​Невиразно потворне про прибутки українських банків

Є дещо невиразно потворне у новинах про прибутки українських банків. Це наче новина про чудовий стан легень організму, що лежить у комі. Одразу виникає підозра, що легені вже давно не є частиною організму. Або, що навіть гірше, вони витягують сили з усіх інших органів та систем.

Останнім часом про прибутки заявили Укрсиббанк, Приватбанк, Ощадбанк, ПУМБ та багато інших.

У мене на це виникає логічне питання: які в сраку прибутки можуть бути в банків, коли половина економіки України знищена, коли половина українців не працюють, коли податківців та перевіряючих більше, ніж підприємств?

Нагадаю, головна функція банків останню пару сотень років не міняється - це створення нових грошей. Тобто, фінансування зростання економіки.

Все інше - то є другорядні функції, які потрібні не суспільству чи економіці, а суто власникам. Наприклад, обслуговування платежів, зберігання грошей тощо.

Якщо банк зберігає гроші - та не видає кредити - він є просто бізнесом, такою собі фінансовою компанією, гемблінгом, магазином. У такому разі банк не заслуговує на особливий статус серед інших суб'єктів економіки.

Знову ж таки, наведу аналогію. Коли вимикають світло усьому місту, лікарня та пологовий будинок мають право вимагати особливий статус. Їх мають вимикати в останню чергу. Проте, це не стосується лікарні естетичної медицини, яка спеціалізується на збільшеннях грудей, губ та сідниць. Така лікарня є лікарнею лише за назвою. Вона не виконує суспільно важливої функції. Так само, як українські банки здебільшого є банками лише за назвою.

Я вже не кажу, що в Україні вже відсотків 70 банківської системи - то є державні банки. Державний банк в Україні - це завжди годівниця. У держбанку можна взяти мільярди кредитів - і не повернути (спитайте в Порошенка). Ніхто тобі нічого не зробить - держбанк лише тихесенько спише безнадійну заборгованість (спитайте в очільників Укрексімбанку). Державні службовці будуть про це мовчати (спитайте в Мінфіну та НБУ).

Днями чув дуже вдале пояснення того, звідки взялися усі ці прибутки під час війни.

Перша причина – «піджаки».

У держбанках прибутки - це намальована історія. У них працюють так звані «піджаки» - державні менеджери, які заробляють основні гроші на бонусах. Бонуси можливі лише від позитивного фінансового результату. Тобто, від прибутку. Уявіть собі бонуси «піджаків» у Приватбанку, якщо Приватбанк задекларував прибуток 14,15 мільярдів гривень у 2022 році. Для порівняння, у мирному 2021 році Приват мав прибуток лише трохи більше - 18,5 мільярдів. Тобто, війну банк не помітив. Такі тут професійні менеджери. Дивуюся, чому у чергу за ними досі не стоять Deutsche Bank чи Morgan Chase Bank.

У скобках маємо Нацбанк. Який сплачує неринкові 25% за депозитними сертифікатами, який пом'якшує критерії визнання проблемних кредитів, який усіляко йде назустріч «піджакам». Тобто, НБУ друкує гроші не на допомогу армії, а на премії «піджакам». Ось чим займався Кирило Шевченко, і поки що - займається Андрій Пишний.

Друга причина - це «договорняки».

Уявіть, приходять до Ріната Ахметова його банкіри. Кажуть: тут маємо збитки, Вам, Рінате Леонідович, доведеться дати кілька мільярдів у капітал. Дуже гарно собі уявляю, що скаже на це поважна людина. Навіть не скаже, а просто подивиться так негарно.

І вже біжать ті банкіри до Нацбанку, щоб домовлятись. Не треба премій. Просто можна не одразу визнавати збитки, а поступово? Бо в іншому разі впаде капітал, банк треба буде закривати. Як про таке сказати поважному власнику? На виході - знову таки маємо мальований прибуток.

Насправді, в обох випадках прибутку, скоріше за все, немає. Як вже багато років немає банків в Україні. Від початку кризи 2008 року так і живемо, без банків. Лише самі платіжні агенти, що крутять схеми з державним боргом на гроші НБУ. Але регулярно звітують про неймовірну стабільність та успіхи.

Ось я і кажу. Є дещо потворне в новинах, що українські банки отримали прибутки.

Сергій Лямець, facebook.com

Фото - для привернення уваги