Великі афери маленького села

Із циклу рейдерські захоплення в Україні: Миколаївщина

Незаконне заволодіння землею сьогодні є одним із найбільш поширених способів збагатити себе та свою родину. Сценарії заволодіння землею практично всюди подібні: не має особливого значення, де це відбувається – в місті чи в селі, однак, на відміну від мешканців міста, забрати землю у селянина – це, фактично, розчавити його як людину, вмить перетворити на жебрака та приректи на голодну смерть.

У місті ще можна привернути увагу преси, звернутись до лідерів громадських осередків, а в селі – виступити проти рейдера часто означає ризикувати своїм життям та життям рідних та близьких.

Якщо на загал, то можна ствердити, що в селах розвиток земельного рейдерства значно перевищує в масштабах корупцію та зловживання в порівнянні з аферами в містах. В селі залякати людей, як мінімум, вдвічі легше та швидше. Фактично, отримаємо таке собі нове злочинне віяння – сільське рейдерство, яке сьогодні досягло просто колосальних соціальних масштабів та характеризується швидкою трансформацією селян та бідних та безземельних батраків.

На жаль, проблему не визнають. Часто, коли говорять про земельні злочини, вживають лише вислів «українська земельна специфіка». Але як впливає така специфіка на простих селян і чому боротись із сільським рейдерством просто необхідно, розглянемо на прикладі села Лідіївка, що розташоване в Миколаївській області.

Перебуваючи на Миколаївщині, важко було обійти стороною сотні звернень простих жителів із села Лідіївка. Саме вони є авторами та ініціаторами цього допису. А багаторічна історія їхньої боротьби з місцевими рейдерами заслуговує, як мінімум, поширення та розголосу.

Особливе привілейоване становище на Миколаївщині займає пан Вадатурський О.О. Особа тут відома усім, оскільки саме він, займаючи до 1991 року керівну посаду в Миколаївській області і будучи не тільки свідком, а й учасником розвалу сільського господарства Миколаївщини, створив і став керівником сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» та ініціатором ряду великих земельних афер. Одним із підтверджень цьому є події, які відбулись в 1996 році і відбуваються по теперішній час в с. Лідіївка Доманівського району.

У 1996 році в Лідіївці місцевий підприємець, керівник «НІБУЛОН» Вадатурський О.О., при участі керівництва колгоспу «Лідіївский» та районних державних службовців практично відібрав у селян колективне майно на суму понад три мільйони гривень і 3300 гектарів посівної землі. Все це було здійснено шляхом підробки документів про перехід майна новоствореного КСП «Лідіївський» до приватної компанії «НІБУЛОН». Насправді така юридична особа, як КСП «Лідієвський», зареєстрована не була, а продовжував своє існування колгосп «Лідіївськиий», землі якого належали державі.

Ось один з висновків розслідування «Прокуратури Доманівського району» від 19 вересня 2005 року:

«…З листа Доманівської районної ради слідує, що рішення про створення КСП «Лідіївський» районною радою не приймалось. Згідно листа Доманівської райдержадміністрації, в адміністрації відсутні дані про реєстрацію КСП «Лідіївський» Доманівського району. В довідці головного управління статистики в Миколаївській області вказано, що дані щодо існування КСП «Лідіївський» відсутні. З довідки Державного районного архіву Доманівської райдержадміністрації слідує, що документи про створення КСП «Лідіївський» в 1995-1996 роках, до архівного відділу не надходили…».

Тим не менше, Сухобалківська сільська рада своїм рішенням №13 від 31.03.95 р. передає неіснуючому КСП «Лідіївський» в колективну власність ділянку в розмірі 2632,9 га землі і на підставі даного рішення Державна служба видає тій же неіснуючій юридичній особі КСП «Лідівський» державний акт на право колективної власності на землю.

У той же час жоден з членів  неіснуючого КСП «Лідіївське» не отримав на руки акт, який підтверджував би право на власність земельного паю.

