Пленарні засідання Верховної Ради України 12 листопада 2015 року

У четвер, 12 листопада 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман перед відкриттям ранкового пленарного засідання підбив підсумки учорашнього пленарного засідання. Він нагадав, що вчора Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом, прийняла за основу три законопроекти, які передбачають конкурсний відбір керівників закладів культури та контрактну форму роботу в цій галузі, зробила серйозний крок вперед у питанні вдосконалення порядку передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

В.Гройсман стосовно порядку денного засідання повідомив, що сьогодні розглядатимуться законопроекти у рамках Дня економіки і дерегуляції, а також останній з пакету законів, необхідного для отримання безвізового режиму, який пов'язаний з гармонізацією законодавства України з Європейським Союзом щодо недискримінації, і питання ренти на газ.

Головуючий надав слово Прем'єр-міністру Арсенію Яценюку. Він підтримав рішення Голови Верховної Ради щодо проведення тематичних днів в стінах українського парламенту.

А.Яценюк зазначив, що загалом пропонується розглянути законопроекти, спрямовані на реформування декількох сфер. «До парламенту внесені закони, які вдосконалюють контроль за економічними концентраціями, закріплюють чіткий алгоритм нарахування штрафів, підвищують прозорість та публічність діяльність Антимонопольного комітету України. Одна з основних проблем української економіки - це монополії. Монополії, які створювались два десятки років. Монополії, які не дають розвиватись економічній конкуренції. Тому уряд просить підтримати пакет законодавства щодо боротьби з монополіями і прозорим, і жорстким розслідуванням будь-яких монопольних змов на українському ринку», - додав він.

Другий блок законопроектів - це управління державною власністю. «Ми передбачаємо в першу чергу необхідність запровадження прозорого і ефективного механізму управління об'єктами державної власності, а саме державними компаніями. Низка державних компаній залишається годувальницею і залишається корумпованим елементом в системі державної власності. Саме тому уряд пропонує прийняти відповідні закони, які дають можливість кардинально змінити систему управління об'єктами державної власності і залучати туди незалежних та іноземних радників і спостерігачів.

Також ми звертаємося до парламенту з тим, щоб прийняти закон про прозору і чесну приватизацію, а саме внести зміни до законодавства, які не будуть давати можливості українським олігархам купувати 5 відсотків акцій за низькою вартістю, а потім відлякувати іноземних інвесторів, які готові вкладати реальні інвестиції, які готові створювати робочі місця і купувати за високою ціною, але які не готові боротися з українськими  олігархами, які не дають можливості іноземному інвестору прозоро і чесно придбати відповідні об'єкти. Тому я прошу парламент сьогодні підтримати внесення змін до законодавства про приватизацію. І якщо ці зміни будуть прийняті, то перший основний об'єкт, який буде прозорий і чесно проданий, це Одеський припортовий завод, на публічному конкурсі», - зазначив А.Яценюк.

Наступний блок законів стосується залучення інвестицій: стимулювання державно-приватного партнерства, розширення преференцій для індустріальних парків і ліквідації схем рейдерства.

Четвертий блок - це реформа державного контролю. «Ми пропонуємо повернутися до мораторію на перевірку бізнесу. Також ми пропонуємо створити єдину інтегровану автоматизовану систему державного нагляду, щоб було зрозуміло, хто кого контролює, і кожен міг побачити, який безпосередньо вплив органів державної влади на такий контроль. І пропонуємо підвищити правовий захист бізнесу.

Четвертий останній блок - це скорочення дозвільної документації. Уряд пропонує скасувати ліцензії експорту та імпорту на спирт і на тютюнову продукцію, а також уряд пропонує скасувати 22 дозвільних документа в агропромисловому комплексі», - пояснив урядовець.

А.Яценюк звернувся до парламентаріїв з проханням активно підтримати законопроекти, запропоновані урядом.

