​Пленарне засідання Верховної Ради України 4 листопада 2016 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши пленарне засідання, повідомив, що у засіданні беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Розпочалася «година запитань до Уряду».


Головуючий надав слово для виступу Міністру соціальної політики Андрію Реві.

Темою його виступу стала актуальна проблема, яка широко обговорюється громадськістю - пропозиції Кабінету Міністрів щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати в Україні удвічі з 1 січня 2017 року.

Урядовець звернув увагу на те, що це рішення не було спонтанним. Уряд затвердив його операційним планом ще 27 травня 2016 року. У четвертому розділі «Соціальна і гуманітарна політика» було передбачено зростання з метою підвищення вартості праці, соціального захисту працюючих громадян. До четвертого кварталу було заплановано розробити нову модель і методологію визначення мінімальної заробітної плати, яка дала б змогу встановити її на рівні вищого від прожиткового мінімуму працездатних осіб з метою стимулювання громадян до праці, легалізації відносин у сфері оплати праці та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

За його словами, реформа опрацьовувалася Міністерством, профспілками та роботодавцями протягом останніх шести місяців. «Особливо ретельно було проаналізовано стан оплати праці в країні під час укладання Генеральної угоди сторонами соціального діалогу. Адже ситуація, що склалася у цій сфері, є критичною», - наголосив урядовець і продовжив - «Затверджений розмір мінімальної заробітної плати порівняно з фактичним прожитковим мінімумом становить лише 47 відсотків, що сприяє поширенню масштабної бідності».

Доповідач на слайдах показав, що відбувається у співвідношеннях мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. У проекті Державного бюджету України на 2017 рік, поданого Урядом до Верховної Ради 15 вересня передбачалося, що мінімальна заробітна плата зросте протягом наступного року на 10,1 відсотка при зростанні індексу інфляції на 8,1 відсотка.

А.Рева пояснив: чому саме - 3200 гривень? Він повідомив, що продовжують лунати різні пропозиції. Він нагадав, що згідно з Законом «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від прожиткового мінімуму. Врахування цього соціального стандарту при визначенні мінімальної заробітної плати дає змогу забезпечити мінімальні соціальні потреби громадян у споживанні товарів і послуг. «Уряд на своєму засіданні 11 жовтня поточного року затвердив оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для визначення фактичного прожиткового мінімуму. Це було зроблено вперше за останніх 16 років з часу реалізації Закону «Про прожитковий мінімум». Обрахунок вартісної величини цих наборів і визначив рівень прожиткового мінімуму у 2017 році у 3200 гривень. Тобто, мінімальна заробітна плата відповідатиме фактично соціальному стандарту, як цього вимагає закон. І це в Україні буде досягнуто вперше за роки незалежності. Це означає, що такий рівень дає змогу захистити рівень працівників з низькими доходами, зменшити рівень бідності серед працюючих громадян та сімей з дітьми, стимулювати до праці тих працездатних громадян, які не працюють і отримують соціальну допомогу», - зазначив А.Рева.

Міністр далі поінформував про те, де Уряд планує взяти ресурси на реформування мінімальної заробітної плати, доповів про стан справ у соціальній справі.

А.Рева також поінформував про законодавчі пропозиції уряду, необхідні для прийняття Закону «Про державний бюджет України на 2017 рік» з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати удвічі.

Міністр також повідомив про те, що уряд працює й над підвищенням рівня пенсійного забезпечення.

Міністр культури Євген Нищук доповів про нову філософію у формуванні культурної політики. Він зазначив, що зараз українська громада очікує від Міністерства культури консолідованих, комплексних дій на обраному шляху реформування країни. «Якими нас хочуть бачити, якими нас можуть бачити, якими ми є зрештою у світі», - додав він.

Міністр поінформував про конкретні механізми, які вже імплементує Мінкультури для досягнення «тієї самої духовності, для культурного розвитку, для всебічного розвитку особистості, естетичного виховання молоді, розвитку людського ресурсу, що призведе до покращення в усіх сферах- економічній, соціальній».

За його словами, для зміни моделі, закладеної ще в радянські часи, потрібно реформувати систему врядування у культурній галузі.

Міністр поінформував про реорганізацію Міністерства, яке отримало нові, раніше йому не притаманні, функції. Зокрема, розширено рамки компетенції, відбулося реформування тих інституцій, які знаходяться у сфері впливу Міністерства. Зараз відомство працює над осучасненням культурних локальних інституцій. «Все це було відображено у пріоритетних кроках уряду і все це ми намагаємося результативно здійснювати», - додав він.

Є.Нищук далі зазначив, що відбувається трансформація згори до низу. При цьому горизонтальні зв’язки також актуалізуються. Трансформуються також і комунікації в системі управління, міжвідомчі стосунки, працює модель Уряду «людина- громадянське суспільство». «Принаймні цю прірву, яка намітилася в останні роки ми намагаємося зшити», - наголосив урядовець.

Міністр також доповів про те, що при формуванні бюджету Міністерства на 2017 рік багато пропозицій було включено, але, за його словами, цей бюджет все одно не відображає всіх потреб, необхідних для реформування і стратегічного планування в галузі. Він наголосив на тому, що Міністерству потрібні видатки розвитку.

Є.Нищук звернув увагу на законопроект про Український культурний фонд, розроблений за участю Мінкультури і який незабаром буде внесено для розгляду Верховною Радою.

Члени Кабінету Міністрів відповіли на усні запитання народних депутатів.

На цьому «година запитань до Уряду» завершилася.



Головуючий зробив кілька оголошень: про вихід народного депутата Юрія Шаповала зі складу депутатської групи «Воля народу»; про входження народного депутата Олександра Фельдмана до складу депутатської групи «Воля народу»; про створення міжфракційного депутатського об’єднання «За впровадження повного циклу публічної політики», співголовами якого обрано народних депутатів Юрія Мірошниченка, Руслана Сидоровича, Ігоря Попова, Юрія Солов’я, Валентина Дубіля, Леоніда Ємця.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко оголосила депутатські запити.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд закрила ранкове засідання.

7-11 листопада народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок, 15 листопада.

За повідомленням Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Эта ночь тоже прошла для нас неспокойно. Враг продолжает беспокоить воздушное пространство Украины ракетно-«шахедными» атаками

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.