​Сектор мразі


В Сакартвело живе ексдепутат держдуми Борис Надеждін. Цей пан допомагає росіянам будувати в країні «запасную росію»: радіє кожній новоствореній російській школі, громадському центру, поверненню олігарха Іванішвілі до влади тощо.

Наразі він балотується в президенти рф у березні 2023 р. Їздить не лише по всій країні з передвиборчою компанією і збором коштів, а й мандрує європейськими світами, куди від поганого путіна повтікало багато «хороших руських».

І ось для цих «хароших руських» Борис Надеждін розповідає казку, що балотуватиметься у президенти, коли усі свідомі громадяни точно знають, що в росії виборів немає, а путіна просто назначать. Однак Надеждін, тим не менш, і гроші для виборів збирає (і, що, дивно, йому їх несуть), і оприлюднює свою передвиборчу програму, яку він озвучив перед виборцями на зустрічі 15 січня в Тбілісі (мовою оригіналу):

«Мы расширяем географию и очень надеемся на вашу поддержку. Зовите знакомых и друзей - в Грузии открыт сбор на мою поддержку! Я встречаюсь с семьями мобилизованных - с их женами и матерями. Эти смелые женщины добиваются, чтобы их мужчины вернулись с фронта. Они продолжают бороться за жизнь и здоровье своих близких.

На встрече они рассказали свои истории. Многие невозможно было слушать без слез и гнева. Большая часть семей не может добиться правды ни о состоянии здоровья мужчин, ни о выплатах на востановления здоровья. Многим после СВО понадобится серьезнейшая реабилитация. Я помню поколение с глубоким ПТСР, которое вернулось из Афганистана и Чечни. Наша страна после Великой Отечественной сразу начала отстраиваться и отмываться. А через 30 лет вообще уже была в порядке. А Гражданские войны случаются в истории…».


Що ж у цій промові найцинічніше? Це і згадка про війну в Чечні, і що ця особа вважає війни росії на території колишнього СРСР - громадянськими, і що він точно знає, що ніяким президентом не стане, а гроші збирає на власні потреби краще за МММ. Але при цьому риторика «харошого руського» така ж, як і у всіх путіністів та шовіністів з імперцями: жодного слова він не говорить про те, що путін - злочинець, а військове та політичне керівництво рф несе повну відповідальність за вторгнення в Україну. Але «путінським жертвам» така риторика подобається, мовляв «я - не я і хата не моя…».

А ось фрагмент його відповіді на запитання картвельських журналістів:

Питання: - Ви вважаєте героями тих людей, які отримують повістки та йдуть зараз до російської армії? Ви кажете, необхідно зупинити так звану «СВО» – і що далі? Ці території, які росія окупувала, повернути Україні? Вивести звідти російські війська?

– Солдати виконують свій обов'язок. Що-що, а воювати в нас уміють. Коли я стану президентом, у мене план такий: я, насамперед, запропоную перемир'я, тобто припинити стрілянину. Не знаю, хто в Україні буде президентом цього моменту. Може, Арестович буде. Я не дуже добре стежу за українською політикою, чесно кажучи. З Арестовичем я б точно домовився.

Далі йдуть тяжкі довгі переговори. Переговори можна проводити лише тоді, коли є елементарна довіра. На сьогоднішній день росіяни та українці дивляться один на одного через приціл. І катастрофа в тому, що на сьогодні як росія на чолі з путіним хоче військовим шляхом вирішити свої проблеми, перемогти, так і Україна хоче того ж самого: Україна на чолі з Зеленським хоче військовим шляхом повернути Крим і таке інше. Цього не вийде, хлопці. Тому будуть довгі переговори, звичайно, доведеться вести переговори, за всієї поваги до України, і з тими, хто зараз спонсорує Україну. Україна ж опирається переважно завдяки допомозі Заходу, Америки тощо.

