​Зеленський дорівнює янукович, або Закон кручу, всіх надурити хочу

Юрист Зеленскький ще раз підтвердив банальну істину: вже повиходили на роботу всі ті, хто «купував» дипломи, відсиджуючи у ВНЗ зад лише для проформи. Тепер вся країна от вже скоро два роки відчуває на собі «професіоналізм» юриста Зеленського, котрий за Конституцією начебто її гарант, а по факту, він, як і янукович, сторінками з Конституції до туалету ходить. І зовсім не для того, аби її там читати.


Усі ці два роки країна спостерігала, як «юрист» Зеленський проявляв знання, отримані на юридичному факультеті. Почалося все з незаконного розпуску минулого складу Верховної Ради. Але тоді Конституційний суд України (котрий в Україні ніколи не був на захисті Конституції, але завжди допомагав президентам, що бажають порушити Конституцію), і тому у Зеленського з КС була дружба, що дозволило йому розігнати один склад ВР і провести позачергові вибори до ВР, на яких партія «Слуга народу» набрала більшість від мінімуму, що прийшов на вибори. Звісно, коли аферу з виборами проводили, всі розуміли, чому так відбувається. По-перше, у літній мертвий сезон буде дуже низка явка, що дозволить активізувати певні сили на місцях для перемоги служок, по-друге, чекати до жовтня було не можна, бо Зеленський, і ті, хто його привів, розуміють: до жовтня вже рейтингу буде не так багато, як і популярності. Не знаємо, як було б у жовтні 19 року, але місцеві вибори, що відбулись у 20 році, через рік після президенства Зеленського, не зважаючи на теж вкрай низьку явку, продемонстрували, що навіть хитрощі політтехнологів Зеленського і його служок врятувати не можуть.

Та й звідки рейтинги, якщо президент тільки й робить, що порушує законодавство та обманює суспільство? А порушувати Конституцію і закон Зеленський почав одразу. Як і янукович, і Порошенко, він вирішив, що це він закон, тобто – цар в законі, а тому українці почали спостерігати низку постійних порушень як Конституції України, так і законодавства. А це і видача громадян України іншій державі в порушення статті 25 Конституції України і умисне подання недостовірної інформації у деклараціях 2017 та 2018 роках, що має ознаки порушення згідно статті 366-1 КК України, і підписання законопроектів, що були прийняті з порушенням регламенту, і протягування закону «Про землю», проти якого виступає 89% реального населення України, куди увійшли і більшість тих з 73% від явки на виборах, що прийшли на вибори президента. І всі ці порушення – спокійно сприймалися суддями КС, а тому між Зеленським і Конституційним судом панували мир та злагода.

Однак судді КС, котрі закривали очі на всі порушення Зеленським Конституції України, напевно, вирішили, що Зеленський їм тепер винен, а тому не буде звертати уваги на певні нюанси, тим паче, що у самого Зеленського з корупційними стратегіями і договорняками – все нормально і як свій свого, він погодиться з ще одним не дуже коректним рішенням КС.

Можливо, Зеленський особисто і промовчав би, бо сам прибрехав у декларації, однак рішення КС по частковому скасуванню електронного декларування та можливості політикам, топ-чиновникам і суддям уникати покарання через брехню про статки в деклараціях, не сподобалось не лише суспільству, а й західним партнерам. І хоча декларування статків для мерзоти, що збагачується за рахунок влади чи посади, ані чим їм не загрожує, бо нині нагадує більше ярмарок, на якому кожен вихваляється через декларацію, хто більше відхопив, використовуючи свої повноваження, все одно рішення КС викликало неабиякий резонанс.

І ось тут між Зеленським та Конституційним Судом миттєво пробіг чорний кіт. Зеленський, аби помститись суддям, які, як йому здалося, його підставили незаконним рішенням, сам пішов на порушення Конституції, відповівши законопроектом, який ще більше порушує Основний закон, але, як писали тоді експерти, цей виверт Зеленський зробив, аби приховати поразку на місцевих виборах і в такий спосіб відволікти суспільство від обговорення факту того, що у служок немає ні рейтингу, ні підтримки.

Звісно, що на випад Зеленського в Конституційному суді України заявили, що президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень і вкинули до соцмереж чернетку свого рішення по закону по землі, за яким видко, що Зеленський зі своїми спонсорами – вилітає в трубу.

Цей вчинок суддів КСУ ще більше роздратував Зеленського. І почали в Офісі президента гратися у відсторонення Тупицького, довго гралися, і ось… розродилися указом Зеленського, яким він «скасував» укази януковича від 2013 року про призначення суддями Конституційного Суду України Олександра Тупицького та Олександра Касмініна.

Соціальні мережи одразу згадали щось подібне у виконанні Ющенка, і розумні люди розказали, у яку суму вилився той виверт платникам податків, зазначивши, що якби тоді Ющенко платив з власної кишені, то сьогодні, можливо, Зеленський би не корчив з себе монарха.

Інші експерти одразу ж провели паралелі, констатувавши, що «у цій «юридичній» площині, яку сповідує ОП, наступним має бути указ про визнання усіх тих рішень КСУ, які підписував Тупицький - незаконними. А там, по-моєму, і розпуск попередньої ВР та інше».

А велика кількість експертів почали наголошувати на тому. Що Зеленський свідомо блокує своїми указами роботу Конституційного суду України, не давши суддям можливість розглядати «закон «Про землю», оскільки його обговорення у КСУ – це розкриття афери Зеленського і його акціонерів.

Звісно, судді КСУ в Україні не білі і не пухнасті. У державі загалом відсутня судова система. У нас ворог країни, вбивця і крадійзвільняється судом, а патріот за порваний портрет чи флаєр може бути відправлений до СІЗО. Судді в Україні не судді, а собачки, що гавкають в унісон з владою.

І не секрет, що і судді КСУ повинні нести відповідальність за ухвалені ними незаконні рішення. Як написав Юрій Левченко: «очевидно, що маючи всю повноту влади, «слуги народу» у разі наявності політичної волі цілком можуть забезпечити всебічне і водночас оперативне розслідування всіх злочинів Тупицького та інших суддів КСУ». Але ж статтею 149-1 Конституції України передбачено вичерпний перелік підстав для припинення повноважень судді КСУ та звільнення його з посади. Так що вищезазначений президентський указ прямо суперечить нормам Основного Закону України».

Відреагувала на свавілля і Марина Ставнійчук, констатувавши: «абсолютно не конституційний указ президента про скасування указів восьмирічної давнини про призначення суддів КСУ... усерівно, як їх прізвища. Це у даному випадку не має значення. І не стверджуйте, що дбаєте про національну безпеку».

Суспільство загалом спостерігає, як Зеленський семимильними кроками йде шляхом януковича. Всі чудово усвідомлюють, що особа, яка любить заглядати в очі путіну, в офісі якої працюють агенти ФСБ, і яка тримає у себе Татарова, так турбується про національну безпеку, як путін кається. А тому усі вибрики, що робить Зеленський, закінчаться для нього так само, як закінчились для януковича. Видко, у Зеленського це – остання осінь…

«Конфлікти і закони»

Фото Ракурс



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 25 листопада обговорив такі актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.