​Пленарне засідання Верховної Ради України 6 грудня 2019 року

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив ранкове засідання. Дмитро Разумков привітав військовослужбовців із Днем Збройних Сил України та побажав їм та їхнім родинам миру, спокою і злагоди. Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих військовослужбовців і тих, хто не повернувся з війни.

Головуючий повідомив, що 5 грудня Центральна виборча комісія визнала обраним та зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Мандзія Сергія Володимировича.

Новообраний народний депутат склав присягу перед Верховною Радою.

Головуючий повідомив про входження народного депутата Сергія Мандзія до складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу».

Головуючий повідомив про створення у Верховній Раді депутатської групи «Довіра» у складі 17 народних депутатів, головою групи обрано народного депутата Олега Кулініча.

Головуючий надав слово для виступу народному депутату Лесі Забуранній, яка у виступі привернула увагу до проблеми насильства над жінками у суспільстві.

Головуючий нагадав, що у п’ятницю проводиться «година запитань до Уряду». У сесійній залі присутні Прем’єр-міністр Олексій Гончарук та члени Кабінету Міністрів.

Головуючий також нагадав, що на Погоджувальній раді будо визначено, що члени Уряду відповідатимуть на запитання про боргову політику України.

Головуючий запросив на трибуну для відповіді на запитання депутатських фракцій і народних депутатів Міністра фінансів Оксану Маркарову.

Міністр фінансів на початку поінформувала про плани Уряду щодо проведення боргової політики держави. «Якщо подивитися історично на державний та гарантований борг України, то можна побачити, що різні фактори впливали, у тому числі останні валютні коливання післякризові у 2013-2015 рр. призвели до того, що в один момент наш борг складав 80% до нашого ВПП. Тут була велика проблема, яку ми сьогодні намагаємося стабільно вирішувати. У цьому році ми зменшили наш борг до менше ніж 60% і сподіваємося, що у наступному році у наших планах зменшити його до цифри, яка буде менше 50%.

Кожного разу Міністерство фінансів, подаючи бюджет, разом з ним подавало документ розказувало про те, як же ми приведемо борг до 60%, бо це золотий стандарт. Цього року нам не треба цього робити, тому що ми вже його привели до цієї цифри і надалі будемо знижувати його», - зазначила урядовець.

«Коли ми розробляли стратегію по боргу, ми зробили діагностику, що не так з цим боргом. Першою причиною є величина нашого боргу. Якщо порівняти нас з тими країнами, яким вдається це робити ефективно, то ми побачили, що наш борг зависокий для такої економіки як наша. Тому, зрозуміло, його потрібно було зменшувати», - додала вона.

Друга проблема – це зовнішній компонент. Ми побачили ще раз, що у порівнянні з успішними країнами, наш зовнішній борг є набагато вищим, а внутрішній борг меншим.

Третя причина – це валютна вразливість нашого боргу. 60% нашого боргу станом на 2018 рік було у валюті. Саме тому, як тільки у ас трапляється девальвація, наш борг стає непосильним для нашого бюджету.

Ще однією важливою причиною є вартість обслуговування. Якщо подивитися на структуру нашого боргу, то приблизно 22% складають так звані офіційні наші кредитори – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвиту, які дають нам кошти в бюджет на довгий строк і дуже дешево, але у нас внутрішній борг, який і в валюті, і в гривні, це дороговартісний борг, тому, що він залежить і від ситуації на ринку, і від ставки рефінансування, облікової ставки Національного банку, від того, чи є на внутрішньому ринку попит для того, щоб нам давали дешевше ці кошти.

О.Маркарова також серед причин назвала короткотермінові зобов’язання. До 2017 р. у нас переважали короткострокові запозичення і завжди був ризик рефінансування, що призводило до невизначеності.

О.Маркарова доповіла про те, що вдалося зробити для зменшення державного боргу у 2019 році.

