​Німеччина додала голос за трибунал для путіна за розпочату агресію проти України

Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини, сказала у Гаазі, що такий «трибунал зможе розслідувати керівників росії і судити їх» за злочин агресії, що наразі не може робити Міжнародний кримінальний суд, який розслідує окремі злочини російської війни в Україні, повідомляє «Голос Америки».

«Путін повинен знати, що його агресія не мине без наслідків», - сказала Бербок в Гаазькій академії міжнародного права 16 січня.

Вона підкреслила, що такий трибунал розглядав би лише злочин агресії на додаток до того, що роблять інші міжнародні суди.

Уряд Нідерландів ще раніше підтримав ідею такого спеціального трибуналу і дав згоду на його розміщення на своїй території.

За словами Анналени Бербок, спеціальний трибунал використовував би українські закони, але був би міжнародний: «розташований поза територією України з фінансової підтримкою партнерів і з залученням міжнародних прокурорів та суддів, щоб гарантувати його неупередженість та легітимність».

Фахівці зараз кажуть, що зі збільшенням міжнародної підтримки можливість створення спеціального міжнародного трибуналу за агресію росії проти України зростає, але втілення буде непростим.

«Так, трибунал наближається», - вважає Маріке де Гоон, яка спеціалізується на міжнародному праві в Амстердамському університеті.

Але при цьому вона та інші юристи й політики визнають, що трибуналові ймовірно доведеться судити підозрюваних заочно, оскільки наразі важко уявити, щоб у москві була влада, яка б визнавала міжнародні закони і погодилася б видати владіміра путіна чи інших чільних російських посадовців для суду й покарання.

«Йдеться про таких людей, як путін і міністри закордонних справ та оборони, можливо, інші військові командувачі - про невелику групу людей, які вирішували починати таку війну», - сказала Маріке де Гоон нідерландському суспільному мовнику NOS.

Професорка міжнародного права в Копенгагенському університеті Ірина Марчук вказує, що «аналогів подібному трибуналу не було з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів», коли керівників Німеччини і Японії судили за «злочини проти миру».

«Найбільш привабливим видається створення трибуналу за широкої підтримки Генасамблеї ООН. Звісно, найбільша перешкода - це отримання загальної підтримки під час голосування», - зауважує Ірина Марчук.

Ще в листопаді 2022 року за створення міжнародного трибуналу щодо російської агресії проти України висловилася президентка європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

На підтримку такого трибуналу також виступив уряд Франції.

Ідея спеціального трибуналу має гучних прихильників серед авторитетних юристів та політиків у Великій Британії, але уряд у Лондоні офіційно ще не заявив про підтримку створення трибуналу.

Позиція США щодо спеціального трибуналу також ще не визначена, але представниця Державного департаменту Бет Ван Скаак раніше сказала «Голосу Америки», що агресія росії щодо України не відрізняється від загарбницьких дій Німеччини чи Японії під час Другої світової.

«Друга Світова війна була класичним міжнародним військовим конфліктом, в якому Німеччина та Японія вдерлись до суверенних держав, щоб анексувати їхні території. Ми зараз бачимо те саме. Так само ми бачимо, що системні порушення не просто дії якихось вигнанців чи окремих підрозділів, а відповідальність мусить йти до найвищого командування, бо ми бачимо ці порушення всюди, де діють російські сили», - сказала Бет Ван Скаак.

Вона висловила підтримку роботі Міжнародного кримінальному суду щодо злочинів, скоєних в ході російської війни в Україні, хоча США не є підписантом Римського статуту - міжнародної угоди про створення суду.

Україна підписала Римський статут, але досі не ратифікувала його, погодившись 2014 року зі спеціальною юрисдикцією для суду, який проводить розслідування в Україні.

москва свій підпис під Римським статутом відкликала 2016 року після того, як МКС оприлюднив початкові дані про свої розслідування загарбницьких дій росії на українській території.

Фото АР