територій акумулюються шалені гроші, але використовувати їх не може ні область, ні держава.

Наша думка така. Раз ці гроші заробив регіон, то витрачати вони мають на його благо. Аби кожний житель українського Донбасу мав нормальні людські умови для життя і розумів, що тут набагато краще ніж ДНР і ЛНР.

Сьогодні ми маємо шалені борги і беремо величезні кредити в наших іноземних партнерів, в тому числі і для відновлення зруйнованої частини України. Тоді як ми можемо використати свої власні ресурси, і що головне, не беручи при цьому жодної копійки з державного бюджету», - зазначив доповідач.

Народні депутати 265 голосами підтримали законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії також розглянули у першому читанні і прийняли за основу та в цілому законопроект про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту родин Небесної Сотні №2022а.

Верховна Рада 229 голосами прийняла у другому читанні та в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства за №2389.

Парламентарії прийняли рішення з раніше обговорених питань.

Вони ухвалили в цілому проект постанови «Про Звернення Верховної Ради України до держав-партнерів (демократичних держав світу) та міжнародних організацій щодо намірів проведення незаконних виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей» №3123 та відхилили проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів» №2228.

Народний депутат Тарас Пастух зачитав звернення до Президента України матерів військовослужбовців, які знаходяться у полоні у бойовиків так званих ЛНР та ДНР. У зверненні наголошувалося на необхідності докласти всіх зусиль для скорішого звільнення всіх військовополонених, вимагалося від Президента України прискорити обмін полоненими.

Далі проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення» за №2835 доповіла народний депутат Юлія Тимошенко. Вона нагадала, що «наприкінці минулого року абсолютно помилково Верховна Рада перший раз за всі часи незалежності проголосувала нову норму ренти на газ власного видобутку в розмірі 70 відсотків. Чому помилково? Тому що одне із стратегічних завдань України - це розгорнути власний видобуток природного газу до таких масштабів, щоб можна було замістити купівлю по імпорту російського природного газу».

«Наш видобуток українського газу - це і є наша енергетична незалежність, це і є наша політична свобода. І якщо державна влада України думає про нашу свободу, про нашу незалежність, про наш суверенітет, який в тому числі має складову енергетичну незалежність, ми зобов'язані були взагалі звільнити видобуток українського газу від будь-яких податків, створити систему сприяння від держави таку, щоб можна було за лічені роки дати Україні стільки газу, скільки нам потрібно для всіх потреб. Але політика проводиться діаметрально протилежна, і рентною платою, яка зашкалює за всі світові норми практично знищується галузь українського видобутку газу», - наголосила народний депутат.

Ю.Тимошенко повідомила, що проектом пропонується знизити ренту на видобуток вітчизняного природного газу, що дасть можливість розвиватися власному видобутку газу, дасть можливість надходити інвестиціям та знизити тариф на газ і тепло для людей.

Законопроект передбачає з 70 відсотків ставки ренти для всіх без виключення видобувних підприємств встановити для глибоких свердловин - 29 відсотків, для надглибоких свердловин - 14 відсотків, що є середнім показником рентної плати у світі.

Таким оподаткуванням обкладаються, згідно з проектом, всі без виключення: державні підприємства, підприємства спільної діяльності, і в тому числі і приватні компанії, які видобувають газ.

Альтернативний законопроект - про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб'єктів господарювання, що здійснюють видобування природного газу за №2352а - доповіла Заступник Міністра фінансів Олена Макеєва. Вона зазначила, що проектом пропонується суттєво знизити ставки на ренту та удосконалити систему оподаткування суб'єктів господарювання, що провадять діяльність видобутку газу для комерційних потреб.

Проектом також передбачається створити ефективні стимули для залучення нових інвестицій, що сприятиме як нарощуванню обсягів видобутку власного газу для забезпечення населення, так і зміцненню енергетичної незалежності нашої країни, забезпечити ціни на газ нижче міжнародного паритету протягом перехідного періоду - до 2017 року і надати субсидії найбільш вразливим групам споживачів, а саме населенню.

Законопроект, зокрема, передбачає зниження ставки ренти для видобувних компаній, які видобувають газ для комерційних цілей, з 1 жовтня з 55 відсотків та 28 відсотків до 29 відсотків та 14 відсотків відповідно, залежно від глибини видобутку.

Починаючи з 1 січня 2018 року урядовим законопроектом передбачено зниження ставок на ренту до 20 відсотків та 10 відсотків відповідно до, залежно від глибини видобутку.

Проектом пропонується запровадити новий податковий інструмент у вигляді податкової надбавки до діючого податку на прибуток у розмірі 15 відсотків, передбачити врахування усіх капітальних витрат, що несуть компанії, на розвиток та облаштування нових свердловин.