Народні депутати розпочали розгляд законопроектів.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України» №2102 доповів голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук. Він зазначив, що проектом пропонується запровадити процедуру громадського контролю за діяльністю Антимонопольного комітету. В цілому запропоновані зміни дають можливість забезпечити прозорість і публічність в діяльності Антимонопольного комітету. Паралельно зберігаються інтереси суб'єктів господарюючої діяльності про захист їхньої комерційної таємниці. Також законопроект сприяє реалізації прав доступу до публічної інформації.

Доповідач повідомив, що до законопроекту надійшло 26 поправок і лише чотири з них пропонується відхилити.

Під час розгляду автори тих поправок, які Комітет пропонує відхилити, не наполягали на їх підтвердженні.

Верховна Рада 263 голосами прийняла законопроект у другому читанні та в цілому.

Законопроект «Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції» №2431 доповіла народний депутат Вікторія Пташник. Вона зазначила, що проект спрямований на впровадження політики Антимонопольного комітету щодо визначення розмірів штрафних санкцій.

В.Пташник нагадала, що законодавством передбачена лише верхня межа розмірів штрафних санкцій і немає ніяких правил, ніякого порядку калькуляції даних штрафних санкцій. Законодавство навіть не передбачає, якими є пом'якшуючі та обтяжуючі обставини при визначенні Антимонопольним комітетом штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відсутність такого регулювання приводить до неоднакового застосування законодавства і на практиці відомі випадки, коли на окремих порушників накладалися мільйонні штрафні санкції.

«Україна взяла на себе зобов'язання закріпити і запровадити відповідні методики, якими визначатимуться принципи калькуляції штрафних санкцій, зокрема, це зобов'язання було взяте Угодою про асоціацію з ЄС, і саме тому на подолання даної проблеми направлений даний законопроект», - пояснила доповідачка.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

267 голосами парламентарії підтримали законопроект за основу.

Народний депутат Вікторія Пташник доповіла наступний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)» №2168а. Вона зазначила, що законопроект дозволить створити умови для зменшення якраз невиправданого існуючого адміністративного тиску з боку Антимонопольного комітету на суб'єктів господарювання і в той же час створить сприятливі умови для покращення функціонування наших інвесторів на українському ринку.

«Даний законопроект направлений на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Він є однією з умов отримання Україною чергового траншу макрофінансової допомоги», - наголосила народний депутат.

Альтернативний проект за №2168а-1 доповів народний депутат Михайло Головко. Він повідомив, що законопроектом передбачається більше, ніж попередній проект, переваг за рахунок встановлення більш ліберального порядку розгляду заяв про концентрацію.

Профільний Комітет з питань економічної політики рекомендує прийняти за основу проект №2168а.

Народні депутати 287 голосами підтримали рішення комітету.

Головуючий запропонував, застосувавши процедуру ad hoc, повернутися до розгляду законопроекту щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу №3442, розглянути його і прийняти рішення.

227 голосами парламентарії підтримали дану пропозицію.

В.Гройсман запропонував прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому.

Кілька голосувань не дали позитивного результату.

Головуючий оголосив перерву в засіданні для проведення консультацій.

Після перерви В.Гройсман перед тим, як повернутися до розгляду законопроекту №3442, зачитав норму законопроекту, яку пропонується внести до Кодексу законів про працю України.

В.Гройсман після цього наголосив: «Мова йде про те, що якщо людина працює, ми не маємо права її просто дискримінувати. Я хочу ще раз підкреслити, що основними цінностями будь-якої держави є людина і її права. Ми виступаємо за сімейні цінності. І ні в якому разі, я чую якісь фейки, які говорять про те, що в Україні можуть бути якісь одностатеві шлюби. Не дай Бог, щоб це відбулося і ми ніколи це не будемо підтримувати.

Ми говорили щойно із Прем'єр-міністром і, очевидно, що нам потрібно утверджувати сімейні цінності. І я думаю, що може з'явитися в уряді спеціально уповноважена людина з питань сім'ї, сімейних цінності. І ми доведемо всьому світові і собі, що ми згідні виконувати і здатні свої зобов'язання перед світом і ми готові бути частиною цивілізованого європейського світу. Це дасть можливості 46 мільйонам отримати безвізовий режим, нормально подорожувати і Україні підтвердити свою готовність до виконання взятих на себе зобов'язань».

