Пленарне засідання Верховної Ради України 17 лютого 2016 року, на якому не було прийнято жодного законопроекту

У середу, 17 лютого, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, зазначив: «Учора те, що з одного боку, парламент визнав роботу уряду незадовільною, а з іншого боку навіть не спромігся дати необхідну кількість голосів для того, щоб відправити цей уряд у відставку, не вирішило жодної кризи, а навпаки, її поглибило».

В.Гройсман наголосив, що рішення щодо виходу зі складної політичної ситуації має бути знайдене вже найближчим часом. «Все абсолютно просто: або протягом тижнів буде знайдено рішення в парламенті політичними силами і запропоновано модель виходу з цієї ситуації, або той уряд має бути повністю перезавантажений, а якщо потрібно, і цей парламент. По-іншому бути просто не може», - сказав він.

Народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями. У виступах вони дали оцінку учорашнім подіям у Верховній Раді, зокрема, висловили свої думки щодо результатів голосування за проект постанови про резолюцію щодо недовіри Кабінеут Міністрів.

Парламентарії далі розглянули питання ратифікації.

Проект Закону»Про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» №0081 доповів заступник міністра інфраструктури Володимир Омелян. Він повідомив, що законопроект розроблено з метою проведення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Протоколом відповідно до положень Закону України «Про міжнародні договори України».

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету - рекомендувати Верховній Раді ратифікувати Протокол.

Вона також зазначила, що в результаті ратифікації Протоколу та подальшої його реалізації будуть завершені внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Протоколом та практичної реалізації положень основної Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, який був учинений 26 вересня 2014 року в м. Мікулов.

За словами доповідачки, ратифікація Протоколу створить належні умови для активізації співробітництва країн Карпатського регіону, спрямованого на забезпечення розвитку сталого вантажного і пасажирського транспорту та відповідної транспортної інфраструктури в Карпатах, сприяння сталому розвитку регіону.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій після завершення обговорення поставив законопроект на сигнальне голосування. 175 парламентаріїв проголосувало «за». Рішення щодо законопроекту буде прийнято пізніше.

Проект Закону «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» №0085 доповів заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Він повідомив, що Україною було подано заявку щодо приєднання до Угоди СОТ 9 лютого 2011 року. Проект початкової пропозиції, в якому зазначені переліки замовників та послуг, що закуповуються ними, на які буде поширюватися дія цієї Угоди, було підготовлено та передано на розгляд у 2012 році. За результатами переговорів та опрацювання коментарів окремих країн - членів Угоди СОТ до початкової пропозиції України було підготовлено фінальну пропозицію України щодо приєднання до Угоди СОТ.

Доповідач також нагадав, що під час засідання Комітету СОТ з питань державних закупівель, яке відбулося 11 листопада 2015 року, Сторонами Угоди СОТ було ухвалено рішення про приєднання України до Угоди СОТ, що підтверджується Рішенням Комітету про приєднання України до Угоди про державні закупівлі від 16 листопада 2015 року (далі - Рішення).

За словами урядовця, Угода СОТ є однією з найбільш вагомих міжнародних угод у сфері державних закупівель, яка визначає рамкові вимоги до здійснення державних закупівель країнами, що є Сторонами Угоди СОТ, а саме 44 країни-члени (включаючи 28 країн ЄС, а також США, Японію, Канаду, Гонконг-Китай, Сінгапур, Корею та ін.).

Заступник міністра також зазначив, що приєднання України до Угоди СОТ та запровадження положень Угоди на території України стане своєрідним сигналом міжнародній спільноті, про те, що Україна проводить правильну політику реформування системи державних закупівель, створює ефективне та прозоре торгівельне середовище зі зменшенням корупційної практики. При цьому реалізація положень Угоди сприятиме активнішій інтеграції України з ЄС.

На сьогодні у відповідності з національним законодавством, ринок державних закупівель України відкритий для всіх країн учасниць Угоди, проте ринки Сторін Угоди закриті для українського бізнесу, що є ще однією вагомою причиною прийняття закону.

Прийняття законопроекту забезпечить засади для відкриття ринків державних закупівель країн-учасниць Угоди для участі постачальників товарів та послуг у закупівлях; підвищить рівень конкурентоздатності України на міжнародних ринках й зростанню обсягів вітчизняного експорту; створить імідж країни, яка реалізує у сфері державних закупівель кращі міжнародні стандарти.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету, який ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону в цілому.

Г.Гопко також зазначила, що в результаті приєднання до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі та подальшої її реалізації відбудеться відкриття та доступ українським компаніям до нових міжнародних ринків збуту з річним обсягом закупівель 1.7 трильйонів доларів США. Це сприятиме створенню іміджу країни, яка реалізує у сфері державних закупівель кращі міжнародні стандарти та проактивній антикорупційній політиці; залучення на ринок України міжнародних інвесторів.

За результатами сигнального голосування законопроект набрав лише 159 голосів. Рішення щодо нього буде прийнято на наступному пленарному засіданні.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії Російської Федерації проти України №4042.

