​Пленарні засідання Верховної Ради України 3 листопада 2016 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив ранкове засідання. Парламентарії за пропозицією головуючого привітали військовослужбовців з Днем ракетних військ і артилерії. Народні депутати приступили до розгляду питань дерегуляції та розвитку бізнес-клімату.

Прийнято за основу проект Закону «Про медіацію».

Законопроектом №3665 пропонується запровадити інститут медіації в Україні та визначити правові основи надання послуг медіації на професійних засадах, поширити практику мирного вирішення спорів позасудовими методами та забезпечення збалансованих взаємовідносин між інститутом медіації та судовою системою, а також принципи та порядок проведення медіації, а також статус медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації, та засади державної політики в сфері медіації.

Згідно з проектом, «медіація - альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участі медіатора досягти згоди для вирішення їх спору;

медіатор - незалежний посередник, який допомагає сторонам спору у його вирішенні шляхом медіації;

сторони медіації - фізичні, юридичні особи та/або групи осіб, які прагнуть врегулювати свій спір за допомогою медіації;

учасники медіації - медіатор (медіатори), сторони медіації, їх представники, законні представники, перекладач, експерти та інші особи визначені за домовленістю сторін медіації».

Проектом пропонується встановити, що «медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.

Дія цього Закону поширюється на медіацію як в конфліктах (спорах) між резидентами України, так і у конфліктах (спорах) за участю нерезидентів, якщо сторони медіації погодились, що процедура медіації буде проведена на території України.

Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження.

Якщо сторона медіації вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, медіація може бути проведена виключно щодо обсягу та способу компенсації завданої цим злочином шкоди».

Проектом також пропонується закріпити гарантії дотримання прав третіх осіб, зокрема, передбачити, що медіація має бути припинена, якщо виявляється, що спір стосується чи може зачіпати права або законні інтереси третіх осіб, які не беруть участі в процедурі медіації, і за різних причин залучити таких осіб до процедури медіації неможливо.

При цьому, побоювання щодо можливого затягування процедури медіації недобросовісними сторонами є необґрунтованими, так як на відміну від третейського або судового процесу, будь-яка зі сторін у будь-який час може припинити процедуру медіації.

Ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)».

Документом вдосконалюються процедури укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), бухгалтерського обліку та фінансової звітності, валютного контролю для операцій з експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності.

Закон ухвалено з урахуванням відповідних техніко-юридичних правок.

Відповідний законопроект зареєстровано за №4496.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Законодавчим актом внесено зміни до 14 статей Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Такі зміни, зокрема, стосуються:

поширення дії закону на відносини, що виникають при здійсненні заходів державного контролю органами державної фіскальної служби, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

розширення переліку основних принципів державного нагляду (контролю), зокрема закріплення презумпції правомірності поведінки суб’єкта господарювання (за аналогією з презумпцією правомірності рішень платника податку, закріпленої у ст. 4 Податкового кодексу України) та недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності;

планування заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) виключно на річний період зі скасуванням квартальних планів та встановлення заборони на їх зміну;

встановлення жорстких обмежень періодичності та тривалості планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю);

конкретизації та звуження підстав для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), встановлення порядку повідомлення суб’єкта господарювання про здійснення такого заходу;

уточнення (звуження) обсягу повноважень органів державного нагляду (контролю);

розширення обсягу прав суб’єктів господарювання при здійсненні державного нагляду (контролю), зокрема розширення підстав для відмови в допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) та надання права вимагати припинення здійснення заходів державного нагляду (контролю) при перевищенні максимальних строків його проведення;

звільнення суб’єкта господарювання, посадових осіб суб’єкта господарювання - юридичної особи від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання;

розширення положень щодо консультативної підтримки суб’єктів господарювання органам державного нагляду (контролю); звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання, якщо вони діяли відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю);

розширення прав громадських об’єднань щодо представництва та захисту прав суб’єктів господарювання у сфері державного нагляду (контролю).

Згідно з Законом, «Заходи контролю здійснюються органами державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації».

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №2418а.

Ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)».

Відповідно до закону, передбачається встановлення єдиного порядку стягнення адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державного нагляду (контролю) за фактами встановлених порушень.

Відповідний законопроект зареєстровано за № 2531а.

Прийнято Закон «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Законом передбачено встановити до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з Законом, «до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі – Державна регуляторна служба));

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби».

Законом встановлено, що «для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів».

Законом також встановлено, що «Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється».

Закон прийнято з внесенням необхідних техніко-юридичних поправок.

Проект Закону зареєстровано за №3153.

Головуючий закрив ранкове засідання.

Після 16.00 головуючий відкрив вечірнє засідання Верховної Ради України.

Народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Розглядаються питання житлово-комунального господарства.

Прийнято Закон «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Законодавчим актом визначено комплекс заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств теплоенергетики та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення.

Законом передбачено врегулювати кредиторську заборгованість підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожитий природний газ та електричну енергію, що виникла в умовах неповного фінансування передбачених державним та/або місцевими бюджетами видатків для розрахунків за теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення, спожиті підприємствами, організаціями та установами, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів; неповної оплати видатків, передбачених бюджетами всіх рівнів на фінансування пільг та субсидій, встановлених законодавством відносно оплати за енергоносії; неповної та/або невчасної оплати видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги опалення та водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню і організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів.

Закон доповнено статтею 6 «Реструктуризація заборгованості підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за спожиту електричну енергію».

Прикінцевими та перехідними положеннями встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом доручено:

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розрахунки пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, їх виплату у грошовій формі.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №5273.

Ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованої території та з населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

Документ стосується статусу тимчасово переміщеного вищого навчального закладу, продовження строку дії акредитаційних сертифікатів, встановлення нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника, особливостей виконання окремих договірних зобов’язань переміщеними вищими навчальними закладами (науковими установами) на період проведення антитерористичної операції та врегулювання окремих питань трудових відносин.

Відповідний законопроект зареєстровано за №4718.

Прийнято за основу проект Закону «Про Вищу раду правосуддя».

Законопроект №5180 пропонується закріпити інструменти конституційної моделі Вищої ради правосуддя для забезпечення незалежності судової влади і її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності суспільству.

Проектом передбачається встановити: юридичний статус ВРП як колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі; порядок обрання (призначення) на посади членів ВРП за прозорими процедурами; підстави для звільнення члена ВРП з посади та підстави припинення його повноважень; порядок розгляду питань, що належать до повноважень ВРП, стосовно: формування суддівського корпусу; розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність; дисциплінарного провадження щодо суддів; розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; звільнення судді з посади тощо.

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України «Про Вищу раду юстиції» втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя. Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції.

Проектом Закону також передбачено механізм дообрання членів Вищої ради правосуддя на заміну тих, повноваження яких припиняються.

Законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу торгівельного мореплавства, Кримінально-виконавчого кодексу, а також законів «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про державну таємницю».

Парламентарії розглянули питання про обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України восьмого скликання.

Озвучені першим заступником голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павлом Пинзеником узгоджені пропозиції за результатами голосування не були підтримані.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»