Головуючий запропонував застосувати процедуру ad hoc повернутися до законопроекту №3442 для того, щоб зараз його розглянути і прийняти по ньому рішення.

234 голосами законопроект був прийнятий в цілому.

Народні депутати включили до порядку денного сесії кілька законопроектів.

За пропозицією авторів розгляд законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення» №2835, який мав розглядатися повторно у другому читанні, було перенесено.

Парламентарії розглянули кілька проектів постанов про звільнення суддів і ухвалили відповідні рішення.

Народні депутати далі розглянули проекти постанов про обрання окремих народних депутатів членами комітетів Верховної Ради України восьмого скликання. Вони підтримали постанову про обрання народного депутата Сергія Березенка членом Комітету з питань охорони здоров'я.

Інший проект постанови про обрання народного депутата Ірину Луценко членом Комітету у закордонних справах не був підтриманий.

Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко виступив із заявою від двох фракцій, які вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу.

О.Ляшко повідомив, що фракції вимагають від парламентської більшості невідкладно прийняти закон про скасування рентної плати на видобуток газу, який зараз був знятий із розгляду на засіданні парламенту.

«Уряд і парламентська більшість заблокували прийняття цього закону. Учора на комітеті провели поправку про те, що переноситься зниження рентної плати на 2016 рік. Це рішення є безвідповідальне. Це рішення є аморальне по відношенню до мільйонів українських громадян, які не можуть сьогодні звести кінці з кінцями, які з острахом чекають ті платіжки, вони не мають можливості заплатити комунальні послуги. Парламент приймає рішення і переносить розгляд цього питання майже на 2 тижні», - заявив О.Ляшко.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності» №3062 доповів Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Він зазначив, що метою законопроекту є створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектора економіки та запровадження ринкових методів управління суб'єктами господарювання державного сектора економіки.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу, встановивши, що у державному унітарному підприємстві за рішенням суб'єкта управління об'єктами державної власності створюється наглядова рада. Зокрема, пропонується визначити органи управління державним унітарним підприємством та встановити, що наглядова рада державного унітарного підприємства є органом, що здійснює захист прав держави, і в межах компетенції, визначеної статутом та законом, контролює та регулює діяльність керівника підприємства.

Проектом також пропонується внести зміни до Закону «Про управління об'єктами державної власності», якими створити правові підстави для включення до складу органів управління суб'єктів господарювання державного сектору економіки незалежних членів наглядових рад, що забезпечить підвищення ефективності управління об'єктами державної власності.

А.Абромавичус, завершуючи, зазначив, що всі новації законопроекту розроблені у відповідності до стандартів ОЕСР, рекомендацій Міжнародного валютного фонду і він включений до Програми діяльності уряду.

Міністр попросив народних депутатів підтримати дану ініціативу, яка, за його словами, «вкрай необхідна для подолання корупції в державному секторі».

Верховна Рада 244 голосами прийняла законопроект за основу.

Народні депутати прийняли рішення з обговорених питань.

Парламентарії 243 голосами прийняли за основу законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров'я» №2495 та постанови «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» №2493а і «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та «Про заходи пов'язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» №1477.

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо уточнення та приведення у відповідність об'єкту оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування» №2229.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів підготовлений до другого читання законопроект «Про Державне бюро розслідувань» №2114, який народні депутати розглянули повторно.

А.Кожем'якін повідомив, що до повторного другого читання від народних депутатів надійшло 83 пропозиції та поправки. Загалом до проекту надійшло 206 поправок та пропозицій, з них враховано 120, 87 - відхилено.

Голова Комітету коротко охарактеризував законопроект: на Державне бюро розслідувань планується покласти обов'язки щодо розслідування злочинів, які зараз підслідні прокураторі, а саме, злочинів вчинених вищими посадовими особами, державними службовцями, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України та військові злочини. Таким чином, прокуратуру буде остаточно позбавлено функції досудового розслідування.