Вона повідомила, що у зв'язку з наближенням другої річниці окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь Комітет на своєму засіданні 5 лютого розглянув питання щодо доцільності звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії Російської Федерації проти України.

В ході обговорення члени Комітету висловили занепокоєння системним, цілеспрямованим і масштабним характером порушень російською окупаційною владою основоположних прав і свобод людини та прав корінних народів в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, окремих районах Донецької та Луганської областей як наслідок триваючої досі збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя шляхом насильницького захоплення частини української території підрозділами збройних сил Російської Федерації, організації та проведення незаконного «референдуму», штучного створення незаконних та підконтрольних Кремлю місцевих органів влади.

На думку членів Комітету, звернення Парламенту України до міжнародного співтовариства із закликом засудити насильницькі дії РФ на території України та сприяти посиленню політико-дипломатичного тиску на російську окупаційну владу з метою відновлення юрисдикції України в межах її міжнародно визнаних кордонів сприятиме посиленню комунікації нашої держави з її міжнародними партнерами. Це стане черговим доказом незмінної позиції України, яка полягає в тому, що повага до норм міжнародного права та дотримання основоположних прав і свобод людини і громадянина є фундаментальним обов'язком кожної держави, а їхнє порушення є неприпустимим та має одностайно засуджуватися міжнародною спільнотою.

Окремо, члени Комітету відзначили важливість прийнятої 4 лютого 2016 року Резолюції Європейського Парламенту, у якій рішуче засуджується незаконна анексія Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і вказується на безпрецедентно критичну ситуацію із дотриманням прав людини на півострові, системні атаки російської окупаційної влади на основоположні права і свободи усіх незгодних з її політикою, у першу чергу кримських татар та етнічних українців, наголошується на придушенні будь-яких демократичних проявів і свобод у Криму, включаючи припинення функціонування вільних засобів масової інформації, та започатковується новий міжнародний переговорний механізм з відновлення суверенітету та територіальної цілісності України шляхом деокупації АР Крим та м. Севастополя у форматі «Женева плюс» із безпосереднім залученням до цього процесу інституцій Європейського Союзу.

Г.Гопко повідомила, що члени Комітету прийняли рішення внести на розгляд Верховної Ради проект Постанови «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії Російської Федерації проти України» та рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому та затвердити Звернення.

Парламентарії підтримали необхідність прийняття такого звернення.

Під час виступів вони також звертали увагу на те, що зараз розглядаються важливі законопроекти у майже порожньому залі.

Після завершення виступів головуючий поставив законопроект на сигнальне голосування - «за» проголосувало 117 парламентаріїв.

Рішення щодо законопроекту народні депутати ухвалять на наступному пленарному засіданні.

Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій у зв'язку із загрозами життю заручників, що утримуються російськими бойовиками на території окремих районів Донецької та Луганської областей №4071 доповіла народний депутат Ірина Геращенко. Вона нагадала, що з моменту підписання Мінських угод 12 лютого ц.р. минув рік.

За словами народного депутата, Україна залишається відданою їх безумовному виконанню, так само як і дотриманню Мінських домовленостей, що були досягнуті у вересні 2014р. З цією метою вживаються всі можливі заходи.

«Проте, за рік, який минув, ми неодноразово переконувалися, що підтримувані Російською Федерацією бойовики не вважають відновлення мирного життя своїм першочерговим завданням. Останні заяви представників окремих районів Донецької і Луганської областей містять загрози на адресу громадян України, приховані під фальшивими юридичними обґрунтуваннями.

Стала практика терору, переслідувань і шантажу з боку російських окупаційних сил та бойовиків в окремих районах Донецької та Луганської областей набула особливо жорстокого насильницького характеру стосовно захоплених заручників з числа місцевих мешканців, журналістів, волонтерів, офіцерів Збройних Сил України. Станом на сьогодні у нелюдських умовах у заручниках утримуються 137 громадян України, невідомою залишається доля 694 громадян України», - зазначила народний депутат.

І.Геращенко висловила занепокоєння з приводу нещодавно озвучених погроз щодо готовності застосовувати по відношенню до заручників смертну кару.

Народний депутат повідомила про підготовлене Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій у зв'язку із загрозами життю заручників, що утримуються російськими бойовиками на території окремих районів Донецької та Луганської областей, у якому, зокрема, наголошується:

«Відчуваючи стурбованість і відповідальність за безпеку і життя громадян України, які перебувають у заручниках держави-агресора та контрольованих нею сил, Верховна Рада України закликає парламенти іноземних держав, парламентські асамблеї та міжнародні організації:

використати усі наявні механізми на урядовому, парламентському та неурядовому рівні і дати чіткий сигнал Російській Федерації про неприпустимість застосування смертної кари та інших методів нелюдського та такого, що принижує людську гідність, поводження щодо заручників та місцевих мешканців окупованої нею території окремих районів Донецької та Луганської областей».

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій після завершення обговорення повідомив, що в сесійні залі немає голосів для прийняття позитивного голосування. Він зазначив, що рішення щодо обговорених законопроектів буде прийматися на наступному пленарному засіданні.

А.Парубій закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне управління Верховної Ради України.