​Пленарні засідання Верховної Ради України 17 травня 2018 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши ранкове засідання, привітав усіх українців з Днем вишиванки, який традиційно відзначається кожного третього четверга у травні. «Це – дуже хороша об’єднуюча традиція для всіх українців всього світу. Вишиванка – це один з символів нашого українського народу», - наголосив він.

А.Парубій також привітав християн східного обряду з Вознесінням Господнім.

Народні депутати продовжили розгляд правок до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині №2386а-1.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині».

Законодавчим актом удосконалено систему трансплантаційної служби України.

Дія цього Закону поширюється на трансплантацію анатомічних матеріалів людині, здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, отримання анатомічних матеріалів людини для виготовлення біоімплантатів, визначення умов застосування ксеноімплантатів.

Дія цього Закону не поширюється на:

донорство крові та її компонентів і діяльність, пов'язану з їх використанням;

трансплантацію статевих залоз, репродуктивних клітин та живих ембріонів;

аутотрансплантацію;

імплантацію;

вилучення анатомічних матеріалів для діагностичних та наукових досліджень;

діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

виготовлення біоімплантатів та ксеноімплантатів.

Законом удосконалено:

термінологічний апарат щодо трансплантації, введено нові терміни;

порядок акредитації закладів охорони здоров’я та наукових установ що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, зокрема, шляхом формування спеціального Переліку таких закладів, який пропонується затверджувати на рівні Кабінету Міністрів України;

системи надання фетальних матеріалів для трансплантації, зокрема, що щодо порядку надання цих матеріалів та виготовлення з них біоімплантантів;

порядок взяття гомотрансплатантів у живих донорів, зокрема, щодо обов’язкового погодження даної процедури з відповідними «етичними комітетами», які пропонується створити при закладах та установах, що здійснюють трансплантацію і зобов’язати засвідчувати волевиявлення особи щодо прижиттєвого донорства та контролювати діяльність закладу охорони здоров’я на предмет недопущення порушень основних принципів добровільності та безкорисності при здійсненні трансплантації.

Законом удосконалено існуючі та встановлено нові принципи, умови і порядок застосування трансплантації.

Законом заборонено комерціалізацію у сфері трансплантації та реклами органів та/або іншого анатомічного матеріалу.

Законом надано право на здійснення діяльності з трансплантації закладам охорони здоров’я та науковим установам усіх форм власності.

Законом встановлено принципи діяльності Єдиної державної інформаційної системи трансплантації та встановлено правові умови для здійснення «перехресного донорства» при взятті гомотрансплантантів у живих донорів.

Законодавчим актом запроваджується «Перелік здатних до регенерації анатомічних матеріалів», що має затверджувати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

Законом встановлено більш сувору відповідальність за порушення законодавства щодо трансплантації з метою запобігання нелегальній трансплантації та торгівлі органами та/або іншими анатомічними матеріалами шляхом внесення відповідних змін до Кримінального кодексу.

Законом удосконалено юридичну процедуру отримання «чітко висловленої згоди» («презумпція незгоди») щодо посмертного донорства з боку особи (чи її законного представника) та порядок її відкликання.

Законом встановлено норми щодо попередження зловживань у цій сфері та забезпечення конфіденційності інформації про донорів та реципієнтів, у тому числі шляхом встановлення порядку внесення таких відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2019 року.

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань охорони здоров’я та техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №2386а-1.

Народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном №6275-д.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном».

Законопроектом пропонується посилити контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та підвищити відповідальність за порушення законодавства в цій сфері з метою унеможливлення торгівлею людьми.