Доповідач далі повідомив, що на засіданні Комітету велася палка дискусія: що це повинен бути за орган, яким має бути його статус: чи центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, або державний правоохоронний орган. Члени Комітету схилилася до думки, що цей орган має бути в системі центральних органів виконавчої влади. «Водночас ми дійшли згоди, і це головне, що послужило відправленням законопроекту на повторне друге читання, це те, що призначення директора ДБР буде відбуватися за поданням Прем'єр-міністра Президентом України.

А.Кожем'якін також зазначив, що Комітет пропонує визначити у законі граничну чисельність працівників ДБР, встановивши, що у ДБР має працювати одна тисяча 500 працівників.

Комітет врахував правку, якою пропонується встановити, що Державне бюро розслідувань використовує гласних і негласних, штатних та позаштатних працівників у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Запропоновано слова «в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України» замінити словами «на підставах та в порядку, встановлених законом», оскільки Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає цього порядку, а порушене питання є предметом регулювання Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».

Голова Комітету доповів про інші враховані правки під час доопрацювання проекту. Він зазначив, що «цей законопроект наближає нас до Європи і робить правоохоронні органи України більш цивілізованими і професійними».

Верховна Рада 241 голосом прийняла законопроект в цілому.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» щодо формування та виконання державного оборонного замовлення» №2090а доповів Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Він зазначив, що цей законопроект розроблено в рамках Програми діяльності уряду і ним пропонується: запровадження стратегічного планування в оборонній сфері і спрощення процедур закупівлі в умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану та на період проведення антитерористичної операції, запровадження системи формування проекту основних показників державного оборонного замовлення на трирічний період (чого раніше не було), уточнення терміну «державний замовник», розширення списку продукції оборонного призначення в частині іншого військового майна, яке забезпечує життєдіяльність і функціонування Збройних Сил України та інших військових формувань.

Проектом також пропонується скоротити строки затвердження Кабінетом Міністрів проекту основних показників державного оборонного замовлення до одного місяця з дня набрання чинності Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також здійснення закупівель, постачання продукції, виконання робіт та послуг винятково по оборонному замовленню в умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану та на період проведення антитерористичної операції.

Урядовець, завершуючи доповідь, зазначив, що очікуваний ефект від прийняття цього законопроекту - спрощення та прискорення процедури формування показників державного оборонного замовлення та його виконання, чітке визначення правил формування ціни на продукцію оборонного замовлення.

Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також зазначив, що «це - надважливий документ, який дозволить нам розвивати, з одного боку, оборонно-промисловий комплекс, з іншого боку, вдало розвивати наші Збройні сили і робити відповідну, адекватну відповідь на російську агресію проти нашої незалежності, проти нашого суверенітету, територіальної цілісності».

Під час обговорення у сесійній залі відбулася дискусія з приводу того, чому саме Мінекономрозвитку мусить приймати стратегічно важливі рішення щодо державного оборонного замовлення?

Зазначалося, що не всі оборонні підприємства знаходяться в управлінні однієї структури, багато підприємств, які виконують державне оборонне замовлення, знаходяться в підпорядкуванні різних міністерств. Але, зазначив народний депутат П.Кишкар, є одне застереження: стратегічним документом щодо виконання ДОЗ не є бюджет. За його словами, стратегічним документом для підготовки державного оборонного замовлення є Державна програма розвитку військово-промислового комплексу, Державна програма реформ і розвитку військово-промислового комплексу, яких не існує. «На виконання Воєнної доктрини, на виконання Стратегії національної безпеки України ці документи мусять бути розроблені і Мінекономрозвитку спільно з Міністерством оборони мусить працювати для формування правильного державного оборонного замовлення», - зазначив він.

238 голосами народні депутати підтримали законопроект за основу.

Народні депутати обговорили законопроект «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» №2449.

Народні депутати за результатами сигнального голосування не підтримували прийняття законопроекту за основу («за» - 169).

Головуючий озвучив пропозицію народних депутатів-жінок позбавити народного депутата А.Тетерука права брати участь у п'яти пленарних засіданнях.

Пропозиція не була підтримана («за» - 106 голосів).