В результаті цих шахрайських оборудок та корупційних схем сотні жителів с. Лідіївка залишились без своїх законних земельних наділів. Попри це, жодного розслідування по факту корупційних та незаконних дій чиновників з боку прокуратури не послідувало.

Ось до якого висновку по факту бездіяльності слідчих прокуратури прийшов районний суд від 05 жовтня 2011 року:

«…Також в постанові прокурора вказано, що рішення Сухобалківської сільської ради № 13 від 31.03.95 р. колективному сільськогосподарському підприємству колгоспу «Лідіївський» було передано в колективну власність ділянку у розмірі 2632,9 га та на підставі вказаного рішення було видано державний акт на право колективної власності на землю за № 6 від 29.11.95 р.

Встановивши під час перевірки 19.05.2005р. факт відсутності реєстрації КСП колгоспу «Лідіївський», прокурор мав би встановити:

на якій підставі та яким  чином неіснуючому підприємству – юридичній особі був виданий державний акт на землю;

як могли загальні збори неіснуючої юридичної особи 29.04.96р. відміняти рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Лідіївський» про створення КСП;

як могли селяни відмовлятися від землі, яка їм не належала;

як могла утворитися ліквідаційна комісія КСП , яка не була створена;

як могла бути передана в оренду земля, скасоване рішення про оренду з оформленням відмови від землі, що потягло ряд масових звернень селян у правоохоронні органи, страйк найманих працівників підприємства, а також скасування більш як через два роки протоколу про створення КСП, після чого прокурор повинен був би прийняти відповідні мотивовані та законні рішення, передбачені чинним процесуальним законодавством. При цьому необхідно було встановити осіб, які видали Державний акт на право колективної власності на землю неіснуючій юридичній особі, яка не була створена, та прийняти рішення стосовно встановлених осіб.

Вказана незавершена перевірка без прийняття остаточного рішення призвела до порушення майнових і земельних прав селян та їх законних нарікань».

Враховуючи тільки ці два висновки правових та правозахисних органів можна зробити висновок про факти шахрайства та корупції як з боку пана Вадатурського О.О., так і цілого ряду посадових осіб, причетних до вищезазначених оборудок навколо майна та земель колгоспу «Лідіївський», а також про перевищення влади посадовими особами місцевої та районної влади з використанням підробних та сфальсифікованих документів від імені місцевої громади!

Але таких висновків і до сьогодні немає. Замість того, ми маємо факти переслідувань як самих селян, так і громадських діячів, які дозволяють собі ці факти зловживань оприлюднювати.

На сьогоднішній день в суді перебуває ряд справ проти місцевих громадських лідерів, котрі не побоялись привернути увагу до злочинних оборудок. Зокрема, проти лідера трудового руху «Солідарність» Віктора ГОРОБЧУКА порушили справу стосовно ПРИНИЖЕННЯ ЧЕСТІ І ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ Героя України, підприємця О. Вадатурського! Відбуваються постійні економічні утиски усіх без винятку жителів с. Лідіївка, які продовжують відстоювати своє право на земельний пай. Усіх соціально-активних селян О. Вадатурський заборонив приймати на будь-яку роботу. Фактично частина жителів с. Лідіївка опинились в «трудовому гетто», де тільки ціною лояльності до рейдера можна отримати право заробити на черствий кусок хліба.

Зі слів самих селян, у них давно процвітає повне безправ’я та кріпацтво, а сам пан Вадатурський відчуває себе повноправним хазяїном і владикою не тільки землі та села, а й самих селян, які позбавлені своєї землі та засобів до існування і повністю залежні від його волі.

На сьогоднішній день ситуація з селянським земельним рейдерством практично всюди однакова. На жаль, більшість безземельних селян безробітні, а відтак – приречені на виживання, чоловіки спиваються, жінки – залишають своїх дітей та вирушають на заробітки за кордон. Земля для селянина  - це його життя: забрали землю - забрали можливість нормально жити.

Тому, якщо влада буде і далі бездіяльна, то селяни готові піти на все, лише б повернути собі землю, а з нею – своє життя.

Руслан СЕКЕЛА, голова ВК «НАСТУП»