Громадськість протестувала на Банковій попри заборону

Нагадуємо, що 13 червня 2013 року Окружний адміністративний суд Києва влаштував автоматичну судову заборону мирних зібрань, неправосудно заборонивши проводити зібрання геть усім на певній території на певний час. А саме – заборонив «… та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використання гучномовців з 14 червня 2013 року по 31 грудня 2013 року у місті Києві по вулиці Лютеранській та Банковій».

У правозахисній організації Інститут «Республіка» та Всеукраїнські ініціативі «За мирний протест!» вважають це рішення суду, ухвалене за поданням Головного управління МВС у Києві та Київської міської адміністрації, неправосудним, незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує конституційне право громадян на свободу мирних зібрань. Тому представники Інституту «Республіка» почали процедуру оскарження згаданого рішення у Київському адміністративному апеляційному суді.

А поки триває судова тяганина, члени правозахисної організації радять протестувальникам:

1). Не боятися виходити на протести всупереч таким автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно забороняють проводити зібрання геть усім на певній території на певний час. Такі заборони є апріорі неправосудними, незаконними та необґрунтованими.

2). Організатори такого мирного зібрання мають бути додатково захищені від міліцейських і судових репресій силами правозахисників, юристів чи народних депутатів. Зокрема, кваліфіковану допомогу можуть надати експерти Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!».

3). Протестувальників має бути багато – це зменшує ймовірність незаконних дій з боку міліції.

Правозахисники наголошують, що Окружний адміністративний суд Києва встановив обмеження свободи мирних зібрань шляхом заборони не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів. Таким чином дане обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених. Апелянтів не було належним чином поінформовано ні про відкриття провадження, ні про призначення судового засідання. Таким чином апелянти були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Апелянти були позбавлені можливості бути присутніми на судовому процесі, за результатом якого їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Таким чином, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Окружний адміністративний суд Києва порушив право апелянтів на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Інститут «Республіка» та Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!» також нагадують, що на працівників МВС України покладено позитивний обов’язок захищати мирні зібрання згідно законодавства та міжнародних угод і зобов’язань України. Виконання явно злочинних наказів або розпоряджень та незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зібрань є порушенням не тільки прав та свобод, а й є кримінальним злочином (ст. 41 та ст. 340 Кримінального кодексу України).

Інститут «Республіка» також звертає увагу ЗМІ та громадськості України на необхідності ухвалення Верховною Радою України не спеціального закону про протести, а змін до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), де слід прописати, що обмеження свободи зібрань має встановлюватися виключно щодо відповідачів, які були належним чином повідомлені про судове засідання в справі, а позовну заяву, яка стосується невизначеного переліку відповідачів, суд має залишити без розгляду. Відповідний законопроект про зміни в КАС вже підготовлений представниками українських громадських організацій. Водночас, влада підготувала проект спеціального закону про протести, який призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального переслідування протестувальників.

Правозахисники зазначають, що КАС і зараз не дозволяє судам встановлювати автоматичні судові заборони. Також наголошують, що зміни до КАС є лише теоретичним порятунком від автоматичних судових заборон. В сьогочасній Україні свободу зібрань потрібно виборювати безпосередньо на вулиці.