Проектом, зокрема, пропонується:

наділити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Міністерство соціальної політики), як це передбачає Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов;

встановити адміністративну відповідальність за порушення ліцензіатом ліцензійних умов та за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Міністерства соціальної політики) щодо усунення порушень законодавства про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

наділити повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Міністерство соціальної політики) складати протоколи про адміністративні правопорушення;

встановити фінансову відповідальність за порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

надати право Міністерству соціальної політики та Державній службі з питань праці звертатися до суду для зупинення господарської діяльності, у разі виявлення фактів надання суб'єктом господарювання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без ліцензії;

встановити, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування при здійсненні методичного керівництва та інформаційного забезпечення діяльності органів ліцензування враховує та попереджує ризики потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми;

встановити обов’язок органів ліцензування, за відповідним видом господарської діяльності, здійснювати перевірку документів, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, на відсутність ризиків потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми;

доручити центральним органам виконавчої влади, відповідно до визначених у встановленому порядку повноважень у сфері протидії торгівлі людьми, розробити та затвердити нормативний акт, що визначатиме ризики потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, та забезпечить реалізацію заходів, направлених на уникнення зазначених ризиків.

Відповідні зміни передбачено внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів «Про зайнятість населення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про зовнішню трудову міграцію», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про протидію торгівлі людьми» та «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект Закону зареєстровано за №6275.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань».

Законопроектом пропонується вирішити комплекс правових, організаційних та кадрових питань, пов’язаних із забезпеченням початку повноцінного функціонування Державного бюро розслідувань.

Проектом пропонується внести зміни до законів України «Про Державне бюро розслідувань» та «Про оперативно-розшукову діяльність», якими зокрема:

встановити кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників підрозділів (управлінь) центрального апарату та керівника підрозділу внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань;

врегулювати питання притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Державного бюро розслідувань;

уточнити місцезнаходження територіальних органів Державного бюро розслідувань,

доповнити перелік підрозділів Державного бюро розслідувань, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність;

встановити та затвердити текст присяги осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;

визначити інші ефективні механізми та засади організації діяльності Державного бюро розслідувань, що спрямовані на швидку організацію початку роботи зазначеного органу.

Законопроект прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проект Закону зареєстровано за №5395-д.

До порядку денного сесії включено ряд законопроектів.

Народні депутати приступили до розгляду питань фінансової та банківської політики.

Вони розглянули два законопроекти про валюту за №№8152 і 8152-1.

Про їх суть доповіли Представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко і народний депутат Олена Сотник.

За результатами голосування 253 голосами за основу прийнято законопроект №8152.

Прийнято за основу проект Закону «Про валюту».

Законопроектом пропонується врегулювати основні правила здійснення валютного регулювання та валютного нагляду в Україні.

Проектом передбачається скасувати чинний Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та внести зміни до деяких інших законодавчих актів України.

Законопроектом передбачається ввести новий режим валютного регулювання, визначити категоріально-термінологічний апарат валютного регулювання, встановити загальний режим проведення валютний операцій на території України, деталі здійснення валютних операцій (із встановленням виключень щодо розрахунків, які можуть здійснюватися на території України в іноземній валюті), проведення операцій з торгівлі валютними цінностями, транскордонного переказу та переміщення валютних цінностей.

Законопроект також пропонується встановити норми щодо ліцензування професійної діяльності з надання послуг щодо проведення валютних операцій, а також особливості проведення валютного нагляду (уточнити їх склад, регламентувати права та обов’язки цих суб’єктів), обміну інформацією між суб’єктами валютних операцій, включаючи органи валютного нагляду, та накладення санкцій за порушення валютного регулювання.

Проектом також пропонується врегулювати права й обов’язки резидентів і нерезидентів у сфері проведення валютних операцій, у тому числі обов’язок представляти органам і агентам валютного нагляду документи й інформацію.

Законопроект передбачає збереження мінімально необхідних повноважень Національного банку України, які перешкоджатимуть раптовому відпливу короткострокового капіталу, що, в свою чергу, унеможливить виникнення надмірного тиску на обмінний курс та дестабілізацію валютного ринку.

Проектом для цього пропонується окремо визначити правовий режим уведення заходів захисту, спрямованих на зменшення ризиків стабільності банківської та/або фінансової системи країни та усунення негативного впливу можливих наслідків тиску на платіжний баланс, що може загрожувати досягненню цілей грошово-кредитної політики, а також валютної політики держави.

Проект Закону зареєстровано за №8152.

