Прокуратура: є задача та відповідь, лишається сфальшувати метод вирішення

Виходячи з того, що кожна людина хоч в чомусь та винна, прокуратура №1, яка раніше була Прокуратурою Голосіївського району міста Києва, вирішила не заморочуватися з доведенням вини підозрюваних, а підганяти обставини справи під необхідний результат. Пам'ятаєте, як у школі ми полюбляли зазирнути у відповіді на задачки з математики та підганяти рішення під відповідь? Ось саме так вчиняє Прокуратура №1.

Почнемо з того, що шприц був з фізрозчином і ним не погрожували заради відібрання коштів у потерпілих. Насправді одному з потерпілих підозрювані показали шприц і сказали, що їм не подобається, що він має нетрадиційну орієнтацію, а тому вони вважають за необхідне зробити йому хімічну кастрацію. Ніхто, звісно, нещасного гея не чіпав. Я маю на увазі, що ніхто нічого йому не вколював та взагалі до нього не наближався. Показали здаля, полякали та й все.

Наступний епізод з тим самим потерпілим просто дивує. Через тиждень він сам призначає нинішнім підозрюваним хлопцям зустріч, приходить з міліціянтами, які хапають одного з запрошених, засовують йому до кишені штанів гроші, натягують на голову мішок і кажуть, що вони з Солом' янського райвідділу міліції і зараз повезуть його до лісу.

Звісно, це були працівники Голосіївського РВВС. Але навіщо представлятися кимось іншим? Чому не оформити все як слід? Але ж тоді не буде додаткового бонусу у вигляді ще однієї підозри для «грабіжника». В поясненнях «потерпілий» спочатку написав, що гроші, які в нього вилучені, були у внутрішній кишені невідомо якого одягу, згодом - що у лівій верхній кишені жилетки (це в жовтні він у жилетці був!), а в повідомлені про підозру міліціянти взагалі написали, що гроші знаходилися у внутрішньому кармані брюк потерпілого. Мабуть, таким чином обігравалося бажання потерпілого щодо нетрадиційних сексуальних втіх, щоб хоч хтось заліз йому до трусів.

На цьому шприців більше не було. Але були інші «потерпілі», які впізнавали особу, яка на них напала, більш ніж через пів року. Один з них 29 квітня 2015 року звернувся до міліції із заявою про те, що ПІДОЗРЮВАНІ шахрайським шляхом заволоділи його банківською карткою. Причому в заяві не було нічого про те, що його били, погрожували чи іншим способом змусили віддати картку, яку потім йому повернули! Ви бачили таких грабіжників, які знімають гроші, а непотрібний нікому пластик повертають господареві? Я – ні.

У подальшому «нещасний» став більш балакучим та пригадав, що він повідомив ПІН код грабіжникам, щоб вони зняли гроші, та те, що збільшив суму, яку можна зняти з рахунку на їх прохання.

Я думаю, не секрет, що всі банкомати мають відеокамери. Але чомусь цей «потерпілий» не звернувся до банківської установи з проханням з'ясувати та надати працівникам міліції фото та відео грабіжників. Він у листопаді місяці впізнає одного з них в коридорі Голосіївського РВВС під час слідчих дій. Ви пригадаєте особу, яку бачили в квітні? Я - навряд чи. Тим більше, що зустріч була о 21 вечора, а це - вже сутінки. Можу навіть розказати як проходило впізнання. Поставили мого підзахисного, який був поголений під «нуль» та у спортивних штанях ( бо його привезли з СІЗО) серед молодиків з зачісками та вдягнених у джинси. Це не впізнання, а шоу «Вгадай хто?» Я взагалі тоді із сарказмом запропонувала правоохоронцям і наручники з підозрюваного не знімати, бо й так стало зрозумілим, на кого вкаже «потерпілий». До речі, адвокатам навіть не дали підписати протокол впізнання. А навіщо? Вони ж можуть зауваження написати, а це прокуратуру не влаштовує.

Того самого дня і в тому ж самому місці було ще одне впізнання. Воно було ще смішніше. П’ятого листопада було внесено до Єдиного реєстру повідомлення про те, що мій підзахисний наніс тілесні ушкодження громадянину Ч. У фабулі повідомлення було чітко зазначено прізвище підозрюваного. Тобто 5 листопада міліціянтам було вже відомо, хто скоїв напад на громадянина Ч. Десятого листопада 2015 року громадянин Ч впізнає за фотографіями двох осіб, які на нього напали та нанесли тілесні ушкодження. І, як ви розумієте, жоден з них не був моїм підзахисним. В протоколах так і вказано : «Впізнаю одного з двох(!)…» Вгадайте, коли було впізнано мого підзахисного? Не повірите: 18 листопада… А як же повідомлення потерпілого про те, що напало двоє? А що стосовно прізвища у картці щодо внесення до ЄРДР? Виходить, що мій підзахисний, підійшов до Ч., відрекомендувався та почав йому морду бити?

Коли мій підзахисний запитав під час «впізнання» у Ч.: «Ви бачили, що я Вас бив?» Той відповів: «Ти був позаду мене, то ззаду мене й бив!»

Але найкращі перли читаємо в обвинувальному висновку! Річ в тім, що у громадянина Ч. встановлені тяжкі тілесні ушкодження, що зазвичай встановлюються експертизою, але в обвинувальному висновку зазначено: «Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні»!

Тобто: норма закону, яка чітко передбачає, що залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України і суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а в обвинувальному акті, який передається до суду, обов'язково зазначаються відомості щодо розміру витрат на залучення експерта (у разі провадження експертизи під час досудового розслідування) (п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України), не є законом для Прокуратури №1.

Тож, звісно, тепер у мене є питання. Або Прокуратурі №1 не шкода грошей держави, а тому вони не бачать підстав для відшкодування за рахунок засудженого, чи то експертизи ніякої не було, а те, що є в справі, вибачайте за жаргон – «фуфло», на підставі якого не можна звинувачувати особу щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

У прокурора, що засвідчував обвинувальний акт, прізвище Копійка, як і вартість кримінального провадження, скерованого до суду.



P.S. Поки готувався матеріал, відбулось судове засідання, під час якого суд встановив, що згідно матеріалів, наданих прокуратурою №1, справді жодної експертизи проведено не було. Про що зазначено і в ухвалі суду. Тобто прокуратура тепер на око встановлює тяжкі, нетяжкі ушкодження, а також загалом їхню наявність або відсутність.

Наталя АЛПАТЬЄВА, адвокат