​У Зеленського не виникає когнітивного дисонансу?

Тут найнайосяйніше сонечко зеленого відтінку на Національній раді реформ наголосило: «Реформи - це ще й відповідальність. Хтось повинен нести відповідальність і давати результат. Тому я думаю, що це головне завдання для Національної ради реформ. Зробити все, щоб нам всім хотілося жити в Україні».

І постало абсолютно логічне питання: «нам всім» - це кому? Членам отієї ради, що членами навколо Зеленського сиділи і самому Зеленському і його кварталу, що нині узурпував владу, чи українцям? Бо якось українці вже чули: «будемо жити по-новому» і вони це сприйняли так, що все у всіх покращиться, а сталося так, як і хотів донести гетьман Петро - жити по-новому дійсно стали: люди — збіднішали, але таки допомагали фронту, а гетьман Петро зі своїми побратимами — став багатшим і таки заробив на війні чималенько.

То ж і питання: кого мав на увазі Зеленський, коли зробив таку гучну заяву? Адже, якщо спостерігати за реформами від його монобільшості, що веде до знищення економіки, медицини та освіти, то народу якось і дійсно хочеться, щоб настала відповідальність у мерзоти, котра нищить країну. Хоча б кара божа їх побила до сьомого коліна, адже те, що робить влада Зеленського, дуже нагадує підготовку певних осіб до тікання з країни, з можливістю кидання народу напризволяще, аніж на якісь реформи.

Народу точно не хочеться жити в країні, де корупційні схеми йдуть від ОП, а Зеленський наче й не краде (хоча участь у схемах - це хіба крадійство? От заробив він на ОВГЗ абсолютно законно і що?).

Річ у тім, що представники української влади давно звикли, що будь-яка аморальність, і те, що в світі карається буцегарнею, в Україні, якщо його протягнути законом — можна втілювати. Тож і не дивно, що можна проголосувати і закон про першу шлюбну ніч: морально і правильно? - Ні. Законно? Ще й як, якщо за це ноу-хау проголосувала монобільшість, а Зеленський — підписав. І так по більшості законопроектів, що були протягнуті що при Порошенкові та що нині тягнуть при Зеленському. Існує, мінімум 15 законопроектів, прийнятих в цілому, або в першому читанні, цією монобільшістю, які руйнують економіку України. І що, це сильно турбує Зеленського?

А от громадян — турбує. От і виходить, що Зеленський, як і Порошенко, хоче жити в своїх реформах сам і з кодлою мерзоти, де у нього і мерзоти все в шоколаді, а у народу — дуля.

Так кому буде хотітись в країні Зеленського жити? Тим, хто протягнув закон про землю з корупційними ризиками (коли народ був категорично проти)? Або тим, хто тягне відверто лобістський та корупційний законопроект № 3618 про ріелторську діяльність, що в нинішньому вигляді - відверта корупційна схема? Чи Ткаченку з Потураєвим, котрі вирішили, що на все життя у владі зацементуються, а тому пропихують закон «Про медіа»? А ці два моральних уроди, що ще 10 років тому назад рвали на своїх головах волосся, бо їх (ай, це ж треба) влада пресувала), і вимагали свободи слова, а нині вирішили, що свобода повинна бути у них, їхніх посіпак та тих, хто новій владі заглядає у дупу. А тому, у розріз зі здоровим глуздом, совістю, негативною оцінкою законопроекту від Організації з безпеки і співробітництва в Європі й Головного науково-експертного управління Верховної Ради та Експертної оцінки Ради Європи щодо законопроекту на офіційний запит Комітету з гуманітарної і інформаційної політики — тягнуть не лише законопроект про цензуру, а такий, аби кожного, хто мерзоту і крадія назве мерзотою і крадієм — можна було б покарати. І все, що хочуть — узаконити, аби могли кожному пельку заткнути, лишивши лише козлів на кшталт російського Соловйова та кіз, схожих Скабєєву. Видко, ці два хлопчики, що і гроші собі зробили на схемах та вмінні гарно вилизувати господарів, терплячи не лише приниження, тепер, розповідаючи, що ведуть боротьбу про загальне благо, вирішили кожному громадянинові України заткнути рота. Їх влаштовує так, як в кварталі: все, що хочуть опублікувати - прислали Вові для затвердження. А тому і бажають запровадити себе в цензори, аби без суду, без будь-яких перешкод штрафувати і саджати кожного, хто на Вову чи Ткаченка з Потураєвим криво подивиться, або, не дай боже, криво напише, тобто — правду. Під приводом наведення порядку ці два колишні раби вирішили в угоду Вові, котрий сам принижував на сцені політиків так, що якби воля януковича, то Вова би нари грів, запровадити в Україні російський сценарій, за яким вони зможуть забороняти публікації, авторів цих публікацій, штрафувати журналістів, затикати рота блогерам і кожному, хто напише, скільки грошей вкрали, або що депутат у ВР написав повії, що анал - табу. І першого липня 2020 року Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтвердив, що, на догоду Зеленському, йому плювати на ГНЕУ, ОБСЄ та звернення журналістів. Їм потрібна цензура на російський манер, і запропонував внести цей законопроект на перше читання до ВР.