Народні депутати у повторному першому читанні розглянули доопрацьований проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування №6027-д.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Метою законопроекту є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.

Законопроектом передбачається:

- зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;

- усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;

- спростити процес та зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;

- урегулювати прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;

- узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України;

Законопроектом внесено зміни до Закону «Про іпотеку» що стосується переходу права власності на заставне майно. Проектом пропонується для фізичних осіб встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Законопроектом пропонується внести уточнюючі зміни до Цивільного кодексу стосовно зобов’язань поручителя. Пропонується, що у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. В той же час пропонується чітко встановити, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя;

Проектом передбачається зменшити строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.

Документом пропонується звузити норму щодо обов'язку спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Пропонується застосувати такий обов’язок тільки для обтяженого майна, аналогічно до чинного обов’язку звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, якщо до її складу входить нерухоме майно.

Проектом пропонується зобов’язати іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником);

Проектом пропонується залишити чинною норму Цивільного кодексу, якою встановлюється, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір процентної ставки.

Документом уточнена норма щодо доступу банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Пропонується надавати такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах.

Законопроект містить зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями.

Проект Закону зареєстровано за №6027-д.

Парламентарії розглянули у першому читанні проект Закону про кредитні спілки №6405.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття за основу і був відхилений.

Головуючий закрив ранкове засідання.

О16 годині розпочалося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України.

Народні депутати продовжили розгляд питань фінансової та банківської політики.

Вони розглянули проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу №6303.

За результатами голосування законопроект 236 голосами повернуто на доопрацювання.

242 голосами прийнято за основу проект Закону про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру №4532.

Прийнято Закон «Про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».

Законодавчим актом тимчасово, терміном на 3 роки, продовжено дію експортного мита на відходи та брухт чорних металів, підвищивши його з 30 Євро/т до 42 Євро/т у зв’язку зі збільшенням вартості цієї сировини на зовнішніх ринках та відповідно втратою «обмежуючого» ефекту мита.

Відповідні зміни внесено до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».

Проект Закону зареєстровано за №8226.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо впорядкування процедури відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам».

Проектом пропонується надати можливість державним підприємствам, установам та організаціям, господарським товариствам, 100 відсотків акцій яких належать державі, здійснювати у встановленому законодавством порядку відчуження нерухомого майна, а саме житла (оскільки житло не відноситься до цілісних майнових комплексів підприємств і не використовується у їх господарській діяльності), тим самим зменшити витрати підприємств на утримання такого майна.

Проект Закону зареєстровано за №3131.

Прийнято Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в ОБСЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ та парламентів держав-учасниць ОБСЄ щодо міжнародного спостереження ОБСЄ на виборах президента російської федерації 2018 року».

Верховна Рада України схвалила текст Звернення Верховної Ради України «До Діючого головування в ОБСЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ та парламентів держав-учасниць ОБСЄ щодо міжнародного спостереження ОБСЄ на виборах президента російської федерації 2018 року».

З огляду на задекларований у Заяві Міжнародної місії намір БДІПЛ ОБСЄ оприлюднити Остаточний звіт зі спостереження за виборами президента російської федерації 18 березня 2018 року,

Верховна Рада України закликає діюче головування в ОБСЄ, БДІПЛ ОБСЄ, та Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ:

1. Забезпечити відповідність Остаточного звіту засадам об’єктивності, незалежності, неупередженості та всеосяжності міжнародного спостереження за виборами, не допустивши тим самим дискредитації відповідних міжнародних стандартів.

2. Відобразити в Остаточному звіті повну та об’єктивну оцінку факту незаконної організації виборчого процесу та голосування на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під час виборів президента російської федерації 18 березня 2018 року та їх вплив на результати голосування в цілому в російській федерації.

3. Розробити чіткі стандарти оцінки виборів й реагування у зв’язку з викликами та загрозами міжнародним стандартам проведення демократичних виборів у випадках, пов’язаних з окупацією територій держав-учасниць ОБСЄ внаслідок збройної агресії та порушення їхньої територіальної цілісності.

Проект Постанови зареєстровано за №8365.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»