Я 30 років у політиці і знаю, про що кажу. Ось ця вся історія – «чий Крим» і так далі – сильно нагадує, знаєте, такі області на кордоні Франції та Німеччини – Ельзас та Лотарингію, за які вони воювали сотні років. Франція та Німеччина воювали між собою набагато частіше, ніж Наполеон чи Гітлер у росії. А тепер усім байдуже, де знаходиться Страсбург, Ельзас та Лотарингія. Це Франція, але там чудово говорять німецькою. Я хочу дожити до того часу, коли так само буде і з Кримом».

(Більш розлого про своє бачення майбутнього рф він розповів в інтерв’ю «Новому времени» https://www.currenttime.tv/a/boris-nadezhdin-o-svoem-uchastii-v-prezidentskih-vyborah/32771670.html)

Тобто, цей політик формує нові-старі думки – «просто перестати стріляти», «понять и простить», «Крим не наш, але і не ваш». Відповідальності, каяття не буде, репарацій також. Значить, так звані «ветерани війни» не будуть визнані вбивцями, злочинцями, катами, а спокійно отримуватимуть пенсії, утримування по інвалідності, а, головне, вважатимуться героями?! А саму війну будуть згадувати як шоу і «громадянський конфлікт»!? Скоріш за все, таке майбутнє очікує московію.

Те, що російськи політики описують як «громадянські війни» після 1917 і 1991 рр., насправді було нападом російської імперії на новостворені незалежні держави. Після 1917 року російська імперія під владою більшовиків напала на Польщу в 1919-1921 роках (Польща перемогла за допомогою України та Білорусі), на Україну в 1918-1922 роках (Україна програла), на Білорусь у 1918-1920 роках (Білорусь програла), на Сакартвело в 1921 році (Сакартвело програла). Після 1991 року росія напала на Молдову в 1992 році, у 1993 році, а потім знову Сакартвело в 2008 році; спустошила та окупувала незалежну Ічкерію (яка легально вийшла зі складу СРСР у 1990 році); намагалася напасти на Україну в 1994 та 2003 рр., а потім вторглася до неї в 2014 році. Протягом десятиліть росія розпалювала конфлікт між Вірменією та Азербайджаном у рамках своєї політики divide ac regulae, перешкоджаючи будь-яким спробам домовитися про мир.

Навіть велика війна не змінює так звану російську політичну еліту. Імперство, мізогінія, нормалізація насильства від вербального до фізичного, гомофобія, шовінізм усіх сортів і сучасна війна - одне коріння. Право «вершителей судеб» закріплено та підтримується табірною «культурою.ру» на всіх рівнях. Хороші і «погані.ру» між собою не відрізняються, оскільки заражені однією хворобою: нації вищого гатунку, що вища за інші нації і має право їм диктувати свої правила.

Модель війни, загарбництво глибоко закладено в засадах російського суспільства і активно підтримується саме інтелектуалами та інтелігенцією. Допустимість приниження, зловживань та насильства та їх нормалізація - органічна частина всього комплексу рашизму. «Ліберальний» рашизм широко проник у свідомість росіян з різним соціальним статусом і політичними уподобаннями, у тому числі проживаючих за межами рф.

Штраф за вчинки путіна при мовчазному терпінні більшості людей вже накладені на росію, і по рахунках заплатять всі - і противники путина, і простаки, які не підозрюють про росплату, яка наближається.

«Мрії залежать від позиції сплячої людини», - сформулював Станіслав Лєц, а мрії сьогоднішньої України жорстокі. Українцям залишається лише боротись і відвойовувати нашу землю! Ціна дуже висока. Тому Україна для кожного з нас повинна стати цінністю, а не даністю.

Манана АБАШИДЗЕ, Конфлікти і закони

Фото надане автором



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За прошедшие сутки на линии фронта произошли 100 боевых столкновений. Враг нанес 62 авиационных удара - применил по нашим позициям 95 КАБов

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.