О.Макеєва також повідомила, що урядовий законопроект додатково передбачає збереження ставки 70 відсотків для договорів про спільну діяльність. За її словами, ставка ренти 70 відсотків була введена саме за ініціативи народних депутатів та з метою припинення практики продажу газу підприємствами з державною часткою для комерційних цілей, та спрямування добутого газу виключно для формування ресурсу для потреб населення. В подальшому це дозволить забезпечити ціни на газ нижче міжнародного паритету протягом перехідного періоду до 2017 року і надати субвенції найбільш вразливим групам споживачів населенню. Вже 2 березня цього року загальний обсяг субвенцій був збільшений урядом з 12,5 млрд. грн. до 24,4 млрд. грн. Наступного року планується ще підвищення вказаних субвенцій.

Починаючи з 1 квітня 2017 року, планується повний перехід на вільний ринок газу, що надасть можливість встановити єдиний підхід в оподаткуванні незалежно від напрямків подальшої реалізації газу.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету щодо цих проектів - рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект за №2835 і не підтримувати законопроект за №2352а, поданий Кабінетом Міністрів.

За результатами голосування жоден із проектів не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу.

За результатами наступного голосування законопроекти не набрали голосів для направлення їх на доопрацювання.

Народні депутати 241 голосом підтримали пропозицію головуючого про повернення до розгляду цих проектів.

228 голосами законопроект за №2835 було прийнято за основу.

Парламентарії 234 голосами підтримали зміни до календарного плану проведення третьої сесії. Цими змінами передбачено, що з 12 по 16 жовтня народні депутати працюватимуть у комітетах.

За результатами голосування не підтримано проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» за №3116.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання В.Гройсман нагадав про прийняті зміни до календарного плану проведення третьої сесії, згідно з якими наступного тижня народні депутати працюватимуть у комітетах.

Він сказав, що доручає Апарату оприлюднити всі засідання комітетів з персональним відвідуванням, і там, де це можливо, онлайн-трансляцією.

В.Гройсман повідомив, що сьогодні він підпише доручення керівникам комітетів проаналізувати на засіданнях зареєстровані у Верховній Раді законопроекти, і визначити, які з них є пріоритетними для прийняття. «У нас є дві тисячі законів, які знаходяться у Парламенті. Частина з них достатньо невисокої якості», - зауважив він.

В.Гройсман також попросив «враховувати План законодавчого забезпечення реформ, у якому визначено 488 законів, які ми маємо прийняти на виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, коаліційної угоди, інших стратегічних документів - Стратегії 2020 і Програми діяльності Уряду».

В.Гройсман зазначив, що завдання на наступний тиждень якісно попрацювати, «щоб ми могли сформувати на три пленарних тижні, які відбудуться у листопаді, якісну систему розгляду законів».

Парламентарії продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу за №3072 доповів Заступник Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Діденко. Він зазначив, що проект передбачає внесення змін і доповнень до деяких законів України, які потребують приведення у відповідність у зв'язку з прийняттям Закону «Про ринок природного газу».

Доповідач зазначив, що прийняття законопроекту сприятиме становленню повноцінного ринку природного газу в Україні.

Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект було відхилено.

Головуючий поставив на голосування проект постанови «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» за №3116.

Народні депутати не підтримали проект постанови («за» - 176).

Проект Закону «Про заходи економічної стабілізації Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у зв'язку з тимчасовою окупацією території України» №2060а доповів голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко. Він зазначив, що метою законопроекту є створення умов для відновлення виробничої діяльності ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», припиненої внаслідок тимчасової окупації території України.

Проектом пропонується встановити до 1 січня 2017 року мораторій на стягнення заборгованості з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень стосовно підприємства та списати його податковий борг.

М.Мартиненко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу і в цілому.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до положень Закону України «Про ринок природного газу» (стосовно особливостей провадження господарської діяльності на ринку природного газу у перехідний період)» №2312а доповіла заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова. Вона обумовила прийняття законопроекту необхідністю приведення деяких законодавчих актів України у відповідність до спеціальних норм чинного Закону «Про ринок природного газу», а також з метою забезпечення передбачуваності та прогнозованості державного регулювання господарської діяльності на ринку природного газу шляхом усунення можливих колізій та неоднозначних тлумачень положень чинного законодавства.

Після закінчення обговорення головуючий поставив законопроект на сигнальне голосування.

Його результати показали недостатню кількість парламентаріїв, готових проголосувати за законопроект.

Головуючий зазначив, що голосування по законопроекту відбудеться на наступному пленарному засіданні.

На вимогу двох фракцій, які вимагали оголосити перерву або надати можливість для заяви головуючий надав слово для виступу народному депутатові Тарасу Пастуху.

Народний депутат продемонстрував відеоматеріали, на яких оприлюднено факти хабарництва посадовців Тернопільської міської ради.

Т.Пастух закликав колег поставити свої підписи під вимогою щодо перезавантаження Генеральної прокуратури.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у середу, 7 жовтня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.