А тут ще й в соціальних мережах повідомили, що голова офісу президента Андрій Єрмак заявив, що в ОП готують новий законопроект, який передбачатиме покарання за публікацію таємних розмов чиновників. У коментарі для Washington Post Єрмак зазначив, що це необхідно для «захисту державної безпеки».

От погодьтесь, що чудові реформи пропонує Зеленський і його команда задля того, щоб їм комфортно жилося в Україні: аморально не порушувати права громадян, не сидіти на схемах, не протягувати закони в порушення Конституції, не проводити таємних розмов з окупантом, або обговорення відсотку з відкату, а, виявляється, неправильно і аморально, коли про подібне повідомляють суспільству. Адже це лише в Словенії після оприлюднення аудіозапису, в якому міністр вимагав, аби працівники Інституту перевели 8 мільйонів євро, 100% авансу, на рахунок Geneplanet, призводить до того, що міністра – арештовують. В Україні після таких записів пряма дорога нагору: у вищі ешелони влади. В Україні ж дуже хочуть запровадити іншу практику, і не карати можновладців за ведення аниконституційних, корупційних чи антидержавних розмов, а саме за те, що їх оприлюднюють для суспільства, показуючи людям, яка мерзота при владі – карати.

І от тут до Володимира Олександровича питання: а у нього, випадково, немає когнітивного дисонансу - внутрішнього психічного конфлікту, що виникає при зіткненні в свідомості індивіда суперечливих знань, ідей, переконань або поведінкових установок стосовно деякого об'єкта чи явища, за якого з існування одного елемента виникає заперечення іншого?

Адже будь-яка психічно нормальна людина скаже, що для того, щоб УСІМ хотілося жити в Україні, аж ніяк не можна голосувати закони, що розвалюють економіку, що посягають на права громадян, Конституцію та свободу слова. Але, якщо під «усіма» пан президент має на увазі себе та тих, кого привів до влади, і так само, як і Порошенко, констатує, що по-новому і краще — лише його люди, то тоді нехай чесно про це і скаже. Бо будувати диктатуру з посяганням на права громадян, свободу слова і Конституцію, ігнорувати висновки ГНЕУ та ОБСЄ на догоду мерзоті, олігархам, свавіллю та корупції, це не та держава, де захочуть жити УСІ. Там захочуть жити лише обрані. Обрані владою. А інші ж — ніколи. А відносно того, що хтось повинен нести відповідальність, то тут з президентом усі погодяться. Але доведеться його розчарувати: народ давно в курсі, що саме президент повинен нести відповідальність за порушення законів та Конституції. Тим паче, що він добровільно і з ентузіазмом підписує законопроекти, які Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради визнає такими, що навіть не мають права пересікти поріг парламентської зали, бо є такими, що йдуть в розріз як з уже існуючим законодавством, так і з Конституцією України. Але той, хто повинен бути гарантом Конституції, сам витирає об неї ноги. Про що мова?

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фотоколаж «Конфлікти і закони»