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень з питань діяльності Національного антикорупційного бюро України» за №2183а доповів народний депутат Юлій Мамчур. Один з авторів обґрунтував прийняття законопроекту необхідністю створити належні умови як для започаткування роботи Національного антикорупційного бюро, так і для його ефективної діяльності в майбутньому.

Ю.Мамчур запропонував у цьому зв'язку встановити, що відкритий конкурс на зайняття посад у центральному управлінні Національного антикорупційного бюро України розпочинається у чотиримісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», тобто з 25 травня 2015 року (за чинною редакцією конкурс має бути завершений до цієї дати).

З метою недопущення витоку інформації з обмеженим доступом законопроектом пропонується передбачити, що призначення на посади працівників Національного антикорупційного бюро України, перебування на яких становить державну таємницю, здійснюється за результатами закритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Національного антикорупційного бюро.

Проектом також пропонується вирішити питання початку діяльності Національного антикорупційного бюро України, передбачивши, що назване Бюро розпочинатиме свою діяльність з дня, наступного за днем опублікування рішення Директора Національного антикорупційного бюро України про початок діяльності Національного антикорупційного бюро України в газеті «Урядовий кур'єр».

Законопроектом також удосконалюються положення Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» в частині умов оплати праці працівників Національного антикорупційного бюро, у тому числі осіб начальницького складу та пропонується встановити, що територіальне управління очолюватиме керівник, а не директор, як визначено зараз.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній раді прийняти законопроект у першому читанні.

За результатами сигнального голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів («за» - 161).

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)» за №2531а доповів Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Він зазначив, що одним із важливих завдань уряду є поліпшення умов для ведення бізнесу, зменшення адміністративного тиску на суб'єктів господарювання. У цьому зв'язку постала необхідність створення прозорої та відкритої електронної системи державного нагляду (контролю), яка дозволить мати доступ до інформації про всі заходи державного нагляду (контролю), що у свою чергу сприятиме захисту від зайвого втручання посадових осіб контролюючих органів у діяльність суб'єктів господарювання при проведенні заходів державного нагляду (контролю).

Законопроектом пропонується запроваджується створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з інформацією про всі заходи державного нагляду (контролю). Також, законопроектом посилюється відповідальність посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за не внесення або внесення недостовірної інформації до цієї системи.

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати 238 голосами підтримали рішення профільного комітету.

Головуючий вніс на розгляд пропозицію керівників фракцій зараз розглянути позачергово законопроект «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональному навчанні» №3428.

Законопроект, внесений Президентом України і визначений ним як невідкладний для позачергового розгляду, доповів заступник Міністра оборони Іван Руснак.

Верховна Рада 238 голосами схвалила рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил Сполучених Штатів Америки, інших держав - членів НАТО та держав - учасниць програми «Партнерство заради миру» на територію України у листопаді-грудні 2015 року для участі у багатонаціональному навчанні з підготовки підрозділів збройних сил.

Законопроект «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за №3153 доповів голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. Він зазначив, що проектом пропонується запровадити повне обмеження на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) до 30 червня 2016 року (крім проведення планових заходів Державною ветеринарною та фітосанітарною службою в частині перевірки безпечності та якості харчових продуктів), а також запровадити обмеження на позапланову перевірку, яка може бути проведена тільки на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Таке звернення повинно бути розглянуте та погоджене ДРС.

В.Галасюк повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.

Законопроект 247 голосами було прийнято за основу.

Народні депутати не підтримали законопроект в цілому.

Парламентарії розглянули ще кілька законопроектів у першому читанні, які стосувалися вдосконалення чинного законодавства в економічній сфері.

За результатами голосування за основу були прийняті законопроекти: «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду» №2418а; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання здійснення окремих напрямів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №2422а; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності» №2498а.

Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому проект Закону «Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №2317а.

Народні депутати не підтримали пропозиції головуючого про розгляд законопроектів «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо скасування ввізного мита на електромобілі» №1674, «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування ввезення та постачання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами» №1912 і «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про господарські товариства» (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю) №2757.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у п'ятницю, 13 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.