Міністр фінансів наприкінці виступу поінформувала про цілі на 2020 рік. На початку наступного року наша стратегія управління боргом буде оновлена на більш довгий період. Ми будемо працювати над зниженням вартості обслуговування боргу. Більше 10% видатків у 2024 році повинно йти на обслуговування боргу. Ми будемо подовжувати середній термін, ми будемо збільшувати гривневу частку нашого боргу і вона повинна бути більше 50% для того, щоб ризики від будь-яких валютних коливань менше позначалися на боргу. Ми будемо збільшувати пільгове кредитування не тільки в бюджет, а й інфраструктурних проектів, що важливо для підтримки економічного зростання. І ми будемо знижувати співвідношення державного боргу до ВПП. Менше ніж 40% на кінець 2024 р. - це наша мета. Таким чином, боргова політика перейде з розряду питань ризикових і проблемних в русло нормального обговорення коштів для фінансування подальшого зростання України», - зазначила О.Маркарова.

Міністр фінансів відповіла на запитання народних депутатів, які стосуються таких тем: стратегії обслуговування державного боргу в іноземній валюті; зменшення частки запозичень; фінансування об’єктів, зареєстрованих у Державному казначействі; зміни курсу валют, світового зниження цін на газ і політики надання субсидій у наступному році; випуску гривневих облігацій; стратегії обслуговування державного боргу і його реструктуризації; щодо підстав для зменшення податкового навантаження на бізнес; забезпечення виплати заборгованості із зарплати шахтарям; запровадження податку на виведений капітал; фінансового забезпечення розвитку аеропорту «Бориспіль» і оподаткування в авіаційній галузі; довіри до країни міжнародних партнерів; співвідношення обслуговування державного боргу і коштів, витрачених на порятунок ряду державних банків; впливу на економіку України впровадження Плану дій BEPS; щодо перспектив перемовин України з МВФ; перспектив зниження ставок внутрішніх запозичень.

Члени Уряду відповіли на запитання щодо: забезпечення рятувальників засобами захисту; зниження тарифів і підвищення соціальних стандартів; стану справ з управлінням «Укрзалізниці»; перспектив соціального захисту ліквідаторів аварії на ЧАЕС та чорнобильців; зростання заборгованості із виплати заробітної плати; кадрової політики у Міністерстві охорони здоров’я і реалізації реформи цієї галузі; реформи децентралізації і проблем, які виникають при створенні ОТГ.

На цьому «година запитань до Уряду» завершилася.

Заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк оголосила депутатські запити.

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого про скасування перерви з 12.00. до 12.30.

Парламентарії почали розгляд у другому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України №2260.

Законопроект доповідає голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко. Він повідомив, що до другого читанні Комітетом підготовлено порівняльну таблицю, яка містить 302 поправки і пропозиції, що надійшли від 29 суб’єктів права законодавчої ініціативи, з яких: 88 - враховано, 30 - враховано частково, 50 - враховано редакційно, 134 – відхилено.

У ході підготовки законопроекту Комітетом загалом збережено концепцію та ключові положення ухваленої в першому читанні редакції, якою передбачається приведення положень деяких законів України у відповідність до Закону України «Про державну службу», а також удосконалення електронної форми комунікації між громадянами, інститутами громадянського суспільства та державними органами.

О.Корнієнко доповів рішення Комітету, який рекомендує за наслідками розгляду в другому читанні прийняти законопроект в другому читанні та в цілому.

Народні депутати розглянули правки до законопроекту.

255 голосами законопроект прийнято в цілому.

До порядку денного включено проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» №2505.

Народні депутати 357 голосами прийняли законопроект за основу та в цілому.

Підготовлений до другого читання проект Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (друге читання) №2179 доповіла член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.

Доповідачка повідомила, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект Закону в другому читанні та в цілому.

Народні депутати розглянули правки до законопроекту.

246 голосами «за» законопроект прийнято у другому читанні і в цілому.

Народні депутати 277 голосами прийняли за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту) №2077.

Головуючий закрив ранкове засідання.

Наступне пленарне засідання відбудеться у четвер, 12 грудня.

З 9 по 11 грудня та 13 грудня народні депутати працюють в комітетах, комісіях і фракціях.

За матеріалами Інформаційного управління ВР УКраїни

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»